zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



УДК [378.016.80]:33

 

Пошуки гармонії світу у гармонії людської душі як основа інтегративного принципу культурологічного підходу у ФОРМУВАНННІ ПРОФЕСІЙНОЇ САМОСВІДОМОСТІ СТУДЕНТІВ (на прикладі вивчення досвіду роботи акад. Скорик Л.П)

 

Якубовська М.С.

доцент кафедри українознавства,

документознавства та інформаційних технологій

Української академії друкарства,

кандидат філологічних наук

(Львів, Україна)

 

Завдання статті: на основі вивчення досвіду акад. Скорик Л.П. бачимо, що інтегративне навчання закладає основи культурологічного підходу у системі сучасної професійної освіти, формує основний показник рівня мотиваційної компетенції майбутніх фахівців, є діючою моделлю активізації інтелектуальної діяльності та розвиваючих прийомів навчання

Ключові слова: системний, компетентнісний, особистісно-діяльнісний, культурологічний та інтегративні методи, культурологічна компетентність, професійна освіта.

 

Objective of the article: by studying the experience Acad. Skoryk LP see that integrative study lays the groundwork cultural approach to the contemporary professional education, forms the main indicator of motivational competence of future specialists are valid activation model of intellectual and developmental Instruction

Tags: system, competence, personality and activity, cultural and integrative methods, cultural competence, professional education.

 

Задача статьи: на основе изучения опыта акад. Скорик Л.П. видим, что интегративное обучение закладывает основы культурологического подхода в системе современного профессионального образования, формирует основной показатель уровня мотивационной компетенции будущих специалистов, является действующей моделью активизации интеллектуальной деятельности и развивающих приемов обучения

Ключевые слова: системный, компетентностный, личностно-деятельностный, культурологический и интегративные методы, культурологическая компетентность, профессиональное образование.

 

Сьогодення потребує компетентних працівників, що відповідають вимогам ринку, компетентність яких визначається не лише професійними якостями, а й культурологічними знаннями. Високоосвічена особистість, яку випускає сьогодні вища школа, має бути культурологічно компетентна. Український мислитель Г. С. Сковорода (1722 – 1794 ) із занепокоєнням писав: «Що може бути гірше за людину, яка володіє знаннями найскладніших наук, але не має доброго серця? Вона усі свої знання застосовує для зла». Тому особливу увагу у формуванні культурологічної компетентності спеціалістів потрібно приділяти у вищих технічних навчальних закладах за допомогою дисциплін культурологічного циклу.

Наукова, мистецька та громадська діяльність акад. Скорик Л.П. є яскравим свідченнням того, що лише ознайомлення студентів із здобутками філософії та культури – ось основне завдання фомуванння архетипу сучасної професійної освіти. Гармонія зовнішнього світу розпочинається із гармонії людської душі. А таку гармонію можна досягти, вивчаючи філософію. Згадуючи студентське навчання, видатний архітектор Скорик Л.П. наголошувала: «Философия — моя страсть! В 12 лет я прочитала Шопенгауэра и поняла, что философией надо заниматься всерьез». Формуючи систему культурологічних дисциплін у технічному вузі, потрібно досконало продумувати, яким найбільш доступним чином донести відповідні знання, як зацікавити студента слухати та сприймати те, що творить основу наукового світогляду – гармонію людської душі [2].

В Україні сформувалася ціла низка наукових напрямків у вивченні теоретичних основ інтеграції. Провідними з них є: напрямок методологічного обґрунтування проблем інтеграції (С.У.Гончаренко, Ю.І.Мальований, О.В.Сергєєв); напрямок визначення структури інтегрованих знань (Т.М.Усатенко); дослідження системологічних аспектів інтеграції (О.І.Джулик, Є.Б.Яворський); проблеми інтегративних процесів в освіті (І.М.Богданова); розробка шляхів упровадження інтеграції в навчальний процес (Л.В.Вичорова, Т.О.Горзій, О.Т.Проказа, Є.М.Романенко); інтеграція елементів контролю в модульному навчанні (Л.І.Джулай); інтеграція теоретичних і виробничих аспектів навчання (Т.Д.Якимович); імовірнісно-статистичні аспекти інтеграції (В.Й.Якиляшек); інтеграція у ступеневій освіті (Ю.Ц.Жидецький); взаємозв’язки інтеграції та диференціації (В.Ф.Моргун); психологічні аспекти інтеграції (Т.Г.Яценко); формування системи знань – дидактична інтегрологія (І.М.Козловська)[4, 22].

