zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ОСОБЛИВОСТІ ХІМІОРЕЗИСТЕНТНОГО ТУБЕРКУЛЬОЗУ У ОСІБ ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

 

Мажак К.Д., Ткач О.А., Платонова І.Л.,

1Кузик П.В., Сенюк Н.В.,2Рак Л.М.,2Міщиха О.І.

Україна, ДУ «Львівський НДІ епідеміології та гігієни МОЗ України»

*Львівське обласне патологоанатомічне бюро

*КУ ЛОР «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний КЛДЦ»

 

Аннотация. У больных трудоспособного возраста впервые обнаруженный туберкулез легких с лекарственной устойчивостью МБТ ассоциируется с особенностями социального статуса и отличается тяжестью клинико-рентгенологических проявлений

 

В Україні, як і у світі зокрема, зберігається тенденція до збільшення кількості хворих на хіміорезистентний (ХРТ), особливо мультирезистентний (МРТБ) та з розширеною медикаментозною резистентністю до антимікобактеріальних препаратів туберкульоз легень, який є однією з найнесприятливіших форм туберкульозу та становить неабияку епідеміологічну небезпеку. ХРТ є значною не тільки медичною, але й соціальною проблемою, що негативно позначається на демографічній ситуації, трудовому потенціалі та загрожує національній безпеці України. Щорічне зростання МРТБ в Україні набуває некерованого характеру.

Практика показує, що прийняття ряду рішень без наукового обґрунтування призвело до неефективних і навіть згубних наслідків. Це диктує необхідність пошуку нових шляхів та удосконалення організації протитуберкульозної допомоги населенню на основі вивчення не тільки кількісних змін (рівня інфікованості населення, захворюваності, смертності), але й триваючого патоморфозу туберкульозу, зміни значимості окремих факторів ризику його розвитку, оскільки висока питома вага туберкульозу легень з ХР мікобактерій туберкульозу (МБТ) обумовлює високий рівень поширення цієї хвороби. МРТБ - один з найважливіших показників неефективної боротьби з ТБ і основна причина його значного поширення. Одним із важливих епідеміологічних показників успішності елімінації туберкульозу в країні є тренд вікової структури захворюваності на туберкульоз. На сьогодні найвищий рівень захворюваності реєструється у чоловіків у віці 25-45 років і у жінок - у віці 25-38 років відповідно, тобто в працездатному, найпродуктивнішому періоді життя.

Патоморфоз розвитку туберкульозу у кожній віковій групі вимагає індивідуального підходу не лише до проведення етіопатогенетичної терапії, але й проведення профілактичних та протиепідемічних заходів. Виходячи з цього, проведено дослідження з визначення факторів ризику захворювання туберкульозом осіб працездатного віку. На першому етапі дослідження встановлювались самі фактори, на другому - здійснювалась оцінка значимості цих факторів.

Проведено ретроспективний аналіз 1810 історій хвороб пацієнтів з вперше виявленим туберкульозом (ВДТБ) легень у віці 18-55 років, що знаходилися на стаціонарному лікуванні з 2007 по 2014 рр. у КУ ЛОР «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний КЛДЦ». Критеріями включення в дослідження були вік, наявність ВДТБ легень з бактеріовиділенням. Хворих розділили на дві групи. У 1-у групу ввійшли 810 пацієнтів з встановленою первинною ХР МБТ; у 2-у - 1000 пацієнтів із збереженою чутливістю МБТ до протитуберкульозних препаратів. Усім пацієнтам проводилося загальноклінічне обстеження, що включало рентгено-томографічне обстеження грудної клітки, бактеріоскопічне та культуральне дослідження мокротиння на МБТ з постановкою тесту медикаментозної чутливості (ТМЧ) до протитуберкульозних препаратів та обов’язкові загальноклінічні лабораторні дослідження. У 420 хворих вивчено стан неспецифічної реактивності організму за допомогою додаткових імунологічних та біохімічних досліджень. Статистичну обробку проводили з використанням пакетів стандартних програм MS Excel, програмного забезпечення Epi-info. Статистично значущими визнавалися відмінності при ймовірності > 95 % (р<0,05).

