zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



Основні концепції функціонального зонування офісів

 

Авраменко Д.К., Бажул Ю.О.

Україна, м. Луцьк,

Луцький національний технічний університет

 

Аннотация в статье освещены этапы эволюции основных концепций функционального зонирования офисных помещений и осуществлено их распределение на две условные группы классическую ("изолированные личные кабинеты, "фабричный формат" офисов, "Бюроландшафт", "Action Office" и частично "сo-working" офисы) и альтернативную (офисы "сo-working" и "конец сидению").

Ключевые слова: офис, рабочее пространство, функциональное зонирование.

 

Здійснити раціональне функціональне зонування офісних приміщень для підвищення продуктивності праці людство намагалося з моменту виникнення перших офісів і продовжується по сьогодні.

Історично, перші офісні приміщення з'явилися в XVIII ст. в резиденціях купців. Вони прийшли на зміну бібліотекам і особистим кабінетах. Це були розкішні, індивідуалізовані приміщення, покликані вражати відвідувачів своїм блиском.

З розвитком на поч. ХІХ ст. капіталізму з'явився новий тип приміщень - офісні будівлі. Спочатку це були групи ізольованих особистих кабінетів які розташовували вздовж довгих коридорів. Проте революційне використання у 1880-1930-их роках сталевих балок в будівництві докорінно змінює функціональне зонуванні офісних приміщень. Адже споруди, що не скуті вагою цегли і хиткістю дерев'яних перекриттів, підносяться на десятки поверхів у висоту, дають можливість розмістити на невеликій ділянці тисячі людей.

Визначальним фактором у концепції функціонального зонування офісів 1880-1930-их років є доступ у приміщення сонячного світла, яке було основним джерелом освітлення. Виходячи з цього проектувалися тектонічні елементи будівлі і здійснювалось їх функціональне зонування. Саме Чиказька архітектурна школа дала світові просторі приміщення у яких не було конструктивно необхідних перегородок, а для забезпечення освітлення і циркуляції повітря використовували вікна 2х3 м. Співробітники сиділи у просторих відкритих офісних залах (анг. оpen plan office) в довгих рядах столів на чітко визначених місцях і здійснювали "паперову" роботу спілкуючись між собою, а керівництво було ізольоване за скляними перегородками у власних кабінетах (рис.1). Таким чином офіси 1880-1930-их років залишалась умовним продовженням фабрики. Автором "фабричної" концепції функціонального зонування офісних приміщень є відомий раціоналізатор праці Ф. Тейлор.

Однак активне зростання оброблюваної офісними працівниками інформації, а головне її різноманітність вимагали відходу від "фабричного формату" офісів. Потрібно було створити кожному клерку спеціалізоване робоче місце, з певним відсотком кастомізації (індивідуальної адаптації та налаштування), а значить і приватності. Одночасно було потрібно посилити інтеграцію та полегшити спілкування між співробітниками. Тобто працівники мають отримати унікальне робоче місце, залишаючись при цьому згуртованою командою.

 

C:\Users\Dmutro\Desktop\Студентські_статті\2015\Бажул_Ю\Рисунки\Rus.jpg

 

Відповіддю новим потребам клерків у 1952 р. стала німецька концепція функціонального зонування офісів "Бюроландшафт" (нім. "Bürolandschaft"). Яка допускає відкритий простір (open office), де офісні столи розташовані групами, з деревами в діжках і зручними проходами, що максимально імітують ландшафтне середовище (рис.2). Основною ідеєю концепції "Бюроландшафт" є розміщення керівників і підлеглих за одними столами та повністю позбутися ієрархії у функціональному зонуванні простору.

У 1963 р. концепція "Бюроландшафт" була змінена американцем Р. Пропстом який представив власну ідею функціонального зонування офісів "Action Office", що стала відомою як кубікл (анг. cubicles) (рис.3). Ідея була проста до геніальності - взяти американський "фабричний формат" з довгими рядами столів і організувати його за німецькою "Бюроландшафт". Столи ставилися разом, і кожен відгороджувався ростовими або невеликими перегородками які не доходять до стелі. Так клерки отримували приватність і при цьому залишалися в відкритому просторі (open office). Згодом концепція кубікла розвинулась в кластери. У відповідності до якої ліквідовувались перегородки між робочими групами, але залишались між відділами.

