zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ОСОБЛИВОСТІ СТРАХУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ РИЗИКІВ В УКРАЇНІ

 

Охрименко Ю.Б., Громова А.Є.

Україна, м. Вінниця

ВТЕІ КНТЕУ

 

Аннотация. Определены основные особенности и основные проблемы страхования сельскохозяйственных рисков. Исследованы основные элементы договора страхования, его стороны.

 

Агробізнес в Україні один з ключових секторів, від роботи якого безпосередньо залежить добробут та економічне зростання нашої країни.

При цьому сільське господарство залишається одним з найбільш ризикових видів бізнесу, незважаючи на технічні досягнення та інші новинки, які впроваджують аграрії. Погодні умови або хвороби сільськогосподарських тварин - це ті чинники, які дуже складно спрогнозувати. Ще складніше ними управляти. Тому страхування сільськогосподарських ризиків - найбільш ефективний інструмент захисту, який використовується у всьому світі, в тому числі в Україні.

Питання страхування сільськогосподарських ризиків в Україні досліджувалось такими вітчизняними науковцями як: Губенко І.А., Якубович В., Дісяк О.П., Шолойко А.С., Крестьянінова В.В., Сілецька Н.В., Паски І.М. та інші. Проте дане питання не є достатньо вивченим у науковій літературі і потребує подальшого розгляду.

Метою даного дослідження є основних аспектів страхування сільськогосподарських ризиків в Україні.

Специфіка сільськогосподарського виробництва як виду господарської діяльності в АПК, його сезонність, залежність від природно-кліматичних умов, підвищений ризик збитковості сільськогосподарського виробництва зумовлюють необхідність розробки та впровадження ефективних механізмів страхування ризиків виробництва сільськогосподарської продукції.

Відповідно до Закону України “Про страхування”, страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів [4].

Враховуючи те, що сільське господарство в Україні має досить великий потенціал оскільки приблизно 60-70 % земель в Україні використовуються в сільськогосподарському виробництві, тому розвиток цієї галузі є одним із основних напрямів розвитку України, а оскільки в більшості випадків розвиток даної галузі залежить від природних умов, які часто мають негативний вплив, тому розвиток сільськогосподарського страхування в Україні є достатньо актуальним.

Сучасне страхування аграрного виробництва - це система заходів щодо організованого спеціальними страховими державними і недержавними органами захисту майнових інтересів громадян, організацій та установ зв'язаних із виробництвом сільськогосподарської продукції у разі випадку певних подій за рахунок спеціально створених грошових коштів [1, с. 25].

Відповідно до Закону України “Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою” суб’єктами відносин страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою є страхувальники і страховики [3]. Страхувальниками є сільськогосподарські товаровиробники, які уклали із страховиками договір страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою. Сільськогосподарським товаровиробником визнається юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням і виловом риби у внутрішніх водоймах та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі з власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.

Державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції полягає у наданні з державного бюджету сільськогосподарським товаровиробникам грошових коштів у вигляді субсидій на відшкодування частини страхового платежу (страхової премії), фактично сплаченого ними за договорами страхування сільськогосподарської продукції. Перелік сільськогосподарських страхових ризиків, а також об’єктів страхування, частина страхових платежів (страхових премій), яка субсидується з державного бюджету, визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства аграрної політики та продовольства України. Порядок та умови надання державної підтримки шляхом здешевлення страхових платежів (премій) затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням профільного відомства.

Право страхувати сільськогосподарську продукцію мають сільськогосподарські товаровиробники, що провадять свою діяльність на території України і відповідають визначеним Кабінетом Міністрів України критеріям (крім нерезидентів). У разі передачі сільськогосподарських земель в оренду право страхувати сільськогосподарську продукцію, у тому числі посіви та урожай сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, належить орендареві, крім нерезидентів. Страхові внески, що вносяться орендарем, не можуть включатися у залік орендної плати.

Договором страхування передбачається страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) – плата за страхування, що сплачується страхувальником страховику згідно з договором страхування. Страховий платіж (страхова премія) встановлюється у договорі страхування між страхувальником і страховиком як добуток страхової суми і страхового тарифу, визначеного для кожного виду сільськогосподарського майна. Граничні розміри, структура, порядок застосування страхових тарифів за видами майна, що підлягає страхуванню, та за регіонами України встановлюються Міністерством аграрної політики та продовольства України на підставі актуальних розрахунків спільно з Аграрним страховим пулом.

