zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ЕФЕКТИВНІСТЬ РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ В УКРАЇНІ

     Павлюк Т.І.

Буковинська державна фінансова академія м. Чернівці.

 

Обґрунтовано поняття «ринок цінних паперів» та «інституційна ефективність ринку цінних паперів», запропоновано адаптовану до українського економічного середовища методику її вивчення. Визначено чинники становлення РЦП в Україні.

 

The notion of “equity market” and “institutional efficiency of the equity market” are well – grounded. The Ukrainian economical medium of its study was planned, the factors of the formation of the equity market in Ukraine were outlined.

 

Постановка проблеми. Теоретичне осмислення трансформаційних процесів сучасного світу потребує розуміння тенденцій розвитку фінансового ринку, незмінним елементом структури якого є ринок цінних паперів. Ефективність останнього залежить від ступеня розвитку та можливостей його інститутів.

Актуальність теми дослідження обумовлена вагомим значенням інститутів ринку цінних паперів у господарській системі та їхню роль в забезпеченні необхідними фінансовими ресурсами всіх суб’єктів економіки. Для прискореного розвитку економіки необхідно створити умови для її модернізації на основі адекватного використання можливостей інститутів ринку цінних паперів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження проблем становлення ринку цінних паперів займалися багато вчених. Зокрема, К. Маркс, А. Маршалл, Дж. Кейнс та ін., які започаткували вивчення капіталу [1, 102].

Проблемами і перспективами розвитку вітчизняного ринку цінних паперів займаються і чимало українських науковців як В. Загорський, В. Колесник, Ю. Кравченко, О. Мозговий, Б. Стеценко та інші [1, 102].

Окремо питання функціонування депозитарної системи України, а саме вивчення досвіду розбудови депозитарних систем зарубіжними країнами, діяльність банків як елементів інфраструктури ринку цінних паперів розглядається у працях О. Барановського, А. Головка, В. Лісового, С. Хорунжового та ін. Однак автори наукових публікацій розглядали окремі аспекти та чинники впливу на ефективність ринку цінних паперів.

Метою даної статті є розкриття поняття ринку цінних паперів, визначення основних передумов його формування в Україні, рівня інституційної ефективності та аналіз чинників, що впливають на нього.

Постановка завдання. Обґрунтувати поняття ринок цінних паперів та «інституційна ефективність ринку цінних паперів», визначити чинники становлення РЦП в Україні, проаналізувати їх, та як впливають на рівень його інституційної ефективності.

Сучасний рівень розвитку ринкової економіки вимагає не тільки накопичення і розподілу грошових ресурсів, але й їх руху та перерозподілу (без банківських установ) з метою спрямування коштів у більш привабливі галузі економіки. Ринок цінних паперів є важливим сектором фінансового ринку і ринкової економіки в цілому. Цінний папір виступає специфічним товаром, який вільно обертається на біржовому і позабіржовому ринку між фізичними та юридичними особами, але їх випуск здійснюється лише підприємствами і організаціями (в т. ч. і державними) при майновому забезпеченні емісії з метою залучення тимчасово вільних коштів інвесторів.

До головних передумов створення сучасного ринку цінних паперів в Україні можна віднести:

а) політичні: проголошення Україною державної незалежності, прийняття Декларації та Акту проголошення незалежності, які були закріплені в грудні 1991 року на всенародному референдумі;

б) економічні: становлення України на шлях ринкових перетворень, прийняття Верховною Радою, Президентом і Кабінетом Міністрів України законодавчої бази для проведення економічних реформ;

в) соціальні: поява та прискорене розширення недержавного сектора економіки формування суспільства приватних власників;

г) психологічні: поява (але в недостатній кількості) фахівців ринкової економіки, які розуміють необхідність розбудови національного ринку цінних паперів.

