zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ СТУДЕНТІВ

 

Кириченко Р.В.

Україна, м. Київ, Київський національний

університет технологій та дизайну.

 

В статье рассмотрены психологические особенности развития творческого потенциала студентов. Проанализированы факторы, способствующие развитию творческой одаренности в процессе обучения.

 

Розвиток творчого потенціалу особистості є одним із найактуальніших завдань сучасного суспільства, яке перебуває на етапі глобальних перетворень в системі освіти України, інтеграції у світовий освітній простір. Саме на студентську молодь і покладаються надії щодо прогресивних змін у суспільстві, які просто неможливі без повноцінного розвитку творчої обдарованості особистості.

З кожним роком студенти виявляють більше зацікавлення до активного, дослідницького оволодіння знаннями, наукою. Але поки ми не можемо стверджувати, що допитливий, дослідницький, творчий підхід до оволодіння наукою характерний для всієї чи хоча б для значної частини студентства. Багато студентів університетів прагнуть опанувати свою професію, але не вміють мислити самостійно, творчо. Отже, питання розвитку творчого потенціалу студентів сьогодні є актуальним.

Проблема творчості взагалі і творчої активності зокрема привертала до себе увагу великої кількості дослідників. Вона вивчалася у загально філософському аспекті, психологічному, педагогічному, соціально-психологічному, соціологічному, медичному, антропологічному та багатьох інших. І в кожному з цих аспектів розкривалися ті чи інші сторони цього соціального і психічного феномену, оскільки він являє собою багатогранне, багатостороннє явище.

Вагомим внеском у дослідження даної проблематики стали наукові праці таких провідних дослідників у цій галузі, як В.І. Барко, В.О. Моляко, О.І. Бедлінський, Є.Л. Гергель, Н.І. Булка, Дж. Гілфорд, В.М. Дружинін, О.І. Кульчицька, Н.С. Лейтес, О.М. Матюшкін, Р.О. Семенова, Б.М. Теплов, Е. Торренс та ін.

Серед сучасних психологів, які займаються проблемами розвитку творчої особистості, слід насамперед назвати В. Моляко, який запропонував власну концепцію формування творчої особистості та реалізації її творчого потенціалу. Вчений визначає творчий потенціал як інтегративну властивість особистості, що характеризує міру можливостей здійснювати творчу діяльність, готовність та здатність до творчої самореалізації та саморозвитку. Творчий потенціал стає не уявною, а реальною, прогнозованою цінністю лише тоді, коли реалізовується у винаходах, конструкціях, книгах, картинах, фільмах та ін. Вчений представляє загальну структуру творчого потенціалу, яка визначається такими складовими: задатки, нахили, які проявляються у наданні переваг чомусь; інтереси, їх спрямованість і частота; допитливість, потяг до створення чогось нового; швидкість у засвоєнні нової інформації; прояви загального інтелекту; наполегливість, цілеспрямованість, працелюбність; порівняно швидке та якісне оволодіння вміннями, навичками, майстерністю виконання певних дій; здібності до реалізації власних стратегій і тактик різних проблем, завдань, пошуку виходу зі складних нестандартних, екстремальних ситуацій [4].

Як сукупність творчих здібностей визначає творчий потенціал В. Лихвар, необхідних для творчої діяльності, і зазначає, що рушійною силою і ядром творчого потенціалу є внутрішні фактори особистості. Саме вони є важливими чинниками саморозвитку людини, самореалізації, самодіяльності, вільних дій і вчинків. Серед низки факторів, які впливають на становлення та реалізацію творчого потенціалу особистості - задатки (як вроджена якість), соціальне середовище (зовнішні умови впливу) і особистісна активність (життєва позиція особистості) – саме останній фактор визначає особистість як унікальну цілісну систему, яка володіє потенціалом безперервного саморозвитку та самореалізації. Тобто, актуальний стан творчого потенціалу залежить від внутрішніх зусиль людини заради культивування у собі творчої потенції [5].