Останні десятиліття у розвитку культурологічної сфери характерні практичною відсутністю формування у людей почуття доброти, милосердя, співчуття, порозуміння, взаємодопомоги; пропаганда насильства, жорстокості, визиску створюють відповідне середовище, у якому нівелюється душа людини. Одним з найважливіших підходів, на нашу думку, є культурологічний; який одночасно визначає і зміст (суть) культурологічної парадигми сучасної професійної освіти і є основою для формування методів практичної реалізації педагогічних ідей. Інтеграція стає важливим дієвим чинником для формування якісно нової парадигми сучасної культурологічної освіти. Нас прикладі науково-практичного доробку акад. Скорик Л.М., яку важливу роль у формуванні особистості творця відіграє і загальна культура оточуючого світу, і родинні традиції, і внутрішній стержень людської індивідуальності.

Згадуючи свої студентські роки, в одному з інтерв’ю Л.Скорик розповідає про практику студентського життя, у якому ми бачимо яскраві елементи інтегративного навчання студентів, організованих самим студентським середовищем: «Впрочем, несмотря на все неприятности, у меня были совершенно потрясающие студенческие годы! В те небогатые времена мы с друзьями — Колей Сторчаком, Реной Коган, Гариком Нечаевским, Виктором Чаковым — бросили клич среди студентов и организовали студию, на которой снимали любительские фильмы. В том числе и детективы. Выпускали газеты. Собирали копейки и путешествовали по Союзу чуть ли не автостопом… Старая немецкая пословица гласит: «Путешествие образовывает». И это правда. Можете себе представить, чтобы будущий архитектор не увидел Таллин, Ригу или Тбилиси? Я объездила практически всю страну. Но мне так и не удалось попасть в самый заветный для меня край — на Камчатку… Однажды мы заблудились в горном районе Грузии. Ведь селения горцев разбросаны очень живописно! Когда резко стемнело, мы потеряли всяческую ориентацию. Развели костер и стали думать, где ночевать. Но нам повезло, костер заметил дедушка, гнавший домой отару овец. Старый грузин привел нас к себе и угостил настоящим мацони — густым кислым молоком, которое можно почти резать, — с чесноком и солью. И им же залил отваренный шпинат. Рассказать об этом нельзя — это надо попробовать! До сих пор помню: темные горы, огромные звезды и неповторимый вкус мацони…»[2].

Таким чином, ми бачимо, як студентська самоорганізація практично творила педагогічні інновації нинішньої епохи, в основі яких інтеграція технічних знань з культурно-історичними, поєднання практики життя із студентським відпочинком, і наскрізна лінія – формування яскравої людської індивідуальності, фахівця, який завжди, в усі часи мав і відстоював власну думку, усвідомлював, що архітектура повинна служити формуванню того естетичного середовища, у якому людина почуватиметься комфортно і щасливо. Відсутність культурологічного підходу у цілому ряді сучасних архітектурних ансамблів окремих міст є свідченням не лише відсутності державного підходу в забудовників; а і таке антимистецтво формує відповідне середовище, у якому вмирає душа людини.

Вислів акад. Скорик Л.П. «Образования у нас сейчас навалом, а вот с интеллигенцией туговато…» [2] є водночас і аналізом сучасного стану професійної освіти, і керівництвом до дії по її реформуванню. Педагогічні інноваційні процеси може реалізувати лише талановита людина – особистість, яка мислить широкомасштабними категоріями, а не завданням якогось одного профільного напрямку. Розповідаючи із захопленням про видатних діячів епохи, акад. Скорик Л.П. зупиняється на окремих із них: «Олега Константиновича Антонова! Милейший, один из любимейших моих знакомых! Тончайший ценитель искусства, человек с врожденным аристократизмом духа, абсолютнейший интеллигент. Образования у нас сейчас навалом, а вот с интеллигенцией туговато…. Олег Константинович дружил с Раушенбахом, богом начертательной геометрии, и не просто геометрии, а и анализа композиций художников всех времен! Хотя образование у Раушенбаха, немца по происхождению, было совершенно техническое. Олег Константинович, как и Раушенбах, тяготел к искусству. Его сын, Роллан Антонов, был великолепным искусствоведом в Москве. К сожалению, он уже умер. Второй сын, Алеша, от второй супруги учился у нас, в Киевском художественном институте на искусствоведческом факультете. Всем Антоновым было присуще понимание единства математики, техники и искусства» [2].

Інтеграція – є однією з найперспективніших інновацій, яка здатна вирішити чисельні проблеми освітянської системи. Звичайно, система інтегративного навчання ще недостатньо опрацьована, а тому неоднозначно сприймається багатьма педагогами. Її повне теоретичне обґрунтування та запровадження у практику навчання – справа майбутнього. Але вже сьогодні є очевидним, що інтегративне навчання як ніяке інше закладає нові умови діяльності викладачів та студентів, є діючою моделлю активізації інтелектуальної діяльності та розвиваючих прийомів навчання. Інтеграція зобов'язує до використання різноманітних форм викладання, що має вплив на ефективність сприйняття студентами навчального матеріалу.

