zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ПОПУЛЯЦІЙНА АДАПТАЦІЯ: ВИМІР, ПРОГНОЗ

 

Таралло В.Л.

Україна, м. Чернівці,

Буковинський державний медичний університет

 

Резюме. Приведено обоснование методологии и методики определения резистентности к факторам среды, а также жизнеспособности населения на основе использования закона выживания популяций.

Ключевые слова: статистика, прогнозирование, здоровье населения.

 

Дослідження популяційної адаптації має провідне значення в соціальній медицині та соціоекології, тому що репрезентує поведінку виду в різних умовах існування, динаміку його здоров’я, а також параметри дожиття і середньої тривалості життя, які несуть провідну інформацію для становлення соціальної системи захисту вида та його здоров’я. Проте досі не існує методик виміру інтегральних характеристик соціальної адаптації – резистентності поколінь до чинників зовнішньої середовища та їх життєспроможності, що підносить актуальність розглядуваного питання для медичної науки і практики.

Організм людини впродовж філогенезу придбав морфофункціональні властивості, що забезпечують його існування в умовах безперервної взаємодії з середовищем, численні фактори якого (фізичні, хімічні, біологічні) здатні призвести порушення життєдіяльності, ураження і навіть смерть організму за умов недостатньої його усталеності, неповного розвитку, зменшення захисних механізмів або реакції прилаштування.

Морфофункціональні властивості населення, на противагу окремій людині, мають, головним чином, соціально-демографічні ознаки, в яких морфобіологічні глибоко занурені, а на поверхню виходять соціобіологічні, зокрема статево-віковий склад населення. Саме він відбиває ознаки популяційного здоров’я і виживання виду.

В аналізі здоров’я населення статево-віковий склад докладно урахований при побудові таблиць смертності, за показниками яких визначаються параметри закону виживання популяцій [1].

Інформаційно-змістовна сутність математичної моделі закону:

 ,                                   (1)

полягає в тому, що в ній динаміка якості перебігу процесів здоров’я і життя населення, які інтегровані в параметрах дожиття () на всіх вікових проміжках життя (від х до х0, де х0 - граничний вік) поставлена у пряму залежність від незворотних витрат (ехр -) початкового ресурсу здоров’я (2) внаслідок взаємодії з середовищем (γ), які спільно (за способом життя) визначають швидкість втрат цього ресурсу на адаптацію в конкретному середовищі і компенсацію впливу діючих в ньому негативних чинників.

Показники формули закону о,α, γ) виступають на популяційному і територіальному рівнях прямими інтегральними вимірювачами якості динаміки здоров’я населення і процесів дожиття на всіх вікових етапах існування.

Вимір цих показників створює гарантовані умови для визначення на довільний час прогнозу середньої тривалості життя, на яку можуть розраховувати досліджувані покоління у певному середовищі [2].

Виходячи з цих умов, для практики охорони здоров’я стає важливим визначити складові заддзеркалля очікуваної середньої тривалості життя для формування адекватних організаційних і лікувально-профілактичних заходів для всіх вікових груп населення. З цією метою бажано визначити два інтегральних показника: резистентності і життєспроможності населення.

На підставі зв’язку останніх із якістю середовища мешкання населення формула закону виживання популяцій може бути елементно видозмінена з метою висвітлення різних аспектів процесу дожиття. Зокрема, на підставі взаємозв’язку показника якості навколишнього середовища – γ та показника резистентності до чинників середовища (r), базова формула (1) приймає наступний вигляд:

                                    (2)

де: r – показник узагальненої резистентності покоління до чинників, що сприяють втратам ресурсу здоров’я;

     α – показник внутрішньої життєздатності покоління;

     х0 – граничний вік життя покоління;

     х – досліджувана вікова група населення;

     - – знак, що засвідчує поступове, з роками, зменшення життєстійкості поколінь населення.

Всі вказані параметри визначаються за відповідними таблицями смертності.

У наведеному вигляді закон виживання популяцій може прочитуватись як „закон життєстійкості популяцій” в певних умовах існування.

Водночас, на підставі зв’язку показника життєспроможності (τ) населення із граничним вікомо) та якістю середовища існування (γ) за формулою:

  ,                                                                  (3)

 

де: τ – показник життєспроможності населення або показник часу компенсації дезінтегруючої дії (впливу) середовища на стан здоров’я поколінь, ми можемо в іншому вигляді представити базову формулу закону виживання популяцій (1):

 ,                                             (4)

де: τ – час компенсації депопуляційної дії середовища або час адаптації;

α – внутрішня життєздатність покоління;

хо – граничний вік життя покоління;

х досліджувана вікова група населення.

У поданому вигляді (4) закон виживання популяцій висвітлює динаміку виживання населення за ознакою життєспроможності за різних умов адаптації, і може виступати як „закон життєспроможності поколінь” до виживання у певних середовищних умовах.

Наведені умови виміру складових популяційної адаптації дозволили нам провести точні розрахунки чинних показників на матеріалах населення сільських районів Чернівецької області (див. табл.). Як можна побачити з наведених даних найбільш здатними протистояти середовищним чинникам були мешканці Сокирянського району (r=9,21), найменше – мешканці Путильського та Герцаївського районів (відповідно, r=1,55 та r=1,93). Така ж відповідність спостерігається і за розглядом резистентності за статтю – найбільш здатними до виживання (збереження здоров’я) були жінки та чоловіки Сокирянського району (r = 9,67 та r = 4,65, відповідно).