Концепція кубікла передбачала, можливість модифікації форми і розташування перегородок. Проте, почавши з символу свободи і самоорганізації, до кінця ХХ ст. "ферми кубіклів" стали невід'ємним символом несвободи (рис. 3). Керівна ланка працівників відмовлялися в них сидіти, прагнучи переїхати в окремі просторі ізольовані кабінети.

Початок XXI ст. знаменує появу Інтернету, інтерактивних і бездротових технологій передачі інформації, що дозволило скоротити число офісних співробітників, а головне відірватись від концентрації елементів робочого місця довкола персонального комп’ютера. Тому робочі місця працівників можна вже було ставити як завгодно та й самі офіси стали втрачати сенс.

У контексті функціонального зонування офісів на поч. ХХІ ст. проектанти стали відходити від кластерних кубіклів в сторону відкритого простору (open office) з художньо-образним рішенням інтер’єру та трендовим "екологічним дизайном". Однак це виявилося лише спробою повернутися до німецьких ідей "Бюроландшафт" – люди не хотіли більше працювати в офісах, працівникам потрібно зручне місце для креативної роботи.

Таким чином функціональне зонування і елементи обладнання офісних приміщення поч. ХХІ ст. мають відповідати критеріям максимальної адаптації робочого простру під індивідуальні запити працівників. Відповіддю новим запитам працівників є концепція коуворкінгу (англ. сo-working — спільна праця) і "кінець сидінню" (англ.end of the seat).

Автором концепції коуворкінгу є Б. Ньюберг який у 2005 р. орендував велике приміщення та поєднав у ньому офіс та фріланс (англ. freelancer - вільний списоносець) з його свободою і незалежністю (рис.4). Коворкінг пропонує ідеальну організацію - відкритого простру, який організований для зручного поділу команд на функціональні зони, кожна з яких відгороджена декоративними елементами, що позбавляє їх від шуму, але не дозволяє повністю усамітнитись. При цьому в коворкінг офісах весь простір можна реорганізувати в будь-яку хвилину, а у кожного працівника є своє фіксована місце. Але вони не замкнені в кубіклах і можуть вільно спілкуватися з сусідами.

Винахідниками концепції "кінець сидінню" є дизайн-студія і художник Б. Віссер, які ставили мету "побороти" залежність людини від середовища. Вони створили фасетну масу із різних геометричних форм (рис. 5,6). Працюючи в такому середовищі працівник має змогу сам підібрати для себе зручні умови праці. Основним завданням спроектованих форм із неевклідової поверхні було звести нанівець типові елементи робочого простору стіл і стілець, а також забезпечити функціональність для зв’язку зі своїм простором. У нашому суспільстві майже завжди були розроблені умови праці для сидіння, в той час як дані з медичних досліджень показують, що занадто багато сидить справляє негативний вплив на здоров'я. Концепції "кінець сидінню" є універсальною для всіх. Навіть якщо набридне стояти – завжди можна вибрати для себе зручне місце для сидіння або навіть лежання.

Висновок. Отже, основні концепції функціонального зонування офісів можна умовно розділити на дві умовні групи класичний (з фіксованим робочим місцем) і альтернативний (з його індивідуальним вибором). Класичний офіс включає наступні послідовні етапи: ізольовані особисті кабінети (поч. ХІХ ст.); "фабричний формат" офісів (1880-1930 рр.); "Бюроландшафт" (1952р.); "Action Office" (1963р.) і частково "сo-working" офіси (2005р.). Альтернативні концепції функціонального зонування офісів включають "сo-working" офіси (2005р.) та офіси "кінець сидінню" (англ.end of the seat) (2010р.).

 

Література

1.     Gillen, N. M. (2006). The Future Workplace, Opportunities, Realities and Myths: A Practical Approach to Creating Meaningful Environments. In J. Worthington (Ed.), Reinventing the Workplace (2nd ed., pp. 61–78). Oxford: Architectural Press

2.     Davis, M. C., Leach, D. J., & Clegg, C. W. (2011). The Physical Environment of the Office: Contemporary and Emerging Issues. In G. P. Hodgkinson & J. K. Ford (Eds.), (Vol. 26, pp. 193–235). Chichester, UK: Wiley.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info