zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



УКРАЇНСЬКА ТРУДОВА МІГРАЦІЯ: ПРИЧИНИ І НАСЛІДКИ

 

Вересюк С. М.

Україна, м.Чернівці, БДФА

 

This article summarizes main characteristics of Ukrainian labour migration abroad. It is determined that the number of Ukrainians who are working all over the world is more than experts’ estimations have been shown.The labour migration still is very illegal and that’s the reason why the official statistic is not full of figures.

 

З перших років незалежності України ведуться гострі дискусії щодо проблем трудової еміграції її громадян. Актуальність цієї проблеми зумовлена відсутністю однозначної інформації щодо кількості регіональних особливостей міграції українців за кордон. Різні розрахунки, опитування і дослідження свідчать про відмінність в оцінках: одні стверджують, що кількість українських емігрантів не перевищує мільйона чоловік, а інші впевнені, що потрібно говорити не менш як про 10 млн. осіб.

З метою визначення реальної кількості трудових мігрантів, які працюють в інших країнах світу, необхідно підрахувати як легальних так і нелегальних заробітчан. На думку О.Левцун, у структурі трудової міграції громадян України за ступенем легальності можна виділити чотири якісно відмінні рівні[1, 82]:

      офіційна трудова міграція (саме їх фіксує і українська статистика);

      неофіційна легальна міграція;

      успішна нелегальна міграція: поїздки за кордон пов’язані з незареєстрованою зайнятістю видами діяльності, дозволеними законодавством інших країн;

      міграція жертв злочинних угрупувань.

Нещодавно, оцінюючи розміри грошових переказів трудових мігрантів в Україну, на основі даних вітчизняних і міжнародних фахівців,  було підраховано ймовірну кількість українських гастарбайтерів за кордоном. Результати показали, що реально можна говорити про цифру біля 5 млн. осіб, які тимчасово або постійно працюють за кордоном [2, 88].

       Проблему оцінки масштабів трудової міграції більшість експертів пов’язують з сезонними процесами. Разом з тим дослідження показують, що навіть сезонні працівники працюють значно довше за кордоном, а якщо і поветаються на батьківщину, то лише на нетривалий час і потім знову від’їжджають. Як показують дослідження журналу «Експерт – Україна», більшість українських трудових мігрантів задіяні у будівництві (27%), присадибному господарстві (19%), догляду за пенсіонерами (12%), у промисловості (11%), сфера торгівлі та послуг (6%), догляд за дітьми (5%) і лише 20% мігрантів є сезонними. Серед причин, що не дають підстав назвати українську міграцію сезонною, є досить жорсткі відносини з роботодавцем (див. Додаток А).

Крім того пункту, що мігранти не відвідують батьківщину через неможливість знайти іншу (кращу) роботу – 40% опитаних мігрантів, для 23% є жорсткі умови контракту з роботодавцем (усні чи письмові). Також у 20% мігрантів їх паспорт перебуває у самого роботодавця. Приблизно у 10% ремподентів мають місце загрози різного характеру та обмеженість дозволу  на працевлаштування [2, 89].

Ще однією важливою причиною є те, що мігрантам невигідно досить часто відвідувати рідну країну, є досить високі витрати, пов’язані з самим процесом міграції. Світовий досвід свідчить, що залежно від міжнародного коридору, його довжини і бажань мігранта, ціна транспортних витрат може коливатись від декількасот до десятків тисяч дол. США.

Таким чином, наведені свідчення говорять про те, що українська міграція не є сезонною, а мігранти перекваліфікувались з «човників» у справжніх трудових гастарбайтерів і працюють за кордоном по декілька років. Зрозуміло, що при цьому виникає питання : на скільки їдуть мігранти і чи повернуться вони взагалі на Україну? Фахівці Інституту демографії  та соціальних досліджень стверджують, що трудова міграція прямого впливу на демографічну політику майже не здійснює, і тільки 3,5% мігрантів залишаються жити в тих країнах, куди вони виїхали працювати, решта повертається на батьківщину.

За дослідженнями Є.Гуцула переважна більшість мігрантів не планує залишатись в країні перебування і повертаються  на батьківщину. Переважна кількість емігранток (60,1%) – одружені  і залишили вдома сім’ю.

Дослідження свідчать, що міграція за кордон зменшуватись не буде. На думку А.Познякова майже ¾ осіб, що мають досвід міграції, орієнтовані на повторні поїздки[2, 90]. Про те , що темпи виїзду на заробітки не будуть зменшуватись, свідчать і нещодавні результати опитування Київського інституту проблем управління, яке було проведено з 14 по 28 грудня 2006 року в 14 областях України. Так, майже половина (49,6%) українців все ще мають бажання працювати за кордоном. При цьому лише 39% задоволені власною роботою в Україні. Те, що їдуть за кордон за більшими доходами також є недивним. На думку О.Корольової, українці не будуть повертатися на батьківщину до тих пір, поки заробітна плата не досягне хоча б 50% їх доходу в країнах працевлаштування [3].

