zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



НЕПРЯМЕ ОПОДАТКУВАННЯ В УКРАЇНІ ТА ШЛЯХИ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ

 

Москальчук Н.О., Маршук Л.М.

Україна, м. Вінниця,

Вінницький торговельно–економічний інститут КНТЕУ

 

В статье рассмотрены современные косвенное налогообложение в Украине. Предложены пути совершенствования механизма, косвенного налогообложение.

Ключевые слова: косвенное налогообложение, доходы, сводный бюджет, Налоговый Кодекс Украины.

 

Постановка проблеми. На сучасному етапі розвитку економіки формування централізованих фінансових ресурсів у вигляді доходів створюється, в основному, завдяки податковим надходженням. Основним джерелом наповнення Зведеного бюджету України є саме непрямі податки. Вони встановлюються до цін товарів та послуг і сплачуються за рахунок цінової надбавки. Їх розмір для окремого платника прямо не залежить від величини його доходів. Держава використовує непрямі податки як регулятор цін, впливаючи на платоспроможний попит населення та на рівень споживання в суспільстві.

Непрямі податки є стабільним джерелом доходів, зокрема, в Україні за їх рахунок формується близько 50% доходів державного бюджету. Динаміка непрямих податків та їх частка у ВВП та доходах державного бюджету підтверджують їх фіскальну роль у формуванні фінансових ресурсів, необхідних для виконання функцій та завдань, покладених на державу [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В Україні дослідженням окремих питань непрямого оподаткування та його впливу на макроекономічні та соціальні процеси присвячені праці вітчизняних вчених - економістів: Бурковського В.В, Василика О.Д, Вишневецької В.П., Лютого І.О., Мельника В.М., Соколовської А.М., Федосова В.М., Кравченко О.В. та інших.

Метою даної статті виступає з’ясування сутності непрямих податків та їх значення при формуванні Зведеного бюджету держави, а також обґрунтування пропозицій щодо напрямів вдосконалення непрямого оподаткування в Україні.

Виклад основного матеріалу. Провідна роль у забезпеченні виконання державою функцій щодо регулювання економічних процесів належить податкам. В умовах ринкової економіки податки повинні використовуватися не тільки як джерело збільшення бюджету, а й як важливий інструмент регулювання економіки. Оподаткування має сприяти не лише вирішенню фіскальних цілей, але й забезпеченню виконання завдань соціальної політики, сприяючи підтримці платоспроможного попиту населення. Податки відіграють важливу роль у регулюванні процесів суспільного відтворення. Проте, механізм їх впливу є різним, оскільки вони поділяються на прямі та непрямі податки. Значна роль в реалізації політики стабілізації державних фінансів належить непрямим податкам. Якщо при економічному спаді зростає роль непрямих податків, що дає можливість закріпити і стабілізувати базу оподаткування, то при економічному зростанні, навпаки, прямі податки набувають домінуючого фіскального впливу.

Роль непрямих податків у формуванні Зведеного бюджету України полягає у тому, що непрямі податки становлять близько 50 % у структурі його доходах у 2014 році. Проте, оскільки непрямі податки зараховуються до Державного бюджету України, окрім акцизного податку із вироблених в Україні товарів, тому їх значення найбільш яскраво розкривається через роль формування Державного бюджету України, який вони формують наполовину за останні роки. Найбільш бюджетоутворюючим непрямим податком є податок на додану вартість, що формував близько 38 % у 2014 році Державного бюджету України. На 12 % Державний бюджет України формується акцизним податком і митом на 8 і 3 % відповідно.

Слід відзначити, що сьогодні можливість визначити справедливість справляння податків є лише в плані оцінювання прямих і непрямих податків та їх співвідношення. Результати розрахунків, які провів Бурковський В.В. показали, що значення коефіцієнтів не відповідають нормативним, однак динаміка може мати позитивний вплив лише за тривалого збереження тенденції до зменшення. Можна зробити висновок, що оподаткування не має соціальної спрямованості. Коефіцієнт пільгування за непрямими податками у 2014 р. зменшився майже на половину порівняно з 2013 р. Значення коефіцієнта є прийнятним. Більшість країн, які застосовують ПДВ, запровадили комплекс заходів щодо мінімізації його негативного впливу на добробут населення. Зокрема, в ЄС використовується три режими оподаткування залежно від соціальної значимості товарів: товари широкого вжитку стандартна ставка не менше 15%; товари розкоші підвищена ставка; соціально важливі товари і послуги (харчова продукція, фармацевтична тощо) знижена ставка не менше 5%. Такий підхід є соціально справедливим і може бути взятий за основу в Україні. Хоча з позицій податкового менеджменту, доцільно мати єдину уніфіковану ставку. Адже чим більше податкових ставок, тим більше потрібно інформації про об'єкти оподаткування, тим вищими будуть витрати на адміністрування податку. Проте універсальна ставка ПДВ найповніше відповідає потребам фіскальної практики перехідного періоду. На користь єдиної ставки також свідчить відсутність гармонізованої класифікації товарів і послуг.

Одним із макроекономічних чинників гальмування економіки України є проблема відшкодування ПДВ. Обсяги відшкодованого ПДВ – це кошти, що зменшують доходи Державного бюджету, а отже, знижують фіскальну значущість ПДВ. Обсяги відшкодованого ПДВ його платникам складають близько третини збору цього податку. Через неврегульованість проблеми з відшкодуванням ПДВ, фіскальна віддача від ПДВ має тенденцію до зниження. Крім зазначених втрат, обсяги надходжень ПДВ до державного бюджету є значно меншими від потенційно можливих внаслідок не врахованого обсягу тіньової економіки, який, за різними підрахунками, складає від 20 до 50%. Проблематичність ПДВ проявляється не тільки для бюджету держави, але й для підприємств. Платник фактично кредитує державу на строк від сплати податку до його повернення. У зв'язку з цим ПДВ є самим актуальним і проблемним податком для нашої держави [2.c.312].

