zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



УДОСКОНАЛЕННЯ КРИТЕРІЇВ ПРОФЕСІЙНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО ВІДБОРУ ДО ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

 

Шелег Л.С.

Україна, м. Київ,

Національна кадемія внутрішніх справ

 

Аннотация. В статье предложено теоретическое обобщение относительно психопрофилактического направления в системе психологического обеспечения оперативно-служебной деятельности органов внутренних дел. Определены принципы и мероприятия профилактики психосоматических расстройств сотрудников.

Ключевые слова: психопрофилактика, психологическое обеспечение, психосоматические расстройства.

 

Abstract. The paper is proposes a theoretical generalization about psychoprophylactic direction in the psychological support of the operational activity of the bodies of internal affairs. The author is offers the principles and measures of prevention of psychosomatic disorders employees.

Keywords: psychoprophylactic, psychological support, psychosomatic disorders.

 

Про вплив соматичних захворювань на психіку людству відомо з давніх часів. В художній літературі та наукових працях лікарів ми можемо знайти згадування чи більш-менш повний опис змін психіки, характерних для осіб із різними соматичними хворобами (кардіологічними, опірно-рухового апарату, органів дихання, шкірно-венеричними тощо). При цьому спектр можливих змін психіки знаходиться в широких межах: негативні емоційні реакції (страх, тривога, дратівливість), астенічні і невротичні стани, аномальні егоцентричні установки, захисні й компенсаторні особистісні новоутворення, зміна всієї життєвої спрямованості й «Я-образу» людини.

Поряд із цим, у класичній медицині з давен і дотепер люди поділяються на хворих та здорових; якщо людина хвора, її потрібно лікувати, тобто усувати, нейтралізувати чи мінімізувати певні симптоми та синдроми. Першопричина захворювання залишається поза полем уваги лікарів (у кращому випадку з’ясовується наявність спадкових її передумов). Спостерігається також явне домінування в цій галузі психіатричних напрацювань, що використовують теоретичний і методичний арсенал сучасної медицини та орієнтованих на суто клінічну кваліфікацію вищезазначених змін психіки.

Життєва практика засвідчує, що певна категорія хворих роками лікуються за усталеними медичними схемами, але це не приносить бажаного результату. Акцентуючи увагу на самій хворобі, ми оминаємо психічні стани, що розвиваються у континуумі нормою і патологією, та не враховуємо найважливішого чинника, що визначає його розвиток – психологічних особливостей самої людини.

Окрім того, соматичне захворювання закономірно інвалідизує людину та змінює соціальну ситуацію її розвитку: а) зменшуються операціональні та енергетичні можливості здійснення діяльності, що негативно впливає на її ефективність; б) обмежується коло спілкування, змінюється ставлення до оточуючих та професійної діяльності в цілому; в) змінюється характер орієнтації на майбутнє («ескіз майбутнього»).

Можемо стверджувати, що розвиток психопрофілактичного напряму в системі психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності ОВС актуалізує завдання вивчення сутності психосоматичних розладів. На сучасному етапі розвитку психології стає все більш очевидним, що науково обґрунтоване й ефективне проведення психопрофілактики можливе лише за умови врахування знань про психологічні закономірності динаміки психіки у осіб, схильних до психосоматичних розладів, особливостей формування тих чи інших змін психіки.

Дещо перефразовуючи давню істину, зазначимо: своєчасна профілактика є більш дієвим засобом попередження будь-яких розладів, аніж лікування вже наявних хронічних захворювань. Тому психосоматичний статус працівника міліції повинен бути об’єктом ретельної уваги, насамперед, фахівців-психологів, оскільки саме профілактика психосоматичних розладів – це не тільки досконале вивчення соматичної й психічної норми та патології в усьому різноманітті, але й визначення основних завдань служби психологічного забезпечення МВС України з метою збереження кадрового потенціалу.

Вважаємо, що складність вирішення означених завдань потребує створення єдиної концептуальної теорії профілактики психосоматичних розладів в ОВС. В її основу слід покласти наступні принципи [1].

1. Принцип превентивності. Психопрофілактична робота повинна розпочинатися вже на перших етапах підготовки фахівців для ОВС – проходження професійного психологічного відбору, адаптація до умов навчання у ВНЗ, проходження первинної початкової підготовки працівників міліції.

2. Принцип своєчасності і наближеності – активна психологічна допомога повинна надаватися особі якомога швидше після припинення впливу стресора чи завершення дії екстремальних чинників. Це означає, що відповідними вміннями та навичками (хоча б мінімальним їх переліком) повинен володіти кожен працівник ОВС.

3. Принцип вибірковості – при визначенні методів і засобів психопрофілактики необхідно враховувати індивідуально-особистісні особливості працівників ОВС, структуру і зміст психотравмуючої ситуації та пов’язаних із нею переживань.

