zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ФІЛОСОФСЬКІ ПІДҐРУНТЯ КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНИХ МОВОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

 

Мелкумова Т.В.

Україна, м. Кривий Ріг

Державний вищий навчальний заклад

«Криворізький національний університет»

 

В статье рассматриваются аспекты понимания коммуникативно-прагматических проблем в философии. Анализируется вклад философов в разработку терминологического аппарата лингвофилософии, достижения лингвофилософов в решении вопросов прагматики, обоснование ими целесообразности изучения прагматических аспектов языка.

 

Характерними рисами сучасного мовознавства більшість лінгвістів вважають антропоцентризм, прагнення досліджувати мову «в дії», застосовувати мову задля вирішення різноманітних комунікативних завдань. На цьому наголошує О. Крилова, зазначаючи, що саме через таку спрямованість до лінгвістики залучаються відомості з психології, соціолінгвістики, етнографії, історії та інших наук; при стикові мовознавства й цих дисциплін народжуються прагматика, психолінгвістика, соціолінгвістика, оновлюється риторика. Уже при вивченні доробку мовознавців кінця ХІХ − початку ХХ ст. О. Крилова спостерігає прагматичну спрямованість досліджень, увагу до психічних процесів породження мовлення, аналіз мовних фактів з погляду їх комунікативної спрямованості [5, с. 1]. Метою статті є розгляд філософських витоків комунікативно-прагматичного напрямку, ознайомлення з його первинними ідеями та поняттями.

У ХVІ ст. проблему мовленнєвого спілкування піднімав французький письменник і філософ, політичний діяч Мішель де Монтень (1533‑1592 рр.). У його розвідках сучасні мовознавці знаходять окресленими ті питання, які зараз актуальні в лінгвопрагматиці. У своєму розумінні завдань учасників спілкування М. Монтень відштовхується від інтонації, підкреслюючи її важливе значення в мовленнєвій ситуації [9].

Питання сприйняття та розуміння мовлення присутні в мовознавчій і філософській традиції, закладеній у роботах Вільгельма фон Гумбольдта (1767‑1835 рр.). Видатний лінгвіст-теоретик сподівався віднайти вирішення поставлених проблем з теоретичного мовознавства та його філософських основ у мовній єдності людей, які спілкуються [9]. В. Гумбольдт одним із перших розглядав мову як такий продукт розвитку суспільства, що здатний змінюватися під впливом соціально-культурних умов життя. Засновник теоретичного мовознавства (автор «Вибраних праць із мовознавства») доводив, що мова охоплює переважно об’єкти, які належать до кола потреб та інтересів людини, практики загалом, і відображає відношення людини до позамовного світу [4, с. 13]. В. Гумбольдт розглядав мову «як соціальний феномен, що перебуває в постійному русі, розвитку та зв’язках з іншими феноменами духовної культури суспільства». Дослідник органічно поєднав порівняльне мовознавство з соціологією мови та філософською теорією істини. Особливого значення В. Гумбольдт надавав актам безпосередньої комунікації людей, протиставляв мову та мовлення, аналізував співвідношення мови й культури [4, с. 14].

Засновником прагматизму є видатний американський філософ Чарльз Сандерс Пірс (18391914 рр.) [3]. Термін «прагматика» був уведений до наукового обігу одним із засновників семіотики – загальної теорії знаків – Чарльзом Вільямом Моррісом (1901‑1979 рр.). Наслідуючи ідеї Ч. Пірса, Ч. Морріс розподілив семіотику на семантику (учення про відношення знаків до об’єктів дійсності), синтактику (учення про відношення між знаками) і прагматику – учення про відношення знаків до їхніх інтерпретаторів, тобто до тих, хто користується знаковими системами. Основною попередницею прагматики Ч. Морріс називав риторику [1, с. 3].

Формування загальної прагматики та становлення власне
лінгвістичної прагматики спиралося значною мірою на концепцію Людвіґа Йозефа Йоганна Вітгенштейна (1889‑1951 рр.) [8, с. 471]. Його вважають засновником лінгвістичного мовознавства. Л. Вітгенштейн подолав шлях від дослідження логіки як мови («Логіко-філософський трактат») до вивчення мови як мовленнєвої комунікації («Філософські праці. Частина І»). Л. Дротянко вбачає у пізній творчості Л. Вітгенштейна поворотний момент в історії філософії та мовознавства. «Відповідно до своїх нових поглядів, − зазначає дослідниця, − Л. Вітгенштейн став розглядати мову такою ж частиною життєдіяльності людей, як їжа, ходіння і т. п. Мовленнєві акти, на його думку, здійснюються в реальному світі, передбачають реальні дії з реальними предметами, а необхідними умовами комунікації є два взаємопов’язані процеси: розуміння мови та її вживання». Метод аналізу Л. Вітгенштейном мови – мовна гра – покликаний «диференціювати складну картину застосувань мови, виявити, розрізнити багатоманітність її «інструментів» і функцій, які виконує мова» [4, с. 12]. Л. Вітгенштейн висував ідеї численності комунікативних призначень мовлення [1, с. 43].

