zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



АГРЕСИВНІСТЬ ЯК ДЕТЕРМІНАНТА ДЕСТРУКТИВНОЇ ФОРМИ ВЗАЄМОДІЇ

 

Філіппова А.С.

Україна, м. Харків, ПрАТ «ВНЗ «МАУП»»

 

Аннотация: Данная статья посвящена анализу агрессивности как детерминанте деструктивных форм поведения подростков, рассматриваются возможные пути ее возникновения. Освещаются эффективные методы коррекции агрессивности у подростков и профилактика ее возникновения.

 

Підлітковий вік – це складний час великих змін і новотворів. Дитина хоче заявити про себе, прагне до самостійності. Те ж, що прийнято звичайно називати особистістю, є не чим іншим, як самосвідомістю людини, що виникає саме в цю пору: нова поведінка людини стає поведінкою для себе, людина сама усвідомлює себе як єдність. Це є кінцевий результат і центральна точка всього перехідного віку. Сучасні підлітки живуть у вкрай нестабільних умовах. Власні проблеми, пов’язані з особливостями віку, підсилюються загальним занепадом моральних цінностей людства. Байдужість дорослого населення до проблем дітей змушує їх самостійно, методом «спроб і помилок», вчитись орієнтуватись у житті. У зв'язку із цим, під час глобальних змін самосвідомості, які відбуваються під час перехідного віку, часто виникають проблеми. Зокрема, однією з таких проблем є агресивна поведінка підлітків.

В наш час більшість вчених визнає таке визначення поняття «агресія» - це будь-яка форма поведінки, націлена на ображання чи заподіяння шкоди іншій живій особі, що не бажає подібного відношення.

Це визначення передбачає, що агресію слід розглядати як модель поведінки, а не окрему емоцію, мотив чи установку.

Найперше і, можливо, найбільш відоме теоретичне положення, що має відношення до агресії, - це те, за яким дана поведінка за своєю природою переважно інстинктивна. Згідно з цим досить поширеним  підходом, агресія виникає тому, що людські істоти генетично або конституціонально «запрограмовані» на подібні дії.

У дитини в підлітковому віці відбувається переорієнтація одних цінностей на інші. Підліток прагне зайняти нову соціальну позицію, що відповідатиме його потребам і можливостям. При цьому соціальне визнання, схвалення, прийняття в світі дорослих і однолітків стають для нього життєво необхідним. Лише їх наявність забезпечує переживання підлітком почуття власної цінності. Тому невипадково витоки конфліктності підлітків лежать, як правило, в сім'ї, стосунках її членів (сварки , відторгнення дитини, її примус, в тому числі покаранням, страхом і т.п.) [4].

У своїх ранніх роботах Фрейд стверджував, що вся людська поведінка виникає, безпосередньо чи опосередковано, з еросу, інстинкту життя, чия енергія (відома як лібідо) спрямована на зміцнення, збереження і відтворення життя. У цьому загальному контексті агресія розглядалася просто як реакція на блокування або руйнування лібідозних імпульсів. Агресія як така не трактувалася ні як невід'ємна, ні як постійна і неминуча частина життя.

Переживши досвід насильства першої світової війни, Фрейд поступово прийшов до більш похмурого переконання щодо суті і джерела агресії. Він припустив існування другого основного інстинкту, Танатоса - потягу до смерті, чия енергія спрямована на руйнування і припинення життя. Він стверджував, що вся людська поведінка є результатом складної взаємодії цього інстинкту з еросом і що між ними існує постійна напруга. З огляду на те, що існує гострий конфлікт між збереженням життя (тобто Ерос) та її руйнуванням (танатос), інші механізми (наприклад, зсув) мають на меті спрямовувати енергію Танатоса назовні, у напрямку від « Я».

