zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ВПРОВАДЖЕННЯ ДОСВІДУ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ХІМІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ У ТЕХНІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВОЇ ОСВІТИ

 

Підгорний А.В., Назарова Т.М.

Україна, м. Київ,

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут» (НТУУ «КПІ»)

 

В роботі аналізуються аспекти удосконалення підготовки бакалаврів технічних напрямів з фундаментальних дисциплін. Розглядається вплив особисто-орієнтованого навчання на формування професійних навичок і розвиток мотивації до навчання у студентів.

The paper analyzes the aspects of training improvement in fundamental subjects of the Bachelors in technical areas. We consider the effect of person-oriented education of the students for formation of professional skills and development of motivation for education.

 

Однією з основних задач вищої освіти України в умовах інтеграції до європейського освітнього простору є забезпечення формування компетентністного підходу до підготовки фахівців. Модернізація освіти потребує перегляду спрямованності навчального процесу від звичайного засвоєння знань до формування розуміння такого рівня фундаментальної підготовки, яка дозволятиме інженеру залишатися професійно мобільним упродовж всього періоду творчої фахової діяльності.

Нагальною проблемою стає створення механізму стійкого розвитку освітньої системи. При цьому для освітянської політики, як визначальним, стає завдання забезпечення сучасної якості освіти на основі збереження її фундаментальності та відповідності актуальним і перспективним потребам особистості, суспільства та держави. Така модернізація здійснюється з урахуванням наступних принципів освітянської діяльності: єдність освітянського простору; паритет навчання та виховання; інтеграція освіти та науки; академічної свободи; єдність та рівень освіти – «освіта через життя»; збалансованість інтересів студентів, викладачів, роботодавців та засновників, як основних учасників освітнього процесу; відкритість (транспарентність) освіти для суспільства. Виконання основних нагальних завдань реформування має базуватися на основі запровадження системи навчання за трирівневою системою освіти (бакалавр – магістр - РhD), яка включає якісну фундаментальну і наукову підготовку, галузеву інженерну підготовку, що формує достатні навики професійної роботи, а також інноваційну складову, яка створює засади оволодіння інстументарієм організаційно-управлінської діяльності при втіленні на практиці завдань професійної діяльності.

Реалізація сучасної парадигми набуття та реалізації знань за ієрархічною спіраллю "освіта – наука - інновації – нові знання в освіті" може бути забезпечена на базі якості фундаментальної підготовки при залученні останніх досягнень науки у формування адекватного змісту освіти. Університети мають використовувати в освітньому процесі наукові досягнення інноваційних розробок і технологій, втілювати в усі форми навчання інтегрованих знань та можливості одержання знань через дослідження. В такому випадку у студентів виникає стійка мотивація до пізнання та формується творче ставлення до навчальних дисциплін, які мають бути засвоєні під час навчання. На наш погляд, інтегровані знання, що забезпечують розвинення нових спеціальностей та спеціалізацій, зокрема з урахуванням актуальності підготовки фахівців з питань сталого розвитку, екологічного менеджменту, біотехнології, нанотехнології мають включати досконалу підготовку з фундаментальних природничих дисциплін, особливо з фізики та хімії. Саме на першому році навчання спільними зусиллями викладачів загальноуніверситетських кафедр забезпечується формування у студентів системи принципів математичного моделювання, фізико-хімічного опису процесів, основ науково-технологічних досліджень, без застосування яких неможливо у подальшому вирішувати завдання фахової діяльності майбутніх інженерів.

Предметом цієї статті є аналіз аспектів, які стосуються удосконалення наскрізної підготовки бакалаврів технічних напрямів з фундаментальних дисциплін, насамперед, з хімії, фізики, математики.

