zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



КРИТИЧНЕ МИСЛЕННЯ ЯК ІМПЕРАТИВ СУЧАСНОЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ

 

Краснолуцький К.К.

Украина, г. Киев,

Национальная академия руководящих

кадров культуры и искусств

 

Critical Thinking As Imperative for Modern Higher Education. The article tackles the issue of importance of introducing critical thinking into educational practice. The place of critical thinking in modern curriculum has been emphasized. A short historical background has been provided to get the idea of the essence and development of critical thinking. The critical thinking ever-growing role in globalized world has been strongly accented.

Key words: critical thinking; globalization; multidisciplinary approach; skills; higher education; critical thinking standards.

 

Ні для кого не буде новиною той факт, що світ змінився і досить швидко. Ще в кінці ХХ століття важко собі було уявити до яких руйнівних наслідків ортодоксального стилю життя призведе відправлення першого електронного листа. Здавалося, що будь-які кардинальні зміни стануться не за час нашого життя і їх свідками стануть хіба що наші діти а то може й онуки. Але майбутнє прийшло так несподівано, що його приходу навіть ніхто не помітив і воно стало сьогоденням. У масовій свідомості тривалий час наполегливо культивувалася думка, що у майбутньому стане жити набагато комфортніше і легше. Якщо з першим можна погодитися, то з другим навряд чи.

Всім зрозуміло, що запорукою якісного покращення життя є науково-технічний прогрес. Він піднімає суспільство на новий щабель розвитку, який характеризується ускладненням взаємодії всіх учасників і чинників цього процесу. Кожне відкриття, зроблене наукою, дає розвиток новим ідеям, продуктам, галузям знань, які в свою чергу, вимагають інвестування додаткових інтелектуальних ресурсів. І особливістю цього процесу є необхідність залучення до реалізації науково-технічних розробок фахівців з різних галузей знань.

Таким чином, дуже багато досліджень проводиться на стику наук, отже виникає потреба узгодження дій і координації зусиль з метою оптимізації такого співробітництва. На допомогу має прийти певний консолідуючий чинник, яким буде виступати критичне мислення. Критичне мислення має стати фундаментом, на якому будується професіоналізм майбутнього фахівця в будь-якій галузі.

Міждисциплінарний підхід є гарантом високої якості освіти в ХХІ столітті. Але чому міждисциплінарний підхід в освіті відбувається саме зараз? Відомий американський науковець Гарі Л. Харіс (Harry L. Harris) вважає так: «Наука не поділяється на різні галузі в нашій свідомості. Це – витвір людини. В природі речі перехрещуються.

На думку вченого, це правильний напрямок для всіх небайдужих. Надзвичайно важливо збирати фахівців з різних галузей аби побачити ширшу перспективу і отримати великий колективний результат, який буде набагато вагоміший за кожну окремо взяту індивідуальну частину. Виникає все більше можливостей взаємодіяти одне з одним, а це призводить до перехресного запилення ідей» [1].

В якій спосіб необхідно організувати таку ефективну взаємодію, якими принципами керуватися? Саме критичне мислення виступає цим елементом, що організує якісну взаємодію учасників спільного проекту. Стандарти і принципи, які лежать в його основі, допомагають якісно вирішувати проблеми, що виникають в процесі будь-якої діяльності і допомагають активно залучати мислення вищого порядку.

Таким чином, самокероване, самодисципліноване, самокорегуюче мислення є тим інтелектуальним капіталом ХХІ століття, до якого має прагнути система освіти.

На сьогоднішній день місце і роль критичного мислення в доктрині освіти ХХІ століття в Україні значною мірою недооцінені. Воно не стало міцним фундаментом, на якому будуються міцні знання. Сучасній українській освіті складно готувати висококваліфікованих фахівців, що відповідають вимогам сучасного ринку праці. Студенти мимоволі стали бранцями старої, неадаптованої до сучасних вимог системи освіти, яка позбавляє їх необхідних якостей, необхідних для жорсткої конкуренції на ринку праці. Маємо, нарешті, усвідомити той факт, що глобалізація щоденно перекроює карту світу і ми втрачаємо як численні можливості, так і ресурси. На превеликий жаль, наша система освіти тривалий час стримувала розвиток творчої, критично мислячої особистості, готової до нових викликів і прийняття сміливих рішень. Нарешті прийшов час драматичних змін, які торкнуться кожного.

