zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ТРАНСФОРМАЦІЯ КУЛЬТУРНИХ НОРМ І ПОНЯТТЯ «ДЕВІАЦІЯ» У ПОСТМОДЕРНІСТИЧНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

 

Кіріченко І.А.

Україна, м. Одеса,

Одеська національна академія харчових технологій

 

Рассмотрены философские аспекты осмысления девиации в качестве социокультурного явления в эпоху постмодернизма. На основе анализа различных точек зрения и научной литературы сделан вывод, что данное культурное направление не только определяет многие социальные процессы в современном общесте, но и ведет к релятивизации понятия «девиация», стиранию традиционных социальных норм, как поведенческих ориентиров.

 

Для дослідження проблем девіації велике значення має осмислення сутності культурних норм у різні періоди розвитку суспільства. Культурні норми на протязі тривалого часу виступали своєрідними орієнтирами у поведінці індивідів, бар’єрами для розповсюдження девіантних проявів. Однак в наш час ситуація почала швидко змінюватись. Вже у другій половині XX ст. західний світ був захоплений новим культурним плином, що одержав назву «постмодерн». Ця подія стала відбиттям повороту в самосвідомості західної цивілізації, глобальної зміни відносно європейської людини до себе й своїй культурі. Світ, створений людиною, що прагнула роз’язати всі проблеми за допомогою розуму, буквально втратив внутрішній стрижень. Домінуючою тенденцією в культурі став плюралізм, – одмінний від плюралізму попередніх епох своєю радикальністю, майже універсальністю. У культурі постмодерна зникає диференціація на ортодоксальний культурний центр і периферію, де накопичуються маргінальні елементи. Багато з тих явищ, що раніше існували, образно виражаючись, на узбіччі культури, у другій половині XX ст. виходять на авансцену. Злочинність, психологічні відхилення, різноманітні сексуальні перверсії – все це почало популяризуватись через різноманітні канали елітарної культуру, осмислюватись в рамках неординарних філософських систем.

Серед головних теоретиків постмодерна Мішель Фуко особливо багато міркував про проблеми людської сексуальності, і гомосексуальності. Сексуальність для нього – не природна даність, а культурна модель, зміст якої може змінюватись залежно від часу й місця. Сама по собі вона не існує, але задається суспільством. Згідно до ідей Фуко, сексуальність прямо пов'язана із проблемами влади й підпорядкування. Влада навмисно створює опозиційне середовище, щоб самоактуалізуватися через нього. «Вислизнути від влади неможливо», тому що «вона й констатує те саме, що їй намагаються протиставити» [1, 181]. І однією з таких опозиційних форм є сексуальність і, як її приватний варіант, гомосексуальність. В такому розрізі сексуальні збочення починають розумітись як своєрідний протест проти існуючого соціального ладу. Дещо пізніше до розряду «бунтівних стратегій індивіда» зараховують ігроманію, наркоманію та деякі психічні розлади. Додержання норм все більше розуміється постмодерністами як конформізм по відношенню до репресивного суспільства.

Теорія Фуко перегукується з актуальними в сучасній соціології уявленнями про соціальне конструювання. Хоча ці уявлення не називаються прямо постмодерністськими, ми бачимо, що їх формування відбувається в той же час, що й становлення культури постмодерна. З’ясовується, що багато соціальних інститутів і феноменів не стільки існують об’єктивно, скільки штучно сконструйовані. На думку філософів, що підтримують ідеї М. Фуко, це стосується і девіантних явищ: злочинності, наркотизму, проституції [2].

Автори роботи «Нові напрямки в соціологічній теорії» П. Філмер, М. Філіпсон, Д. Сілверман, Д. Уолш, які є прихильниками феноменологічного напрямку в суспільних дослідженнях, висловились за конвенціональний характер і девіантності, і злочинності. «Злочин – це не «об'єктивна» категорія дії, причини якої можуть бути вивчені. Це сукупність повсякденних соціальних значень, що використовуються членами суспільства для позначення якогось роду дій і осіб. Штампування «злочинців» – виступає різновидом соціальної роботи, вона є продуктом практичної діяльності деяких організацій, що підтримує уявлення їх співробітників про соціальну структуру» [3, 98]. Фактично те саме можна сказати і про феномен девіації, який несе значно більше змістовне і філософське навантаження, ніж поняття «злочинність».

Російська дослідниця О.М. Проворова поставила закономірне питання: а чи не приведе подальший розвиток культури в напрямку посмодернізму до повного хаосу, де все дозволене, а добро не відрізняється від зла? Відповідаючи на нього вона зробила висновок, що в постмодерністичному соціумі кожен отримує свободу дій. Злочин все більше розуміється як характеристика закону, суспільства, культури, а не конкретної особистості або ситуації. Описувати зміни в культурі через поняття «добра» і «зла» більше неправомірно, оскільки самі ці поняття є її породженням [4]. Під таким кутом зору девіантні прояви релятивізуються, стають допустимими.