Не вважається страховим випадком втрата сільськогосподарської продукції внаслідок подій, не передбачених договором страхування; навмисних дій страхувальника; грубих порушень страхувальником агротехнічних, санітарних, ветеринарних або інших вимог, що виявляється в невиконанні страхувальником умов договору страхування щодо строків (термінів) проведення належних заходів згідно з узгодженою при страхуванні технологічною картою, якою обумовлено дотримання визначених агротехнічних правил та вимог агротехніки стосовно застрахованої культури, санітарних, ветеринарних або інших вимог, щодо здійснення сільськогосподарських робіт, передбачених договором страхування, визначених у стандартних страхових продуктах [5, с. 30].

Страхова сума при страхуванні урожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень встановлюється у договорі страхування на підставі страхової вартості майбутнього урожаю і рівня страхового покриття. Недобір (недоотримання) урожаю визначається як різниця між страховою вартістю урожаю, вказаною в договорі страхування, і вартістю фактично отриманого після настання страхового випадку урожаю.

Одним з факторів, що стримує розвиток страхування в сільському господарстві є суперечливий характер страхових відносин між страхувальником і страховиком. Існує проблема недооцінки страхувальником фінансової корисності страхових операцій та відсутність критеріїв і показників її визначення. Оскільки, страхувальник намагається забезпечити собі максимальний розмір страхового покриття (передати максимальний обсяг страхової відповідальності) при оптимальному розмірі страхових платежів (страхової премії). Якщо розмір страхової премії може здатися йому невиправдано великим, то він вимушений буде відмовитись від передачі частини ризиків страховику і зберегти їх у себе [1, с. 25].

Водночас можна погодитися і зі страховими компаніями, які стверджують, що страхування сільськогосподарського виробництва є більш ризиковим і затратним видом страхування порівняно з іншими їх видами. Підвищена ризиковість страхування врожаю полягає в тому, що в разі настання страхового випадку втрат можуть зазнати не тільки окремі страхувальники, а й цілі території, внаслідок чого кількість звернень щодо отримання відшкодування може бути занадто великою і негативно позначатиметься на фінансовому стані страхової компанії. Тому можна сказати про те, що даний вид страхування потребує підтримки з боку держави [2, с. 10].

Проблематичним є надання страхувальником об'єктивної інформації про урожайність за минулі роки. Якщо страховик не може об'єктивно оцінювати ризик, то він не може надати адекватного страхування. Якщо страховик на підставі викривленої інформації недооцінив ризики конкретного виробництва, він опиняється під загрозою понести значні збитки в результаті виплати відшкодування. Ще однією проблемою є те, що приблизно 32-56% сільськогосподарських виробників є збитковими, тому не можуть своєчасно вносити страхові платежі, а в деяких випадках взагалі відмовляються від страхування і віддають перевагу ризикам. Тому для зменшення плати за страхування доцільно страхувати не вартість майбутнього врожаю, а лише затрати на посів і вирощування. Тоді страхова сума буде меншою і, відповідно, зменшуватиметься сума платежу. Реальний стан речей склався таким чином, що страхування сільськогосподарських ризиків не вигідно а ні страховим компаніям, а ні самим аграріям. З одного боку, страховики не хочуть брати на себе досить високі ризики зі сільськогосподарського страхування. Аграрії в свою чергу часто-густо не мають належної суми вільних коштів, щоб оплатити послуги зі страхування. Таким чином вони надають перевагу ризику, маємо замкнуте коло. Ряд компаній-страховиків, надаючи послуги зі страхування, свідомо йдуть на збитки. Тобто виплати за страховими полісами перевищують розмір отриманих страхових премій.

Для вирішення даних проблем страхові компанії здійснюють постійний моніторинг поведінки страхувальника. Здійснення моніторингу поведінки страхувальника передбачає у штаті страхової компанії достатньої кількості кваліфікованих спеціалістів із сільськогосподарською освітою, а також адміністративні витрати на виконання робіт із моніторингу. Крім того, моніторинг ефективний лише тоді, коли в країні по діловому виконуються норми договірного права та спірні питання можуть швидко й справедливо бути вирішені в суді. З огляду на зазначені особливості методу моніторингу поведінки страхувальника, він видається нам надто витратним для українських страхових компаній.

Другим шляхом вирішення даної проблеми є використання нового на сьогоднішній день виду страхування на основі погодного індексу. Цей метод майже повністю виключає ризик викривлення інформації, адже згідно з ним факт настання страхового випадку засвідчується даними метеорологічних станцій, які ведуть спостереження за погодними умовами. При цьому право на отримання відшкодування виникає у страхувальників у разі засвідченого цими станціями виходу досліджуваних погодно-кліматичних показників за межі встановлених нормативів.