Вона стає для всіх її учасників – і студентів, і – школою співпраці та взаємодії, що допомагає разом просуватися до спільної мети. Інтегративний підхід у формуванні культурологічної парадигми сучасної професійної освіти дозволяє осмислити світ в глобальних і холістичних категоріях, створити цілісну й багатовимірну картину світу. Феномен інтегративною освіти як механізму особистісної самоорганізації хаосу знань пов’язаний, у контексті мистецької освіти, зі специфікою художнього мислення як процесу індивідуального пошуку особистісно художнього мислення як процесу індивідуального пошуку особистісно значущих смислів образів, нескінченного й багатоваріантного у художньо-естетичному сприйнятті. На цій основі розроблена концепція поліцентричної інтеграції змісту загальної мистецької освіти.

Метод інтеграції дозволяє поєднувати у змісті одного предмета художньо-естетичного циклу всі види мистецтв, водночас, зберігаючи його автономність. (Л.Масол) Ключовим моментом дидактичних передумов інтеграції є єдина мета освіти – формування в студентів цілісної картини світу. Практична реалізація ідей інтеграції відбувається на двох основних рівнях – інтеграція змісту освіти: зовнішня і внутрішня, міжпредметна і предметна, понятійна і світоглядна.

Відомості про яскраві життєві рубікони видатних діячів нашої доби мають наріжними каменями парадигми сучасної інтегрованої професійної освіти. Розповіді про дружні контакти митців різних культур, про їхню творчу взаємодію та щиру людську дружбу – основа культурологічного підходу у формуванні архетипу сучасної професійної освіти. В інтерв’ю акад. Скорик Л.П. читаємо: «А Сергей Параджанов! О чем мы с ним только не говорили! Мирослав Скорик, будучи еще совсем молодым композитором, писал музыку к «Теням забытых предков». С тех пор мы дружили…

Сергей был гениально одаренным человеком! Какое у него чувство цвета, чувство композиции! После «Теней забытых предков» он сделал еще один шедевр — «Саят-Нова» (»Цвет граната»), этот фильм снимали в Армении…» [2].

Сучасна педагогічна наука вважає інтеграцію одним із головних дидактичних принципів, який у цілому визначає організацію освітніх систем. Таке її розуміння дозволило науковцям висунути нову освітню парадигму. В трактовці О.Я.Данилюка вона звучить наступним чином: оскільки існуюча освіта предметоцентрична, тобто реалізується принцип внутріпредметної інтеграції, а інтеграція складає основу будь-якої освітньої системи, перехід освіти у сучасних умовах на якісно новий рівень, по суті, є рух від внутріпредметної до міжпредметної інтеграції. Такий перехід передбачає не зміну, а доповнення одного принципу іншим. Автор спрогнозував подальші перспективи використання інтегративної основи в навчанні, що дозволить у майбутньому сформувати якісно нову систему – інтегральний освітній простір, який надбудується над предметною системою і повністю збереже її у якості своєї функціональної основи [4,26].

Перспективи розвитку інтегративно-предметного навчання закріплені у “Державному стандарті базової і повної загальної освіти”, де зазначені не окремі предмети, а освітні галузі. Як показує вивчення наукового та життєвого досвіду акад. Скорик Л.П., теорія інтеграції знань повинна опрацьовуватися на філософському, концептуальному рівнях та повинна реалізовуватися у практиці навчання. З точки зору наукової актуальності, період комплексного інтегрованого навчання початку минулого століття повинен стати предметом подальших всебічних вивчень. Присутність культурологічного компонента необхідно у змісті кожного і гуманітарного, і природничо-навчального предмета буде сприяти входженню студента в універсальне простір культури.

 

Використана література:

1.     Архитектор и политик Лариса Скорик: «Таких, как я, надо было давно отстрелять... Хотя мне руки-ноги ломали, с лестницы сбрасывали» // г. «Бульвар Гордона» № 35 (123), 28 августа 2007.

2.     Лариса Скорик: «Однажды композитор кабалевский… Объелся моими пончиками с вишнями и розовым вареньем» // Ирина Лисниченко «Факты».– 14.10.2009.

3.     Монологи Скорик о «самоаборте» страны //http://genshtab.info.

4.     Данилюк А.Я. Учебний предмет как интегрированная система // Педагогика.– 1997. – №4. – с.24–28.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info