zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



систематизації і класифікації візуалізації інформації

 

Авраменко Д.К., Бондарук Ю.

Україна, м. Луцьк,

Луцький національний технічний університет

 

Аннотация в статье осуществлена классификация визуализации информации по наиболее показательными соотношениями двух параметров: глобального содержательного направления и специфики отображения информации.

Ключевые слова: систематизации визуальной информации, визуализация данных, инфографика

 

У більшості з існуючих класифікацій, напрямки візуалізації інформації не висвітлено цілісно, а обмежено одним рідше двома течіями [5], [6] або не застосовано принципи таксономії [1], [2]. Також помилковим критерієм у більшості класифікації інфографіки є їх виключне тематичне розмежування [3], [4]. Адже у ХХІ ст. різноманітні об’єкти візуалізації інформації висвітлюють надзвичайно широкий спектр тематичний даних, що практично не піддається детальній раціонально-логічній класифікації.

Під час формування власної класифікації об’єктів візуалізації інформації ми, відштовхнувшись від запропонованого J. Heer, M. Bostock & Ogievetsky [6] поділу інфографіки на п’ять типів візуалізаційних категорійдані часового ряду, розподіл ймовірностей, карти, ієрархія та мережа і виокремили наступні ключові та найбільш показові співвідношення двох параметрів: глобального змістовного спрямування та специфіки відображення інформації. Адже не вдаючись у надмірну деталізацію, а спираючись на історичні закономірності змістовної візуалізації інформації практично увесь її широкий спектр розмежовується на два умовні, глобальні напрямки, порівняльний та описово-локалізаційний. Таким чином враховуючи глобальні тематичні напрямки власна класифікація сформована на основі виокремлення з історії розвитку інфографіки трьох опорних течій: картографії, графіка і діаграми поєднання яких у певній послідовності сформувало похідні напрямки: картограми, хронограми і формографії. Утворення похідних напрямків інфографіки спричинене поєднанням способів візуального опису або проекціювання інформації. Зокрема комбінування графічної мови графіків та діаграм на певному етапі еволюції візуалізації інформації спричинило появу - хронограм, а діаграм і картографії - картограм. Відповідно "поєднання" графіків та картографії уторило формографію. Варто зауважити, що відмінним від опорних і похідних напрямків візуалізації інформації є нодграфія (вузлографія). У графічній мові якої відсутні координаційні осі, адже нодграфіки заснована на ідентифікації центрів, місць перетину або концентрації виразних зв’язків.

Таким чином, визначення класифікації об’єктів візуалізації інформації базується на глобальних змістовних засадах і специфіці відображення даних. Зображальна характеристика є ключовою для деталізації класифікації оскільки велика кількість зорових образів може бути використана для відображення одного переліку даних. Тому вкрай важливо визначити відповідний спосіб візуалізації для переліку інформації, беручи до уваги особливості графічної мови, такі як позицію, розмір, форму, колір тощо. Для всебічного аналізу класифікації застосуємо наступну диференціацію: вид – підвидтипологічна група – тип – підтип.

Необхідно зауважити, що переважна більшість назв сучасних об’єктів візуалізації інформації мають англомовне походження, а адаптованого україномовного аналогу просто не існує. Тому їх тлумачення та транслітерація так і не набула гідного означення. Таким чином, нам доведеться використовувати назви об’єктів інфографіки мовою англійського оригіналу.

У відповідності до аналітично-порівняльної характеристики об’єктів візуалізації інформації, можна виокремити наступні типологічні групи: картограма, діаграма, хронограма і графік. Відповідно описово-локалізаційної характеристики об’єктів візуалізації інформації, підвид візуального опису формує типологічну групу формографія, локалізаційно-орієнтаційний започатковує картографію, а особливості розкриття змісту зв’язків генерують появу нодграфіки (рис.1).

Досліджені зразки візуалізації інформації дозволяє поділити типологічні групи на окремі типи і підтипи, кожен з яких має свою графічну структуру і відповідні компонувальні ознаки. Таким чином подальший поділ типологічних груп на типи і підтипи визначений зовнішніми візуально-графічними ознаками об’єктів, що дозволяє скласти уявлення про сучасну інфографіку.

Найбільш поширеною серед зразків візуалізації інформації є типологічна група картограма, яка формує наступні типи: дотграма (крапкограма); лінкограма (зв’язкограма); дорлінграма; демерсграма; картодіаграма; хороплет (відтінкова карта регіонів), що поділяється на відтінковий та призматичний підтип (рис.1). Усі типи типологічної групи картограми об’єднує головна особливість - використання географічних карт для фіксації аналітично-порівняльного показника.