Для більш детального аналізу сучасного стану страхового ринку сільськогосподарських підприємств проаналізуємо розміри страхових премій отриманих по страхуванню сільськогосподарських культур на весняно-літній період 2014 року (табл. 1.1.) [2, с. 9].

 

Таблиця 1.1.

Рейтинг страхових компаній по сільськогосподарському страхуванню за 2014 р.

Страхова компанія

Премії, тис. грн

Доля на ринку, %

Кількість договорів, шт.

Застрахована площа, га

1

Українська аграрно-страхова компанія

9 759,87

29,6

100

121 866,31

2

Оранта

6 495,59

19,7

86

13 736,38

3

УНІКА

3 791,84

11,5

55

10 449,04

4

Страхова група ТАС

3 330,23

10,1

25

2 543,77

5

Українська пожарно-страхова компанія

2 703,75

8,2

72

3 091,66

6

Провідна

1 747,54

5,3

32

2 445,94

7

Іллічевська

1 318,90

4,0

33

1 682,80

8

ІНГО Україна

956,20

2,9

57

18 863,06

9

АСКА

692,42

2,1

27

17 062,85

10

Універсальна

692,42

2,1

17

3 091,66

11

Альфа-Гарант

428,64

1,3

4

156,54

12

Оранта-Січ

428,64

1,3

6

313,08

 

Отже, найбільше договорів у сільськогосподарському страхуванні заключено Українською аграрно-страховою компанією, яка є беззмінним лідером у страхуванні ризиків сільськогосподарського виробництва в Україні з, майже, 20-літньою історією успішного досвіду в обслуговуванні клієнтів. Розмір страхової премії одержаний від цієї страхової компанії складає 9 759,87 тис. грн. Визначальним для цієї компанії є страхування ризиків аграрного виробництва. В компанії розроблено та впроваджено унікальну систему управління ризиками, яка дозволяє попередити і вчасно компенсувати збитки сільгоспвиробника. Меншу частку страхових премій порівняно з Українською аграрно-страховою компанією становить у страхові компанії «Оранта» - 6 495,59 тис. грн.., вона має також відповідний перелік послуг для сільськогосподарських підприємств, який відповідно відрізняється від послуг, які надають інші страхові компанії. Найменше страхових премій отримано від таких страхових компаній, як «Альфа-Гарант», «Оранта-Січ». Розмір страхових премій отриманих по страхуванню сільськогосподарських ризиків становить 428,64 тис грн. від кожної з цих компаній відповідно [5, с. 30].

Реальний стан речей склався таким чином, що страхування сільськогосподарських ризиків не вигідно а ні страховим компаніям, а ні самим аграріям. З одного боку, страховики не хочуть брати на себе досить високі ризики зі сільськогосподарського страхування. Таким чином, якщо вони і беруться за страхування, то компенсація ризиків здійснюється шляхом підвищення вартості власне страхування. Це аж ніяк не заохочує аграріїв до добровільного користування страховими послугами. З іншого боку, аграрії часто-густо не мають належної суми вільних коштів, щоб оплатити послуги зі страхування. Таким чином вони надають перевагу ризику. Ось і маємо замкнуте коло. Ряд компаній-страховиків, надаючи послуги зі страхування, свідомо ідуть на збитки. Тобто виплати за страховими полісами перевищують розмір отриманих страхових премій.

Таким чином, стан розвитку страхування сільськогосподарської продукції не відповідає своєму основному завданню – управляти ризиками в аграрному секторі для забезпечення стабільності сільськогосподарського виробництва, сталого та ефективного розвитку аграрного сектора економіки. Це зумовлює необхідність впровадження та розвитку системи, яка забезпечить достатній рівень функціональної взаємодії всіх головних учасників ринку страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою – сільгоспвиробників, страховиків та держави.

 

Список використаних джерел

1.        Коваленко Т. Правове регулювання страхування АПК / Т. Коваленко // Право України. - 2013. - №4. - С. 25-32.

2.        Крестьянінова В.В. Специфіка страхування сільськогосподарських ризиків в Україні / В.В. Крестьянінова // Економічні науки. - 2012. - № 12. - С. 8-12

3.        Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою: Закон України прийнятий ВРУ від 08.07.2010 р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua

4.        Про страхування: Закон України прийнятий ВРУ від 07.03.1996 р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua

5.         Шолойко А.С. Актуальні проблеми розвитку сільськогосподарського страхування в Україні / А.С. Шолойко // ННЦ «Інститут аграрної економіки» УААН. – 2013. - С. 28-33.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info