В країнах ЄС для широкого кола послуг діє зворотній механізм оподаткування ПДВ. Особливість цього механізму в тому, що зобов’язання зі сплати ПДВ переміщуються від продавця до покупця. Це дозволяє зняти проблему відшкодування ПДВ та боротися зі схемою «зникнення продавця». У результаті покупець має заплатити до бюджету свою різницю ПДВ та переміщене на нього зобов’язання (ці гроші йому з самого початку залишили, оскільки він перераховував продавцю суму без ПДВ). Проте такий механізм має суттєвий недолік це ускладнення документації та звітності.

Іншим проблемним аспектом непрямого оподаткування є розгалужена система пільг. Близько 70% платників ПДВ користуються пільгами з ПДВ, що призводить до втрат бюджету. Тому необхідно науково-обґрунтована спрямованість пільг, їх використання відповідно до законодавства, чітка система загальнодержавного статистичного обліку податкових пільг. Пільги з ПДВ наявні і в ЄС, але там вони мають переважно соціальну спрямованість і надаються кінцевим споживачам, що відповідає сутності ПДВ як податку на споживання. Спробою реформування податкової системи України в цілому та ПДВ зокрема стало прийняття ПКУ. Зокрема, починаючи з 1 січня 2014 року передбачено зниження загальної ставки ПДВ до 17 %, але у 2015 році зниження ставки ПДВ не відбулося і залишилося на рівні 20%. Пільгове оподаткування доданої вартості чинить також і зворотну дію на пільговика. Так, організації, звільнені від ПДВ за суб’єктною ознакою, стають неконкурентоспроможними при реалізації продукції суб’єктам господарювання платникам ПДВ, адже їхні покупці не отримують права на податковий кредит та не можуть зменшити суму податку, належну до сплати. При використанні ж об’єктного пільгування ціна продажу знижується. Внаслідок чого відбувається підвищення платоспроможного попиту. Саме через попит відбувається стимулювання виробництва [4. с.16].

Що стосується акцизного податку, то основною проблемою є значний тіньовий сектор. Виникненню такої ситуації можна запобігти через паралельний контроль. Тобто, кожний виробник підакцизної продукції має надавати відомості стосовно торгівельних підприємств, до яких постачається його продукція; одночасно торгівельні підприємства мають звітувати, від яких постачальників продукція надійшла у продаж. Фактично варто створити два реєстри і, накладаючи їх один на один, виявляти розбіжності [2.с.313].

Основними напрямами реформування податкової системи України є:

·       забезпечення нейтральності податків;

·       зміщення акцентів з прямих податків на непрямі;

·       усунення подвійного оподаткування одних і тих самих доходів;

·       скорочення податкових пільг (преференцій) юридичним особам та надання пільг фізичним особам виключно з урахуванням рівня їх річного доходу незалежно від професійної або галузевої ознаки;

·       створення рівних умов господарювання для суб'єктів різних форм власності, організаційно-правових форм і видів економічної діяльності;

·       забезпечення економічної ефективності, фіскальної достатності, соціальної справедливості та рівності усіх перед законом, запобігання будь-яким проявам податкової дискримінації;

·       забезпечення уніфікації та спрощення звітності, зокрема зменшення обсягів та періодичності її подання;

·       забезпечення адміністративної простоти, економічності і стабільності системи оподаткування;

·       гармонійного поєднання інтересів держави та платників податків;

·       гармонізація податкового, валютного, митно-тарифного, зовнішньоекономічного та цивільного законодавства.

Висновки. Отже, на сьогоднішній день непряме оподаткування є одним із основних способів наповнення бюджету як в Україні, так і в багатьох інших країнах світу. Ефективність непрямих податків в фіскальному аспекті полягає в тому, що вони оподатковують споживання. Тому, використовуючи ці податки можна дещо впливати на структуру попиту, оскільки від них тяжко ухилитись [3.c.424].

На мою думку, удосконалення непрямого оподаткування дозволять зменшити тінізацію економіки, спростити податкове законодавство, бухгалтерський та податковий облік, зберегти фінансові стимули для експортерів, зменшити соціальне навантаження та встановити оптимальне співвідношення між непрямими податками.

Порушена в даній статті проблематика потребує подальших поглиблених досліджень, результати яких неодмінно повинні бути враховані при виробленні науково обґрунтованих підходів до реформування системи оподаткування та адміністрування непрямих податків зокрема, що забезпечить створення сприятливих умов для ведення бізнесу, здійснення інновацій, зростання споживчого попиту на внутрішньому ринку за одночасного динамічного збільшення сукупних податкових надходжень до усіх рівнів бюджетів та державних цільових фондів.

 

Список використаних джерел:

1.      Про систему оподаткування: Закон України від 18.12.1997р. №77/97-ВР зі змінами та доповненнями.

2.     Бандурка О.М. Податкове право: науково-практичний посібник /О. М. Бандурка, В. Д. Понікаров. – К. : Центр учбової літератури, 2014.- 312с.

3.     Сідельникова Л.П. Податкова система : навчальний посібник / Л.П. Сідельникова, Т.П. Сідельникова, Н. М. Костіна. – К.: Ліра-К, 2013. – 424 с.

4.     . Угровецький О. П. До окремих питань проекту Податкового кодексу / О. П. Угровецький //Держава та регіони. – 2014. – № 3. – С. 15-17.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info