zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ОСОБЛИВОСТІ АРХІТЕКТУРИ ТА МОНУМЕНТАЛЬНИХ РОЗПИСІВ КАТЕДРАЛЬНОГО СОБОРУ ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЬОГО УГКЦ У МІСТІ КОЛОМИЯ

 

Рудак О.М.

Україна, м. Івано-Франківськ,

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

 

В статье освещены особенности архитектуры и монументальных росписей Катедрального Собора Преображения Господня в Коломые - как одного из крупнейших современных храмов Украины. Проанализировано стилистику архитектуры и монументальных росписей интерьера, охарактеризованы формы образной выразительности в оформлении храма.

 

Сучасне церковне мистецтво є малодослідженим і потребує детального вивчення. З початком ХХІ ст., почалась нова сторінка у формуванні культової архітектури України. Розвиток храмобудування в наш час крім своєї позитивної основи має, також, негативні сторони. Архітектура церковних будівель  характеризується поєднанням різних стилів, переспівами минулого,  в тій чи іншій мірі професійно інтерпретованого, а також від якості самого будівництва. Різноманіття храмів від багатопридільних і щедро наповнених декором, до примітивних, побудованих без проекту некваліфікованими будівельниками. Архітектурно-просторові рішення часто залежать від смаку жертводавця або настоятеля храму, які часто не володіють необхідними знаннями в області храмової архітектури та храмового інтер’єру. Серед великої кількості новозбудованих храмів можна виділити такі, в яких вдало виконане поєднання церковних традицій та сучасних будівельних технологій, зовнішнього і внутрішнього простору [3].  До них можна віднести  Катедральний Собор Преображення Господнього у Коломиї. 

Основу дослідження склали матеріали зібрані під час мистецтвознавчої розвідки у Катедральному Соборі Преображення Господнього у м. Коломиї. Основна увага, при цьому, приділялася архітектурі та  внутрішньому монументальному розпису храму. Використані матеріали, також, з електронних ресурсів [2,3], зокрема, із офіційного сайту Коломийсько-Чернівецької єпархія УГКЦ [1,4,5].

19 серпня 2013 року у центрі Коломиї освятили один із найбільших храмів у Західній Україні - Катедральний Собор Преображення Господнього. Собор належить до Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ. Саме 19 серпня 1999 року Владика Павло, перший Архиєрей Коломийсько-Чернівецької єпархії, разом із майбутнім Владикою Миколаєм Сімкайлом та  духівництвом освятив та заклав наріжний камінь під Собор. Площа споруди становить 48х42 м., висота – 52 м., загальна площа верхнього і нижнього храму приблизно 1,5 тис. кв.м. Одночасно верхній і нижній храм Собору може прийняти до 5 тис. людей. Для обігріву будівлі використано енергозбережні технології, зокрема, капілярну систему опалювання підлоги. На першому поверсі облаштовано санвузол [2].  

Після відкриття Катедрального Собору будівництво поблизу продовжуватиметься і надалі. В перспективі має бути грандіозний релігійний центр з 8-поверховою дзвіницею (наріжний камінь під неї освятили 19-го серпня), підземним паркінгом та триповерховим адміністративним центром. Прообразом Собору в Коломиї став храм Святої Софії в Константинополі з поєднанням принципів модерної архітектури. У престол Собору заклали мощі Блаженного священномученика єпископа Миколая Чарнецького, який був святителем на священика Владики Павла Василика. Глава УГКЦ відзначив, що коломийський храм стане взірцевим для всіх храмів єпархії.

Собор представляє собою унікальну двоярусну споруду. Храм побудовано із цегли, його склепінняіз залізобетонних конструкцій, а дерево використовували лише для покрівлі. Куполи собору зроблено з мідної бляхи, кошти на яку пожертвував Йоан Павло II під час свого візиту в Україну. Потрібно відзначити, що до будівництва собору долучилися тисячі християн не лише з Коломиї та України, багато коштів надійшло із- за кордону [2].  