Другою найбільш поширеною типологічною групою серед зразків візуалізації інформації після картограм є діаграма в яку входять наступні типи: гістограма яка поділяється на інтервальну та дотичну; колограма до якої входить секторний, дуговий, гребінчастий і кільцевий підтип; плейнтграма (площинограма) що поділяється на ділянкову, мозаїчну та пелюсткову; веннограма. Головним об’єднуючим елементом для всіх типів типологічної групи діаграма є площинних характер візуалізації кількісно-числового показника для отримання аналітично-порівняльних висновків (рис.1).

Морфографія ввійшла в активну стадію свого розвитку орієнтовно з поч. XVI ст., її типологічну групу складають наступні типи: формографія яка розмежовується на підтип фізично-реалістичний і формалізований; структурографія, що поділяється на сім підтипів поперечна, повздовжна, місцева, виносна, накладна, вирізна і компонентна. Усі типи типологічної групи морфографія здійснюють зовнішній або внутрішній опис об’єкта. Зауважимо, що поділ морфографії на формографію і структурографію пояснюється безпосереднім розумнім значення слова "форма" яке тлумачиться як зовнішня оболонка речі, тобто, те, що ми бачимо, коли дивимося на річ. З одного боку це правильне трактування поняття, але те, що ми бачимо, не є форма речі - це її "зовнішній прояв". Структурографія візуалізує внутрішній устрій пов'язаний з категоріями цілого і його частин.

Типологічну групу хронограми скидають два типи: тайм лайн (часова лінія) яка поділяється на три підтипи потоковий, притоковий і рівномірний; гармонограма (часовий відрізок). Спільним принципом візуалізації інформації у хронограмах є стадійність.

До типологічної групи графік відносяться наступні типи візуалізації інформації: крапковий який поділяється на два підтипи розсіювальний і маркувальний; лінійний; слопграфік (табличний); кумулятивний (площинний). Зауважимо, що спільним для усіх типів і підтипів графіка є показ візуалізації тенденційності кількісно-числового показника.

Типологічну групу нодграфія (вузлографія) складають два типи: ієрархія і мережографія (рис.1). Ієрархія поділяється на деревовидний і лаковий підвид, а мережографія на матричну, аркову, доцентрову і довільну. Фундаментальна об’єднуюча особливість цієї типологічної групи – є візуалізації зв’язків між об’єктами і явищами.

 

C:\Users\Dmutro\Desktop\Студентські_статті\2015\Бондарук_Ю\Tab_K1.jpg 

Рис.1 Систематизація і класифікації візуалізації інформації

 

Картографія є однією з найстаріших інфографік яка бере свій початок з перших навігаційно-орієнтаціних карт 1160 до н.е.. Картографія поділяється на загально-географічну і гідграфію. Саме остатня є об’єктом нашого дослідження і поділяється на: схематичну, тубовидну і панорамну.

Поза сумнівом, що у сучасному, насиченому інформацією віртуальному і предметному середовищі зразки інфографіки досить важко віднести до одного типу чи підтипу. Тому більшість її об’єктів має комбінований характер.

Окрім класифікації яка базується на глобальних змістовних засадах і специфіці відображення даних об’єкти візуалізації інформації у контексті технічного втілення можна розмежувати в залежності від носія на: статично-поліграфічну, динамічно-анімаційну, інтерактивну. Проте класифікація у контексті технічного показника втілення візуалізації інформації не є визначальною.

Зауважимо, що корективи та зміни у класифікацію об’єктів візуалізації інформації безперечно будуть вноситись проте у більшості випадків вони ґрунтуватимуться на бажанні поєднати базові і похідні об’єкти візуалізації інформації для можливої появи нових зразків класифікації.

Отже, широкий спектр типологічних груп візуалізації інформації засвідчує наявність розгалуженої графічно-морфологічної системи, що сформувалася у рамках комбінування графічної мови трьох опорних течій: картографії, графіка і діаграми поєднання яких у певній послідовності сформувало похідні напрямки: картограми, хронограми і формографію. Утворення похідних напрямків інфографіки спричинене поєднанням способів візуального опису або проекціювання інформації.

 

Література

1.     Желязны Д. Говори на языке диаграмм.— М.: Манн, Иванов и Фербер, 2012.–320 с.

2.     Техника и технология СМИ: печать, телевидение, радио, Интернет / В. В. Тулупов [и др.].— СПб.: Изд-во Михайлова В. А., 2006— 320 с.

3.     Швед О.В. Инфографика как средство визуальной коммуникации/О.В. Швед // Science and Education a New Dimension: Philology. Issue:13.– 2013 – №1 (3). – С. 189-193.

4.     Heer, J., Bostock, M., & Ogievetsky, V. (2010). A tour through the visualization zoo. Communications of the ACM, 53(6), 59-67.

5.     Speigelhalter, D.J. Surgical audit: statistical lessons from Florence Nightingale // Journal of the Royal Statistical Society, Series A.— 1999.— № 162.— Р. 45 – 58

6.     Tufte E. The Visual Display of Quantitative Information. 2nd ed.— Cheshire: Graphic Press.— 2001.— 213 p.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info