Аналіз соціально-демографічної картини свідчить, що середній вік хворих на ВДТБ легень становить 37,7±4,5 р., з переважанням чоловічої статі (76,12 %). Співставлення чоловіків (76,1 %) та жінок (23,9 %), які знаходились у стаціонарі показало, що найчастіше госпіталізовано чоловіків у віці 31 – 40 р. (24,5 %) та 41-50 р. (25,5 %), а жінок  - у віці 21 – 30 р. (34,5 %). Однією з причин вищої захворюваності чоловіків є те, що серед них швидшими темпами формується група соціально-дезадаптованого населення працездатного віку. На час виявлення перебували у шлюбі 54,5 % хворих. Переважна більшість хворих мешкала в містах – 54,0 %, у селах – 46,0 %. Більшість хворих мешкала спільно з членами сімї в приватному будинку (52,3 %), у квартирі - 41,6 %, і лише 2,6 % мали окрему кімнату в квартирі, 1,7 % - в приватному будинку; 1,7 % - проживало в гуртожитку. Не мали постійного місця проживання 0,7 % осіб, в основному, хворих на ХРТ. Санітарно-гігієнічний стан житла, зі слів опитуваних, був задовільним у 78,3 % і незадовільним у 21,7 % хворих. Встановлено, що на задовільні матеріально-побутові умови вказує 68,7 % хворих, незадовільні - 31,3 % хворих. Більшість осіб, які лікувались у стаціонарі, мали середню освіту – 46,4  %, середню спеціальну – 42,8 %, вищу - 10,8  % осіб. При аналізі соціального статусу хворих на ВДТБ легень з бактеріовиділенням встановлено, що в двох групах переважали непрацюючі. Звертало увагу те, що серед хворих на ХРТ легень (1-а група) таких осіб було статистично значимо більше – 78,0 %, ніж у другій - 61,0 % (р <0,05). Відповідно, число працюючих у 1-й групі склало 17,2%, у 2-й - 27,0 %. Студентів в 1-й групі було 6,8%, а в 2-й групі - 11,0 %, р>0,05. Ризик захворювання за родом занять серед хворих на ХРТ відмічався частіше у чоловіків (12,4 %), ніж у жінок (6,2 %). У хворих на хіміочутливий туберкульоз ці показники були приблизно ідентичними: 9,6 % та 5,6 % відповідно. Шкідливі звички реєструвалися у більшості пацієнтів двох груп (74,8 % і 70,0 % відповідно), але структура їх відрізнялася. Так, у хворих на ХРТ (1-а група) статистично значимо частіше зустрічалося поєднання зловживання алкоголем і куріння (р<0,05). У 2-й групі, навпаки, пацієнти частіше тільки курили (більше 10 цигарок/день) - (р<0,05). Зловживання алкоголем зустрічалося з однаковою частотою в двох групах - у 10,9 % і 12,0 % хворих відповідно;  поєднання  алкоголю  та наркотиків мало місце у 0,7 % пацієнтів тільки 1-ї групи (р > 0,05). Серед осіб, що мали шкідливі звички, переважали чоловіки, як у групі хворих на ХРТ, так і хіміочутливий ТБ – 67,3 %, серед жінок 27,1 %. Не мали шкідливих звичок тільки 25,2 % пацієнтів 1-ї групи і 30,0 % - 2-ї групи.

На контакт з джерелом інфекції вказує 24,2 % осіб незалежно від чутливості збудника. У всіх випадках ймовірним джерелом інфекції був хворий на туберкульоз. На родинний контакт за місцем проживання вказує 18,2 %; на контакт за місцем праці – 2,77 %, в місцях тимчасового перебування – 3,07 %, в навчальному закладі – 0,16 % хворих на ХРТ. Не можуть вказати на ймовірне місце зараження 75,8% опитуваних.