Згідно з думкою К. Лоренца, агресія бере початок насамперед з уродженого інстинкту боротьби за виживання, який є в людей так само, як і в інших живих істот. Він припускав, що цей інстинкт розвинувся в ході тривалої еволюції, на користь чого свідчать три його важливі функції. По-перше, боротьба розсіює представників видів на широкому географічному просторі, і тим самим забезпечується максимальна утилізація наявних харчових ресурсів. По-друге, агресія допомагає поліпшити генетичний фонд виду за рахунок того, що залишити потомство зуміють тільки найбільш сильні й енергійні індивідууми. Нарешті, сильні тварини краще захищаються і забезпечують виживання свого потомства [1].

Б. Й. Хасан, один з відомих вітчизняних дослідників конфлікту, пропонує таке розуміння конфлікту: конфлікт - це така характеристика взаємодії, в якій дії, які не можуть співіснувати в незмінному вигляді взаємодетермінують  і взаємозаміщають один одного, вимагаючи для цього спеціальної організації. При цьому важливо враховувати, що дія може розглядати і в зовнішньому, і у внутрішньому плані. Разом з тим будь-який конфлікт являє собою протиріччя, що актуалізувалося, тобто втілені у взаємодії протиборчі цінності, установки, мотиви. Можна вважати достатньо очевидним, що для свого розв`язання протиріччя неодмінно має втілитися в діях, в їх зіткненні. Тільки через зіткнення дій, буквальне, чи уявне, протиріччя себе і проявляє [2].

Тривожні моменти в поведінці частини підлітків, такі, як агресивність, жорстокість, підвищена тривожність, приймають стійкий характер звичайно в процесі стихійно-групового спілкування, що складається в різного роду компаніях. Але це спілкування, ця система відносин, у тому числі і споруджуваних на ґрунті жорстоких законів асоціальних підліткових груп, є наслідком не якоїсь генетичної схильності, споконвічної агресивності і т. п., а виступає, у більшості випадків, лише як ситуація заміщення при неприйнятті підлітка в світ соціально значущих відносин дорослих, як ситуація спільного переживання незрозумілості ними.

А.С. Макаренко реально довів, що навіть найбільш педагогічно запущені підлітки - звичайні діти, здатні жити, працювати, здатні бути щасливими і здатні бути творцями.

У цьому переконує і дослідження, проведене Д.І. Фельдштейном з вивчення підлітків-правопорушників (об'єктом якого були психічно і фізично здорові діти).  Воно показало, що ядром конфліктної ситуації, що призводить до моральної деформації особистості цих дітей, не є біологічні властивості, а недоліки сімейного та шкільного виховання, у цих підлітків, зокрема, втрачений інтерес до навчання, фактично загублені зв'язки зі школою.

Найбільш повну картину сутності агресивної поведінки підлітків дає аналіз його мотивації. Помітну роль у цій мотивації грають почуття й емоції негативного характеру: гнів, страх, помста, ворожість і т.п. Агресивна поведінка дітей підліткового віку, пов'язана з цими емоціями , висловлюється в бійках, побоях, образах, тілесних ушкодженнях, вбивствах, почасти в зґвалтуванні, у пошкодженні або знищенні майна.

Саме така поведінка нерідко розглядається в якості найбільш переконливої моделі, яка підтверджує тезу про генетичну природу агресивності. При цьому вважають, що агресивна, особливо недостатньо вмотивована, поведінка є прямим проявом генетичного неблагополуччя індивіда, нехай навіть і не вираженого в хромосомною аномалією.

Дані сучасної науки переконують, що агресивний підліток – це насамперед звичайна дитина, якій властива нормальна спадковість. А риси, якості агресивності він набуває під впливом помилок, недоробок, упущень у виховній роботі, складнощів в навколишньому його середовищі.

