zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ФОРМУВАННЯ РИТОРИЧНОЇ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА В КУРСІ «РИТОРИКА І МИСТЕЦТВО ПРЕЗЕНТАЦІЇ»

 

Грицаєнко Л.М.

Україна, м. Київ,

Київський національний університет технологій та дизайну

 

В статье отмечена актуальность курса «Риторика и искусство презентации» при подготовке высокопрофессиональных специалистов в области педагогического образования. Проведено исследование о формировании риторической личности будущего педагога, акцентировано внимание на коммуникативной компетентности, а также на применении инновационных форм и активных методов обучения при преподавании дисциплины «Риторика и искусство презентации».

Ключевые слова: риторика, искусство презентации, коммуникативная компетентность, инновационные образовательные технологии, тренинговые технологии.

 

Внаслідок імплементації Закону України «Про вищу освіту» на сучасному етапі в освітній діяльності відбуваються євроінтеграційні процеси. Метою вищих навчальних закладів є підготовка «конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях» [1]. Першочергова роль у реалізації цього завдання покладається на педагога, вчителя, як суб’єкта комунікації, який у сучасних умовах ретранслює інформацію, вчить, виховує, розвиває, формує нове покоління, яке б вміло працювати не тільки в інформаційному суспільстві, а за визначенням ЮНЕСКО – в «суспільстві знань».

Проте людину майбутнього зможе виховати лише педагог – одухотворений інтелігент, вчитель-інтелектуал, златоуст, «який володіє секретами переконуючої комунікації засобами живого слова, … який зберіг власну душу чистою, любляче серце не втомленим, вуста неложними, розум осяяний благодаттю істини, золоте слово добра й правди окриленим через власну життєтворчість, індивідуальність мікрокосмосу в макрокосмосі «планети людей» [2, 171].

Риторична особистість педагога розкривається у досконалому оволодінні «божественним даром» – красномовством, що означає «здатність, уміння гарно, майстерно говорити; ораторський хист. // Майстерність, доладність мови» [3, 461].

З метою підготовки високопрофесійних фахівців, які б відповідали потребам ринку праці і могли б творчо розкритися, самореалізуватися, студентам галузі знань «Педагогічна освіта» викладається навчальна дисципліна «Риторика і мистецтво презентації», яка інтегрує такі дисципліни, як: «Риторика», «Основи красномовства», «Комунікативні процеси в педагогічній діяльності», «Педагогічна майстерність», «Українська мова (за професійним спрямуванням)», «Професійна та наукова комунікація», – формує компетентності педагога, «набуті реалізаційні здатності особи до ефективної діяльності», тобто «…динамічну комбінацію знань, розуміння, умінь, цінностей, інших особистих якостей, що описують результати навчання за навчальною програмою» [4, 32].

Метою статті є дослідження формування риторичної особистості майбутнього педагога, зокрема його комунікативної компетентності, при вивченні курсу «Риторика і мистецтво презентації».

Відомі українські педагоги, науковці: І. Зязюн, А. Капська, Г. Сагач, Н. Тарасевич, Л. Мацько, С. Абрамович, В. Вандишев, В. Молдован та ін. відзначають важливість курсу з мистецтва слова при «формуванні риторичної особистості вчителя, який повинен володіти живим словом як інтеграційною якістю професійної майстерності, з установкою на педагогічну діяльність через сформовані спеціальні знання й уміння, через переконаність та ціннісні орієнтації студента на доцільність володіння мистецтвом живого слова у педагогічному процесі, педагогічному спілкуванні» [2, 188]. Вони розуміють риторичну культуру здебільшого як вищий вияв професійно-виконавської культури, педагогічної майстерності. Формування комунікативної компетентності є важливою складовою професіограми викладача.

Таким чином, професійна компетентність педагога розкривається через оволодіння комунікативною компетентністю, головним інструментом педагогічної діяльності – «словом» та має вирішальне значення для досягнення успіху у відповідальній, соціально значущій справі – це навчання та виховання людини майбутнього.

