zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ВПЛИВ ІНТЕРНЕТУ НА ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ В УКРАЇНІ

 

Малежик Д.І., Хоменко Г.В

Україна, м. Київ,

Національний педагогічний університет

ім. М.П. Драгоманова

 

В статті досліджуються характерні риси інформаційного простору України, визначаються недоліки та переваги використання Інтернет-ЗМІ в українському суспільстві.

Ключові слова: Інтернет, інформаційний простір, інформаційне середовище, засоби масової інформації, фейк.

 

В статье исследуются характерные черты информационного пространства Украины, определяются недостатки и преимущества использования Интернет-СМИ в украинском обществе.

Ключевые слова: Интернет, информационное пространство, информационная среда, средства массовой информаций, фейк.

 

На сьогодні Інтернет є найбільш затребуваним інформаційним каналом. За результатами дослідження з'ясувалося, що радіо знадобилося 30 років аби досягти аудиторії в 50 мільйонів чоловік, телебаченню - 13 років, а Інтернету - всього 4 роки.

Стратегічною орієнтованістю кожної сучасної держави є формування власного інформаційного простору. Інформаційний простір − сукупність інформаційних потоків національного та іноземного походження, що функціонують на території окремої держави. Національний інформаційний простір має власні критерії, якими є протяжність функціонування, упорядкованість та інтенсивність інформаційних потоків. Інформаційне середовище являє собою частину інформаційного простору, що формує національний світогляд індивіда. [1; 9]

Реєстрація домену ua в Україні офіційно відбувалася 1 грудня 1992. Можливість доступу до глобальної мережі Інтернет в Україні ознаменувала новий етап розвитку суспільства у галузі інформаційних технологій. Поступове збільшення кількості української інтернет-аудиторії сприяло популяризації мережевих видань. Інтернет виявився досконалішою альтернативою для традиційних ЗМІ в українському інформаційному просторі.

Серед науковців існує низка думок щодо проблематики інформаційного простору в Україні. Російський вчений О. Пантелеймонов констатує слабку інтегрованість України у світовий інформаційний простір. За Пантелеймоновим використання інформаційного вакууму української держави негативно впливає на її світовий авторитет. Однак насадження цінностей і стереотипів Заходу може стати загрозою національній безпеці країни. В цьому аспекті оптимальною є думка іншого дослідника О. Сосніна, який наголошує на тому, що інформаційне середовище України потребує коректного освоєння глобального інформаційного простору. Подібна інтеграція здатна як збагатити Україну потрібними ресурсами, так і призвести до втрати власної культурної самобутності [1; 6].

Українські Інтернет-ЗМІ − це онлайн видання, які публікують інформацію українською мовою незалежно від фізичного розташування власних серверів. Водночас, поширеним явищем є Інтернет-ЗМІ української діаспори, які розташовані за кордоном. Прикладом цього є сайт «Лелеки», що був створений на теренах Італії [4].

До головних переваг засобів масової інформації в Інтернеті належить гіпертекстуальність, швидке оновлення матеріалів, наявність форумів для обговорення та систем пошуку вибіркових даних. Недоліками ж є велика кількість новин в режимі реального часу, що іноді важко відфільтрувати, а також обов'язкова умова перегляду − доступ до Інтернету [2].

Окрім цього істотним недоліком розвитку являється відсутність нормативно правового забезпечення Інтернет-ЗМІ в Україні. Органами влади було задекларовано низку актів, серед яких Указ Президента України від 2000 року «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні» [3], однак вони потребують подальшого напрацювання на сучасний лад

Інтернет являється не лише зручним засобом сприйняття інформації, але й умовою демократії будь-якої цивілізованої держави. Адже, однією із тенденцій традиційних ЗМІ являється політична заангажованість. В порівнянні з іншими медіа Інтернет став неупередженим засобом обізнаності суспільства та боротьби з маніпуляцією. Велика кількість джерел Інтернет ресурсів та зняття національних кордонів щодо інформації в мережі позитивно позначається на прозорості інформаційного простору.