Звертає на себе увагу висока частка виявлення хворих на ХРТ при звертанні до лікарів інших спеціальностей - 84,2 %. При профобстеженні виявлено 14,0 % хворих, з них, з поширеними процесами - 43,2 % осіб. За епідпоказами виявлено 1,8 % хворих. Із 1810 хворих вважали себе хворими протягом 1 – 3 тижнів 37,7 % осіб, до 2 місяців – 39,1 %, понад 2 місяці – 20,2 %, понад рік –1,2 % хворих. Осіб, які не мали клінічних проявів туберкульозу, було 1,8 %. Найчастіше серед хворих на ХРТ виявляли інфільтративну форму туберкульозу - 44,8 %. У 2-й групі теж переважали пацієнти з інфільтративною формою туберкульозу легень - 53,0 %. Це виявилося статистично частіше, ніж в 1-й групі (р<0,005). Загальний стан пацієнтів 1-ї групи значимо частіше розцінювався як середньої тяжкості (50,5%) і важкий (16 %), р <0,05 і р <0,01, тоді як у 2-й групі у 65,0 % переважав задовільний стан. Симптоми інтоксикації були у всіх пацієнтів двох груп. Виражена інтоксикація відзначалася у більшої кількості хворих 1-ї групи (38,6 % проти 20,0 %, р<0,01), тоді як незначно виражена частіше у хворих 2-ї групи (р<0,05). Помірно виражені ознаки інтоксикації в двох групах зустрічалися з однаковою частотою. Температурна реакція з підйомом до фебрильних цифр була частіше у хворих 1-ї групи (р<0,01). Задишка значно частіше відзначалася також у хворих 1-ї групи (р<0,01), у тому числі в спокої (р<0,01).

Супутня патологія частіше зустрічалась у хворих на ХРТ легень (1-а група) – 84,8 %, проти 70,0 % - у 2-й (р<0,01). У структурі супутніх захворювань в двох групах переважали хвороби шлунково-кишкового тракту, дихальної системи та сечостатевої системи. Рідше зустрічалися ураження центральної нервової і серцево-судинної систем, алкоголізм і наркоманія. Супутні захворювання серед хворих на ХРТ з задовільними матеріально-побутовими умовами були у 43,6 % хворих, серед малозабезпечених - у 49,8 % (р<0,05) випадків. Онкологічна патологія частіше виявлялась у осіб, які проживали в задовільних матеріально-побутових умовах. ВІЛ/СНІД зустрічався практично з однаковою частотою: 8,0 % серед хворих 1-ї групи, 8,7 % - серед 2-ї групи.

У 84,8 % хворих 1-ї групи і у 66,0 % 2-ї основне захворювання перебігало з різними ускладненнями, які значимо частіше мали місце у хворих на ХРТ (р<0,01). Ускладненнями були: дихальна, ниркова, легенево-серцева недостатність, анемія, кахексія, кровохаркання, пневмоторакс. У більшості пацієнтів 1-ї групи вогнищеві, інфільтративні та деструктивні зміни в легеневій паренхімі захоплювали 3 і більше сегментів, або частки легень в 1,8 рази частіше, ніж у 2-й групі (р < 0,005). У хворих з ХРТ констатовано більшу поширеність специфічного процесу з наявністю деструкції в легеневій тканині, ніж у хворих 2-ї групи при збереженій чутливості МБТ.

При МРТБ легень є характерним переважання прогресування специфічного процесу з наявністю ексудативно-продуктивної і продуктивної реакції різного ступеня вираженості; ураження судин у вигляді підвищення проникності, васкулітів і периваскулітів переважно продуктивного характеру; специфічного, частіше продуктивного, ураження прилеглих до вогнищ і каверн ділянок; бронхогенних осередків-відсівів різної давності; ателектазів.

Встановлено, що при туберкульозі з множинною ХРТ МБТ відбувається прогресування процесу з переважанням ексудативної тканинної реакції перифокальних зон і більш віддалених ділянок. Відзначається ураження судин у вигляді неспецифічних продуктивних і, в ряді випадків, деструктивних васкулітів; казеозного ураження бронхів всіх генерацій. Перебіг ХРТ супроводжується вираженим імунодефіцитом.

