zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ВИРАЖЕННЯ ЕМОЦІЙ В МОВІ

 

Лижова М. К.

Україна, м. Київ,

 Київський Університет імені Бориса Грінченка

 

This article highlights the problems of expression of emotions with the help of linguistic means. The characteristics of emotions that complicated  their language verbalization and  the reasons that make the expression of emotions in language succesfull are singled out there. Exploring emotions in language, the author tries to define the place of emotive function among other functions of language and indicates its purpose.

 

Емоції є однією з головних складових невербального аспекту мовної особистості. Саме тому адекватно виразити емоцію словами неймовірно важко, та вербальне вираження емоцій є лише верхівкою айсберга. Зараз дослідження проблеми «мова і емоції» є одним з основних пріоритетних напрямків сучасного вітчизняного мовознавства. Лінгвістів насамперед цікавить класифікація емотивної лексики, емотивність на синтаксичному рівні, в художньому тексті, а також питання міжкультурної специфіки вербальної та невербальної маніфестації емоцій.

Досвід людства в пізнанні емоцій закріплюється в мовних одиницях. Емоції універсальні, а структура емотивної лексики не збігається в різних мовах, має національну специфіку. У зв'язку з цим, виділяються універсальні емотивні смисли в лексичній семантиці. Почуття й емоції практично неможливо виразити за допомогою тільки одного мовного засобу. Зазвичай у мовленні це виражається сукупністю лінгвістичних засобів різних рівнів.

Емоції, представляючи собою один із адаптивних механізмів індивіда до оточуючої його дійсності, опосередковують різноманітні сфери людської діяльності, в тому числі і комунікативну діяльність. В. І. Шаховський визначив лінгвістичний підхід до вивчення емоцій наступним чином: «Емоції як психічне явище відображають (тобто відтворюють) у свідомості людини його емоційні відношення до світу. Ці емоційні відношення являються хоч і суб'єктивними, але соціально усвідомленими і тому в певній мірі типізованими» [5, 88].

Наші емоції, почуття та думки – надбання кожного з нас. Саме вони складають внутрішній духовний світ кожної людини: його темперамент, характер. Мова, представляючи собою систему виразних символів, є найнадійнішим способом донести до зовнішнього світу свій внутрішній посил. Через мовне вираження емоцій ми пізнаємо людину як особистість. Саме спонтанні емоційні прояви, насамперед вербальні, розкривають нам сутність людини.

Для досліджень емоцій у мові важливо визначити місце емотивної функції мови серед інших її функцій. Традиційно прийнято виділяти дві базові функції мови: служити засобом людського спілкування і засобом здійснення людського мислення. Однак мова є не тільки засобом спілкування і пізнання, але також засобом самовираження і впливу. Розмірковуючи про відносини емоцій та мови, логічно вибудувати послідовність, зазначивши, що «якщо вже існування емоцій – об'єктивний факт, як і їх вираження засобами мови, то при аналізі її функцій природно виділяти емотивну функцію» [6, 243-244].

Саме емотивна функція відображає потребу людини передати емоційне відношення до того чи іншого явища навколишньої дійсності, вона існує для передачі емоцій і для емоційного впливу. Мета емотивної функції – здійснення специфічної форми емоційної комунікації людей.

М. М. Бахтін, розкриваючи сутність відносин між переживанням (емоцією) і його знаковим (мовним) вираженням, зазначив, що «переживання не тільки може бути виражене за допомогою знака, але окрім свого вираження зовні – переживання і для самого переживаючого існує тільки в знаковому матеріалі, і поза цим матеріалом переживання як такого просто нема» [1, 370]. Дійсність емоції, її об'єктивна наявність не залежить від слова, але слово (разом з невербальними формами) є способом маніфестації емоції як навколишньому світу, так і самому переживаючому.

Таким чином, в аспекті дослідження емоцій мова проявляє свою емотивну функцію, обслуговуючи емоційне спілкування між людьми і сприяючи усвідомленню переживання емоції людиною. Мова – вираження індивідуального світу мовця. Вона виводиться із потреби людини виразити себе, об'єктивувати своє «я».

Мова має в своєму розпорядженні різнорівневі засоби, здатні репрезентувати емоції: просодичні засоби, лексичні, фразеологічні, синтаксичні, стилістичні. Здавалося б, що цей багатий арсенал повинен адекватно передавати найменші нюанси наших емоцій, проте в реальності все відбувається дещо інакше.

