zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



УДК [378.016.80]:33

 

ТВОРЧІСТЬ БОРИСА ОЛІЙНИКА ЯК ВАЖЛИВИЙ ЧИННИК ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ ВНЗ

 

Якубовська М.С., кандидат філологічних наук,

доцент кафедри українознавства,

документознавства та інформаційних

технологій УАД (Львів, Україна)

 

Анотація: на прикладі творчого доробку Бориса Олійника досліджується зв'язок цілей та задач формування культурологічного світогляду студентів при формуванні моделі сучасної професійної освіти, досліджується творення педагогічних інновацій формування культурологічної парадигми, оскільки основна форма функціонування цінностей – це життєві орієнтації, які є ступенем переходу цінностей у діяльність.

Ключові слова: парадигма освіти, інноваційні технології, культурологічний світогляд, архетип професійної освіти, філософія освіти, культурологічна компетентність, теорія діяльності.

 

Abstract: The Case of creative works of Boris Oleynik studied communication goals and objectives of forming cultural outlook of students during the formation of the modern model of professional education, creation of pedagogical innovations studied the formation of cultural paradigm as the main form of operation values - a life orientation that is a power switch box at activities.

 

Аннотация: на примере творчества Бориса Олийныка исследуется связь целей и задач формирования культурологического мировоззрения студентов при формировании модели современного профессионального образования, исследуется создание педагогических инноваций формирования культурологической парадигмы, поскольку основная форма функционирования ценностей - это жизненные ориентации, которые являются степенью перехода ценностей в деятельность.

 

Практична реалізація формування культурологічної компетентності сучасного студента передбачає творення педагогічних інновацій сучасної професійної освіти. Система культурологічного естетичного коду ґрунтується на принципах послідовності, культуровідповідності та природовідповідності, які на кожному етапі навчально-виховного процесу формують у студентів якісну нову складову цілісного світогляду.

Творчість Бориса Олійника розглядаємо як духовну предтечу нової доби, як цілісну частину філософії високого духовного одкровення. Шевченкова традиція, переплавлена у золото нового часу, де крок за кроком людина вчиться дивитися сама собі у душу. Естетика психологізму, заснована на глибинно виваженому сприйнятті світу, стає базою для формування відчуття гармонії світу і людської індивідуальності.

Творчість Бориса Олійника має великий духовний потенціал, який проникає до глибин свідомості реципієнта і творить особливу духовну хвилю світовідчуття, пробуджуючи здатність особистості по-особливому відчувати навколишній світ, його гармонію, істинну сущість і непроминальність. Традиційна система підходу до вивчення геніальних шедеврів для оптимального сприйняття вибирає цілісність сприйняття художнього тексту у його співвіднесенні зі світом.

Поетичні тексти Бориса Олійника стають тим знаковим кодом, у якому збережена найбільша цінність людського буття: вірність традиціям своєї землі і своєї доби, свого роду і народу. Наче магнетичним світильником, письменник висвічує найтонші грані людської душі, вчить її бути собою, вчить її розправляти крила честі, чесності і творчості. Творча палітра його полотен – наче складна мозаїка духовних доріг людства, яке починається від маминої долоні і стежка за батьківським порогом. Незрима присутність духовної міці батька – як відправна точка зрозуміти щось дуже важливе у навколишньому світі. Реальний та ірреальний світ у творчості Бориса Олійника складають єдине гармонійне ціле, бо за видноколом життя однієї людини височіє життя усього людства: «умирають матері – та не вмре ніколи Мати».

Поезії Бориса Олійника належать до новітнього інтелектуально-філософської літературної ниви, яка тільки починає закладати умови для оновленого значеннєвого літературного поля і форм його вираження, у яких синтезуватимуться філософія та поезія. Саме тому особливістю художнього світу поезій Бориса Олійника є романтична символіка, яка репрезентує відповідний тип художнього, філософського мислення. Бо, за словами самого поета, він «родивсь безнадійним романтиком – Дон Кіхот у масштабі села…»[19, с. 128]. Від Довженка, Тичини, Малишка й Олеся Гончара Борис Олійник взяв у спадок непереможний оптимізм, сонячну пристрасть до життя, всетворящий романтизм.

Важливо усвідомити цілісність творчого здобутку поетичного слова Бориса олійника, оскільки в зазначеному жанрі змістовність є його основою, яка визначає більшість домінантних характеристик для концептуального осмислення духовного розвою тієї чи іншої епохи. Оскільки перед сучасною педагогікою стоїть надзавдання – розробити нові засоби виховання молоді на основі високих загальнолюдських цінностей: на ідеалах добра, любові, милосердя, справедливості. Це можливо через збереження і збагачення духовного потенціалу надбань сучасної літератури.