Аналіз результатів імунологічних досліджень проведених у хворих на мультирезистентний та хіміочутливий туберкульоз, виявив ряд імунопатогенетичних особливостей характерних для специфічного процесу викликаного МР штамами МБТ: у всіх 100 % хворих на МРТБ наявні дисфункційні порушення в системі фагоцитарного імунітету, виражені невідповідністю фагоцитарної відповіді стадії специфічного запалення, зокрема: достовірним зменшенням, відносно хворих з ХЧ туберкульозом кількості фагоцитоз-активних клітин (у 1,2 рази), пригнічення їх поглинальної здатності (у 2,5 разів), зниження вмісту (у 1,3 рази) катіонних лізосомальних білків гранулоцитів, посилення (у 1,2 рази) кисеньзалежного метаболізму нейтрофілів. ТБ процес, викликаний ХР МБТ, реалізується при істотних порушеннях механізмів захисту локального характеру, які в основному стосуються Т-ланки імунного захисту і одного з головних цитокінів захисту г-ІФН.

МРТБ легень супроводжується значним наростанням концентрації білків гострої фази запалення при стабільно високому рівні показників ендогенної інтоксикації, незалежно від форми процесу, суттєвою розбалансованістю прооксидантно-антиоксидантних процесів.

Особливу увагу привертають до себе гостро перебігаючі форми фіброзно-кавернозного туберкульозу легень (ФКТЛ), частка яких в структурі захворюваності вірогідно зростає. Проведені морфологічні та морфометричні дослідження виявили, що ХР ФКТЛ має ряд особливостей. Дані особливості полягають у наявності гігантських каверн, або в наявності безлічі сполучених між собою порожнин, що заміщають майже всю легеню. При гістологічному дослідженні спостерігається стертість специфічних ознак запалення, відсутність вираженої гранулематозної реакції навколо розпаду. Всі шари каверни, включаючи навколишню тканину, пронизані казеозним некрозом з лейкоцитарною інфільтрацією. При дослідженні стінок бронхів різних генерацій визначається ураження слизової, підслизової оболонки з вогнищами казеозного некрозу, місцями з розплавленням всієї стінки. Одна з особливостей ХР ФКТЛ - це залучення в патологічний процес регіонарних лімфатичних вузлів і формування в них специфічних змін, не характерних для традиційних форм ТБ легень. У результаті дослідження в лімфатичних вузлах (найчастіше дослідженню піддавалися бронхо-пульмональні і біфуркаційні лімфатичні вузли) відзначалися різні за характером і гостротою гіперпластичні процеси неспецифічного порядку в поєднанні зі специфічними змінами. На тлі реактивної гіперплазії були епітеліоїдно-клітинні горбки з гігантськими клітинами Лангханса на різних стадіях еволюції. Прояви клінічного та морфологічного патоморфозу ХРТ легень свідчать про гостре, злоякісне прогресування ТБ, який за своєю морфологічною картиною нагадує туберкульозний процес характерний для періоду до появи протитуберкульозних препаратів. Казеозне ураження бронхів у вигляді ендо- і панбронхіту свідчить про переважання бронхогенного шляху генералізації специфічного запалення. У ряді випадків спостерігається гематогенна генералізація з ураженням печінки, селезінки, нирок. Почастішало специфічне ураження мозкових оболонок з розвитком менінгіту.

При співставленні результатів мікробіологічного дослідження мокротиння у хворих на ВДТБ легень 1-ї і 2-ї груп встановлено певні закономірності, пов'язані з масивністю бактеріовиділення при мікроскопії мазка мокротиння та посіві на живильні середовища. Серед всіх бактеріовиділювачів найвищою була частота виявлення МБТ за мазком та культурою (М+К+) і становила у хворих на ВДТБ 60,8 % , виявлення мікобактерій туберкульозу лише за посівом, при негативній мікроскопії мазка мокротиння (М-К+), було вдвоє нижчим – 37,2 %. У хворих 1-ї групи при мікроскопії мазка мокротиння КСБ(+) виявлено у 61,9 % випадків, в той час при культуральному дослідженні МБТ(+) ріст культури був лише у 38,1 % хворих. У 2-й групі ці показники склали 50,6 % і 49,4 % відповідно, і це статистично значимо відрізнялося від таких в 1-й групі. Незначне бактеріовиділення за даними бактеріологічного методу переважало в 2-й групі (р<0,05), помірне - приблизно в рівних частках в двох групах (11,0 % і 10,5% відповідно). Масивне бактеріовиділення (3+) найчастіше виявлялось в групах хворих на дисемінований туберкульоз - 46,2 %. Для хворих на туберкульоз легень з ХР МБТ характерно масивніше бактеріовиділення, яке визначається методом бактеріоскопії. У 48,1% хворих переважала полірезистентність, рідше зустрічалася монорезистентність (36,7 %). Мультирезистентність (одночасна стійкість до ізоніазиду і рифампіцину) встановлена у 15,2 % хворих. Монорезистентність встановлена до таких препаратів першого ряду, як стрептоміцин - 40,3 %, етамбутол - 16,9 %, рифампіцин - 15,6 %, ізоніазид - 11,7 %. Серед препаратів другого ряду монорезистентними до протіонаміду виявилися 11,7 % хворих і до канаміцину - 2,3 %.

