zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



Стилістичні особливості емоційно забарвленої лексики та відтворення її у перекладі

 

Дяченко Д.О.

Україна, м. Миколаїв

Чорноморський державний університет імені Петра Могили

 

Research dedicated translation emotionally colored vocabulary. The article reviews the general principles of translation of the layer of vocabulary, analyzed the main errors and difficulties that arise in the translation of this aspect. Made a comprehensive comparative analysis of the original German-speaking and Ukrainian and Russian translations, whereby it was determined the best translation. It is shown the main ways to transfer data lexical units.

Keywords: translation, original, jargon, slang, vulgarisms, style.

 

Питання перекладу емоційно забарвленої лексики української мовою посідає значне місце серед низки теоретичних та практичних проблем, котрими займаються лінгвісти, перекладознавці та германісти України. У сучасному перекладознавстві ще не сформовано єдиного підходу до перекладу лексичних засобів художнього твору, хоча цієї проблемою цікавилось багато провідних науковців у галузі лінгвістики. Переклад емоційно-забарвленої лексики представляє великі труднощі. Незважаючи на існування великої кількості різної літератури, присвяченій даній проблематиці, важливо зауважити, що ця проблема буде актуальна завжди, і при її вивченні постійно будуть перебувати нові рішення, висуватися все нові теорії та точки зору [6, с. 45]. Без адекватної передачі розглянутого пласта лексичних одиниць у читача художньої літератури не буде можливості оцінити всю емоційність і всю яскравість оригінального тексту.

Знижена лексика «багатолика»: вона представлена жаргоном, діалектною і соціолектной лексикою, лайкою і лексикою-табу, а також «незначно зниженими» (близькими до нейтральних) лексичними одиницями, характерними для неекспрессивної або слабо експресивної усної комунікації.

Варто зауважити, що ступінь  між співвідносними експресії іншомовної і рідної лексики представляє собою в даний час досить складне питання з огляду на проблеми перекладу подібних лексичних одиниць перекладачами іншомовної літератури, кіно та ін.. Часто перекладачі, з огляду на подібну розбіжність ступеня експресії, дають переклад менш експресивними еквівалентами української мови. В наш час в цеху перекладачів з'явилася нова течія, пов'язане з одіозною Інтернет – фігурою Дмитра Пучкова – «Гобліна», прихильники якого, навпаки, переводять знижену лексику найбільш експресивними російськими еквівалентами.

Переклади Д. Пучкова викликали бурю обурення в колах перекладачів кінопродукції. Сам «Гоблін», переклади якого користуються неймовірним успіхом, не без задоволення заявляє наступне: «Я перекладаю німецьку нецензурну лайку на російську без купюр, бо твердо впевнений у тому, що режисерові і сценаристові видніше, що і як говорять герої фільму. У моєму перекладі фільми знаходять адекватне російське звучання» [1, с. 57].

Один з відомих перекладачів Василь Горчаков, у відповідь зауважує, що питання стосовно використання ненормативної лексики в перекладах досить непросте: «Недруковане слово в Німеччині і недруковане слово у нас – це зовсім різні речі. Німецька ідіоматика значно менш експресивна, ніж українська. Тому я використовув мат тільки в тому випадку, коли виникала необхідність максимально підкреслити гостроту певної ситуації у фільмі. І робив це дуже рідко. Я не хочу, щоб моя дочка, наприклад, чула з екрану потік нецензурної лайки, нехай навіть в німецькому фільмі» [4, с. 25].

Леонід Белозорович, режисер дубляжу багатьох голлівудських фільмів, додає, що ідея переказу без купюр дуже спірна. Для того, щоб давати текст ненормативною лексикою, на його думку, необхідно володіти високим рівнем внутрішньої культури, а інакше переклад перетвориться в епатажний набір матірної лексики [2, с.80].

Для свого дослідження ми обрали всесвітньо відомий кіносценарій Тіля  Швайгера «Kokowääh» та його переклад «Спокусник» українською мовою О. Супріна  та «Соблазнитель» російською мовою переклад К. Рокіна.

У кіносценарію Тіля Швайгера «Kokowääh» просторічні елементи використані в найширшому діапазоні: від граматичних невірностей до сленгізмів, вульгаризмів і жаргонізмів. Саме на матеріалі даного кінофільму ми простежимо способи перекладу вищевказаних німецьких просторічних елементів на українську та російську мову, а в разі якщо який-небудь з підвидів німецького просторіччя не отримав адекватного перекладу на українську чи російську мову постараємося пояснити причини даного явища.

Перший приклад, який зустрічається в тексті, – це вульгаризм.

Das Letzte, was ich jetzt brauchen kann, ist eine Scheiß-Moralpredigt!

Зараз мене менше всього колише твоя несправедлива проповідь про мораль.

Сейчас мeньшe всего мнe нужна твоя дебильная проповедь о морали.

У даному прикладі німецький вульгаризм die Scheiß перекладено стилістично нейтральним словом «несправедлива». Однак, використавши метод компенсації, перекладач надав розмовний відтінок реченню, переклавши стилістично нейтральне слово brauchen лексемою «колише», яке має у український мові стилістично знижений відтінок. Щодо російського варіанту, то перекладач зберіг стилістику вульгаризму. Обидва переклади можна вважати адекватними.

Bist du so blöde oder tust du nur so?

Ти ідіот чи прикидаєшся?

Слушай, ты идиот или притворяeшься?

Іменник «идиот» – лайливе слово, яке , несе в собі відтінок презирства. Російський напіввідповідник більш стилістично знижений, ніж німецьке blöde, яке характеризує людину як істоту, що сміється без причини або є недоумкуватою), в слові «ідіот» в досліджуваному контексті на перший план виходить сема «людина». Таким чином, метафоричне переосмислення первинного значення виступає тут на перший план і виявляється, на наш погляд, ведучим.

Kannst du dir das vorstellen? So ein... Schlappschwanz.

Ти уявляєш він такий придурок.

Tы представляeшь, такой придурок.

Іменник der Schlappschwanz, тобто людина, яка ні на що не здатна. В українській  мові він вживається по відношенню до підлої та нерозсудливої і має стилістично грубу форму. Стилістичні характеристики німецької лексеми та її російського та українського еквівалента збігаються, обидва слова є розмовними.

Was für 'n Scheiß es?

Що за дурня?

Что за херня?

Відзначимо також, що іменникdie Scheiß (хрень, дибільний) в перекладі відображені адекватно. Причому німецьке Scheiß належить розмовному стилю, його ж український еквівалент «дурня» є стилістично нейтральним. В цілому варіант перекладу, запропонований російським перекладачем, на мою думку, більш вдалий. Він яскравіше передає зміст речення оригіналу, більш емоційний і експресивний, ніж український варіант. Відзначимо також, що інтерпретація українського автора хоч і містить слово розмовного стилістичного тону, проте все-таки робить його більш нормативним (літературним), у той час як другий переклад більшою мірою стилістично знижений.

I've been there before. Nice place! Beautiful woman.

Я был там когда то, красивое место. Хорошая телка. (Український переклад).

Ай'в бин зэа бифо, найс плeйс, бьютифул вуман. (Російський переклад).

Вираз з англійської мови, який використовує іноземець у фільмі, перекладається як «Я був там раніше. Чудове місце, гарна жінка». В українському варіанті англійську мову переклали російською; не зрозуміло, чому саме цією мовою, чому вже не залишити оригінал?! По-друге, woman (жінка) в англійській мові вживається як в літературному контексті, так і в розмовному. В українському перекладі ми бачимо слово «телка», яке вважається вульгаризмом, непристойним та образливим для жінки. Отже, автор не зберіг семантичного значення слова.

Щодо російського перекладу, схоже тут також виникли труднощі. Перекладач залишив англійську мову, але в титрах транскрипція з’явилася російськими літерами. Гадаю, що ані перший, ані другий переклад не є вдалим.

Ey, was soll das werden, du kleine Fettbacke, hm?

Ей, що тут відбувається, хряк неповнолітній.

Эй, что происходит, кабан малолетний?

Даний приклад – один з тих рідкісних випадків, коли мета використання фонетичних помилок та зображення малограмотності і неосвіченості персонажа була втрачена при перекладі. Однак, через особливості української та російської мов, будучи не в змозі передати низький рівень мови героя фонетичними засобами, перекладачі цілком вдало використали характерні саме для вульгарної мови слова: ей, хряк, кабан.

Henry, ich hab Hunger! – Klappe halten!

-Генрі, я хочу їсти.

-Стули пельку!

- Гeнри, хочу eсть!

-Замолчи.

Український переклад більш емоційний та грубий, в той час як це можна було перекласти як «помовчи». Загалом переклад вірний.

- Mach die gottverdammte Tür auf!

- Відкрий ці бісові двері.

- Гeнри, открой жe эту чортову двeрь.

Як відомо, тонка градація німецьких богохульств, як правило, тьмяніє при перекладі, де все зазвичай зводиться до виразів остогидло, чорт з нею / ним, або вони взагалі упускаються при перекладі, замінюючись якимось стилістично зниженим словом, яке не має ніякого відношення до поняття Бога. Але в даному випадку - все інакше: ми бачимо точний і вірний переклад, тобто саме те, що нам намагався передати автор оригіналу (бісові двері, чортова дверь).

So was Dämliches!

Дурість несусвітня!

Глупость нeсусветная!

У цьому прикладі переклад такий же експресивний і емоційний, як і в оригіналі. Німецька знижена лексика перекладена її еквівалентами в українській і російській мовах (дурість несусвітня, глупость несусветная).

Bist du ein bisschen verrückt?

Зовсім, чи що?

Совсем, что ли?

Жаргонізм verrücken перекладений стилістично нейтрально: зовсім, чи що. Отже, при перекладі був загублений стилістично знижений відтінок висловлювання.

- Matheistdoof.

- Идиотська математика.

- Дурацкая математика.

З даним перекладом не можна погодитись, бо він є некоректним. За контекстом, це слова дитини. Тому українське лайливе слово ідіотський перекладач не може вжити. Він мав врахувати, хто це говорить і коли. Ще один аргумент того, що дитина не вживає лайливих слів, є те, що в попередньому епізоді вона лаяла тата за слова-паразити.

Und jetzt verpiss dich!

А тепер забирайся!

Атeперь убирайся!

Грубий вираз «verpiss dich», який в українській мові має еквівалент «забирайся» перекладений вірно та цілком відображає семантичне значення оригіналу.

- Hau ab!

- Відвали!

- Отвали к чертям!

Даний приклад відноситься до розмовного стилю. Перекладений відповідним стилем зниженою лексики української та російської мов як «відвали». Але російський переклад є більш грубим та емоційним.

Wie's mir geht? Bist du bescheuert?

Ти дахом поїхала?

Tы умом повредилась?

Вираз перекладений еквівалентом, який вживається в розмовному стилі української мови і чітко відповідає оригіналу.

Was für ein abgefuckter Produzent, ey.

Що за падлюка цей чортів продюсер.

Что за сволок этот чертов продюсер, а?

У цьому випадку вульгаризм abgefuckt перекладений відповідним прошарком зниженої лексики української та російської мов як чортів падлюка. Як уже згадувалося вище, переклад вульгаризмів не представляє особливої складності, і за звичай вони перекладаються на українську мову такими ж експресивно-грубуватими словами.

Вивчивши наявну літературу з даного питання, провівши порівняльний аналіз перекладів, ми виявили основні способи перекладу лексики з емоційним забарвленням, а також неточності в перекладах обох авторів. Проаналізувавши їх роботи, ми дійшли до наступних висновків:

1.        Термін «емоційно-забарвлена лексика» розглядається як лексика, що несе в собі емоційну оцінку по відношенню до об'єкта, який несу в собі емоційний фон[5, с. 20]. Характерною ознакою подібного роду лексичних одиниць є їх конотативне значення, тобто багатозначність їх сенсу і присутність у них певного емоційного заряду.

2.        Проблемою перекладу емоційно-забарвлених лексичних одиниць займалися багато вчених і перекладачів. У кожного з них були свої погляди на адекватну передачу емоційно-забарвлених одиниць, і, відповідно, кожним з них пропонувалися свої способи перекладу художнього тексту. Для грамотного літературного перекладу необхідно звертати увагу на такі фактори:

-          семантика лексичної одиниці;

-          контекст;

-          фарбування;

-          особливості вживання.

3.        При перекладі емоційно-забарвленої лексики найбільш доцільним використовувати принцип еквівалентного перекладу, тобто перекладати емоційно-забарвлену лексичну одиницю оригіналу емоційно-забарвленої лексичною одиницею в мові перекладу. У випадках, коли це неможливо, необхідно компенсувати загублене емоційне забарвлення.

4.        Зроблений аналіз дозволив виявити присутність в тексті великої кількості емоційно-забарвлених лексичних одиниць. Також були виявлені випадки перекладу нейтральних лексичних одиниць, які були перекладені на українську мову з емоційним забарвленням.

5.        Аналіз прикладів перекладу показав, що переклад О.Супріна в багатьох випадках перевершує переклад К. Рокіна. У переважній більшості випадків перекладачі грамотно передали емоційне забарвлення властиву оригіналу. Відхилення від оригіналу, в цілому, не впливало на загальну картину перекладу.

6.        При аналізі перекладів були виявлені помилки і спотворення перекладачів. Це було викликано труднощами як на етапі розпізнавання притаманній емоційно забарвленій лексичній одиниці в оригіналі, так і на етапі його сприйняття і підбору відповідного еквівалента в російській мові.

Підводячи підсумок всьому вищесказаному, можна відзначити необхідність подальшого теоретичного і практичного вивчення проблеми передачі емоційно-забарвленої лексики. Дане дослідження, безсумнівно, допоможе створити більш точну картину, за допомогою якої можливо було б не тільки простежити специфічні особливості перекладу емоційно-забарвленої лексики, а й детально вивчити сприйняття даного пласта лексики серед носіїв інших культур.

 

Список використаної літератури:

1.        Берди М.Л. Киноперевод: мало что от Бога, много чего от Гоблина /

2.        М.Л. Берди // «Круглый стол» в редакции «Мостов». – 2005. – выпуск 4(8). – С. 57

3.        Береговская Э.М. Молодежный сленг: формирование и функционирование / Э.М. Береговская. – СПб.: Норинт, 2006. – 430 с.

4.        Борисова Е.Г. О некоторых особенностях современного жаргона молодежи / Е.Г. Борисова. – М.: Прогресс, 2000. – 410 с.

5.        Конкульовський В. В. До проблеми перекладу кінотекстів комедійного жанру / В.В. Конкульовський // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. – № 16 (227). – Ч. І. – 2011. – С. 35-39

6.        Розен Е.В. Подростково-молодежный словесный репертуар (на материале современного немецкого языка) / Е.В. Розен. М.: Прогресс, 2001. – 190 с.

7.        Шемчук Ю.М. Модернизация существующей лексики современного немецкого языка / Ю.М. Шемчук.– М.: Просвещение, 2006. – 170 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info