zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



БОРОТЬБА З СОЛЕВІДКЛАДЕННЯМИ В СВЕРДЛОВИНАХ АРХАНГЕЛЬСЬКОГО ГАЗОВОГО РОДОВИЩА ШЕЛЬФУ ЧОРНОГО МОРЯ

 

Фем’як Я.М., Ковдриш О.Р., Фем'як В.Я.

Україна, м. Івано-Франківськ,

Івано-Франківський національний

технічний університет нафти і газу

 

Рассмотрены представления о процессах накопления солеотложений в эксплуатационных и обсадных колоннах добывающих скважин Архангельского газового месторождения на шельфе Черного моря что позволяет инженерам-технологам предсказывать периоды их образования, и дает, таким образом, возможность препятствовать формированию нежелательных условий путем применения новейших методик и специальных инструментов для удаления солевых наростов.

 

Архангельське газове родовище належить до Північно–Кримської тектонічної зони Каркінітсько–Північно–Кримського прогину і розташоване в північно-західній частині шельфу Чорного моря. В процесі тривалої експлуатації свердловин спостерігається скупчення пластової води і конденсату, а згодом і відкладення соляних утворень, які закупорюють перфораційні канали, обсадні та експлуатаційні колони НКТ, що призводить до зниження продуктивності свердловин і нерівномірного газовилучення. Унаслідок того, що породам-колекторам родовища властива літолого-фаціальна неоднорідність, процес обводнення видобувних свердловин стає неминучим наслідком цього фактора. Підсумковим результатом стає те, що істотні відбори газу і газоконденсату з пласта відбуваються на тлі підвищених відборів попутної води. Тому підвищення продуктивності роботи видобувних свердловин на Архангельському газовому родовищі та збільшення термінів їх міжремонтного періоду може бути досягнуто шляхом розробки та впровадження в промислову практику новітніх технологій і технічних засобів стосовно боротьби з солевідкладеннями.

При солеутворенні головну роль відіграє вода, оскільки вона сама і є його джерелом утворення. Вода виступає хорошим розчинником для багатьох речовин і здатна при цьому переносити великі кількості розчинених мінеральних солей. Це призводить до утворення складних розчинів, багатих іонами, деякі з яких знаходяться на межі насичення для певних мінеральних фаз. Морська вода, як правило, містить велику кількість іонів, що є продуктами морської життєдіяльності та водяного випаровування.

Солеутворення починається в момент, коли стан будь-якого природного розчину порушено шляхом перевищення розчинності одного або більше компонентів. Соляний осад в експлуатаційних колонах може зустрічатися у вигляді товстого шару, що щільно прилягає до їх внутрішньої поверхні, як показано на рис. 1.

 

Рисунок 1 – Солеутворення в експлуатаційній колоні

 

Найчастіше товщина його становить декілька сантиметрів і має кристали діаметром до 1 см і більше. Первинний ефект зростання соляних відкладень полягає в тому, що швидкість видобутку знижується за рахунок збільшення нерівності внутрішньої поверхні труб, при цьому в них знижується діаметр проточної частини. Отже, тиск зростає, а видобуток падає. У міру збільшення росту кристалів унеможливлюється доступ до нижніх ділянок свердловини, при цьому потік газу через труби стрімко падає. Солеутворення в трубах різниться за хімічним складом і складається при цьому з шарів солей, відкладених протягом тривалого часу експлуатації свердловини. Найчастіше відклади солей містять асфальтенові або парафінові шари, а також шари солей, прилеглих до труб, які містять сульфіди заліза, карбонати або продукти корозії [1].

Методи видалення соляного шару повинні бути швидкими, недеструктивними по відношенню до свердловини, труб і середовища пласта, а також ефективними в плані запобігання повторного накопичення. Кращі методи видалення соляних відкладів залежать від знання типу, кількості та фізичного складу і структури осаду. В трубах стійкість і структура соляного шару відіграють помітну роль у виборі методів видалення. Стійкість і структура варіюється від дуже тонкого нальоту, крихких ниток або кристалів з великою кількістю мікропор до кам’янистих, твердих малопроникних і непористих шарів. Чистота соляних відкладень безпосередньо пов'язана з їх стійкістю до видалення. Солевідкладення можуть зустрічатися у вигляді фаз, що складаються з одного мінералу, але істотно частіше вони є сумішшю схожих за будовою сумісних з'єднань. Чистий сульфат барію зазвичай має низьку пористість і вкрай стійкий до хімічних методів видалення, а також вкрай важко видаляється більшістю відомих нам механічних методів видалення.

Компанією «Шлюмберже» запропоновано найбільш універсальну систему видалення соляних відкладень «Blaster Services», яка включає струменевий інструмент з головкою, що обертається з подачею регульованого потоку в'язкої рідини «Jet Blaster» (див. рис. 2).