За показниками гемоцитограми реактивніший перебіг специфічного процесу, характерний для ХР ВДТБ легень, який у 77,2 % хворих перебігав на тлі помірно вираженого лейкоцитозу нейтрофільного типу зі зсувом формули вліво, лімфопенії у 64,4 % та анеозинофілії у 50,0 % випадків, при високих показниках ШОЕ 31,9 ± 2,6 мм/год. Розрахунки окремих інтегральних лейкоцитарних індексів ендогенної інтоксикації (ЕІ) констатували її наявність у 96,0 % хворих на ВДТБ, найчастіше легкого та середнього ступеню важкості. За показниками гематологічних лейкоцитарних індексів, накопичення токсичних речовин при ХРТ у 64,0 % осіб з ВДТБ перекривається внаслідок функціональної дієздатності природних систем детоксикації, які у 32,0 % хворих перебігають з використанням компенсаторного резерву.

Отримані результати свідчать про те, що найбільше значення в виникненні захворювання на сучасному етапі мають фактори соціального характеру (недостатня соціальна захищеність, незадовільні житлові умови, шкідливі умови праці в минулому, шкідливі звички). Фактори, що відображають стан загальної реактивності організму, за значимістю наближуються до соціальних факторів, особливо у осіб із наявністю встановленого контакту з джерелом інфекції. У 55,0 % вперше діагностованих хворих діагноз туберкульоз встановлюється несвоєчасно - з наявністю деструкції легеневої паренхіми (80,0 %), значною  поширеністю  процесу  (70,0 %), у 18,0 – 35,0 % з ХР збудника; супутньою патологією у 80,6 % осіб, що й обумовлює в більшості випадків виявлення запущених форм туберкульозу. Ускладнений перебіг захворювання частіше спостерігався у хворих із наявністю шкідливих звичок, що в майбутньому значно ускладнює лікування.

Таким чином, суттєву роль у розвитку захворювання і формуванні особливостей клінічного перебігу ТБ легень відіграє соціально-гігієнічний статус пацієнтів - 51,5%: перебування в місцях позбавлення волі, зловживання алкоголем та тютюнопаління, низькі матеріально-побутові умови, зниження якості харчування; епідеміологічний фактор - близько 24,5 %; медико-біологічний переважає у 24,0 % випадків.

Проведеними комплексними клініко-епідеміологічними та лабораторними дослідженнями визначено роль медико-біологічних факторів та неспецифічної реактивності у формуванні природної резистентності організму до туберкульозної інфекції. Розкриття механізмів взаємозв’язку цих факторів дозволяє прогнозувати ймовірність виникнення туберкульозного процесу, передбачити його перебіг, своєчасно запобігти розвитку побічних реакцій і провести адекватну до стану хворого етіопатогенетичну терапію.

Детальніше дослідження цих аспектів проблеми дозволить, на нашу думку: оптимізувати програми індивідуальної профілактики, ранньої діагностики, лікування, реабілітації хворих туберкульозом легень; забезпечити індивідуальний моніторинг стану здоров’я особливо в групах підвищеного ризику захворювання; створити досконаліші державні соціальні програми з захисту малозабезпечених верств населення, економічного захисту соціально дезадаптованих осіб, тих, що вийшли з місць позбавлення волі, cтудентів, інвалідів; створити нормативні документи щодо визначення гарантованого рівня медичних послуг в установах різного рівня.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info