zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



АРТ-ТЕРАПЕВТИЧНІ МЕТОДИ РОБОТИ З ПІДЛІТКАМИ НА УРОКАХ МУЗИКИ

 

Строгаль Т.Ю.

НПУ им. М.П.Драгоманова Институт Искусств

 

Актуальність дослідження. Суспільство сьогодні робить акцент на розвиток людини мислячої, але при цьому її тонка чуттєвість, емоційність не береться до уваги, нівелюється. В епоху тотального технічного прогресу, засилля інтернету, мультимедійних засобів навчання молодь втрачає дещо цінне та незамінне – чуттєве сприймання явищ навколишньої дійсності. Постійне накопичення знань, які дає школа, засвоюються учнями безсистемно, без розуміння їхньої ролі та значущості в подальшому в житті. В результаті на певному етапі навчання учень стикається з проблемою вибору – що саме потрібно йому з усього необ’ємного пласту інформації – а що ні. Цей переломний момент настає в підлітковому віці – в той час, коли проблема вибору подальшого шляху вперше серйозно цікавить учня.

В умовах об’єднання в загальноосвітніх школах декількох предметів художньо-естетичного циклу, а також зменшення тижневого навантаження на ці предмети, а в деяких школах і переведення їх в розряд факультативних робить ситуацію просто катастрофічною.

Надмірне навантаження раціонального начала (мислення, пам’яті, уваги) та недовантеження емоційного (емоційність, чуттєвість, переживання) призводить до серйозних відхилень не лише в поведінці, а й у психіці сучасного підлітка.

Задача кожного педагога в загальноосвітній школі – допомогти учню не лише засвоїти конкретний предмет, але й зберегти психологічне здоров’я дитини, допомогти розвинути свої здібності та розкрити кращі сторони свого «Я». Задача вчителя мистецтва - зміцнювати психологічне здоров’я дитини засобами мистецтва, яке має для цього багатий та сильний потенціал. Уроки музичного мистецтва справляють на школяра значний педагогічний та психотерапевтичний вплив, знайомлячи учнів з кращими зразками світового та вітчизняного музичного мистецтва, знімає нервово-психологічне напруження, яке викликане іншими уроками. Саме на уроках музики можливо зняти підвищену тривожність та агресивність підлітків, налаштувати їх на сприйняття теоретичного матеріалу і навіть виявити приховані негативні стани. Сучасні умови, в які поставлені вчителі музичного мистецтва сьогодні, вимагають і сучасних методів навчання, серед яких заслужене місце посідає і арт-терапія.

Зв'язок з науковими працями. Теоретичний та практичний досвід використання арт-терапевтичних методів при роботі з підлітками висвітлено у працях зарубіжних психологів та педагогів В.І.Петрушина, Л.С.Брусиловського, М.Л.Лазарєва, Т.Д.Зінкевич, О.М.Михайлова, Л.Д.Назарова, Л.Д.Лєбєдєва, М.Е.Бурно, А.Н.Стрєльнікової, Г.І.Побережної.

Ціллю застосування арт-терапії в освіті є «збереження або відновлення здоров’я учнів та їхня адаптація до умов освітнього закладу шляхом реалізації її психокорекційного, діагностичного і психопрофілактичного потенціалу». (Копитін А.І.). В деяких випадках арт-терапія може використовуватись в освіті в якості інструменту розвитку певних психологічних та особистісних якостей учнів.

Копитін А.І. вважає, що застосування арт-терапевтичних методів на уроках можливо лише за умови спеціальної підготовки вчителів, а тому доцільним є профільна підготовка вчителів мистецьких дисциплін - відвідування курсів з арт-терапії, семінарів, тренінгів. Сьогодні в Україні з кожним днем з’являється все більше можливостей для такої підготовки.

Підготовлений та свідомий вчитель може ефективно використовувати методи та прийоми арт-терапії на своїх уроках – проводити корекцію емоційних станів як окремих учнів, так і цілого класу, налаштовувати учнів на сприйняття матеріалу, а при постійному використанні арт-терапевтичних методів – зміцнювати психологічне здоров’я дітей, розвивати учня як особистість, допомагати зростати духовно.