До основних показників креативного розвитку особистості вчений Ільїн Е.П. [2] відносить продукти творчості, під якими розуміє технічні винаходи, нові стилі в мистецтві, нові ідеї у науці. У своєму дослідженні особливостей розвитку та психології креативних особистостей вчений виділяє ряд критеріїв до продуктів творчості, що можуть вказувати на креативність особистості:

1)     нестандартність – комбінація елементів, які не комбінувались раніше;

2)     осмисленість, чим вище результат відповідає заданим вимогам, тим більше він може вважатися креативним;

3)     креативний продукт має бути сензитивним до проблем існуючих знань;

4)     креативний продукт має перетинати міждисциплінарні кордони, адже вони важкі до категоризації;

5)     складність та початкова не завершеність формулювання, такий продукт має представляти синтез різноманітних галузей знання.

У дослідженнях таких вчених психологів як Кавецький І.Т., Рижковська Т.Л., Коверзнева І.А., Ігнатович В.Г., Лобан Н.А., Старовойтова С.В.[3], структура технології розвитку творчого потенціалу особистості включає наступні компоненти:

1)     попередня діагностика рівня творчого розвитку;

2)     мотивація;

3)     організація творчої діяльності; повинні бути створені умови, що сприяють розвитку потенціалу особистості, її реалізації;

4)     контроль якості виконання творчої діяльності; процесу контролю повинно бути присвячено значну увагу;

5)     виявлення відповідності отриманих результатів запланованим; об’єктивний та рефлексивний аналіз ефективності проведеної роботи.

Отже, творчий потенціал особистості – це складна система психогенетичних та психологічних якостей, інтегральна цілісність природних і соціальних сил людини, сукупність здібностей, можливостей та властивостей до здійснення творчої діяльності, продукування творчих стратегій і тактик у даному процесі, які дозволяють знаходити унікальне, принципово нове рішення проблем, а також забезпечення суб’єктивної потреби особистості у творчій самореалізації і саморозвитку.

Студентський вік – сенситивний до набування зрілості, сходження до вершин творчості, з яких починається соціальна (об’єктивна) творчість. У роки студентства не можна не працювати старанно й творчо, бо саме в цей період є всі сприятливі умови для розвитку своїх потенційних можливостей.

Звичайно, творчість студентів під час навчання виявляється у завданнях творчого характеру: курсова і дипломна робота, участь у наукових гуртках тощо. І сам процес розвитку людини вчені (О. В. Запорожець, В. В. Давидов та ін.) вважають творчим процесом. Людина (дитина, учень, студент) завжди щось відкриває для себе нове, щось додає нового до свого досвіду.

В процесі професійної підготовки студент повинен навчитися розробляти для себе найважливіші евристичні прийоми. Це багато важить для його розумового розвитку. Таким чином студент народжує для себе суб’єктивну новизну, створює свій власний внутрішній суб’єктивний світ. Відбувається прирощування нового до свого розуму, чутливість до пізнавальних проблем, розвивається креативність (основа творчості).

Для розвитку креативності (дивергентного мислення) у студентів ми можемо дати такі рекомендації:

1.     Потрібно сприймати наукову інформацію не для механічного запам’ятовування, а для логічного опрацювання, для встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Важливо дотримуватися принципів наукової організації навчання, принципів наукової організації розумової праці.

2.     Треба виявляти самостійність, критичність, уміння сприймати нові ідеї та відмовлятися від своїх помилкових думок. Багато важить набування пізнавальної компетентності, яка виявляється в таких уміннях: працювати з текстом, який має недостатню або суперечливу інформацію (шукати необхідну інформацію); демонструвати вміння інтерпретувати суперечливий і неоднозначний матеріал; оцінювати суперечливу інформацію і формулювати гіпотези її вирішення; у природничонаукових знаннях робити пояснення, оцінювати альтернативні погляди, формувати своє ставлення до них [6].