Інституційна ефективність ринку цінних паперів – це комплексне відображення кінцевих результатів використання фінансових ресурсів інвесторів для задоволення потреб усіх учасників ринку (емітентів, інвесторів, інфраструктурних учасників, потенційних конкурентів). На рівні інституційної ефективності ринку цінних паперів, визначаються найвпливовіші учасники, рівень конкуренції між суб’єктами ринку, ступінь його інформаційної прозорості.

У сучасному світі існує декілька підходів функціонування ринку цінних паперів. Їх вибір впливає на ефективність всього фінансового сектору економіки країни. Ці підходи пов’язані з двома варіантами ведення господарювання у фінансовій сфері – англо-американським та японсько-німецьким. Українські фахівці вишукують модель українського ринку, іноземні інвестори пропонують засади моделей, запроваджених у своїх країнах. Головне розмежування стосується рівня централізації ринку. На сьогоднішньому етапі розвитку економіки питання вибору моделі ринку – централізованої чи децентралізованої – є дискусійним. Чим вищий ступінь консолідації, тим ефективнішою національна торговельна система. В разі існування великої кількості ринків з одного боку негативно впливає на якість їхньої роботи, а з другого боку виникає ефект конкуренції.

Ефективність ринку залежить від ступеня розвитку та можливості його інститутів. Одним із показників ефективності функціонування ринку цінних паперів є пріоритетний розвиток його організованого сектору, який характеризується прозорістю проведення операцій з цінними паперами, ліквідністю, формуванням справедливої ціни на активи. Становлення ефективного ринку цінних паперів в Україні повинно розглядатися в контексті загальних процесів соціально – економічних і політичних реформ. Каталізатором процесу формування українського ринку цінних паперів безумовно є масова приватизація, внаслідок якої лише протягом 4-х років понад 32 млн. громадян України стали власниками 50 тис. державних підприємств [2, 7].

Необхідність аналізу інституційної ефективності ринку цінних паперів випливає з окреслених завдань. Кабінет Міністрів України 07.03.2006 року ухвалив розпорядження, яким затверджено заходи з реалізації основних напрямків розвитку фондового ринку на 2006-2010 роки, спрямованих на розвиток ринку цінних паперів України, підвищення капіталізації економіки, запровадження ефективної системи захисту прав інвесторів, забезпечення прозорих правил і процедури діяльності учасників зазначеного ринку.

Проте в Україні, незважаючи на прийняті документи, частка організованого ринку в загальному обсязі торгів цінними паперами ще надзвичайно мала. На це впливають окремі фактори, що стримують розвиток організованого ринку цінних паперів. До них слід віднести проблеми у сфері реєстрації та обліку цінних паперів.

Згідно із Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок" цінні папери за формою існування поділяються на документарні й бездокументарні. Облік документарних цінних паперів здійснюють реєстратори власників іменних цінних паперів, а знерухомлених і бездокументарних — депозитарні установи (зберігачі цінних паперів, Національний депозитарій України або депозитарій цінних паперів). Поступово дедалі більше цінних паперів знерухемлюються, збільшустьея кількість бездокументарних випусків. Так, станом на 31,12.2006 у загальному випуску цінних паперів в Україні частка бездокументарних випусків становила 27,54 %, а вже на 01.08.2008 — 35,8 % (таб.). Але досі значна кількість цінних паперів в Україні залишається в документарній формі існування. Як видно з таблиці, в аналізованому періоді номінальна вартість пінних папе­рів, які не були знерухомлені й досі обертаються у вигляді сертифікатів, у абсолютному виразі навіть має тенденцію до збільшення: з 90,80 млрд грн станом на 31.12.2006 до 98,65 млрд грн на 01.08.2008. Це автоматично виключає їх із обігу на вітчизняних організованих ринках цінних паперів, де угоди укладаються тільки зі знерухомленими цінними паперами, як зазначено в Законі "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні". Водночас треба підкреслити позитивну динаміку, яка проявляється у зменшенні частки іменних цінних паперів у документарній формі існування на обліку в реєстраторів без знерухомлення в загальному обсязі випусків, зареєстрованих ГКЦБФР: з 31,19 % станом на 31.12.2006 до 5,18 % на 01.08.2008. Утім, зменшення цієї частки відбулося за рахунок зростання загального випуску цінних паперів, насамперед бездокументарних випусків, а не за рахунок активного знерухомлення цінних паперів і переведення документарних випусків у бездокументарні.