Архітекторами Собору стали Віктор та Наталія Мицай. Будівельну частину проекту розробляла Наталія Косован. Було подано кілька проектних пропозицій і серед них - цікавий ультрамодерний проект відомого архітектора зі США Зенона Мазуркевича, батьки якого походили з Коломиї. У Сполучених Штатах він проектував атомні електростанції, але окрім того, й кілька храмів для української громади. Проект храму для Коломиї був цікавим. Однак, при розгляді архітектурною радою цей проект було відхилено, оскільки він не вписувався в архітектурну ситуацію міста. Натомість було запропоновано будувати храм за проектом одного з провідних архітекторів України Віктора Мицая [1]. Як згадує митрополит Івано-Франківський Володимир (Війтишин) про катедральний собор у Коломиї: «Коли йдеться про саме будівництво – то спочатку до розгляду було представлено кілька проектів. Для Коломиї потрібно було щось унікальне, ми всі знаємо що таке Коломия. Тому ми розуміли, що обираємо проект не тільки для Івано-Франківщини, але і для цілої України. Коломия є унікальним містом в нашій мозаїці, тому і необхідне було щось неповторне. Проект архітектора Віктора Мицая, який кілька разів був виправлений, за узгодженням владики Павла остаточно був затверджений до виконання. Коли ми дивимось на цей собор, те що архітектор вклав у нього, то направду потрібно віддати йому належну похвалу. Там все дуже цікаво продумано, він гарно і цікаво виглядає знизу, а, коли дивитися з літака на нього, то ми бачимо хрест. І проект, і його втілення, на мою думку, є дуже-дуже вдалими. Тепер, коли всі роботи йдуть до завершення, то все більш наглядно стає те, що він був чудово задуманий» [4].

Храм домінує над простором міста, справляє  враження своєю урочистою монументальністю, пишною святковістю і можна стверджувати, остаточний вибір був вдалим. Головним художником Коломийського Катедрального Собору Преображення Христового став Роман Василик, який є братом покійного єпископа Павла Василика.  Роман Василик – Заслужений діяч мистецтв України, Народний художник України. Завідувач кафедри сакрального мистецтва Львівської Національної академії мистецтв, профессор [1].

До роботи були задіяні також провідні фахівці кафедри сакрального мистецтва Львівської Академії мистецтв. Автором багатьох розписів був Роман Кислий. Активну участь у роботі також брали відомі іконописці: Кость Маркович, Андрій Винничок, молоді викладачі Василь Сивак, Тарас Лесів, випускники кафедри Василь Скрикуляк, Андрій Сивак, Мирон Півтораніс, Тарас Новак, їм також допомагали Ігор Теплий, Ігор Пиріг, Олександр Лещенко. Загалом, на Коломийському проекті були задіяні близько 20-ти людей. Тут, доречно зауважити, що роботи були розпочаті за владики Павла Василика, нині покійного, тривали за його наступника владики Володимира Війтишина, нині митрополита Івано-Франківського. Левова ж частка праці з оздоблення храму виконана і завершувалась при владиці Миколі Сімкайлові. І Володимир Войтишин, і Микола Сімкайло були учнями і послідовниками владики Павла Василика, працювали у підпіллі, брали активну участь у процесах легалізації, відродження та становлення УГКЦ. Всі розписи на початковій стадії були узгоджені з владикою Павлом. Говорячи про стиль розписів, то він є ближче до візантійської традиції, аніж до українського барокової культури [1].

За власними ескізами Романа Василика студенти Львівської академії мистецтв створили овальне мозаїчне панно «Спас Нерукотворний» на фасаді храму. Величні, просторі і світлі вітражні композиції на центральному фасаді виготовлені у майстерні-студії Володимира Блащука. Масивні, катедральні двері з корабельного дерева замовлені у польському місті Ченстохові.

Як згадує Роман Василик: «Увійшовши до храму вперше, ми були вражені розмірами його внутрішнього простору… Перш  за все, храм Преображення Господнього –  храм христологічний.  На загал тема «Преображення»  є надзвичайно цікавою. Щось одне стає  іншим, - це і є суттю преображення. Тому й у храмі поступово з виконанням поліхромних робіт відбувалося своєрідне преображення  середовища, від одного стану  до іншого» [1].  За літній та осінній періоди 2007-го року художники розмальовували чотири півсфери із зображеннями: Різдва, Преображення, Богоявлення, Воскресіння, святих апостолів та пророків. Зайшовши до храму, по розписах можна прочитати цілу історію церкви, від земного життя Хреста аж до сьогоднішнього дня, до мучеників XX ст., які загинули в комуністичні часи. Присутні сюжети дванадцяти головних свят Церкви, які й символізують оновлений світ. Ці сюжети є новим календарем для світу, преображеного Христом, від Благовіщення до Воскресіння та Вознесіння Христового. Тема святих є частиною теми преображення. Серед них є українські святі - мученики, праведники, блаженні: від тих, які хрестили нашу державу і преображали її, як Антоній і Теодосій Печерські, до новомучеників церкви ХХ століття.  Стиль розпису – «візантійсько-український», як його називають митці на даний час, із золотавим колоритом. Весь розпис храму є символічним, кожний сюжет має якесь символічне значення.

