zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ФОРМУВАНННЯ НАВИЧОК СПІЛКУВАННЯ У ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ ЯК ОДНА З УМОВ УСПІШНОЇ  ІНТЕГРАЦІЇ ДІТЕЙ В СОЦІУМІ

 

Заєркова Н.В.

Україна, Київ,

Київський Університет імені Бориса Грінченка,

аспірант Луганського національного університету

імені Тараса Шевченка

 

В статье рассмотрены условия формирования навыков общения у детей с особыми образовательными потребностями, которые воспитываются в условиях специальных школ-интернатов. Раскрыто значение участи родителей в процессе формирования коммуникативных навыков у детей с особыми образовательными потребностями.

Ключевые слова: специальные школы-интернаты, дети с особыми образовательными потребностями, навыки общения, развитие, социально-педагогические условия.

 

Реформування освітньої галузі в Україні зумовлює необхідність модернізації системи державного управління освітою, у тому числі й спеціальними школами-інтернатами.

Водночас значна кількість дітей виховується в умовах спеціальних шкіл-інтернатів. У цьому контексті виховний простір інтернатного закладу має набути високого духовного потенціалу, що проявляється в цілеспрямованому впливі на розвиток у вихованців здатності самоутверджуватися, соціалізуватися в умовах складного динамічного життя.

В останні роки різко зросла кількість дітей з особливими потребами й збільшилася частота хронічних захворювань, що спричиняють патологію. За даними Центру медичної статистики МОЗ України (2013 р.), більш як за десятирічний період рівень загальної інвалідності дітей збільшився на 78 %, що актуалізує й загострює процеси гуманізації та диференціації в освіті й вимагає надання високого рівня соціальної та педагогічної підтримки дітям з особливими потребами.

Отже стає актуальним питання ефективного вдосконалення навчально-виховного процесу, одним з найважливіших компонентів якого є підготовка випускників спеціальних шкіл-інтернатів до повноцінного самостійного життя.

Психологічний зміст розвитку особистості в процесі корекції полягає в тому, що фахівці, реалізуючи намічену програму, повинні виходити з того, що дитина не тільки об’єкт, а й суб’єкт дії, активний учасник багатопланових відносин. Такий підхід до навчально-виховної роботи вимагає врахування, по-перше, психологічних та фізіологічних особливостей розвитку дитини, характеру вторинних порушень, індивідуальних і вікових особливостей, по-друге, соціальних умов розвитку та особливостей його найближчого соціального оточення, а також дитячих колективів і груп , якщо в ці групи включено дитину, по-третє, конкретних умов соціально-педагогічного процесу.

Дослідження Л. Виготського, його учнів і послідовників А. Леонтьєва, А. Лурія – “показали, що такі вищі специфічно людські психічні функції, як логічне мислення, осмислена пам’ять, воля, мова і т.п., не дані людині в готовому вигляді від народження і що вони формуються у цього індивіда при життєво в результаті засвоєння ним соціального досвіду, оволодіння ним засобами комунікації та духовного виробництва (насамперед засобами мови), що виробляються і культивуються суспільством” [4, с. 7].

Діти з особливими освітніми потребами не можуть включитися в систему вже готових відносин, норм та правил поведінки, вироблених попередніми поколіннями. Згідно з культурно-історичною теорією Л. Виготського, головне джерело психічного розвитку дітей з особливими потребами знаходиться не в середині дитини, а в її стосунках з дорослими та однолітками. Дитина не може жити й розвиватись поза суспільством [1].

В будь якій життєвій справі людям доводиться спілкуватися, обмінюватися інформацією, домовлятися, знаходити виходи зі складних ситуацій тощо, тому формування навичок спілкування є невід’ємною частиною розвитку дітей з особливими освітніми потребами.

Вся система ставлення особистості до інших людей реалізується у спілкуванні. Поняття “спілкування” є одним із центральних у системі психологічного знання. Соціальна функція спілкування полягає в тому, що воно виступає засобом передання суспільного досвіду. Результат спілкування – налагодження певних стосунків з іншими людьми. Спілкування координує спільні дії людей і задовольняє потребу в психологічному контакті.

Отже головним соціальним фактором, що впливає на становлення особистості дитини, є сім’я, яка разом з тим виступає і найважливішим інститутом соціалізації особистості. Саме в сім’ї людина отримує перший досвід спілкування і соціальної взаємодії. Аристотель, стверджував, що “сім’ю можна розглядати як перший вид соціальної взаємодії людей, і одночасно осередком, з якої виникає державаˮ.

