zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ПЕРЕЖИВАННЯ ІДЕЇ ЯК ЗАПОРУКА ПСИХОЛОГІЧНОГО ЗДОРОВ'Я ОСОБИСТОСТІ

 

Калюжна Є.М., Вовна А.М.

Україна, м. Запоріжжя,

Запорізький національний університет

 

The article illustrated the idea that the most important principle of information messages on the mind of man should be their "psychological ecology" and not "economic efficiency".

 

Для того, щоб донести до людини яку-небудь ідею, вигадано чимало інформаційних засобів. Проходячи інформаційні трансформації, основна ідея не завжди попадає до реципієнта у чистому вигляді. Часто вона перетворюється так сильно, що обростає низкою нових дріб’язкових ідей, які легко засвоюються людським мозком та сприймаються в якості основних.

Чи можна вважати ідею поведінковим актом, навіть якщо вона не є повністю усвідомленою? Наприклад, прочитавши книгу, можна сміливо говорити про ідею твору та її реалізацію, хоча товстенний роман може навіть і не передати всю повноту ідеї, яку виплекав у своїй уяві автор. Наступним прикладом може послужити екранізація книги. І кожен, мабуть, може пересвідчитися, що ті образи, які малює власна уява при читанні книги, можуть бути геть іншими, ніж картинка, яку спромігся показати на екрані режисер за допомогою гри акторів, костюмів, декорацій і спецефектів. Якщо людина володіє розвиненою уявою, то здатна створити такі образи, які технічно повторити майже неможливо. І навпаки, якщо уява слабка, то побачений фільм сподобається набагато більше, ніж власне читання книги. Це є дві великі різниці: коли нейрони мозку стимулюються для створення образів і коли діяльність нейронів мозку гальмується образами, які потрапляють ззовні, тобто, з навколишнього світу. Звичайно, простіше побачити екранного героя, ніж читати про нього у романі та напружувати уяву для створення його образу. Для психіки економніше просто бути пасивним свідком та переживати за життя героя, ніж іти з героєм поруч у своїй уяві.

Саме у переживанні ідеї, втіленні її крок за кроком у реальному житті, полягає поведінковий акт, але він не є сама ідея. Інакше кажучи, певна поведінка людини не вказує прямо або ж взагалі може не вказувати на причину, яка спонукала до такої поведінки.

Сучасні методи навчання керуються парадигмою про те, що застосування інтерактивних технологій покращує засвоєння учнями навчального матеріалу. Ідея полягає у тому, що якщо демонструвати тему уроку за допомогою аудіо- чи відеоматеріалу, учень запам’ятає та усвідомить більше.

Дійсно, прийнято вважати, що вагому частину інформації (70-80%) людина черпає очима. Але ж, людські очі – не відеокамера, що безперервно фіксує інформацію на записуючому пристрої. Існують такі речі, як увага, пам'ять, які також мають свій ресурс. Демонстраційний відеоматеріал може не усвідомлюватися, якщо учень не зможе охопити його обмеженим ресурсом своїх психічних процесів. Не слід також забувати про таке явище, як інтерес, який здатен активувати психічні процеси. Звісно, набагато легше, минаючи інтерес учня, показати йому екранізацію, наприклад, «Війни і миру» Толстого, ніж змусити його прочитати бодай одну частину роману. Але чи зможе учень сам зрозуміти та усвідомити ідею твору, якщо йому її не підкаже учитель, супроводжуючи демонстрацію відео відповідними коментарями.

Ідея, зароджуючись у розумі людини, здатна реалізуватися у найрізноманітніший спосіб. Але спочатку її потрібно «вивесті на люди» у якійсь формі. Навіть якщо ідея буде зашифрована та являтиме собою таємницю, вона здатна породити ідею розгадати її. Здається, що це простий та зрозумілий приклад того, як перша ідея породжує другу. У цьому сенс багатьох творів мистецтва, що збуджують уяву та не перестають привертати до себе увагу.

Підводним камінням сучасного способу життя є ілюзія того, що людина отримує саме те, що їй потрібно. А те, що потрібно, диктує мода, реклама, референтна група тощо. Перемикаючи телевізійні канали чи «гортаючи» інтернет-сторінки, слухаючи радіо або просто прогулюючись містом, людина чи не щосекунди отримує все нові і нові ідеї, де, коли, яким чином витратити свій час та гроші. Якщо немає потрібної суми – можна взяти кредит.

Актори грають свої ролі. Телевізійні пристрасті, любов та ненависть, добро і зло – все таке справжнє, так реалістично зображене. А хто не хоче кохання, подібного до телевізійного? Віртуальний простір наповнений нереальними істотами, соціальні мережі – несправжніми іменами. Ельфи, зомбі, вампіри, супергерої – це істоти, які показують, як слід жити, спілкуватися, любити; що їсти і пити, як одягатися, на якому авто їздити, які ідеї переслідувати.

Надаючи відчуття справжнього життя, інформація, яку отримує людина з телебачення, електронних мереж тощо, дає людині ще й відчуття благополуччя. Отже, повне підкорення рекламі та будь-якій зовнішній інформації, переживання несправжнього життя вигаданих персонажів, є запорукою психологічного здоров'я сучасної людини. І все це незалежно від того, яку справжню ідею переслідував, наприклад, режисер фільму. Ніхто ж не вмикає телевізор спеціально для того, аби побачити рекламу пива вітчизняного виробника, відчути єдність зі всією країною і гордість за Батьківщину? Та й реклама того ж пива не переслідує такої ідеї; вона, насамперед, – стимулятор ринку.