При викладанні курсу «Риторика і мистецтво презентації» звертаємо увагу на основні фактори, що мотивують здобувачів вищої освіти – майбутніх педагогів до високопродуктивної навчально-творчої діяльності:

·       обґрунтування актуальності навчального предмета для професійної підготовки та подальшого духовного та творчого росту особистості;

·       використання педагогічної майстерності при викладанні навчальної дисципліни шляхом поєднання раціонального та емоційного викладу матеріалу;

·       застосування інноваційних форм і активних методів навчання (тренінгових технологій), урізноманітнення способів контакту із студентською аудиторією;

·       створення умов для творчого розвитку та самореалізації студентів у процесі вивчення дисципліни, зокрема використання електронних освітніх ресурсів.

Навчальна дисципліна «Риторика і мистецтво презентації» викладається майбутнім педагогам з метою сформувати риторичну особистість як національно свідому, інтелектуальну, творчу, духовну, яка досконало знає і володіє всіма видами та жанрами красномовства, комунікативно виправдано користується засобами рідної мови у конкретній ситуації спілкування, пропагує загальнолюдські ідеали та моральні цінності, прагне до самоосвіти, самовдосконалення, професійного зросту, самореалізації.

Для ефективного засвоєння змісту з курсу «Риторика і мистецтво презентації» і формування комунікативної компетентності та ціннісних орієнтацій у майбутніх педагогів використовуємо поєднання раціонального та емоційного; етосу та пафосу; логічного та художнього (образного) слова, щоб розбудити душу, уяву в слухачів і розвивати у здобувачів вищої освіти творчу активність, виявляти зацікавленість до навчального предмета, спонукати до творчості, креативності, саморозвитку. Визначний педагог мистецтва красномовства 19 століття М. Кошанський писав: «Якщо красномовство розуму зєднається з красномовством серця, то майже немає сил їм протистояти» [5: 31].

При формуванні риторичної особистості майбутніх педагогів важливим є вивчення красномовства (мистецтва висловлення думки) як в діахронічному аспекті (в період історичного розвитку), так і в синхронному – функціонування мови і мовлення на сучасному етапі у всіх жанрових різновидах: академічному, політичному, дипломатичному, судовому, релігійному, суспільно-побутовому, рекламному та ін. Красномовство в історичному процесі – це формування нашої духовності, культури, національної свідомості, це і є історія українського слова. Простежуючи життя слова, цитуючи кращі зразки з фольклору, із творів письменників, проповідників, педагогів, юристів, політиків та інших просвітителів, світочів людського духу формуємо у студентів національну свідомість, патріотизм, громадянську зрілість, загальнолюдські моральні цінності. На цю особливість мистецтва красномовства у свій час вказував Феофан Прокопович у праці «Про риторичне мистецтво», звертаючись до молоді: «Приступивши до школи красномовства, знайте, що ви прагнете до такої почесної справи, яка сама по собі справді настільки корисна, що її належить викладати не лише для вашого добра, а й на благо… Батьківщини… це є та цариця душ, княгиня мистецтв, яку всі вибирають з уваги на достоїнство…» [6, 185].

З метою вивчення потреб здобувачів вищої освіти, їх прагнень та мотивації діяльності проводимо анкетування студентів на початку викладання курсу «Риторика і мистецтво презентації», під час вивчення та по завершенню, акцентуючи увагу на різних питаннях та проблемах: значущості дисципліни у фаховій підготовці, тематиці занять, характеру викладання матеріалу, вимоги до сучасного педагога й робимо належні висновки, коригуючи процес навчання.

Парадигматика сучасної освіти спрямована на студентоцентризм, тобто перетворення студента з пасивного споживача навчальної інформації в активного творця, що може визначити проблему, проаналізувати шляхи її вирішення, знайти оптимальний результат і довести його доцільність. Це передбачає орієнтацію в освітньому процесі на активні методи оволодіння знаннями, розвиток творчих здібностей студентів, перехід від поточного до індивідуального навчання з урахуванням потреб і можливостей особистості. Таким чином, підготовка творчо обдарованих фахівців, справжніх професіоналів неможлива без активізації форм та методів навчання.