Творча спадщина українських письменників, особливо Бориса Олійника, має великий потенціал для реалізації поставленої мети. Вірність життєвій і творчій правді – визначальне художньо-естетичне кредо Бориса Олійника. В одній із передмов поет зізнався : „Мені випало бути й на верхах – аж до Кремлівських, і на низах – аж до червоної риси, за якою вже світилася „казенна дорога”. Але він нізащо не міняв світоглядних позицій на догоду кон’юнктурі, навіть тоді, коли безпечніше і зручніше було зректися свого „вірую”. Ярослав Голобородько у статті “Речник духотворного слова, “аналізуючи суть творчої спадщини поета, справедливо акцентує: “Основний спектр поетичних мотивів Бориса Олійника обертається навколо феномену людини, й цілком закономірно, що мотиви “людина та її покликання”, “високе й земне у людині”, “людське начало й гідність”, “людина та її честь” об’єднують і виструнчують твори поета різних історико-духовних періодів” [3, с. 307].

Михайло Шевченко, соратник поета по перу, зазначав: “Борис Олійник, безперечно, один з найбільших поетів другої половини двадцятого століття... Дивовижний чародій інтимної лірики, соціальної поезії і видатний майстер поеми – він створив свій неповторний світ максимально чистих, високих почуттів і глибокої філософії, чітко означений ритмічним контуром, самобутньою мелодикою і оригінальним словниковим ландшафтом. Олійник, мабуть, єдиний із сучасних поетів, кого можна впізнати з одного-двох рядків. Мені думається, що в третьому тисячолітті з нашої півсотні літ лишиться двоє поетичних імен: Ліна Костенко і Борис Олійник” [23, с. 14].

Творчість Бориса Олійника відзначається наявністю розширеного інформаційного поля за рахунок зчеплення філософем. Вони поєднують у собі традиційну романтичну образність і занурення в "якусь конкретність", де тема проявляється в "окремому", одиничному аспекті, що набув "сили узагальнення, потенції символічних значень". Максималізм як міра людського буття у всіх багатогранних виявах стає рисою метафоричного узагальнення творчого поля Бориса Олійника. О.Сизоненко відзначає : “Я вже говорив про це, але треба ще раз підкреслити саме народність. Високу художність і філософську глибину цієї надзвичайно талановитої поезії, виразної, яскравої, самобутньої” [19, с. 135].

Людина, за переконаннням Бориса Олійника, глибока своїми думками і вчинками. Вона тримається генної пам’яті свого родоводу і народу. Не нарікає на долю, а зі стоїчною мужністю шукає крихти радості, які дарує їй життя, і благословляє цю радість. Ліричний герой поезій Бориса Олійника ніколи і ні перед чим не поступиться своїми принципами і законами. Він не чекає відплати за сотворене добро. І ніколи не відповідає злом на зло. У щоденному бутті знаходить силу вижити і не нарікати. І хоча бачить несправедливість світу, все ж таки намагається відшукати першопричину лиха.

Ліричний герой Бориса Олійника боронить дущу – осереддями останнього пристанища – предківських могил. Саме з допомогою совісті, яка кличе до розширення обріїв людських можливостей і яка докоряє за допущені помилки набувається “мистецтво жити”, а не пристосування до життєвих обставин, здійснюється процес духовного зростання, який завершується духовним народженням людини-громадянина. Аналіз художньої концепції "життя" у творчості Бориса Олійника показує, що у філософську хвилю сучасної світової літератури долучаються нові проблеми, не обмежені жанровою ієрархією, а індивідуальні принципи втілення оригінальної поетичної теми є тими новаціями форми, що складають основу новітньої поетики.

Життєвий досвід – магічний ключик, яким талановитий творець в стані розмикати будь-яку скарбницю слів і думок. Прагнення до високого ідеалу людства, до намагання достукатися до серця кожної людини, особлива надлюдська жертовність у ставленні до світу, коли віддаєш себе всього, самозгоряючи. вражають читача філософськими сентенціями, у яких зібрано красу і силу, надію і віру, минувшину і вічність.

Поезії Бориса Олійника приходять до осмислення життя людини і народу крізь відчуття найтонших граней між різними вимірами існування. І там, на одвічній межі, є особлива мірка і людським взаєминам, і особлива оцінка наших життєвих вчинків. Тепло рідної землі, щастя жити і працювати на ній, світло родинного затишку, краса людських взаємин, щирість і простота звичайних людських буднів – характерні мотиви творчості Бориса Олійника. Він пише про людей, з якими щоденно зустрічається, яких відчуває і розуміє – змальовує з великою силою емоційної напруги. Художньо-естетичне кредо письменників – утвердження вічних проблем взаємозв'язку життя і слова. Ідеал універсальної особистості, за концептуальною візією Бориса Олійника, як мета виховання передбачає її особливе відношення з універсумом, внутрішню органічну причетність до нього. Така людина не відчуває себе зачиненим "Я", до якого зовнішній світ (природний та соціальний) протистоїть як "не-Я". Навпаки, вона усвідомлює себе як природу, що досягла самопізнання.