 

Рисунок 2 - Інструмент для видалення соляних пробок

 

В системі «Blaster Services» застосовуються три методи видалення соляних відкладень [2]:

-          метод «Scale Blasting» (розмиву відкладень) передбачає використання спеціального абразивного матеріалу «срібний бісер» разом з новою струменевою головкою для видалення твердих відкладень;

-          метод «Bridge Blasting» (розмиву пробок) передбачає використання механічної фрезерної головки і абразивної струменевої обробки в тих випадках, коли відкладення повністю закупорюють трубу;

-          метод «Jet Blasting» (струминного розмиву) передбачає використання нового струменевого інструмента з неабразивним рідинами для видалення м'яких соляних відкладень.

Система видалення соляних відкладень включає також програму проектування видалення відкладень «Jet Advisor», яка дозволяє оператору оптимізувати конфігурацію струминного інструменту і діаметр насадок на основі конкретних свердловинних умов для забезпечення максимальної потужності струменя і швидкості просування головки. Вона також допомагає при виборі абразивних або неабразивних (з використанням тільки рідини) методів видалення соляних відкладень. Програма «Jet Advisor» попереджає оператора про небезпеку пошкодження труб через гальмування головки на основі результатів аналізу пошкодження сталі, прихоплення чи проковзузання колони гнучких насосно-компресорних труб.

Для видалення твердих відкладень типу сульфатів заліза, стронцію та барію недостатньо неабразивного струминного впливу і хімічних обробок. Регульований ерозійний вплив абразивного матеріалу «срібний бісер» добре себе проявляє при видаленні відкладень будь-якого типу з труб, включаючи найбільш важкі відкладення сульфату барію, зі швидкостями 30 м/год. і більше. Метод «Scale Blasting» найбільш ефективний, коли виявлені в свердловині відкладення є нерозчинними, невідомого складу або змінної твердості. Система також забезпечує безпечний метод видалення відкладень з свердловинного обладнання для закінчування свердловини. Швидкість проходки регулюється за допомогою кільцевої насадки, яка забезпечує очищення всього діаметра при мінімальному пошкодженні сталевої поверхні. Слід зазначити, що метод «Scale Blasting» широко використовується на нафтогазових родовищах Північного моря для видалення твердих відкладень сульфату барію.

Соляні відкладення в свердловинах Архангельського газового родовища, які повністю закупорюють труби, можна видалити шляхом спеціального доокомплектуання абразивно-струменевого інструменту «Jet Blaster» з використанням методу «Bridge Blasting». Метод «Bridge Blasting» передбачає застосування двигуна об'ємного типу діаметром 1,69 дюйма, спеціально доокомплектованого для запобігання засмічуванню абразивним матеріалом лабіринтового торцевого ущільнення двигуна для високого тиску. Двигун об'ємного типу приводить в рух комбіновану струменево-фрезерну головку, в якій алмазний фрезер використовується для прорізання у соляних відкладеннях невеликого початкового отвору. Оскільки фрезер видаляє лише частину загального обсягу соляної пробки, швидкість очищення і загальна надійність фрезера і двигуна значно перевищують аналогічні показники для звичайних методів очищення фрезеруванням з використанням двигуна об'ємного типу.

Кільцева насадка центрує інструмент і запобігає пошкодженню труб фрезером, що найчастіше викликає ускладнення при використанні традиційних методів фрезерування. Для видалення пробок з твердих соляних відкладень застосовується інша струменево-бурильна головка, якщо направляючий фрезер не забезпечує прийнятних швидкостей очищення.

Відкладення сульфіду заліза [FeS2] викликають особливі труднощі, оскільки кристалики сульфіду заліза утворюються безпосередньо на сталевих трубах, міцно з ними з'єднуються і сприяють розвитку біметалічної або щілинної корозії під кристаликами. У тих свердловинах, з яких видобувається конденсат з кислим газом [H2S], на кристаликах сульфіду заліза, що знаходяться в трубах, осідають високомолекулярні сполуки, такі як асфальтени. Ці незвичайні відкладення не можна видалити соляною кислотою, ПАР або іншими хімічними реагентами, оскільки асфальтени захищають соляні відкладення від розчинників солей. Такі соляні пробки можна усунути лише механічними методами, проте спочатку потрібно зруйнувати шари асфальтенів хімічним способом.

В підсумку слід зазначити, що кожна нова технологія дозволяє поліпшити один з аспектів боротьби з солевідкладеннями в стовбурах свердловин. У поєднанні усі нові технології стають частиною процесу управління солевідкладеннями, при якому можна застосовувати методи контролю для виявлення початкових умов солеутворення і розробки оптимальної стратегії зниження втрат видобутку у зв'язку з солеутвореннями і скороченням витрат на їх усунення. Насамперед наша стратегія повинна включати заходи щодо запобігання утворення соляних нальотів і їх періодичному усуненню.

 

Список літератури

1.     Борьба с солеотложениями - удаление и предотвращение их образования // Нефтегазовое Обозрение, Осень 2002. – С. 52 – 73.

2.     Tailby RJ, Amor CB and McDonough A: “Scale Removal from the Recesses of Side-Pocket Mandrels,” paper SPE 54477, presented at the 1999 SPE / IcoTA Coiled Tubing Roundtable, Houston, Texas, USA, May 25-26, 1999.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info