Оскільки можна впевнено прогнозувати перехід світового ринку цінних паперів на бездокументарних обіг, Україні слід зробити кроки на випередження, тобто законодавчо закріпити обіг бездокументарних цінних паперів, доки національний ринок характеризується порівняно невеликими обсягами угод.

Депозитарна система, яка виникла в розвинених країнах задля прискорення обігу цінних паперів саме на організованій частині ринку, в Україні ще не набула закінчених рис та не впливає на вирівнювання диспропорції в бік організованого ринку.

Тому, на сьогоднішньому етапі розвитку економіки України, побудова ефективної депозитарної системи є надзвичайно актуальною для нашої держави.

Ринок цінних паперів України має ряд специфічних рис, а саме: пріоритет первинного ринку, що обумовлено приватизацією як джерелом появи цінних паперів та бажання їх продати за неможливості знайти покупця. Ця зумовлена неефективність цінних паперів, головна функція зводиться до перерозподілу власності, а не до залучення інвестицій в економіку країни. Формування інвестиційний ресурсів здійснюється переважно за рахунок кредитів комерційних банків. Такий стан речей стає в наш час реальним, адже ресурси комерційних банків є більшими, чим ресурси ринку цінних паперів. Проте, як показує світова практика, стабільність економіки пов’язана з функціонування через механізми ринку цінних паперів. Головним недоліком є неповне використання його інвестиційного потенціалу.

Необхідно вирішити проблему вторинного ринку, оскільки обсяги торгів тут хоча і зростають, але повільно.

Не менш важливим чинником впливу на ефективність ринку цінних паперів є стан конкуренції між її учасниками, який формується за рахунок діяльності на ньому різноманітних учасників. В залежності від напрямків діяльності на ринку цінних паперів України існують різні типи конкуренції. Серед них найпоширеніші:

а) за обсягами здійснення інвестиційних паперів, який з 2003 року є монополізованим і стосується торговців цінними паперами, які насамперед належать до фінансових посередників. Відомо, що вже в 2000 році в Україні діяв 881 торговець цінними паперами. Їх кількість наразі зростає. Комерційні банки є найбільш крупними торговцями цінних паперів, які здійснюють переважну частину всіх видів операції у вартісному вимірі на ринку цінних паперів ( близько 80% обсягу виконаних угод купівлі продажу). Найбільш популярними в різні періоди були облігації внутрішньої державної позики та корпоративні цінні папери акції.

б) конкуренція за залучення фінансових ресурсів потенційних інвесторів поширена між емітентами цінних паперів. .Цей вид конкуренції найбільш проявляється під час випуску цінних паперів і здійснюється з метою отримання потрібних емітенту коштів шляхом продажу цінних паперів.

в) конкуренція між комерційними банками як фінансовими брокерами і дилерами на ринку цінних паперів проявляється, коли комерційні банки здійснюють комісійну або комерційну діяльність [1, 105].

В Україні комерційна діяльність банків розвинена ще слабо. Вітчизняні банки – дилери купують цінні папери від свого імені, але за рахунок клієнтів, до того ж законодавчо не закріплений чіткий обов’язок продавати чи купувати цінні папери. Як інфраструктурні учасники РЦП комерційні банки здійснюють депозитарну діяльність, виступаючи депозитарієм та зберігачем цінних паперів.

Комісійна діяльність банків України відповідає зарубіжним стандартам і здійснюється брокерською конторою банків, яка на підставі угоди з біржею щодо проведення біржових операцій отримує брокерське місце. Відносини між клієнтом і брокерською конторою оформляється договором про обслуговування на біржі.