Арт-терапія має давнє походження. У певному сенсі її прототипом є різні види сакрального мистецтва, нерідко використовується з лікувальною метою і включає в себе сугестивному-магічний, дидактичний, естетичний і інші компоненти терапевтичної дії. Втративши атрибути сакральності в епоху панування ньютон-картезіанської наукової парадигми, так звана терапія враженнями чи терапія зайнятістю через різні форми творчої активності пацієнтів була досить популярною різновидом гуманної клінічної психотерапії ще до середини минулого століття. Проте в подальшому, у зв'язку з диференціацією психотерапевтичних підходів, вона була відтіснена на задній план. Термін арт-терапія ввів у вживання в 1938 р. Адріан Хілл. Піонери арт-терапії спиралися на ідею Фрейда про те, що внутрішнє "Я" людини проявляється у візуальній формі кожного разу, коли він спонтанно малює і ліпить, а також на думки Юнга про персональні і універсальних символів. Центральна фігура в арт-терапевтичному процесі - не пацієнт (як хвора людина), а особистість, яка прагне до саморозвитку та розширення діапазону своїх можливостей. Нове зростання інтересу до терапії творчістю, зокрема, до арт-терапії, відзначається приблизно з середини XX століття, коли вона стала все більш широко використовуватися в якості різновиду терапії зайнятістю переважно в психіатричних та загальносоматичних госпіталях. [6]

В останні два-три десятиліття арт-терапія, синтезувавши в собі досягнення більшості психотерапевтичних підходів, починає оформлятися в самостійний метод з власної методологією та різноманітним, високодиференційовані інструментарієм. Хоча накопичення та узагальнення емпіричних даних, пов'язаних з арт-терапією, трохи випереджає розвиток її теорії, застосування деяких теоретичних уявлень сприяло виходу арт-терапії на рівень самостійного психотерапевтичного методу. Серед цих теоретичних уявлень останнього часу найбільш значимими є, зокрема, наступні:

– психологія ігрової діяльності, концепції онтогенетичного розвитку різних видів ігрової активності;

– психологія змінених станів свідомості, що трактує арт-терапевтичну активність у стані творчого натхнення як прогресивний адаптаційний механізм, Один з безлічі компонентів цілісної реакції організму, спрямованої на досягнення динамічної рівноваги;

– сучасні уявлення загальної теорії систем, що стосуються психічної діяльності, зокрема, концепція множинності відповідей психіки на стану стресу, хвороби та духовної кризи. Згідно з цими уявленнями, зцілюють сили, властиві кожному живому організму і психіці, можуть діяти в двох напрямках. Після порушення організм і психіка можуть повернутися в своє колишнє стан внаслідок різних процесів самозбереження. З іншого боку, організм і психіку може охопити процес самотрансформаціі, що включає стадії кризи і переходу і приводить до зовсім іншого стану рівноваги. Творча активність розглядається при цьому як значимий фактор розвитку адаптивних реакцій даного типу;

– трансперсональна методологія, яка розглядає арт-терапію як універсальний метод, що сприяє інтеграції біографічного, перинатального і трансперсональної досвіду, А також балансу так званих кволо- і холотропічного модусу психічної діяльності. [6] 
Словосполучення «арт-терапія» в науково-педагогічній інтерпретації розуміється як турбота про емоційне самопочуття і психологічне здоров'я особи, групи, колективу засобами художньої діяльності. Таким чином, на перший план виходять завдання розвитку, виховання, соціалізації. Кажучи офіційною науковою мовою, арт-терапія в освіті – це системна інновація, яка характеризується:

1) комплексом теоретичних і практичних ідей, нових технологій;

2) різноманіттям зв'язків з соціальними, психологічними і педагогічними явищами;

3) відносною самостійністю (відособленістю) від інших складових педагогічної дійсності (процесів навчання, управління і ін.);

4) здібністю до інтеграції, трансформації. (Ільченко)

Розрізняють групову та індивідуальну арт-терапію Зрозуміло, що в умовах школи вчитель використовує арт-терапевтичні прийоми на уроці, з групою учнів або й з усім класом, а тому ми розглядатимемо методи саме групової арт-терапії. Групова арт-терапія дозволяє розвивати цінні соціальні навики;

·       пов'язана з наданням взаємної підтримки членами групи і дозволяє вирішувати загальні проблеми;

·       дає можливість спостерігати результати своїх дій і їх вплив на тих, що оточують;

·       дозволяє освоювати нові ролі і проявляти латентні якості особи, а також спостерігати, як модифікація рольової поведінки впливає на взаємини з тими, що оточують;

·       підвищує самооцінку і веде до зміцнення особистої ідентичності; розвиває навики ухвалення рішень (Ільченко)

Сьогодні під арт-терапією розуміють використання всіх видів мистецтв. Це метод розвитку та зміни свідомих та несвідомих сторін психіки особистості через різні форми та види мистецтва. В загальноосвітніх школах використовують 4 види терапії мистецтвом: музикотерапія, танцювально-рухова терапія, казкотерапія, ізотерапія.