Доля, яка веде людину життєвими просторами – емоційно-смисловий складник творчої палітри Бориса Олійника. Оповідач зустрічається зі своїми героями через багато літ, вигранюючи просту як світ істину: людина творить своє життя сама, і воно у неї неодмінно складеться, якщо людина прагнутиме до досконалості. Оця присутність багатовимірного часу, який є творящим людського духу, є ще одним героєм поезій Бориса Олійника. Філософія буття – одна із визначальних проблем, що осмислюється у творчості Бориса Олійника. Визначаючи тісний зв'язок ліричного героя зі своїм духовним корінням, історією, Батьківщиною – письменник розкриває духовні постулати сучасності. Батьківське поле, чесна праця, розпруженість думки і відчуття доброти та товариськості, щирості та людяності визначають долю людини на безконечних життєвих просторах.

Міфологема повернення до себе, самостійність, самодостатність – як синоніми досконалості – основні культурологічні коди творчості Бориса Олійника. Тут немає головного і другорядного – все підпорядковане величезному космічному оркестрові буття; де вищі закони доповнюють закони розвитку кожної людської індивідуальності. Триєдине начало світу замикається на магічному голосі числа і літери, тремтіння квіток жасмину у місячних зорях, плюскотіння хвиль Дніпра і барвінкового краєвиду. Мовчання, що промовляє, і голос, що мовчить. Несподіваність поворотів долі і значущість кожної миті. Молитва і крик, прощання і дотик долоні. Прощання як знак повернення і повернення як неминучість. І – як корона найбільших страждань і найбільшої радості – сльоза, молитва і очищення – як оновлення.

Борис Олійник творить не просто новітній духовний світ літератури, а і моделює новаторські спроби філософії людського життя як філософії серця. Ця система перегукується із природовідповідністю Григорія Сковороди, який через філософію серця Василя Сухомлинського реалізується у сучасних педагогічних інноваційних пошуках Василя Кременя, «педагогіці життя» Н.Ничкало. Адже коли йдеться про виховання, то завжди передбачається високий ідеал, бажана мета, до якої ми прагнемо та з якою співвідносимо вибір шляхів та засобів педагогічних впливів.

Цінність культурологічного виховання особистості як необхідного компонента її розвитку, отже, й усього історичного розвитку в цілому полягає у вмінні знайти відповідні художньо-культурологічні явища, які б могли стати засобом творення якісно нового духовного світу особистості. У найбільш широкому сенсі формування культурологічної компетентності розуміємо як якісну зміну рівня загальної культури обєкта виховання, яким може бути як окрема особистість, так і соціальна група, і суспільство. Культурологічне виховання в усій сукупності своїх методів, форм, засобів триває протягом усього життя людини, усуваючи суперечності у його неспіввідносності між рівнем загальної культури людства та володінням цією культурою окремою особистістю у кожний конкретний період її життєдіяльності. І лише високі досягнення сучасної літератури, у даному випадку творчості Бориса Олійника, є необхідним чинником у творенні духовної енергії людства.

Культурологічна освіта, завдяки широкому спектру художніх засобів транслює естетичні ідеї в свідомість сучасності; формує світогляд студентів через розвиток естетичного ставлення до дійсності як цілісного, емоційно вираженого смислу особистості, що забезпечує здатність особистості орієнтуватися у світових художніх цінностях й успішно інтегруватись у світовому культурному просторі.

Такий підхід якісно переорієнтовую формування системи цінностей молодої людини – майбутнього фахівця, а відтак сприяє формуванню якісно нової моделі формування мотиваційної діяльності особистості, позаяк основна форма функціонування цінностей – це життєві орієнтації, які є ступенем переходу цінностей у діяльність.

Ціннісні орієнтації як складний соціально-психологічний феномен характеризує спрямування і зміст активності осо­бистості як складову системи відносин, що мотивує позитивізм у ставленні до навколишнього світу й самого себе, наповнює смислом діяльність людини, ре­гулює її поведінку і вчинки.

Як бачимо на прикладі дослідження естетики художнього коду творчості Бориса Олійника, творча взаємодія видатних культурологічних явищ сучасності здатна створити новий архетип педагогічних інноваційних досягнень. Наповнення нових підходів в осмисленні духовної взаємодії культурологічних явищ здатне викликати нові емоційні імпульси у студентській аудиторії, що спонукає до тієї великої духовної людської праці, про яку сказано, що «душа трудитися повинна».

 

Використана література:

1.     Олійник Б. Поезії.– К.: Дніпро, 1986.– 342 с.

2.     Проблеми освіти : наук.-метод. зб. Вип. 35 / МОН України, Наук.-метод. центр вищої освіти / [редкол.: В. Г. Кремень (голов. ред.) та ін.]. – К. : Наук.-метод. центр вищої освіти, 2004. – 245 с.

3.      Профтехосвіта України: ХХ століття : енциклопед. вид. / АПН України, Ін-т педагогіки і психології проф. освіти ; упоряд.: Н. Ничкало, І. Лікарчук, Н. Падун [та ін.] ; наук. рада: В. Кремень (голова), А. Гуржій, С. Дорогунцов [та ін.]. – К.: АртЕк, 2004. – 872 с.

4.     http://uk.wikipedia.org/wiki



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info