Конкуренція за обсяги послуг з інвестиційного консультування відбувається між інвестиційними компаніями та інвестиційними фондами. За даними 2006-2007 років їх роль на вітчизняному ринку значно знизилось, тому й конкуренція між ними майже відсутня. Це пов’язано із закінченням сертифікаційної приватизації, внаслідок чого попит на послуги модернізованих інститутів спільного інвестування зменшився. Але вони здатні забезпечити збільшення надходжень інвестицій від вітчизняного та іноземних інвесторів і стати надійним джерелом інвестиційних ресурсів для економіки країни.

Конкуренція за здійснення функцій інфраструктурних учасників ринку цінних паперів поширена серед реєстраторів, депозиторів, розрахункових ринкових установ, бірж та агентств з розвитку інфраструктури.

Ринок реєстраторських послуг в Україні слід вважати конкурентним, оскільки на ньому створено рівні умови, можлива як цінова і нецінова конкуренція, що ґрунтується на рекламі, стабільності того чи іншого реєстратора.

Третім, не менш важливим фактором ефективності ринку цінних паперів, є його інформаційна прозорість, що прагне досягти основної мети – організації зближення власників капіталу і його споживача.

Український ринок є досить привабливим, але на сучасному етапі свого розвитку характеризується спекулятивністю, наявністю цільових інтересів, які прагнуть досягти певного контролю над конкретним рентабельним підприємством за рахунок придбання контрольного пакета його акцій.

Важливою є проблема недостовірності, несвоєчасності, необґрунтованості інформації про діяльність учасників ринку цінних паперів. На жаль, в Україні слабо розвинуте інформаційне поле, тому ринок цінних паперів залишається мало прозорим або прозорим менше на папері. Сьогодні інформаційна структура розвивається дуже повільно, інформація доходить дуже із запізненням, втрачає актуальність. Понад 60% інформаційних даних, що надходять від суб’єктів ринку Держінформоніторингу часто містять помилки. Інколи у звітах, які повинні висвітлювати ринкові проблеми, появляються короткі рекламні фрази. Але слід зауважити, що емітенти звітують перед Державною комісією цінних паперів та фондового ринку лише один раз на рік, що є недопустимим, оскільки за цей період в діяльності емітента можливі значні зміни, а за відсутності звітності, виникають різні недостовірні чутки, що є не можливим.

З 1 березня 2007 року почав функціонувати веб-сайт загальнодоступної інформаційної бази даних Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку www. stockmarket gow ua, серед недоліків якого є подання інформації та звітності емітентами, а також відсутність різних звітів [1, 107].

Друга проблема – недостатній розвиток інформаційного простору українського ринку цінних паперів. Тільки Українська фондова біржа і Державна комісія цінних паперів послідовно і цілеспрямовано здійснює інформаційну діяльність. Усі суб’єкти підприємницької діяльності звітують перед Державним комітетом статистики України і податкових органів, ВАТ – ще й до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України. Поряд з усіма позитивними зрушеннями існує і багато труднощів: Інтернет – джерела інформації мають технічні проблеми у зв’язку з низькою пропускною спроможністю сайтів через несанкційоване викачування інформації в значних обсягах.

За даними Територіального управління Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м. Києві, станом на 1 січня 2008 р. у столиці функціонувало 8495 акціонерних товариств, з них 1165 – відкриті (ВАТ), А 7330 – закриті (ЗАТ) акціонерні товариства. Тоді, як 2007 році 3685 суб'єктів зареєстрували випуск цінних паперів, з них 498 – ВАТ і 3187 – ЗАТ. Але лише 129 підприємств p державною часткою у статутному капіталі випустили цінні папері [7, 22].

Третя проблема – відсутність законодавчого регулювання інформаційної взаємодії на ринку цінних паперів, а також спеціалізованих компаній, які б могли подати оперативну достовірну інформацію про фондовий ринок України.