В поточному році,  вже у першому кварталі,  за свідченнями  агентства ІНТЕРФАКС –УКРАЇНА 929 незаконних мігрантів було виявлено в першому кварталі 2008 року на західному кордоні України [4]. Проте, порівняно з січнем–серпнем 2007р. міграційний приріст населення країни збільшився на 0,3 тис. осіб. Проте продовжує скорочуватись кіль-кість міграційних переміщень. Так, кількість прибулих у країну на постій-не проживання зменшилась з 28,5 тис. до 23,3 тис. осіб, а кількість вибулих – з 19,8 тис. до 14,3 тис. осіб[5].

Тобто в майбутньому не можна сподіватись на суттєве повернення левової частки мігрантів, а шанси виїзду нових залишаються досить таки великими. Держприкордонслужба повідомляє, що всього в 2008 році західному кордоні країни перетнули 4,68 мільйонів людей, що на 11% менше порівняно з аналогічним періодом попереднього року. При цьому міграція і надалі залишатиметься нелегальною, а підрахувати її буде досить важко. Негативним аспектом є те, що державні органи влади моніторингом процесів трудової міграції  досі активно не займаються. Вони фіксують лише інформацію, пов’язану з офіційними мігрантами.

Як показує міжнародний досвід, трудова міграція – це постійний процес, а в умовах глобалізації і відкриття кордонів її масштаби тільки збільшуються. Це ж стосується і українських мігрантів,  яких приваблюють пропозиції з інших національних ринків праці. Переважна більшість дослідників стверджують, що міграція почала носити ланцюговий характер. Українці  від’їжджають працювати до Португалії, тоді як  самі португальці їдуть на заробітки до Франції. Поляки і чехи з радістю вітають наших співвітчизників, адже їх трудова сила вже поїхала до Греції чи Ірландії.

В такій ситуації стає зрозумілим, що зупинити  трудову міграцію українців  чи зменшити її масштаби майже не можливо. Як зазначає  В.Бондарчук, дарма сподіватись, що вдасться подолати таке явище, як трудова міграція. У світі формується сучасний глобальний ринок, який потребує нових ресурсів, працівників. Деякі країни зацікавлені у прийнятті емігрантів. Це стосується і низькооплачуваних мігрантів з маргінальним низьким рівнем, і людей з високою професійною кваліфікацією. Але не дивлячись на це, потрібно сформувати чіткі механізми регулювання міграційних процесів, щоб вони приносили користь рідним і близьким  мігрантів та батьківщині загалом. Для цього потрібно використовувати досвід інших країн, трудова міграція в яких розвиваються з історичних часів.

У 17 регіонах був зареєстрований міграційний приріст населення, в решті регіонів – міграційне скорочення. На фоні порівняно незначного рів-ня міграційного приросту в середньому в Україні (0,3%) виділяються його високою інтенсивністю територія Севастопольської міськради (5,3%), Ав-тономна Республіка Крим (2,7%), Київська область (2,1%). Серед прибулих в Україну з-за кордону 14,6% зареєстрували місце проживання в Одеській області, яка характеризується надзвичайно високим внеском зовнішньої міграції у формування міграційного приросту цього регіону (94,0%).

Серед прибулих в Україну упродовж січня–серпня 2008р. 81,4% ста-новили іммігранти з країн СНД і 18,6% – з інших країн. Серед вибулих з України 66,3% виїхали до країн СНД і 33,7% – до інших країн[5].

Отже, підсумовуючи все вище сказане, можна зробити висновок, що навіть у разі позитивних тенденцій розвитку економіки України та підвищення рівня життя її населення необхідно зважати на очевидне загострення конкуренції за людські ресурси, що розгортається на пострадянському просторі, українські мігранти будуть і надалі  працювати  за кордоном – порівняно низькі доходи на батьківщині та нестабільність політичної ситуації змушують їх знаходити роботу в інших країнах. Тому державі потрібно підтримувати і направляти головні результати міграції, здійснювати заходи щодо чіткого координування міграційних процесів.

 

Використані джерела:

1.Гайдуцький А.П. Масштаби трудової міграції українців за кордон//Економіка та держава.-2007.-№8.-с.82-86.

2. Гайдуцький А.П. Характерні риси української трудової міграції// Економіка та держава. – 2007.-№9.-с. 88-86.

3. Королева О.Уезжают ли украинцы?//Маяк Португалии от 05 октября 2006 г. www.maiak.org.

4.http://www.interfax.com.ua

5. http://www.ukrstat.gov.ua

 

 



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet