zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



АКТИВНІ МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

Горбач В.В.

Україна, м. Луцьк, Східноєвропейський

національний університет ім. Лесі Українки

 

Рассматриваются активные методы организации самостоятельной работы студентов высших учебных заведений. Выделяются такие активные методы обучения как: метод проблемного обучения, мозговой штурм и дидактические игры, как необходимые для эффективной организации самостоятельной работы.

 

Проблема самостійної роботи була актуальною в різні періоди розвитку вищої освіти, але зараз її використання проводиться в дещо іншому напрямку. Раніше самостійна робота студентів розглядалась як засіб оволодіння додатковими знаннями та вміннями. Зараз, згідно з нормативними документами Міністерства освіти і науки України, вона вважається основним видом навчально-пізнавальної діяльності студентів, а у навчальних планах спостерігається тенденція до збільшення кількості годин, які відводяться на самостійну роботу (до 50-70 % навчального часу) [6, c. 14-15].

Як відомо, самостійна робота — це форма організації індивідуального вивчення студентами навчального матеріалу в аудиторний та поза аудиторний час. Мета самостійної роботи студентів — сприяти формуванню самостійності як особистісної риси та важливої професійної якості молодої людини, суть якої полягає в уміннях систематизувати, планувати, контролювати й регулювати свою діяльність без допомоги й контролю викладача [3, c. 213].

Впровадження у навчальний процес самостійної роботи як форми навчально-пізнавальної діяльності студентів дозволяє виконати ряд завдань, а саме: розвинути загально навчальні уміння, навички самоосвіти та наукової організації розумової праці; сформувати допитливість, пізнавальні інтереси та потреби; забезпечити безперервний процес формування професійної майстерності майбутнього фахівця; підвищити розумовий потенціал студентів; забезпечити більш осмислене та глибоке сприйняття навчального матеріалу; знизити негативний вплив окремих індивідуальних особливостей студентів і максимально використати їх позитивні якості завдяки самостійному вибору часу та способів оволодіння знаннями; розвинути самостійність та активність студентів як риси, що мають значну роль в ієрархії властивостей фахівця [1, с. 8; 4, с. 119; 5, с. 8].

Для вирішення поставлених завдань під час організації самостійної роботи студентів необхідно застосовувати активні методи організації навчання. Серед них слід відмітити метод проблемного навчання, мозковий штурм та дидактичні ігри.

Проблемне навчання. В основі проблемного навчання лежить ідея відомого вітчизняного психолога С. Л. Рубінштейна про спосіб розвитку свідомості людини через розв’язання пізнавальних проблем, які містять у собі протиріччя. Тому проблемне навчання розкривається через постановку (викладачем) і розв’язання (студентом) проблемного питання, завдання і ситуації. Таким чином, в якості проблемних завдань можуть виступати питання, навчальні завдання, практичні ситуації. Одна і та ж проблемна ситуація може бути викликана різними типами завдань. Саме по собі проблемне завдання не є проблемною ситуацією. Воно може викликати проблемну ситуацію лише за певних умов [2, с. 87].

Даний вид навчання стимулює прояв активності, ініціативи, самостійності і творчості у студентів; розвиває інтуїцію і дискурсивне (insight - проникнення в суть), конвергенціойне («відкриття») і дівергентне («створення») мислення; вчить мистецтву вирішення різних наукових і практичних проблем, досвіду творчого вирішення теоретичних і практичних завдань.

Труднощі організації проблемного навчання пов’язані з великою витратою часу для постановки та вирішення проблем, створення проблемної ситуації та надання можливості самостійного вирішення останньої кожним студентом [2, c. 88].

Отже, метод проблемного навчання забезпечує розвиток самостійності мислення студентів та формує критичне ставлення до навчальної інформації.

Мозковий штурм (мозкова атака) — це метод розв’язування невідкладних завдань за дуже обмежений час. Суть методу полягає в тому, що необхідно висловити найбільшу кількість ідей за невелику кількість часу, обговорити та здійснити їхній відбір. Цей метод використовується для розвитку творчих здібностей або для розв’язання складних проблем. Метод мозкової атаки можна використовувати в різних формах діяльності: у роботах з малими групами, командами, великими групами («гра з глядачами»), індивідуальній роботі віч-на-віч [3, c. 119].

Суть мозкової атаки полягає в тому, що студенти отримують тільки одну проблему для розв’язання, а їхнім завданням є генерація якнайбільшої кількості різних неординарних ідей для її вирішення. Найважливішим при цьому є створення вільного середовища для висловлювання ідей і навіть недоречних пропозицій [3, c. 121].

Отже, сеанси «мозкового штурму» стимулюють творче мислення студентів. Завдяки цьому з'являється можливість знайти щось дійсно незвичайне, нове, креативне. Такий спосіб пошуку нових креативних рішень може бути застосований самостійно кожним студентом, у вигляді деякого уявного експерименту, що значно розширює можливості застосування даного методу.

Дидактична гра — метод імітації (наслідування, відображення) прийняття управлінських рішень у різноманітних ситуаціях шляхом гри (програвання, розігрування) за правилами, які дані або виробляються самими учасниками.

Дидактичні ігри пов’язані насамперед з двома особливостями навчання: проблемністю та засвоєнням навчальної інформації через дію. Проблемність реалізується через самостійне розв’язання студентом поставленої проблеми (завдання) за недостатності необхідних знань, коли він змушений самостійно опановувати новий зміст або знаходити нові зв’язки між уже засвоєними відомостями. У процесі такої діяльності формуються нові вміння й у такий спосіб відбувається навчання через дію.

Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм засвоєння матеріалу, справедливо вбачає в них можливості ефективної взаємодії людей, продуктивної форми спілкування з елементами змагання, невимушеності, щирої зацікавленості. Гравці пізнають, запам’ятовують нове, орієнтуються в нових ситуаціях, розвивають свою уяву, фантазію. Навіть найпасивніші докладають зусиль, щоб не підвести товаришів по грі. При цьому спілкування є головним енергетичним джерелом гри, яке підсилює її емоційне забарвлення [3, c. 167].

Отже, дидактичні ігри хоч і не завжди вносять щось нове у знання студентів, але навчають застосовувати їх в інших умовах або містять розумове завдання, розв’язання якого потребує різноманітних форм розумової діяльності. А також, дидактична гра сприяє розвиткові ініціативи з боку студентів, що особливо цінується при організації самостійної роботи.

Вивчення педагогічного досвіду показує, що одним з головних ознак, що відрізняє рівень майстерності педагогів, є вміння застосовувати в роботі різноманітні, що доповнюють один одного методи організації самостійної роботи студентів, які враховують навчально-пізнавальні можливості студентів.

Значення та важливість самостійної роботи студентів в даний час постійно зростає. Це пов’язано також із зміною цілей навчання, його спрямованістю на формування навичок цілеспрямованої творчої діяльності, з широким використанням засобів інформатизації освіти в педагогічному процесі, а також у зв’язку з реалізацією дистанційного навчання в освітніх установах.

Оскільки в даний час діяльність вищих навчальних закладів направлена на вдосконалення організації самостійної роботи студентів, то, на мою думку, саме застосування активних методів активізує самостійність студентів. Звісно використання активних методів в процесі самостійної роботи потребує адаптації окремих організаційних аспектів, але і передбачає пошуки найкращого розв’язання проблеми, яку винесено для вивчення.

 

Список використаної літератури:

1.     Баріхашвілі І.І. Роль самостійної роботи в системі реформування вищої заочної педагогічної освіти / І.І. Баріхашвілі // Наукові праці Донецького національного технічного університету. – Донецьк : ДВНЗ “ДонНТУ”, 2008. – Вип 2. – С. 8 – 13.

2.     Бордовская Н.В. Педагогика. Учебник для вузов / Н.В. Бордовская, А.А. Реан. ¾ СПб: ИздательствоПитер”, 2000. ¾ 304 с.

3.     Ковальчук Г. О. Активізація навчання в економічній освіті: Навч. посіб. — Вид. 2-ге, доп. / Г.О. Ковальчук. — К.: КНЕУ, 2003. — 298 с.

4.     Прокопьев И.И. Педагогика. Избранные лекции : учеб. пособ. / И.И. Прокопьев. - Дидактика. - Гродно : ГрГУ, 2000. - 138 с.

5.     Романова Г.М. Індивідуально-типологічні та дидактичні чинники результативності самостійної роботи студентів економічних університетів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.04 “Теорія і методика професійної освіти ” / Г.М. Романова. – К., 2003. – 21с.

6.     Шаров С.В. Дидактичні умови організації диференційованої самостійної навчальної діяльності студентів педагогічного університету. // Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.09 – теорія навчання. – Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Харків, 2010.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info