Розглянувши усі чинники, що визначають рівень інституційної ефективності вітчизняного ринку цінних паперів, можна зробити такі висновки та накреслити шляхи поліпшення функціонування ринку цінних паперів України.

Модель ринку цінних паперів України вимагає удосконалення, враховуючи національні особливості функціонування основних та інфраструктурних учасників. Існує також нагальна потреба формування прогресивної нормативної бази, шляхом внесення позитивних змін у чинне законодавство, яке зумовить розвиток прозорості ринку цінних паперів.

Необхідним є поліпшення конкурентного середовища, що сприятиме частковому розв’язанню проблеми прозорості.

Отже, ринок цінних паперів на нинішньому етапі його еволюції є низько ефективним через наявність ряду невирішених питань. Виходячи з цього, для подальшого ефективного розвитку фондового ринку в Україні слід здійснити ряд позачергових заходів:

а) забезпечувати зосередження торгівлі цінними паперами тільки на організаційно оформленому біржовому та позабіржовому ринках;

б) розширити сферу діяльності інвестиційних інвесторів в Україні шляхом удосконалення нормативної бази діяльності інститутів спільного інвестування;

в) вдосконалити систему спеціалізованих організацій інфраструктури фондового ринку, зокрема національного депозитарію, зберігачів цінних паперів та розрахунково-клірингових установ;

г) створити сприятливі умови для обігу цінних паперів іноземних емітентів на території України і цінних паперів резидентів за її межами;

д) поліпшити механізм залучення вільних коштів суб'єктів господарювання через систему внутрішніх місцевих позик;

е) удосконалити законодавчу й нормативну бази оподаткування операцій із цінними паперами на первинному та вторинному ринках.

є) запобігання виникненню неорганізованих паралельних ринків на шкоду ліквідності централізованого ринку, який є єдиним ринком, що створює можливості для попиту і пропозиції;

ж) надійності біржового ринку: забезпечення відсутності затримок і безпеки поставок цінних паперів та грошової оплати за них через систему, яка діє в стандартний період угоди.

Ринок цінних паперів має базуватись на довірі й взаємодії всіх його учасників, використовувати правила професійної та етичної поведінки на ньому, користуватись єдиною термінологією.

Незважаючи на всі недоліки, ринок цінних паперів має значні можливості для подальшого розвитку. За роки свого існування в Україні він довів перспективи і масштаби вигод.

 

Список використаних джерел:

1.      Баула О.В., Ватаманюк З.Г. Інституційна ефективність ринку цінних паперів в Україні. ∕∕ Фінанси України. – 2008. – № 3 – с.101-110.

2.      Гриненко А. Інформація про хід приватизації державного майна в Україні за 2007 рік. //Економіка в школах України. – 2008. – №1. – с.7.

3.      Давидов О.І., Латишина Т.В. Перехід до бездокументарних цінних паперів як фактор розвитку фондового ринку України. ∕∕ Фінанси України. – 2008. – № 4 – с.68-75.

4.      Загорський В.О., Вовчак О.Д., Благун І.Т., Чуй І.Р. Навч. пос. 2-ге вид., стереотипне, К.: Знання, 2008. – 247 с.

5.      Калінський Л.Б. Теоретичне підґрунтя інвестиційної оцінки цінних паперів в Україні. ∕∕ Фінанси України. – 2008. – № 5. – с.87-89.

6.      Кудрявцев В.П. Фінанси Навч. пос. Херсон, Олда-плюс, 2006. – 352 с.

7.      Кухарська Н.О. Економічне зростання як основи економічного розвитку України. //Регіональна економіка. – 2008. – №2. – с.22-23.

8.      Фінанси: Навч. пос. ∕ За ред. Оспіщева В.І. 2-ге вид. перероб. і доп. – К.: Знання, 2008. – 366 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet