zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



РЕФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ ПРЯМОГО ОПОДАТКУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ

 

Маршук Л.М., Гончар С.І.

Україна, м. Вінниця,

Вінницький торговельно–економічний інститут КНТЕУ

 

Обнаружены проблемы применения специальных режимов налогообложения аграрного бизнеса. Определены направления совершенствования и оценены возможности введения новых механизмов налогообложения сельскохозяйственной деятельности.

Ключевые слова: налоги, специальные режимы налогообложения аграрного бизнеса, фиксированный сельскохозяйственный налог.

 

Постановка проблеми. Фіскальна політика є ключовим компонентом системи державного регулювання економіки, значущість якої проявляється при формуванні сприятливих умов функціонування суб’єктів господарювання, створенні належного інвестиційного клімату, стимулюванні інноваційних процесів. Ефективне використання цієї складової фінансової політики передбачає належне наукове обґрунтування методологічних засад формування та практичних аспектів функціонування податково-бюджетного механізму.

Значення фіксованого сільськогосподарського податку (ФСП) для виробників сільськогосподарської продукції було досить велике, тому що з одного боку в умовах сезонного виробництва спеціалізований сільськогосподарський податок дозволяв його платникам продуктивно працювати, а з іншого – був одним із напрямків їх податкової підтримки. Головною особливістю ФСП було те, що він сплачувався замість цілої низки податків, що супроводжувалися зменшенням податкового тиску на підприємців, звільняло їх від потреби вести великий податковий облік та економити час. До того ж, розрахунки свідчать, що ФСП був значно нищий , ніж сума податків, у рахунках яких він сплачувався. ФСП, на відміну від інших альтернативних систем оподаткування, не обмежував платників у здійсненні будь-яких дозволених законодавством видів підприємницької діяльності. Також даний податок не обмежував самі обсяги діяльності, що зумовлював розширення розвитку всіх сільськогосподарських товаровиробників, незалежно від їх розміру. У зв’язку з відміною ФСП 2015 рік став роком вибору системи оподаткування для більшої частини сільгоспвиробників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Окремим аспектом функціонування механізму прямого оподаткування присвячена значна кількість наукових праць різної тематичної спрямованості. Реформування податкового механізму є однією з ключових тем сучасних фахових дискусій, що точаться на всіх рівнях влад та професійних колах [4, с.37]. Серед вітчизняні експерти, які спеціалізуються на проблемах функціонування податкової проблеми, варто виділити таких: В. Андрущенко, В. Вишневський, Ю. Іванов, І. Луніна, В. Мельник, В. Опарін, А. Соколовська, Л. Тарагун.

За останні роки важко відмітити досить ґрунтовне дослідження по даній науковій проблемі, проте слід віддати належне науковим зусиллям Д. Деми, В. Жука, О. Непочатенко, В. Синчак, С. Юшка та інших дослідників.

У своїх працях частина авторів більше уваги приділяють правовим, а не економічним питанням функціонування механізму прямого оподаткування, інші – лише відзначають його роль у системі державної фінансової підтримки розвитку галузі, ще інші – переймаються лише проблемою належного наповнення місцевих бюджетів внаслідок надання значних податкових преференцій сільгосппідприємствам.

Мета статті – узагальнення існуючих проблем функціонування механізму прямого оподаткування сільськогосподарських підприємств та обґрунтування напрямків його розвитку в умовах структурних змін, що відбуваються в аграрному секторі економіки.

Виклад основних результатів дослідження. Одним із різновидів спеціальних податкових режимів для сільськогосподарських підприємств був фіксований сільськогосподарський податок , який передбачає особливий порядок оподаткування їхніх доходів і вже тривалий час застосовується у галузі. Його було запроваджено на зміну низки податків і зборів на всій території України з 1 січня 1999 року – після річного експерименту на базі трьох адміністративних районів трьох різних природно-кліматичних зон. До складу ФСП увійшло двадцять обов’язкових платежів державі, в тому числі й соціальні внески, об’єкт нарахування яких практично не корегує з площею угідь.

Ключовими завданнями запровадження ФСП були:

·       спрощення податкових відносин – з урахуванням постійної «навязливої» ідеї аграрників щодо застосування єдиного прямого податку;

·       зниження податкового навантаження в умовах низького рівня сплати податків сільгосппідприємствами;

·       стимулювання розвитку нових господарських структур, що з’явилися на базі колишніх колективів сільськогосподарського призначення, на етапі їх реформування та в перші роки господарювання за рахунок усунення зв’язку між результатами діяльності й податковими зобов’язаннями.

 

Рис. 1. Динаміка надходжень від ФСП протягом 2005-2013 років

Як бачимо з рис.1, частка ФСП загального податкового надходження від сільгосппідприємств з кожним роком знижувалася.

Для переважної більшості сільгоспвиробників 2015 рік став роком вибору системи оподаткування. Над тим, яку систему оподаткування обрати на майбутнє, замислились передусім сільгоспвиробники, які ще в минулому році були платниками фіксованого сільськогосподарського податку. Адже після так званої податкової реформи, втіленої в життя Законом №71 від 28.12.2014, про фіксований сільськогосподарський податок довелося забути. З 1 січня 2015 року колишні платники фіксованого сільськогосподарського податку отримали можливість стати платниками єдиного податку четвертої групи. При цьому для них збережено більшість переваг скасованого фіксованого сільськогосподарського податку, однак значно збільшено суму податку, порівняно з минулими роками. Тому пошук альтернативного оподаткування для багатьох все ще є актуальним. Отже, проаналізуємо ефективність можливих варіантів оподаткування сільгоспвиробників з урахуванням змін, які було внесено до ПКУ з 1 січня 2015 року.