У Національному технічному університеті “КПІ” в структурі сучасних програм навчання підготовки фахівців природничо-технічних галузей завжди приділяється суттєва увага до формування грунтовної підготовки з фундаментальних наук. Оволодіння знаннями з основних природничих дисциплін під час перших років навчання стає запорукою формування у студентів фундаментального світогляду (системи поглядів, понять, уявлень) щодо природи об’єктів та навколишнього світу

Водночас, фундаментальна складова інженерної освіти є запорукою підготовки такого людського капіталу, який забезпечує функціонування економіки країни на підгрунтті розвинення високотехнологічних галузей (електроніка, нанотехнології, обчислювальна, телекомунікаційна техніка, програмне забезпечення, роботобудування, інформаційні послуги, біомедична інженерія, фармація) та дозволяє бути професійно мобільним упродовж значного часу. Створена на основі фундаментальних природничих дисциплін наукова та методологічна база є гарантом забезпечення якісної загально інженерної та спеціальної підготовки у системі вищої технічної освіти.

Високий рівень оволодіння професійними знаннями та досконала підготовка в галузі дисциплін природничо-наукового циклу надає можливість випускникам ВНЗ бути конкурентноспроможними на ринку праці:

·       здатність компетентно діяти, вирішувати проблеми та приймати рішення при втіленні на практиці завдань професійної діяльності;

·       плідно брати участь у створенні та реалізації інноваційних розробок та технологій.

Великою проблемою природничих кафедр стало те, що після введення системи ЗНО до навчання на 1 курс університетів залучається більше 60% випускників шкіл з різними здібностями до навчання, часто з незрозумілою мотивацією і несформованими поглядами на своє майбутнє. Як наслідок, спостерігається суттєвий розрив між вимогами університетів в природничій компоненті з рівнем знань випускників загальноосвітніх шкіл. Така специфічна ситуація не враховується існуючими освітніми технологіями та програмами навчання, а тому ускладнює роботу викладачів.

Аналіз рівня балів сертифікатів з математики за підсумками ЗНО показав, що майже 85% абітурієнтів, зарахованих на навчання до НТУУ КПІ мають вступний бал з математики понад 160 балів, а саме: 40% - бали 160 - 180, 45% - бали 180-200. Але вхідний контроль залишкових знань з математики у студентів першого курсу є дуже низький (1,6 - 1,8 балів з 5). Ще меншою є кореляція оцінки з дисципліни "Хімія" у шкільних атестатах з результатами вхідного рівня знань (підсумки за результатами ЗНО з цієї дисципліни не входять в перелік обов’язкових при зарахуванні за конкурсом). Тому, достатнього рівня підготовки з фундаментальних дисциплін (математичний аналіз, фізика, хімія) за першу частину осіннього семестру спроможні досягти не більше 50% студентів першокурсників. Ускладнення в навчанні значною мірою обумовлені виділенням на самостійну роботу 50% загального обсягу годин (кредити ECTS), визначеного на вивчення фундаментальних дисциплін у навчальній програмі. Водночас, спостерігається необґрунтована тенденція до процесу скорочення навчальних годин на вивчення дисциплін природничо-наукового циклу в навчальних планах підготовки бакалаврів технічних напрямів.

Для збереження належного рівня вимог до якості знань та створення надійної фундаментальної підготовки, необхідної для успішного навчання у наступних семестрах, викладачі загальноуніверситетських кафедр докладають значних зусиль (попри на відсутність у навантаженні викладачів відповідних годин) для проведення числених консультацій, які необхідні для активізації мислення студентів першокурсників, формування розуміння важливості і необхідності свідомого вивчення навчальної дисципліни, контролю виконання студентами навчальних завдань з самостійної роботи. Кафедра загальної та неорганічної хімії НТУУ «КПІ» протягом багатьох років працює над проблемою забезпечення якісної підготовки з хімії бакалаврів інженерних напрямів підготовки. В системі заходів, які забезпечують втілення системи управління якостю навчання, наголос було зроблено на використанні таких методів навчання, які б найповніше враховували творчий потенціал студентів та забезпечували формування відповідного рівня знань і сталості в їх засвоєнні. Центр уваги було перенесено на реалізацію особистісно-орієнтованого навчання, яке передбачає створення нових організаційних форм взаємодії викладача і студента, що стимулюють активне самостійне оволодіння знаннями, формують професійні якості, навички та вміння майбутньої фахової діяльності, сприяють розвитку мотивації до навчання.