В постмодерністській філософії розроблено ряд концепцій щодо осмислення соціальної сутності індивідуалізму і його зв’язку з розвитком особистості та соціалізації девіантів. Однією з них є концепція науковця В. Г. Кременя, який вказує на те, що зміст постмодерністських поглядів на суспільство обумовлюється культурною атмосферою кінця XX ст., онтологічну основу якої становить постіндустріальне або інформаційне суспільство. Діалогічність, культурна поліфонія, плюралізм і лібералізм сучасного західного суспільства створили передумови для вироблення радикального перегляду проекту модерної методології та її розуміння історії і соціуму. Постмодернізм сьогодні є новою тенденцією в культурному самоусвідомленні розвинених західних суспільств, яка містить недовіру до наративів, вихід за рамки «наративного механізму легітимації» попередньої доби, який тримався на звернених у майбутнє ідеях прогресу, послідовного розвитку свободи. У соціальній теорії постмодернізм означає новий напрямок, який ставить за мету пояснити процеси навколишньої дійсності, стимулює розробку багатовимірних уявлень про пріоритети, цілі й завдання людства, ініціює виникнення поліваріантних способів, засобів, стратегій їх здійснення [5, 266-267].

Для польско-американського вченого З. Баумана постмодерн – це певний стан ментальності, відмінний від ментальності модерну. Ментальність постмодерну не націлена на пошук остаточних істин. Постмодерністське мислення, по суті, припускає прийняття амбівалентності як природного стану речей. Тому це мислення толерантне, тому що воно ухвалює існування відмінностей як природну даність. Розповсюдження толерантного мислення тим більше необхідно у вигляді появи й співіснування численних співтовариств і організацій, які функціонують відносно самостійно і не виявляють тенденцію до солідарності [6].

Сучасна людина об’єктивно поставлена в ситуацію вічного вибору, змушена перестати бути одномірною, ззовні-орієнтованої особистістю. Соціальний компроміс в сучасному суспільстві можливий лише за умови толерантності до інших культур, готовності сприймати нові цінності і нові враження. Звідси важливість здорової конформності сучасної людини, важливість конформізму ставленні до девіантних провів поведінки, особливо, якщо їх демонструють представники інших культур. Для окремої людини проблема адаптації в навколишньому світі пов’язана осмисленням величезної кількості інформації, з необхідністю вибору, із свободою і особистою відповідальністю. Для конкретного суспільства, країни все більш проблемним стає поняття власного суверенітету і права власного вибору шляху [7].

Порушення норми сьогодні – це вже даність, цілком нормальне явище. Посмодернізм підводить людину до висновку, що можна порушити якщо не всі, то більшість соціальних норм. Результатом цього процесу є розмивання уявлень про добро і зло, розповсюдження вседозволеності, гедонізму, падіння морального рівня людей у провідних країнах світу. Багато в чому цьому сприяє масова культура, яка привчає індивідів до насолоди життям, пошуку різноманітних задоволень. Пануючою стає точка зору, згідно з якою кожний вирішує для себе сам, що нормально, а що – ні. Сучасна людина вільна вибирати ступінь відхилення від норми.

Таким чином, можна зробити висновок, що постмодернізм як культурний напрям сприяє розмиванню соціальних норм, призводить до релятивізації поняття «девіація», стиранню традиційних уявлень про добро і зло. Поведінкові орієнтири все більше формуються з урахуванням стереотипів масової культури та культури споживання.

 

Список джерел та літератури

1.     Фуко М. Воля к знанию // Воля к истине: По ту сторону знания, власти и сексуальности // Мишель Фуко. – М., 1996. – С. 180.

2.     Гилинский Я. Девиантология / Яков Гилинский. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2004. – 520 с.

3.      Филмер П., Филипсон М. и др. Новые направления в социологической теории / П. Филмер, М. Филипсон. – М. : Прогресс, 1978. – 329 с.

4.     Проворова Е. Н. Гомосексуализм в епоху постмодерна. Смещение границ нормативности / Е. Н. Проворова // Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена. – 2008. – № 54. – С. 182-184.

5.     Кремень В. Г., Ільїн В. В. Філософія: мислителі, ідеї, концепції: Підручник / В. Г. Кремень, В. В. Ільїн. – К. : Книга, 2005. – 528 с.

6.     Бауман З. Спор о постмодернизме // Социологический журнал. – [Электронный ресурс] – Режим доступа : http://www.ido.rudn.ru/ffec/philos/chrest%5Cbauman.html.

7.     Глушкова Т. А. Социально-философский анализ современного конформизма. Автореферат диссертации на соискание научной степени кандидата философских наук. – [Электронный ресурс] – Режим доступа : http://www.dissercat.com/content/sotsialno-filosofskii-analiz-sovremennogo-konformizma.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info