З метою формування риторичної особистості майбутнього педагога у вітчизняній психолого-педагогічній науці актуальності набувають тренінгові технології, які сприяють максимальній активізації науково-пізнавальної, навчальної та практичної діяльності. І.А. Зязюн відзначає: «Щоб студент міг перейти від учіння до професійної праці, необхідно в процесі учіння створювати відповідні педагогічні умови. У контекстному учінні виокремлюються три базові та множина проміжних, перехідних форм діяльності: академічного типу, класичним зразком якої є інформаційна лекція; квазіпрофесійного – імітаційні і ділові ігри; навчально-професійного – виконання реальних дослідницьких чи практичних функцій, як це відбувається, наприклад, на виробничій практиці» [7, 512-513].

При вивченні курсу «Риторика і мистецтво презентації» обов’язковим стає не тільки використання в освітньому процесі нових наукових знань, але й включення творчого пошуку в навчальну і практичну діяльність. З цією метою студенти під керівництвом викладача проводять окремі семінарські заняття, опановуючи мистецтво презентації. У кінці таких занять викладач дає оцінку роботі учасників освітнього процесу та підводить підсумки. Таке семінарське заняття є соціально-психологічним тренінгом, оскільки зорієнтоване на розвиток соціально-психологічних характеристик (зміна і покращення моделі поведінки, усвідомлення навичок самопрезентації, налагодження контакту з аудиторією, вміння уникати конфліктних ситуацій або з гідністю їх долати, коректування поведінки співбесідника «словом» та ін.); є комунікативним тренінгом: розвиває культуру мовлення, забезпечує розвиток комунікативних умінь, навичок, компетентностей особистості, а також вміння вести міжособистісний і соціальний діалог, виступати публічно.

Проведення семінарського заняття здобувачами вищої освіти передбачає наявність ігрових моментів і розвиває в особистості, що опановує риторичні закони (моделювання аудиторії, стратегічний, тактичний, концептуальний, мовленнєвий, ефективної комунікації, системно-аналітичний) не лише організаторські здібності, але й лідерські якості (тренінг лідерства: керівництво аудиторією, управління конфліктами, конструктивне прийняття рішень, володіння технікою спілкування та ін.); навчає творчо планувати семінарське заняття, активізувати увагу слухачів, тобто оволодівати педагогічною майстерністю. Цим досягається дидактична мета: ретрансляторські функції з передачі інформації замінюються на алгоритм управління навчально-творчою діяльністю, що забезпечує загальне підвищення ефективності процесу засвоєння знань і формування творчого досвіду особистості. Як зауважує Н.М. Тарасевич, – це допомагає майбутнім педагогам усвідомити себе суб’єктом педагогічної діяльності, створити умови для формування гуманної позиції в розумінні мети і завдань власної педагогічної діяльності, опанувати механізми для вирішення педагогічних завдань навчання і виховання, оволодіти елементами педагогічної техніки керування собою і взаємодією з аудиторією [8, 15].

Таким чином, інноваційні форми (тренінги, практичні ситуації, ділові ігри, тематичні дискусії, «мозковий штурм» та ін.) сприяють розвитку практичних навичок, компетентностей, створення ситуації, наближеної до умов професійної діяльності, що стимулює мотивацію до навчання у здобувачів вищої освіти. Досліджуючи тренінг як метод організації навчання майбутніх педагогів, Л.В.-В. Вєйландє зазначає, що «крім озброєння вчителя окремими вміннями і навичками, у процесі тренінгового навчання складається його професійна позиція, під дією спеціально організованої групової діяльності значно змінюється його система поглядів на різні соціально-педагогічні явища» [9].

При формуванні риторичної особистості майбутніх педагогів, їх комунікативної компетентності, використовуємо як традиційні форми і методи роботи, так й інноваційні – комунікативні тренінги: студенти на семінарських заняттях виступають з рефератами оглядового, дослідницького, дискусійного характеру, а також, щоб відчути та осягнути джерела словесного красномовства, готують виступи-декламації: виразне читання поетичних та прозових творів, складають тести, пишуть творчі роботи. Під час виступів слідкують за вербальним та невербальним мовленням і аналізують промови доповідачів. Особлива увага звертається на педагогічну техніку як «вміння організовувати себе, посилювати внутрішнє збудження і гальмування та зацікавлювати, навіювати, надихати і стримувати аудиторію; володіти культурою і технікою мовлення, міміки, жестів; вираз обличчя, голос, інтонація» [10].