Сучасний економічний спосіб життя суспільства не вимагає від людей уважності, проте вимагає до себе все більше уваги. Телевізійні канали ведуть боротьбу за рейтинги: чим більше глядачів прикуті до телешоу, чим частіше вони повертаються до перегляду серіалу, тим глибше закріплюється реклама у мозку людини, тим більші продажі послуг і товарів. А якщо товар продається, значить робочий персонал, який його виробляє та продає, отримує прибуток, що у певній мірі є задоволенням якоїсь із людських потреб. Продаючи або купуючи щось, людина втілює у життя свою або чиюсь ідею, стає її частиною, можливо й не здогадуючись про її суть.

Емоції – економічна складова психічного життя людини. Емоціями людина оцінює важливість події, яка відбувається у її житті. Так, задоволення від перегляду фільму з улюбленим актором може бути сильніше від суті самого фільму, голос та образ музиканта – сильніші за слова пісні. Приймаючи інформаційний матеріал, людина може отримувати задоволення не від глибокої суті інформації, а від задоволення актуальних для неї потреб. Мало хто задає собі запитання, що довелося пережити автору популярної пісні, у якому душевному стані він писав вірші, про кого думав, про що мріяв? Вся увага прикута до голосу та співака, який виконує пісню. Ідея твору чи продукту не завжди доходить до кінцевого шляху: глядача чи покупця. Для слухача пісні важливо не те, що спонукало автора до написання твору, важливий самий твір, від якого слухач отримує задоволення, можливо, переживає хвилини щастя.

Наведені ілюстрації підтверджують, що переживання якоїсь ідеї для людини набагато важливіше, ніж сама ідея, тому що зачіпає саме головне для людини – її емоції, почуття. Ніхто не знає, наприклад, що переживав Леонардо да Вінчі, коли писав знамениту на весь світ Джоконду, нікому не відома ідея цієї картини. Проте, усі впізнають цю картину, знають про її цінність. І всі історії, що виникають на фоні леонардівського шедевру, є лише тьмяними здогадами, що ніколи не розкриють таємниці, закладеної автором. А те, що не можна довести, породжує все нові та нові загадки, здогади, ідеї, гіпотези, теорії.

Телевізійний екран чи біле полотно, на яке проектується відеоматеріал, так само, як текст, обмежений одним чи кількома реченнями, звужує увагу глядача до своїх розмірів. З одного боку, відбувається економія «психічних витрат» (сприйняття, уваги, пам'яті). З іншого боку, неповне розкриття інформаційного матеріалу стимулює у подальшому уяву, фантазії, мрії. І якими будуть фантазії у телеглядача, залежатиме від його бажань, потреб та якості інформації, яка потрапляє безперешкодно, через вузький канал сприйняття, уваги та пам'яті у мозок людини. Фокусуючи увагу на якомусь предметі (кіноперсонаж, рекламний продукт, голос тощо), телеекран ніби вказує, на кого слід рівнятися, який образ та голос любити, як поводитись, що їсти, які принципи наслідувати.

Сучасні засоби масової інформації, впливаючи на широкі маси, присипляють індивідуальність настільки, щоб людина відчувала, або ж хотіла відчувати, бажання бути членом тієї маси. Скажімо, 25 кадр з екрану постійно нагадує: «Якщо не будеш одягатися ось так… Якщо не будеш дивитися ось це… Якщо не будеш слухати ось це… Якщо не будеш купувати ось це, то тебе не будуть любити, ти себе зненавидиш, помреш на самоті зі своїми думками…».

Можна припустити, що тривога просто необхідна для сучасної людини, щоб оточувати себе всіма тими речами, які їй пропонує ринок: починаючи від всякого роду напівфабрикатів, продовжуючи розмаїттям швидкозмінної побутової техніки та модного одягу і, нарешті, закінчуючи пігулками від усіх хвороб на світі у звичайній аптеці.

Отже, з огляду на вищесказане, стає очевидним те, що обмеженість та масовість отриманої інформації виконує дуже важливу для сучасної людини місію – збереження психічного здоров’я шляхом спільного переживання людьми подій, які відбуваються у світі. Але, переживаючи за події, до яких людина ніяким чином не має відношення, закохуючись у вигаданих персонажів, яких ніколи не торкнеться, бажаючи та споживаючи псевдопродукти, які насправді є шкідливими для здоров'я, вкінець, стимулюючи та підтримуючи економічний суспільний лад, людина віддаляється від реальності. Електронні гроші, електронне ім'я, вигадані друзі та життя у соціальних мережах, телевізійний ідеал краси, почуттів, спілкування та відносин між людьми; дорогі будинки, меблі, автомобілі – все це применшує значення та цінність людини. Приймаючи все це, переживаючи нереальне життя, людина ніби утримує свій душевний стан на встановленому неписаними нормами рівні. Та якщо сучасний економічний лад суспільства визнати за норму, а поведінку людей у ньому за психічно здорову, то й запитання не повинні виникати.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info