Саме в сім’ї людина долучається до цінностей культури, освоює соціальні ролі, набуває досвіду поведінки, починається процес його соціалізації [3, с. 43]. Соціалізація в сім’ї відбувається як в результаті цілеспрямованого процесу виховання, так і за механізмом соціального навчання. У свою чергу, сам процес соціального навчання також йде за двома основними напрямками. З одного боку, придбання соціального досвіду йде в процесі безпосередньої взаємодії дитини з батьками, братами і сестрами, а з іншого боку, соціалізація здійснюється за рахунок спостереження особливостей соціальної взаємодії інших членів сім’ї між собою.

Будучи членом конкретної сім’ї, дитина вступає в певні стосунки з батьками, які можуть на нього чинити, як позитивний, так і негативний вплив. Внаслідок цього, дитина росте або доброзичливою, відкритою, товариською, або агресивною, грубою, лицемірною. Дошкільний вік, є важливим періодом у розвитку спілкування з оточуючими людьми. У дітей відбуваються суттєві зміни в комунікативній сфері, розширюється коло спілкування, з’являються контакти з новими людьми: однолітками та дорослими. Те, що дитина в дитячі роки набуває в сім’ї, вона зберігає протягом усього подальшого життя. Сім’я закладає основу для становлення особистості, розвитку її здібностей, якостей, формування комунікативних умінь, навичок та звичок.

Дослідники А. Варга і В. Столін визначають батьківські стосунки як систему різноманітних почуттів до дитини, поведінкових стереотипів, що практикуються в спілкуванні з ним, особливостей сприйняття і розуміння характеру дитини, її вчинків. Від того, в яких умовах виховується дитина в родині, залежить його особистісне становлення до людей.

Отже спілкування – це процес, який здійснюється не тільки за допомогою слів, а й невербальних засобів комунікації. Важливо, щоб батьки висловлювали свою любов до дитини не тільки у фізичному догляді за ним, але і в емоційному спілкуванні: співчутливо розмовляли з ним, грали, пестили його.

На жаль, проблема сучасної сім’ї полягає в тому, що більшість батьків не володіють достатньою інформацією про особливості розвитку дитини [2, с. 51]. Виховання здійснюється без урахування вікових та індивідуальних можливостей дитини. У багатьох сім’ях прийнято агресивний або емоційно сухий стиль спілкування. З дитиною розмовляють різким голосом, обсмикують, відштовхують від себе, висміюють його помилки, показують зовнішнє байдужість як до нього самого, так і до значимої для нього діяльності, що вкрай негативно позначається на особистості дитини яка має порушення у психофізичному розвитку. Все це призводить до того, що зростає число сімей з несприятливим стилем виховання, відповідно збільшується кількість дітей з порушеннями в комунікативній сфері.

М. Лісіна, розглядає взаємини дорослих і дітей, як один з продуктів діяльності спілкування. Вони зароджуються, змінюються і розвиваються в ході комунікації. При цьому ступінь і якість взаємодії визначається характером спілкування. Партнер, який дозволяє дитині задовольнити потребу в спілкуванні на досягнутому їм рівні розвитку, викликає у нього симпатію та довіру. Чим більше спілкування з партнером відповідає конкретним змістом потреби дитини (в увазі, повазі, співпереживанні), тим більше той його любить.

Отже сучасний соціально-психологічний підхід тлумачить спілкування як діяльність спілкування або як комунікативну діяльність. В структурі міжособистісного спілкування виділяють такі відносно автономні компоненти як мета, зміст, засоби спілкування; учасники процесу, тип зв’язків між ними; мотиви, потреби, ціннісні орієнтації учасників спілкування; комунікативний потенціал суб’єктів спілкування; види і форми, стилі, стратегії, тактики та результат спілкування. Саме за цими компонентами можливо характеризувати індивідуально психологічні особливості спілкування окремої особистості.

Таким чином, потреба у спілкуванні полягає у прагненні людини до пізнання та оцінки інших людей, а через них і з їх допомогою – до самопізнання та самооцінки. Отже, потреба у спілкуванні не є природною, вродженою, а виникає і формується в результаті міжособистісної взаємодії всіх членів суспільства, а особливо у дітей, які мають особливі освітні потреби.

 

Джерела:

1.          Выготский Л. С. Развитие высших психических функций : из неопубликован. тр. / Выготский Л. С. – М. : Изд-во Акад. пед. наук, 1960. – 450 с.

2.          Дружинин В. Н. Психология семьи / В. Н. Дружинин. – М. : КСП, 1996. – 156, [2] с.

3.          Кулик Л. А. Семейное воспитание / Л. А. Кулик, Н. И. Берестов. – М. : Просвещение, 1990. – 198 с.

4.          Леонтьев А. А. Психология общения / А. А. Леонтьев. − М. : Смысл, 1997. – 351 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info