За останні роки Україна все ж втратила свої позиції за рейтингом свободи засобів масової інформації в Інтернеті. Керуючись дослідженнями міжнародної організації «Freedom on the Net», в 2014 році Україна опустилася до когорти частково вільних держав у медіапросторі. Проте «Революція гідності», яка відбулася в українському суспільстві, позитивно вплинула на розвиток інформаційного простору, істотно пом'якшивши цензуру традиційних та електронних ЗМІ.

Інтернет в якості альтернативного засобу інформування надає власним користувачам ширші можливості в порівнянні з газетами чи телебаченням. Кожен суб'єкт має право на вираження власної думки в межах онлайн-середовища. Будучи почутим, він стає автором, а не лише реципієнтом окремого повідомлення. Бажання вразити унікальною новиною, в свою чергу, може стати на заваді вираженню подій відповідних до дійсності.

Регулярність видавання бажаного за дійсне в Інтернеті набуло небачених масштабів та є своєрідним проявом ідентичності користувачів України та закордону. В сучасному кіберпросторі подібна інформація зазвичай кваліфікується як фейк та є прикладом комп'ютерного жаргону.

Значення фейку в широкому сенсі означає підробку, яка стосується фальсифікації сайтів, блогів відомих особистостей та новин в Інтернет-просторі. В контексті Інтернет-ЗМІ фейк є сучасним різновидом запозиченого терміну «качка», який увійшов у вжиток суспільства як помилкова чи навмисно спотворена інформація. Україна на власному досвіді може оцінювати значущість подібних спотворень інформації та їх наслідки. Ставши об'єктом Інтернет фейків збоку закордонних медіа країна знаходиться під впливом інформаційних міжусобиць.

Україна переживає перехідний етап власного розвитку в економічній, політичний та соціокультурній сфері. Головним недоліком розвитку інформаційного простору в українському суспільстві являється низький рівень програмно-технічної інфраструктури. Незважаючи на постійне збільшення користувачів мережі Інтернет, про що свідчить результат дослідження Київського міжнародного інституту соціології, Україна в цьому компоненті поступається країнам Західної Європи та Північної Америки. В 2013 році було зафіксовано кількість 49,8% населення України, що користується Інтернет послугами [4].

З іншої точки зору, надмірна популярність Інтернету в суспільстві може спричинити відмову від традиційних засобів подання інформації. У перспективі на Україну може чекати тотожна ситуація, яка наразі виникла в Росії, де за дослідженнями місцевих «Відомостей», Інтернет суттєво потіснив інші різновиди медіа [5].

Таким чином, інформаційний простір сучасної України постає досить неоднозначним явищем. Процес збільшення аудиторії Інтернет-користувачів актуалізували перед Україною проблему формування національного простору. У разі поліпшення технічної інфраструктури Україна зможе створити єдиний інформаційний простір, який виступить засобом збереження культурного суверенітету держави.

Інтернет-ЗМІ України є одним із чинників створення національного інформаційного простору. Подібні Інтернет ресурси мають суттєві переваги, серед яких швидкий пошук новин, миттєвість опублікування, можливість обговорення з іншими користувачами онлайн. В результаті «Революції гідності» в українських ЗМІ збільшилася свобода слова, а Інтернет отримав новий поштовх власного розвитку на інформаційному рівні.

 

Список використаних джерел

1.     Буньківська О.В. Інформаційний простір: соціокультурна сутність, стан та проблеми функціонування в Україні : автореферат дис. ... канд. мистецтвознав. : 26.00.01 / О.В. Буньківська; Київ. нац. ун-т культури і мистец. — К., 2009. — 20 c.

2.     Самуляк О.В. Переваги та недоліки мережевих ЗМІ // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Сер. Культурологія. – 2010. – № 6. – С. 153–157.

3.     Інтернет-ЗМІ в Україні: проблеми визначення нормативно-правового статусу та врегулювання діяльності [Електронний ресурс] // Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України. Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/1085/. Назва з екрану

4.     Динаміка використання Інтернет в Україні [Електронний ресурс] // Київський міжнародний інститут соціології. Режим доступу: http://www.kiis.com.ua/?Lang=ukr&cat=reports&id=199&page=1. Назва з екрану

5.     Газета Ведомости [Електронний ресурс]Режим доступу: http://www.vedomosti.ru/technology/articles/2012/04/18/socialnymi_setyami_polzuetsya_pochti_100_polzovatelej_runeta. Назва з екрану.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info