Вимір цього показника на окремих територіях дуже слушний для визначення релевантності та адекватності заходів щодо збереження здоров’я населення. Зазначимо, що цей показник можна визначити і за окремими чинниками смертності населення.

Ще більш важливим є доповнення попередньої інформації показниками – очікуваної середньої тривалості життя (див. табл.).

 

Резистентність, життєспроможність, та середня тривалість життя жителів сільських районів Чернівецької області

Назва району

Узагальнена резистентність до чинників вимирання (життєстійкість) - r

Життєспромо-

жність або час компенсації негативного впливу середовища (періоду адаптації) - в роках

Очікувана середня тривалість життя - Lо (в роках)

Оби-

дві статі

Чол.

Жін

Оби-

дві статі

Чол.

Жін

Оби-

дві статі

Чол.

Жін

 Вижницький

3,60

3,71

2,18

19,37

32,76

16,74

70,95

62,96

71,89

Герцаївський

1,93

2,77

0,99

15,76

30,35

9,68

72,43

63,71

76,93

Глибоцький

4,23

3,35

4,04

15,05

22,90

18,08

74,36

68,69

71,95

Заставнівський

3,19

2,16

3,81

19,9

25,48

20,04

70,35

64,74

70,09

Кельменецький

3,11

1,70

4,41

14,15

17,84

19,04

74,98

69,99

71,19

Кіцманський

5,98

5,89

3,03

12,69

22,70

10,92

76,63

69,66

77,24

Новоселицький

2,94

3,51

2,09

15,70

24,96

11,54

73,58

69,65

76,09

Путильський

1,55

2,24

0,28

17,90

34,00

8,20

70,30

60,52

78,56

Сокирянський

9,21

9,67

4,65

19,76

45,80

17,80

71,48

60,24

72,12

Сторожинецький

3,48

2,75

3,40

14,54

22,15

13,54

74,77

68,46

75,78

Хотинський

4,07

3,60

3,01

17,98

26,77

15,29

72,24

65,76

73,68

Область (с/н)

4,07

4,37

4,01

13,01

18,30

8,69

70,09

71,82

81,10

 

Звернемо увагу на суттєві відмінності виживання жінок Путильського та Герцаївского районів від Кельменецького. Низька первісна (вроджена) життєстійкість жінок Путильського та Герцаївського районів (відповідно, r = 0,28 та r= 0,99), за якою репрезентується первинно незадовільний прогноз для їх виживан­ня, з часом компенсується найкращими в області у цих районах показниками їх життєспроможності або зовнішньої життєстійкості (відповідно, τ=8,20 і τ = 9,68), у зрілих вікових групах, що реально призводить до вищих ніж у Сокирянському району показників середньої тривалості життя жінок (Сокирянський р-н – 72,12 років, Путивльський – 78,56 років, Герцаївський – 76,93 років).

Наведені матеріали свідчать про необхідність комплексної оцінки адаптації населення – на всіх етапах життя і за статтю, що дозволить вірно визначати напрями цільового регулювання медико-соціальних і лікувально-профілактичних програм на досліджуваних територіях.

Звертає увагу той факт, що „жіночі” τ майже крізь приблизно вдвічі менше „чоловічих”. Ми вважаємо, що вищі значення „чоловічих” τ постають як своєрідна „плата” чоловіків за накопичення генетичної інформації про зовнішнє середовище. З іншого боку, менші величини „жіночих” τ відображають стабілізуючу роль жінок у популяції, а також те, що жінки, можливо, значно краще чоловіків користуються досягненнями цивілізації. Певне значення має також відмінність способу життя жінок від чоловіків.

Отже, за наведеними ознаками показник τ можна вважати мірою „комфортності” середовища мешкання популяції і слушним показником для інформаційної підтримки в системі управління територій програмами розвитку здоров’я населення.

Отримані знання вперше, дозволили вимірювати інтегральні (якісні) пара­метри адаптації популяції у певному середовищі, давати надійну оцінку якості здоров’я поколінь, соціальну оцінку територій і, за ними, визначати обсяг і стру­ктуру заходів для їх покращання.

Висновки.

1. Визначена методологія і методика оцінки популяційної адаптації.

2.   Отримано числові значення параметрів адаптації – резистентності та життєспроможності населення.

3.   Визначена модель оцінки параметрів адаптації населення з урахуванням параметрів дожиття і середньої тривалості життя.

Отримані методичні підходи до визначення адаптаційних характеристик населення, що мешкає на конкретних територіях, вимагають розвитку методик з націленням їх на вимір зв’язку адаптації з чинниками середовища і способу життя населення для удосконалення існуючої системи управління здоров’ям населенням в Україні.

 

Література:

1.     Таралло В.Л., Горский П.В., Тимофеев Ю.А. Закон выживания популяций. Сертификат-лицензия Международной регистрационной палаты информационно-интеллектуальной новизны МАЦ СЗС ООН. Регистр. номер 000324, шифр 00005, код 00015 ст. 4.06. 1998 г. -г. Москва. (Россия).

2.     Таралло В.Л. Здоров’я населення інформаційно-методичне забезпечення прогнозованого управління. - Чернівці: ЧМІ, 1996. - 175 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info