Колорит розписів, в основному, побудований на наближених тонах. Акцентами кольору, переважно червоного, виділені головні фігури у композиціях. Тут немає поперечних червоних ліній, але бачимо, що червоні орнаменти спадають від хреста до низу. Це символ Божественної Благодаті, яка сходить від хреста до людей. Права сторона Собору,  якщо заходити в центральні двері, як канонічно заведено у всіх храмах, присвячена Хрестові, його земному життю, проповідям і стражданням. Вона завершується розп’яттям. Важливу роль в орнаментально-декоративному оздобленні відіграють текстові смуги, які не тільки ритмічно організовують простір, а й несуть глибоке змістове навантаження.

В основі розпису центрального куполу ліг сюжет Вознесіння Господнього, ‒ величного дійства, що поєднує Небо і Землю і символізує Небесну опіку над людством. Півфігура Христа – на східній стороні склепіння має розмір, від ліктя до ліктя – 8 метрів, а обличчя має площу 3,5 квадратних метрів. Програма розписів святилища традиційно пов’язується з літургією, яка є урочистою оправою для здійснення найбільшого Таїнства Христової Церкви – Святою Євхаристією. Тому головною сценою апсиди є розміщена в середньому ярусі святилища монументальна композиція «Причастя апостолів». Акцентом цієї композиції, як, зрештою, і всієї церкви, є велична постать Спасителя в червоному одязі, що символізує як його Божественну природу, так і пролиту ним кров на хресті. Над Спасителем зображена півфігура Оранти.  На її грудях у колі зображено маленького Ісуса. В нижньому ярусі святилища розміщено  фігури святителів та Отців церкви. Висота постатей святих сягає 4,5 метрів.

Левова частка розписів присвячена Богородичній тематиці. Тут є зображення Різдва Богородиці, ікони Введення в храм, Стрітення, Успіння Присвятої Богородиці.  Художники відобразили ідею мети приходу Христа в цей світ -  преображення людини і світу,  зміни світу. Власне, ця ідея  є ключовою в програмі, яку заклали в розписи.

Важливу роль у  храмі також відіграє світло. Через систему вікон і внутрішніх джерел освітлення створюється враження містичності і, водночас, величності храмового дійства. Важливим є використання художниками сусального золота. Блиск його поверхонь сприймається, як Божественне світло, як знак одкровення і просвічення.

Коломийський собор, безсумнівно, вважається однією з найвеличніших святинь України. За розмірами поступається хіба, що Патріаршому Собору у Києві. Це храм, який справедливо посяде належне місце в новітній історії українського сакрального мистецтва. Архітектура та іконопис церкви має стати прикладом для творчого наслідування і матиме вплив на подальший розвиток церковного мистецтва.

 

Література:

1.          Бабинський А. «Роман Василик: «Ми прагнули, щоб виходячи з цього храму людина почувала себе преображеною» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kolomyya.org/se/sites/np/45722/.

2.          Гриджук І. «Катедральний Собор Преображення Христового у Коломиї – як Покутський Тавор» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://volya.if.ua/2012/08/katedralnyj-sobor-preobrazhennya-hrystovoho-u-kolomyji-yak-pokutskyj-tavor/.

3.          Кеслер М. «Современная церковная архітектура» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.archi.ru/lib/publication.html?id=1850569921&fl=5&sl=1.

4.          Перцович В. ««Все робилося з любов’ю», - митрополит Івано-Франківський Володимир (Війтишин) про катедральний собор у Коломиї»  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kolomyya.org/se/sites/np/45538/.

5.          Перцович В. « «Концептуально ми хотіли відобразити ідею мети приходу Христа в цей світ - преображення людини і світу» , - Роман Василик» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://kolomyya.org/se/sites/ep/45727/.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info