Розвинуте творче мислення, зовні виявляється у студента, який: викладає вивчений матеріал (усно і письмово), основуючись не тільки на чужих, але і на власних судженнях, умовиводах, доказах, висновках; критично ставиться до чужих думок, домагається переконливого аргументування висловлених ким-небудь положень, а також критично аналізує власні думки; уміло, оригінально відповідає на запитання викладача, сформульовані в нових варіантах; успішно вирішує поставлені викладачем навчальні завдання проблемно-пошукового характеру; має схильність до дослідницької роботи [1].

На нашу думку, у процесі навчання майбутніх фахівців доцільно застосовувати методи евристичного навчання, запропоновані А.В. Хуторським, до яких належать когнітивні, креативні, оргдіяльнісні. До когнітивних методів відносяться порівняння, аналогії, синтез, класифікації та ін. Оргдіяльнісні методи навчання передбачають оволодіння навчальним цілеспрямованим плануванням, організацію контролю і оцінки роботи студентів. До традиційних методів креативного типу евристичного навчання належать: «мозковий штурм», метод емпатії, методи сенектики, морфологічного ящика. Мета цих методів – забезпечити логічну опору для створення студентами освітньої продукції. До найефективніших евристичних методів можна віднести: метод евристичних питань, порівняння, евристичних спостережень, евристичного дослідження, конструювання понять, метод гіпотез, метод помилок, метод прогнозування, метод «якби...», метод вигадування, гіперболізації, аглютинації та інші [7].

У свою чергу, для успішного розвитку творчого потенціалу необхідні такі якості, як: творча активність; оригінальність; схильність до внесення новизни; комбінування ідей; перевтіленню мобілізації сил та минулого досвіду; наявність розвинутої уваги; емоційна чуйність.

Найважливіші риси особистості студентів, які сприяють формуванню в них компонентів творчої діяльності такі: позитивна «Я-концепція», упевненість у своїх можливостях; схильність до ризику; розвиток уяви, прихильність до фантазування; самодисципліна; відповідальність. Заважають формуванню компонентів творчості 1) слабка мотивація навчально-професійної діяльності; 2) негативна «Я-концепція»; 3) конформізм; 4) відсутність самодисципліни. Ці якості можуть бути також причиною неуспішності студентів.

Також основними визначальними факторами розвитку креативного потенціалу особистості є: свобода, активність суб’єкта творчості, розвинута емоційна сфера особистості.

Отже, проблема розвитку творчого потенціалу студентів залишається актуальною та вимагає подальшого її вивчення у процесі підготовки майбутніх фахівців. Вважаємо, що творчо обдарована особистість сприятиме формуванню нового типу суспільної організації, основними засадами якого є: високий рівень відкритості та пластичності, чутливості до нових проблем, пріоритету інтелектуального розвитку, новаторства та прогресу.

 

Список використаної літератури:

1.     Булка Н.І. Креативність і соціальна компетентність // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. – № 10. – С. 46–49.

2.     Ильин Е.П. Психология творчества, креативности, одаренности./ Е.П. Ильин. Питер: Издательский дом "Питер", 2013 – С.444.

3.     Кавецкий И.Т. Основы психологии и педагогики / И.Т.Кавецкий, T.JI.Рыжковская, И.А.Коверзнева, В.Г.Игнатович, H.A.Лобан, C.B.Старовойтова.- Минск: Издо МИУ,2010.-301с.

4.     Моляко В.О. Психологічна теорія творчості / В. О. Моляко // Наукові записки Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. члена кореспондента АПН України Н. В. Чепелєвої. – К. : Нора – Прінт, 2002. – Випуск 22. – 350 с.

5.     Овсянецька Л. Творчий потенціал людини: соціально-психологічна парадигма // Соціальна психологія. – 2004. – № 2. – С. 140-145

6.     Подоляк Л.Г. Психологія вищої школи: Навчальний посібник для магістрів і аспірантів./ Подоляк Л.Г., Юрченко В.І. - К.: ТОВ «Філ-студія», 2006. - 320с.

7.     Хуторской А.В. Развитие одарённости школьников: методика продуктивного обучения: пособие для учителя. – М.: ВЛАДОС, 2000. – 320 с.; с. 129.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info