Наріжним каменем прагматики Г. Кузнєцова вважає лінгвофілософські роботи англійського філософа-аналітика Джона Остіна (1911‑1960 рр.) та американського філософа Джона Роджерса Сьорля (нар. 1932 р.) [6, с. 358]. Г. Матвєєва запевняє, що розуміння однієї з категорій сучасної лінгвопрагматики – акту спілкування – буде глибшим при зверненні до аналізу окремих ілокутивних актів Дж. Сьорлем. У його спадщині ілокутивний акт (лінгвофілософ називає його мовним, лінгвістичним) є мінімальною одиницею мовного спілкування; класифікувати ілокутивні акти було одним із завдань дослідницької діяльності Дж. Сьорля [7].

Досягнення прагматичного й аналітичного напрямків філософії,
герменевтики, феноменології стали теоретичним підґрунтям для виникнення
у ІІ половині ХХ ст. комунікативної (дискурсивної) філософії. Попередниками вважаються Мартін Бубер (1878‑1965 рр.), Карл Ясперс (1883‑1969 рр.), Отто‑Фрідріх Больнов (1903‑1991 рр.). Як зазначає Ф. Бацевич, комунікативна філософія водночас із проблемами етики, теорії суспільства, політики, господарства виявила глибинний інтерес «до мовних аспектів різних видів спілкування (міжособистісного, групового, масового й ін.)». У межах цього напрямку відбувся методологічний поворот від класичної парадигми філософії свідомості до посткласичної парадигми філософії комунікації як засобу досягнення порозуміння людей з використанням природної мови [2, с. 147].

Проблематику комунікативної практичної філософії розробляли такі науковці: Карл‑Отто Апель (нар. 1922 р.), Юрген Габермас (нар. 1929 р.), Вольфганг Кульман (нар. 1939 р.), Манфред Рідель (нар. 1939 р.), Дітріх Бьолер (нар. 1942 р.), Петер Ульріх (нар. 1948 р), Віторіо Гьосле (нар. 1960 р.). Комунікативна філософія «запропонувала своє бачення фундаментальних потреб людського буття в його соціальних та особистісних вимірах крізь призму проблем комунікації, мови, інтерсуб’єктивності» [2, с. 147]. Ф. Бацевич виділяє такі найважливіші поняття комунікативної філософії: «мова», «комунікація», «ідеальна комунікація», «дискурс», «трансцендентальна прагматика», «трансцендентальна комунікація», «інтерсуб’єктивність», «комунікативна компетенція». Мовознавець зазначає, що комунікативну філософію часто називають «трансцендентальною прагматикою».
В основі трансцендентальної прагматики лежать потреби людини, що вирішуються шляхом звернення до її повсякденного спілкування, комунікації; метою
є встановити та реконструювати універсальні умови можливого взаєморозуміння [2, с. 147‑148].

Отже, здобутками філософської думки в галузі лінгвістики є, зокрема, звернення до проблем комунікації та прагматики з позицій мовознавства, розробка термінологічного апарату лінгвофілософії, обґрунтування доцільності досліджень прагматичних аспектів мови.

 

Література

1.    Арутюнова Н. Д. Истоки, проблемы и категории прагматики / Н. Д. Арутюнова, Е. В. Падучева // Лингвистическая прагматика / Ред. Н. Н. Попов. – Вып. ХVI. – М. : Прогресс, 1985. – С. 343. – (Новое в зарубежной лингвистике).

2.    Бацевич Ф. С. Філософія мови : історія лінгвістичних вчень : підруч. [для студентів вищих навч. закладів] / Флорій Сергійович Бацевич. – К. : ВЦ «Академія», 2008. – 240 с. − (Альма‑матер).

3.    Воронина Т. П. Философия [Електронний ресурс] / Т. П. Воронина, О. П. Молчанова. – Режим доступу : http://nrc.edu.ru/ph/r6/index.html.

4.    Дротянко Л. Г. Філософські проблеми мовознавства : навч. посібник [для студентів вищих навч. закладів] / Любов Григорівна Дротянко. – К. : Навч. книга, 2002. – 128 с.

5.    Крылова О. А. Коммуникативный синтаксис русского языка / Ольга Алексеевна Крылова. – [2‑е изд., испр. и доп.]. – М. : Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2009. – 176 с.

6.    Кузнєцова Г. Прагматичні особливості авторського використання фразеологізмів з семантичними зрушеннями (на матеріалі англомовних текстів) / Г. Кузнєцова // Семантика мови і тексту : матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції (26‑28 вересня 2006 р.). – Івано-Франківськ : Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ, 2006. – С. 358‑360.

7.    Матвеева Г. Г. Функциональная и скрытая прагмалингвистика / Г. Г. Матвеева // Функционально-системный подход к исследованию языковых единиц разных уровней : материалы Межвуз. науч. конф., посвящ. юбилею д-ра филол. н., проф. Ю. Н. Власовой. Ростов‑на‑Дону : Изд-во РГПУ, 2004. С. 8587.

8.    Петров В. В. Философия, семантика, прагматика / В. В. Петров // Лингвистическая прагматика / Ред. Н. Н. Попов. – Вып. ХVI. – М. : Прогресс, 1985. – С. 471477. – (Новое в зарубежной лингвистике).

9.    Соболева С. М. Речевое общение в сфере прагматического
подхода [Електронний ресурс] / С. М. Соболева. – Режим доступу :
ifl.wl.dvgu.ru/download/Speech_Communication_as_a_Pragmatic_Phenomenon.doc.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info