4. Принцип повної участі особового складу підрозділу – при проведенні загальних психопрофілактичних заходів слід прагнути до якомога більш повної участі в них сталого робочого колективу, зв’язків і взаємин, що сформувалися в ньому.

5. Принцип збереження службового стереотипу – проведення психопрофілактики не повинне вносити суттєвих змін в усталений уклад життя і порядок повсякденної професійної діяльності.

6. Принцип розумної достатності – обсяг психологічної допомоги на кожному з етапів психопрофілактики повинен бути раціональним, тобто з використанням наявних засобів і сил, а також мінімально достатнім.

На сьогодні у доступній нам науковій та навчально-методичній літературі ми не знайшли логічно несуперечливої і повною мірою придатної для практичного використання програми дій посадових осіб, що безпосередньо відповідають за збереження і підтримання на належному рівні психофізіологічних та індивідуально-психологічних параметрів всіх категорій працівників. В кращому випадку йдеться про психологічну корекцію особистості тих співробітників, які були задіяні в виконанні оперативно-бойових завдань чи оперативно-службових завдань екстремального характеру. Таким чином, проблема створення доступної, надійної й уніфікованої системи психопрофілактики психосоматичних розладів працівників ОВС залишається актуальною.

На нашу думку, психопрофілактика психосоматичних розладів повинна передбачати, насамперед, комплексне використання методів і засобів, спрямованих на зниження інтенсивності впливу на особистість психотравмуючих чинників професійної діяльності. Такі методи і засоби складають сутність наступних заходів: 1) професійний психологічний відбір кандидатів на службу в ОВС, зорієнтований на вирішення трьох основних завдань: а) встановлення наявності та ступеня розвиненості професійно значущих якостей; б) визначення рівня розвиненості властивостей, що визначають стресостійкість особистості, та відсутності протипоказань до зайнятості в екстремальних видах діяльності; 2) професійна психологічна підготовка особового складу до дій в стресогенних умовах, що полягає в одержанні знань про сутність та основні прояви стресу, розумінні змін, що відбуваються в організмі та психіці внаслідок його дії), багаторазових тренуваннях та відпрацюваннях стресогенних ситуацій із метою вироблення алгоритмів реагування на певні небезпечні зміни навколишнього середовища, проведенні тактичних навчань із наближенням до реальних умов оперативно-службової діяльності; 3) психологічне супроводження, що полягає в адаптації працівників до умов професійної діяльності і своєчасному виявленні на ранніх етапах патологічних типів реагування окремих осіб, які зазнали впливу екстремального психотравмуючого чинника, працюють в умовах значної нервово-психічної напруженості, перебувають у конфліктних відносинах чи під впливом фрустрації, тощо. В останньому випадку виникає необхідність психологічної корекції або медико-психологічної реабілітації працівників ОВС, схильних до психосоматичних розладів; 4) психологічна підтримка оперативно-службових заходів, сутність якої в площині нашого дослідження полягає в формуванні безпосередньої психологічної готовності до дій у конкретних стресогенних умовах та наданні рекомендацій щодо виявлення і нейтралізації симптомів стресу.

Від психологічної підготовки такі заходи відрізняються наближеністю до процесу вирішення оперативно-службових завдань, коли обговорюються можливі варіанти розвитку напружених ситуацій, їх сутність та адекватні варіанти реагування, набуваються відповідні вміння та навички, моделюються умови майбутньої діяльності, аналізуються причини помилок у минулому, формується так званий «передстартовий стан», обговорюються оптимальні дії та їх послідовність. Особливої значущості набуває своєчасна i якісна (несуперечлива) інформація про перебіг подій, яка в подальшому надасть змогу обрати правильний варіант поведінки [2, с. 167-171].

Як бачимо, профілактика психосоматичних розладів повинна бути невід’ємною складовою кожного з напрямів психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності ОВС, втім, в сучасних нормативно-правових документах, що регламентують діяльність відповідної служби, таке завдання відсутнє [3]. Тому видається доцільним поєднати заходи психопрофілактики в єдиний комплекс, поділяючи її на 3 етапи: первинну, вторинну та третинну.

Відразу зазначимо, що такий поділ профілактичних заходів є традиційним для кримінології та юридичної психології, тобто за своєю формою не містить ознак наукової новизни. Новим повинне стати змістове наповнення означених етапів.

 

Список використаних джерел

1.     Яцків О.С. Психосоматичні захворювання у працівників міліції: сутність та профілактика: автореферат дис. канд. психол. н. – Харків, 2012. – 18 с.

2.     Юридична психологія: підручник / Александров Д.О., Андросюк В.Г., Казміренко Л.І. та ін.: заг. ред. Л.І. Казміренко, Є.М. Моісеєва. – Вид. 2-є, доопр. та доп. – К.: КНТ, 2008. – 352 с.

3.     Про подальший розвиток служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України». Наказ МВС України від 28.07.2004 №842



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info