Нині ПКУ надає можливість сільгоспвиробникам обрати один із таких варіантів оподаткування:

1)     загальна система (податок на прибуток);

2)     спрощена система (третя група);

3)     спрощена система ( четверта група).

При цьому незалежно від обраного варіанту оподаткування сільгосппідприємства також може перейти на спеціальний режим оподаткування ПДВ відповідно до ст. 209 ПКУ [3].

 

Таблиця 1

Ставки фіксованого сільськогосподарського податку щодо окремих земельних ділянок, передбачені законодавством [2, с. 36]

з/п

Види земельних ділянон

Ставка ФСП

(у % до нормативної грошової одиниці)

загальні

у гірських зонах та на поліських територіях

для закритого ґрунту

1

Рілля, сіножаті та пасовища

0,15

0,09

1,0

2

Багаторічні насадження

0,09

0,03

-

3

Землі водного фонду

0,45

-

-

 

Новий порядок сплати єдиного податку сільгоспвиробника фактично повторює чинний порядок сплати фіксованого сільськогосподарського податку. Тобто вони повинні самостійно обчислювати суму єдиного податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подавати податкову декларація на поточний рік до податкового органу за своїм місцезнаходженням та місцем розташування земельної ділянки.

Сплата єдиного податку здійснюється за місцем розташування земельної ділянки щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового кварталу, в таких розмірах:

·       у І та ІІ кварталах – по 10 відсотків;

·       у ІІІ кварталі – 50 відсотків;

·       у ІV кварталі – 30 відсотків [2, с.37].

Об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь або/та земель водного фонду. При цьому враховується площа земель, яка перебуває у власності сільськогосподарського товариства або надана йому в користування, в тому числі на умовах оренди.

Базою оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників – платників єдиного податку четвертої групи залишилась нормативна грошова оцінка 1 га сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень).

Однак, на відміну від попередніх років, з 1 січня 2015 року база оподаткування застосовується з урахуванням коефіцієнта індексації станом на 1 січня 2015 року, який визначається у такому ж порядку, як для розрахунку розміру земельного податку. Такий коефіцієнт станом на 1 січня 2015 року становить 3,997.

Водночас, при визначенні бази оподаткування сільськогосподарським товаровиробникам необхідно врахувати, що показники нормативної грошової оцінки гектара ріллі окремої земельної ділянки, проведеної станом на 1 липня 1995 року, застосовуються із коефіцієнтом 1,756. Ця норма передбачена постановою КМУ від 31.10.2011 № 1185 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки сільськогосподарського призначення та населених пунктів».

Розміри ставок для платників єдиного податку четвертої групи з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду визначені п. 293.9 ст. 293 ПКУ у відсотках від бази оподаткування і залежать від категорії (типу) земель та їх розташування. 

З 1 січня 2015 року для платників єдиного податку четвертої групи – сільськогосподарських товаровиробників ставки зросли в 3 рази. Усі одночасно впроваджені зміни призвели до збільшення податкового навантаження на сільськогосподарського товаровиробника в 21 раз.

У результаті внесення змін до п.297.1 ст. 297 ПКУ платників єдиного податку четвертої групи може бути звільнено від сплати податку на нерухоме майно. Звільнення не застосовується щодо земельних ділянок, які не використовуються для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.

Склад податкової звітності для сільгоспвиробників як платників єдиного податку залишається незмінним. Як і раніше, вони подають щорічно:

·       загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельної ділянки, з яких справляється податок, до податкового органу за своїм місцезнаходженням;

·       звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки – контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

·       розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва;

·       відомості (довідка) про наявність земельних ділянок.

Подання податкової звітності не пізніше 20 лютого є підтвердженням того, що сільгосппідприємства переходить на сплату єдиного податку.

Сільгоспвиробники несуть відповідальність як платники єдиного податку відповідно до ст. 300 ПКУ, тобто за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність надання податкових декларацій. Однак крім цього досить жорстко діє фіскальна служба у разі, якщо за результатами виїзної документальної перевірки платника єдиного податку четвертої групи будуть виявлені деякі порушення. Зокрема, йдеться про порушення вимог щодо частки сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий рік та недотримання обмежень в частині реалізації підакцизної продукції, перевищення обсягів реалізації декоративних рослин, наявність податкового боргу станом на 1 січня базового року. У таких випадках фіскальна служба має право нарахувати сільгоспвиробнику податки та збори, від сплати яких він звільнився як платник єдиного податку четвертої групи.

Висновки. Подальший розвиток податкової політики щодо сфери агропромислового виробництва має забезпечувати оптимальне виконання фіскальних (забезпечення належної ресурсної бази бюджетів місцевого самоврядування сільських територій) та регулюючих (вирівнювання умов господарювання для різних категорій товаровиробників) завдань, що стоять перед системою оподаткування в аграрному секторі економіки. Наукові зусилля мають бути спрямовані на формування раціонального механізму у сфері агропромислового виробництва, який би передбачав диференціацію умов оподаткування для окремих категорій товаровиробників.

 

Список джерел та літератури:

1.     Податковий кодекс України [Електронний ресурс]. — Режим доступу:http://minrd.gov.ua/nk/.

2.     Журавська І. Фіксований сільгоспподаток: за крок до єдиного податку / Бухгалтерія. – 2014. - №47. – с. 35-38.

3.     Журавська І. Сільгосподаткування: можливості та обмеження/ Бухгалтерія. – 2015. -№10. – с.54.57.

4.     Тулуш Л.Д. Реформування механізму прямого оподаткування сільськогосподарських підприємств / Економіка АПК. – 2014. - №10.-с.34-45.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info