Важливим аспектом якісної професійної підготовки та формування риторичної культури у здобувачів вищої освіти є застосування електронних освітніх ресурсів: електронні конспекти лекцій, що викладають теми теоретичної складової курсу; методичні вказівки до самостійної роботи студентів, які містять короткий виклад тем, винесених на самостійне опрацювання; індивідуальні завдання, вправи; теми, винесені для проведення бесід, дискусій; тести для проведення поточного, модульного та підсумкового контролів.

Інноваційні освітні технології, зокрема електронні освітні ресурси з навчальної дисципліни «Риторика і мистецтво презентації», що розміщені для студентів у локальній мережі вищого навчального закладу, сприяють формуванню у здобувачів вищої освіти вміння самостійно аналізувати, репродукувати отримані знання для вирішення професіональних і життєвих проблем, скеровуючи освітню діяльність на підготовку творчих, креативних, мислячих по-новому спеціалістів. Підвищення ефективності самостійної роботи студентів пов’язано з підвищенням якості їх підготовки, професійного зростання, формування загальних та професійних компетентностей.

Таким чином, формуючи риторичну особистість при викладанні курсу «Риторика і мистецтво презентації», акцентуємо увагу:

·       на історії красномовства, промовах риторів, щоб, пізнаючи творчу майстерню промовців минулого і сучасності, студенти розкривали для себе їх педагогічну майстерність і вміння володіти аудиторією слухачів;

·       на виробленні у майбутніх педагогів комунікативної компетентності через впровадження новітніх технологій в освітній процес;

·       на формуванні духовного світу педагога шляхом засвоєння класичної та національної риторичної спадщини мислителів давнього і сучасного світу, шляхом прилучення через мову до культурних надбань рідного народу і людства;

·       на формуванні потреби постійного духовного збагачення, зростання та прагнення до професійного вдосконалення, саморозвитку, самопізнання і самовиховання.

Майбутній педагог, випускник вищого навчального закладу, має не лише бути компетентним у професійній галузі, але й мати активну життєву позицію, високий рівень громадянської свідомості, бути готовим до вирішення будь-яких завдань, які ставить перед ним сучасність, забезпечувати розвиток держави в цілому, культурний та духовний розвиток суспільства.

 

Література

1.     Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VІІ. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18/print1389941572785572

2.     Сагач Г.М. Риторика: навч. посіб. для студ. серед. і вищ. навч. закладів / Г.М. Сагач. – К.: Ін Юре, 2000. – 568 с.

3.     Великий тлумачний словник сучасної української мови клад. і голов. ред. В.Т. Бусел]. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. – 1440 с.

4.     Національний освітній глосарій: вища освіта [авт.-уклад.: І.І. Бабин, Я.Я. Болюбаш, А.А. Гармаш та ін.; за ред. Д.В. Табачника, В.Г. Кременя]. – К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2011. – 100 с.

5.     Сагач Г.М. Золотослів: навч. посіб. для студ. серед. і вищ. навч. закладів / Г.М. Сагач. – К.: Райдуга, 1993. – 378 с.

6.     Мацько Л.І. Риторика: навч. посіб. / Л.І. Мацько, О.М. Мацько. – К.: Вища шк., 2003. – 311 с.

7.     Зязюн І.А. Філософія педагогічної дії: [Монографія] / І.А. Зязюн. – Черкаси: Вид. від. ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, 2008. – 608 с.

8.     Тарасевич Н.М. Методичний комплекс «Основи педагогічної майстерності»: зміст і принципи побудови / Н.М. Тарасевич// Педагогічна майстерність як сучасна технологія розвитку особистості вчителя / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 4-6 березня 2002р. Полтава: АСМІ, 2002.С.15-19.

9.     Вєйландє Л.В.-В. Педагогічний тренінг як технологія індустріалізації підготовки фахівця у вищій школі. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://conf.vntu.edu.ua/humed/2006/txt/06vlvuvh.pdf

10.  Максимюк С.П. Педагогіка. [Електронний ресурс]. Бібліотека українських підручників. – Режим доступу: http://libfree.com/172151743_pedagogikaprofesiograma_suchasnogo_vchitelya.html



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info