Застосування удосконаленої системи організації навчального процесу, дозволяє досягти успішних показників навчання за підсумками РСО у першій частині семестру. Так за підсумками семестрового засвоєння навчальної дисципліни «Хімія» індекс виконання навчального плану становить майже 74%. Проте, відносна кількість студентів, які складають сесію з найкращим підсумком ("А", "В") відповідає 8-12%. Більшість першокурсників, а саме 40-45%, досягають лише задовільного рівня засвоє ння матеріалу кредитних модулів (рівень оцінок ("D", "E").

Слід зазначити, що передумовою зниження якості навчання є, зокрема, збільшення частки самостійної роботи студентів без зміни ставлення до неї. З одного боку, скорочення аудиторних занять, недостатня кількість індивідуальних консультацій змушує викладачів давати лише поверхневий огляд тем, які виносяться на самостійне опрацювання; на докладний аналіз програмних тем під час лекцій не вистачає часу. З іншого боку, є малосформованими вміння самостійного набуття знань студентами, відсутня зацікавленість і мотивація навчання значної частки з них: студенти часто не мають навичок роботи з електронними джерелами інформації, нехтують використанням навчальної та методичної літератури з бібліотечного фонду, зневажливо ставляться до можливості одержання консультацій у викладачів, малоефективно користуються матеріалом лекційног курсу.

Отже, досвід впровадження протягом останніх років корегуючих принципів організації навчального процесу в контексті Болонських угод дозволяє втілювати суттєві конструктивні здобутки в системі організації якісної підготовки бакалаврів з фундаментальних дисциплін , але, водночас, слід зосередити діяльність викладачів на керуванні такими процесами, як:

·       набуття нових знань через розвинення логічного мислення студентів;

·       формування у студентів вмінь самостійного вирішення конкретних практичних завдань, здатності відшукувати оптимальні методи розв’язання задач;

·       розвинення здатності детально аналізувати підсумки досліджень та спроможність отримати прийнятне інженерне рішення на базі застосування відомих алгоритмів розв’язку, принципів аналогії.

·       удосконалення методів організаціїї контролю самостійної роботи студентів та побудову ефективної індивідуально-консультативної роботи викладача із студентами.

В навчальному процесі потребують втілення такі методи та прийоми викладання, які у відповідності до пріоритетів визначених документами Болонської угоди, можуть забезпечувати якісну складову фундаментальних знань, що започатковують професійну компетенцію, але, водночас, повинні створювати сприятливі умови для розвитку і самоствердження особистості здатної до успішної самореалізації в динамічних умовах сучасного ринку праці.

Безперечно, зменшення кількості годин, в навчальних планах підготовки бакалаврів, які присвячені вивченню природничих наукових дисциплін суттєво погіршує здобуття ними основ наукової методології, формування інноваційного мислення для забезпечення належного рівня вирішення завдань практичної діяльності при створенні новітніх природничо-технологічних галузей.

 

Література

1.     Кремень В.Г. Освіта і наука в Україні - інноваційні аспекти. Стратегія. Реалізація. Результати. / В.Г.Кремень, - К.: Грамота, 2005 - 448 с

2.     Драч І.І. Компетентнісний підхід як засіб модернізації змісту вищої освіти // Проблеми освіти: наук. зб. / Кол. авт. - К.: Інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України, 2008. - Вип. 57 - 96 с.

3.     Подгорный А.В., Назарова Т.М. Міждисциплінарні звязки та якість освіти у підготовці кваліфікованих спеціалістів у дослідницькому університеті // Вища освіта України. - Додаток 2 до №3, Том (27).- 2011.- Тематичний випуск "Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору" - С.353-358.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info