Відомий французький філософ Анрі Бергсон, розглядаючи естетичні почуття як основу виникнення позитивних емоцій, зауважує, що «наше мовлення недосконале: воно не пристосоване до того, щоб передавати тонкощі психологічного аналізу» [2, 56]. Погоджуючись з тим фактом, що мова обмежує можливість вираження емоції, ми, однак, вважаємо, що головна причина неможливості абсолютно адекватного мовного вираження емоції, яку переживає людина, криється зовсім не в недосконалості мови і мовлення, а в особливостях емоцій, які можуть ускладнювати їх мовну вербалізацію.

Емоції виникають як реакція і оцінка ситуації. Виникнення емоції завжди зумовлено наявністю певних ситуативних умов. І ситуативність емоції передбачає ситуативність вибору засобів її вираження.

Емоції завжди суб'єктивні. Різні особистості можуть по-різному передавати одну і ту ж емоцію.

Емоції не мають чітких кордонів. Протягом певного проміжку часу одна емоція може переходити в іншу.

Емоції мають динамічний характер: вони мінливі, континуальні та швидкоплинні, чим пояснюються труднощі вичленування окремої емоції і її диференціації для фіксації за допомогою мовних засобів.

Однак, як показує досвід, незважаючи на всі проблеми, що виникають при відображенні емоцій в мовленні, люди успішно справляються з ними, і в рамках однієї мовної спільності при спілкуванні кожна емоція маніфестується досить адекватним способом. Її сутність і навіть її якісні та кількісні характеристики при цьому стають зрозумілими всім учасникам комунікації. Область емоційної виразності охоплює те коло почуттів, яке пов'язане із взаємними відносинами мовців (тобто соціалізованих почуттів), і кожна людина, будучи представником суспільства, має стандартні, типові та стереотипні уявлення про моделі поведінки, прийняті в даному суспільстві.

Лінгвісти сходяться на думці, що причиною відповідної репрезентації та адекватної інтерпретації емоцій є соціальна типізованість як внутрішнього змісту емоції (в рамках одного соціуму), так і зовнішнього, насамперед вербального, прояву емоції (в рамках єдиної мовної спільності). Емоції людини соціальні, оскільки «его» окремої людини завжди входить в широкий соціальний контекст буття.

Приналежність людини до національної культури проявляється на всіх рівнях мовної особистості. На когнітивному рівні – в специфіці концептів і фреймів, на мовному – у специфіці мовної картини світу, на емоційному – в концептуалізації емоційної сфери, на мотиваційному – в національному менталітеті та ін. [4, 32].

Згідно з принципом емоційної комунікації кодування і декодування ряду проявів емоцій однакові для людей всього світу [3, 95], а вербальна реалізація здійснюється завдяки специфічним емотивним знакам мови, кодованої і корелюючої з певними емоціями [6, 88-98].

Саме колективно узагальнене і усвідомлене значення мовного вираження емоції, яке ми назвемо емотивною нормою, і дозволяє нам адекватно інтерпретувати її в процесі комунікації в рамках однієї культурно-мовної спільності: виникаюча у реципієнта емоція спочатку є вкрай суб'єктивною, індивідуально-неповторною, однак соціально-типове її ядро «не розчиняється», що й забезпечує очікуваний емоційний ефект.

Твердження про те, що адресат розпізнав емоцію адресанта, ґрунтується на зоровому чи іншому сприйнятті ознак, які схожі з ознаками, відомими йому з минулого досвіду.

 

Література

1. Бахтин М. М. Фрейдизм. Формальный метод в литературоведении. Марксизм и психология языка. Статьи. – М. : Лабиринт, 2000. – 636 с.

2. Бергсон А. Собрание сочинений. Т. 1. – М. : Московский клуб, 1992. – 336 с.

3. Изард К. Е. Эмоции человека. – М. : Изд–во МГУ, 1980. – 210 с.

4. Каменская О. Л. Вторичная языковая личность – методологическая основа межкультурной парадигмы в лингводидактике // Актуальные проблемы постдипломного профессионального лингвистического образования : сб. науч. тр. Вып. 440. – М. : МГЛУ, 1998. – С. 30–35.

5. Шаховский В. И. Категоризация эмоций в лексико-семантической системе языка. – 3-е изд. – М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. – 208 с.

6. Шаховский В. И. Эмотивная семантика слова как коммуникативная сущность // Коммуникативные аспекты значения : сб. науч. ст. – Волгоград : Волгогр. пед. ин-т, 1990. – С. 242–249.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info