Агресивність в особистісних характеристиках підлітків формується в основному як форма протесту проти нерозуміння дорослих, через незадоволення своїм становищем у суспільстві, що виявляється і в відповідній  поведінці. Разом з тим на розвиток агресивності підлітка можуть впливати, зрозуміло, природні особливості його темпераменту, наприклад, збудливість і сила емоцій, що сприяють формуванню таких рис характеру, як запальність, дратівливість, невміння стримувати себе. Звісно в стані фрустрації підліток з подібною психічною організацією шукає виходу внутрішньої  напруги, в тому числі і в бійці, лайці та ін... Крім того, агресія може бути викликана необхідністю захистити себе або задовольнити свої потреби в ситуації, в якій зростаюча людина не бачить іншого виходу, крім бійки, або, принаймні, словесних погроз. Тим більше, що для деяких підлітків участь в бійках, ствердження себе в очах оточуючих за допомогою кулаків є сталою лінією поведінки, що відбиває норми, прийняті в певних соціальних групах [6].

Як і в боротьбі з іншими різноманітними негативними якостями та навіть хворобами, даний тип поведінки легше піддається профілактиці, ніж корегуванню.

Для профілактики агресивної поведінки необхідно навчити підлітка навичкам позитивного спілкування та взаємодії з оточуючими людьми, навчити знаходити менш конфліктні шляхи розв`язання конфліктів при спілкуванні. Важливо також розуміти, що саме викликає озлоблення в дитини-підлітка та вирішувати спірні питання виходячи з цього. Дуже важливу функцію виконують навички спільної діяльності.

Провідну роль в попередженні агресивної поведінки виконують батьки. Проте також важливу роль виконують вчителі та психологи.

Також важливо своєчасно помітити прояви агресивної поведінки. Для цього потрібна системна діагностика підлітків на предмет схильності до агресії [3].

Для корекції агресивної поведінки може бути використана велика кількість різних методів, серед яких можна виділити наступні:

·           Арттерапія. Для корекції агресивної поведінки можуть застосовуватися різноманітні прийоми арттерапії, наприклад, випалювання по дереву, вишивка, виліплювання фігурок з різних матеріалів (пластилін, глина тощо), вони сприятимуть виробленню в підлітка ретельності, обережності, більшій старанності та посидючості, яких так не вистачає агресивній дитині.

·           Музикотерапія. При корекції даного типу поведінки, доцільно перед сном дати прослухати підлітку релаксуючу, спокійну музику.

·           Метод м`язової релаксації. Він буде сприяти розслабленню м`язів, що сприятиме заспокоєнню емоційно напруженому підлітку. Сюди також можна віднести метод дихальної зарядки, який буде сприяти виробленню у підлітка вмінню контролювати себе.

·           Бібліотерапія. Доцільно дати підлітку почитати книжки, в яких головні герої допомагають іншим діючим особам, незважаючи на власні проблеми.

·           «Жетонний метод». Пояснити підлітку, яка поведінка є найбільш прийнятною. Видавати йому під час занять жетони за кожен прояв бажаної поведінки, та забирати їх за прояви небажаної поведінки. Продовжувати заняття допоки в підліток не відрефлексує свою поведінку [5].

 

Список літератури:

1.     Берон Р., Річардсон Д. Агресія. — СПб: Пітер, 2001. — 352 с: іл. — (Серія «Майстри психології»).

2.     Гришина Н. В. Психологія конфлікту. 2-е вид. - СПб.: Питер, 2008. - 544 с: ил. - (Серія «Майстри психології»).

3.     Кочюнас Р. Психологічне консультування та групова психотерапія. – 6-е вид. – М.: Академічний проект; Трикста, 2008. – 464с. – (Серія «Gaudeamus»).

4.     Крутецький В. А., Лукін М. С. Психологія підлітка. М.: . «Просвітництво», 1965. – 316с .

5.     Осипова А. А. Загальна психокорекція. Навчальний посібник. М.: СФЕРА, 2002, - 510с.

6.     Семенюк Л.М. Психологічні особливості агресивної поведінки підлітків та умови її корекції: Навчальний посібник. — М.: Мос­ковський психолого-соціальний інститут: Флінта, 1998. — 96 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info