Підвищення якості освіти, підготовки фахівців, що відповідають світовим стандартам освіти має стати пріоритетним напрямком розвитку сучасної індустрії освіти. Контроль якості підготовки фахівця, як вважає М.С. Головань, повинен здійснюватися за такими показниками, які б відповідали якісним характеристикам моделі сучасного фахівця, що має наступні групи якостей: професійні, до складу яких входять високий професіоналізм; здатність до професійної адаптації; здатність до післядипломної освіти (підвищення кваліфікації); здатність до інтеграції з фахівцями суміжних і інших спеціальностей; здатність до проектної діяльності; системне бачення виробничих процесів. Наступна група – особистісні якості, до якої належать розуміння сутності і соціальної значущості своєї спеціальності; дотримання етичних і правових нормам суспільства; наявність аксіологічних устремлінь (ідеалів, цінностей, пріоритетів, мотивацій і т.д.); знання законів міжособистісного спілкування й уміння використовувати їх на практиці; здатність приймати рішення і нести за них відповідальність; наявність таких якостей як справедливість, людяність, співчуття, готовність прийти на допомогу, єдність слова і справи, любов до родини й ін.; наявність власного соціального і виробничого досвіду, здатність враховувати в роботі чужий досвід; невиробничі резерви особистості (дотримання законів валеології, працездатність, уміння створити сприятливий психологічний клімат у колективі, участь у суспільному житті, патріотизм, почуття корпоративності, уміння переключатися з одного виду діяльності на інший і т.д.). Групу творчих (креативних) якостей становлять творче ставлення до справи; володіння евристичними методами і практичними навичками вирішення творчих завдань; здатність узагальнювати і робити висновки; здатність планувати і прогнозувати; володіння методикою пошуку ефективних способів вирішення проблем, уміння контролювати хід розв’язання; наявність естетичних потягів та ідеалів. Найбільш складною і важкопрогнозованою характеристикою при даному підході є особистісна складова в моделі фахівця.

Соціальні та психологічні якості особистості відбивають її світоглядні установки, що орієнтують на виконання визначеної соціальної функції (ступінь соціальної зрілості, особиста система цінностей, наявність ділових якостей, сформованість моральних підвалин і ін.) [2].

На порядку денному стоїть проблема організації якісного викладання критичного мислення. Проблема ця не нова і робилися численні спроби інтегрувати навчання критичному мисленню в навчальний процес ще в кінці минулого століття в США. Поняття "критичне мислення" до 70-х років минулого століття ще значною мовою не сформувалося і почало застосовуватися завдяки подальшому розвитку і становленню неформальної логіки. Після численних дебатів і деяких освітніх експериментів критичне мислення отримало належне визнання в освіті США. Цікаво відзначити той факт, що університет Монтклер (США) кілька років тому за сприяння Держдепартаменту США реалізував спільний освітній проект з Кіровоградським державним університетом з викладання критичного мислення [3].

Добре усвідомлюючи важливість критичного мислення для економічного процвітання такі країни, як Австралія, США, Канада, Великобританія, Сінгапур почали активно інтегрувати методики розвитку критичного мислення в навчальний процес. Багато австралійських університетів пропонують курси з критичного мислення, метою яких є формування навичок ефективного критичного мислення. Австралійська Рада з наукових досліджень розробила спеціальний тест для роботодавців, за допомогою якого вони можуть визначити рівень фахової підготовки кандидатів на певну посаду.

Варто зазначити, що визначення рівня сформованості навичок критичного мислення стало головним показником якості як середньої, так і вищої освіти у розвинених країнах світу [4]. Критичне мислення стає одним з ключових напрямків досліджень і політики в галузі вищої освіти. Отже, роль критичного мислення в сучасній освіті зростає і значною мірою визначає якість освіти, а ,отже, зростає і конкурентоспроможність національного освітнього продукту. Роль університету у майбутньому полягатиме у заохоченні суспільства до активного застосування критичного мислення [5].

 

Список літератури:

1.     E.Phillips, B., Nation's Colleges Rediscover Multidisciplinary Studies Science Spectrum 2006. 3(1): pp. 59-61.

2.     Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / за редакцією Кременя В. Г. Авторський колектив: Степко М. Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д., Грубінко В. В., Бабин І. І. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. –384с.

3.     Lipman, M., Thinking in Education. 2003: Cambridge University Press.

4.     Matthews, R. and J. Lally, The Thinking Teacher's Toolkit: Critical Thinking, Thinking Skills and Global Perspectives. 2010: Bloomsbury Academic.

5.     Currie, J.K. and J. Newson, Universities and Globalization: Critical Perspectives. 1998: SAGE Publications.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info