Ми вважаємо, що при вдалому поєднанні декількох видів арт-терапевтичних методів можна досягти вищих результатів. Наприклад, для зняття емоційного напруження, заспокоєння учнів можна вміло поєднати ізотерапію (кольоротерапію) з прослуховуванням музики (музикотерапія). Для зняття стресу або вивільнення власних емоцій при роботі з підлітками можна поєднати ритмотерапію (начитування речетативом власних переживань або простіше – написання власного репу та «вистукування» при цьому ритму пальцями по парті, підключення простих шумових інструментів тощо) та навіть елементів танцювальної терапії (коли декілька учнів з класу спробують виразити цей емоційний стан в танці). Поєднання різних елементів арт-терапії одночасно дасть змогу задіяти більше учнів на уроці та підсилити терапевтичний ефект.

Такі заняття на уроках музики можуть займати від декількох хвилин до третини уроку – залежно від поставленої задачі. Можна використовувати матеріал зі шкільної програми, вдало поєднуючи його з творами сучасного мистецтва.

Підлітки з цікавістю реагують і на вправу «Якого кольору музика?». Ця вправа допомагає учням розібратись, який емоційний стан виникає у них під час слухання музичного твору, яку емоцію несе сама музика і яку емоцію вона викликає в кожного особисто. Відповіді різні – проте ця вправа змушує «зазирнути в себе» - допомагає розібратись у власних відчуттях. При прослуховування музики різних молодіжних субкультур виявилась спільна тенденція для деяких напрямків. Так, наприклад, готична музика викликала в учнів асоціації з чорним та сірим кольорами, рок – червоний та чорний, техно - з кислотними кольорами (зелений та яскравий синій). Та на питання «чому ви обрали саме такі кольори?» - підлітки не можуть чітко відповісти. Мабуть тому, що музика діє на підсвідомому рівні, ісаме арт-терапевтичні методи допомагають у цьому розібратись. Значний ефект на вивільнення власних емоцій справляє малювання під музику. Це в основному абстрактні малюнки, де головною ознакою виступає вибраний колір. Інтерпретація таких творів проводилась за методикою Люшера. В одного підлітка по малюнку разом з психологом були виявлені суїцидальні нахили через нерозділене кохання. Вчасно проведена корекція допомогла підлітку пережити цей стан та зробити власні висновки.

Часто учні і самі не можуть словами описати, які емоції викликає у них твір мистецтва. В цьому випадку також на допомогу приходять методи арт-терапії. Так, танцювальна терапія допомагає виявити зажими в тілі учня, а іноді позитивні чи негативні реакції на музику допомагають зрозуміти, які труднощі відчуває підліток в спілкуванні з однолітками або в інших сферах власного життя.

Отже, використання вчителем музичного мистецтва методів арт - терапії у роботі з підлітками є позитивним елементом у структурі педагогічної взаємодії, який забезпечує психологічний комфорт та сприяє її гармонійному розвитку. Призначення арт-терапії, стверджує В. Беккер-Глош, не в тому, щоб виявляти психічні вади або порушення. Навпаки, вона звернена до сильних сторін особистості, а також володіє дивовижною властивістю внутрішньої підтримки і відновлення цілісності людини. [1]

 

Література

1.     Беккер-ГлошВ. //Міжнародний журнал з арт-терапії «Зцілююче мистецтво». - 1999. - № 1. - С. 42 - 58.

2.     Бурно М.Е. Терапия творческим самовыражением. М.: Медицина, 1989

3.     Ільченко І.С. Арт-терапія: навчальний посібник для студентів. – Умань: Видавничо-поліграфічний центр «Візаві», 2013. - 150 с.

4.     Лебедева Л.Д. Арт-терапия в педагогике // Педагогика. – 2000. -- №9. – с. 27-34.

5.     Лебедева Л.Д. Практика арт-терапии: подходы, диагностика, система занятий. СПб.: Речь, 2003.

6.     http://reftrend.ru/461248.html



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info