zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ЕМПИРІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТА ЧИННИКІВ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ

 

Бантишева О.О.

Україна, м. Київ, НАУ

 

Аннотация: В статье приведены результаты эмпирического исследования особенностей и факторов (гендерно-возрастных и социально-демографических) эмоционального интеллекта лиц юношеского возраста.

Выявлен низкий уровень эмоционального интеллекта среди лиц юношеского возраста: низкий и средний его уровни имеют более чем девяносто процентов респондентов. Определенно, что в целом эмоциональный интеллект выше у юношей, чем в девушек, в особенности за счет управления юношами своими эмоциями, при этом с возрастом способность к управлению своими эмоциями возрастает.

Наблюдается (на уровне тенденции) низкий уровень эмоционального интеллекта среди учащихся технических специальностей. Также исследование показало, что у студентов-психологов, по сравнению со студентами других факультетов, низкий уровень управления своими эмоциями.

Установлены особенности проявления отдельных показателей эмоционального интеллекта в зависимости от места рождении юношей. При этом ни состав семьи, ни образование родителей не дают статистически значимых различий в показателях эмоционального интеллекта лиц юношеского возраста. Исключение составляет лишь показатель самомотивации в зависимости от пола сиблингов: высокий уровень эмоционального интеллекта в целом и самомотивации в частности – у сиблиингов разного пола.

Ключевые слова: эмоциональный интеллект; лица юношеского возраста, факторы эмоционального интеллекта, эмоциональная осведомленность, управление своими эмоциями, самомотивация, эмпатия, способность к распознаванию эмоций других людей; виктимное поведение.

 

В емпіричному дослідженні використана методика Н. Холла на визначення рівня ЕІ [7, с. 57–59], а також авторська анкета, що була спрямована на виявлення гендерно-вікових та соціально-психологічних характеристик досліджуваних респондентів. Методика Н. Холла складається з тридцяти тверджень і містить п’ять шкал, за якими виявляють як загальний рівень самого емоційного інтелекту, так і його парціальні рівні за такими показниками, як:

·         емоційна обізнаність (здатність усвідомлювати і визнавати власні емоції та їх наслідки, а також усвідомлювати почуття інших людей; люди, компетентні в цьому відношенні знають, які емоції вони відчувають і чому, уявляють зв'язок між власними почуттями і тим, що вони думають, роблять або кажуть [5]);

·         управління своїми емоціями (емоційна гнучкість [7, 57–59]);

·         самомотивація (сила що спонукає до дій і яка підвладна власної свідомості [5]);

·         емпатія (співпереживання, розуміння емоційного стану іншої людини [4]);

·         здатність до розпізнавання емоцій інших людей (здатність розуміння людини при використанні різних каналів експресії: міміки, мови, вегетативної та рухової реакцій [6]).

Це дозволяє не лише виявити високий, середній або низький рівні емоційного інтелекту, але й описати його особливості.

Вибірку досліджуваних склали 438 юнаків та юнок (студентів вищих навчальних закладів) віком від 17 до 21 року, яких за результатами анкетування було розподілено на групи за:

·         статтю: 1) юнаки (42,3%); 2) юнки (57,7%);

·         майбутньою спеціальністю: 1) майбутні психологи (31,3%); 2) інженери (32,3%), історики (18,4%) та юристи (18,0%);

·         місцем народження; 1) місто (79,1%), 2) село (11,2%), 3) селище міського типу (9,7%);

·         складом сім’ї: 1) повна (80,8%), 2) неповна (19,2%);

·         наявністю сиблінгів: 1) так (66,2%); 2) ні (33,8%);

·         статтю сиблінгів по відношенню до досліджуваного: 1) одна стать (36,7%); 2) різна стать(63,3%);

·         порядком народження досліджуваного; 1) молодша дитина серед братів і сестер (40,7%), середня (9,3%); старша (50,0%);

·         освітою батьків: мати 1) середня (28,6%), 2) вища (70,4%), 3) науковий ступінь (1,0%); батько 1) середня (39,6%), 2) вища (57,8%), 3 наукова ступень (2,7%).

Підставою для такого виокремлення стали результати теоретичного аналізу літератури, за яким, зокрема, важливим чинником емоційного інтелекту може бути стать досліджуваних, виховання яких здійснюється відповідно до гендерних настановлень і стереотипів, властивих певному суспільству [9].

Щодо віку досліджуваних слід згадати думку Д. Гоулмана [5], за якою емоційний інтелект є здібністю, над якою потрібно працювати й яка може бути успішно розвинена. Емоційний інтелект росте протягом усього життя, природним чином збільшуючись з віком і життєвим досвідом.

Обрана спеціальність осіб юнацького віку, тобто майбутня професія, також може зумовити особливості емоційного інтелекту. Підставою для такого висновку є результати емпіричних досліджень про недостатній рівень комунікативних та емоційних характеристик у представників інженерних спеціальностей [8, с. 387–391].

Склад сім’ї як чинник ЕІ було описано О. Ахвердовою [3]. Вона зазначає, що міжособистісний емоційний інтелект у підлітків з неповних сімей характеризується нездатністю розуміти емоційний стан людини на основі зовнішніх проявів емоцій (міміка, жестикуляція, голос); відсутністю або низьким проявом емоційної чуйності на переживання інших та труднощами в усвідомленні власних емоцій. У свою чергу, у підлітків з повних сімей отримані значення свідчать про більшу здатність до розпізнавання своїх емоцій та емоцій інших людей, емпатійного розуміння почуттів партнерів по спілкуванню.

Праці А. Адлера [2] стали підставою для виокремлення чиннику статі та послідовності народження сіблінгів, адже Адлер постулював зв'язок між порядком народження і розвитком особистості, підтверджений пізніше у великій кількості емпіричних досліджень. А. Адлер також писав і про стать сіблінгів, роблячи акцент на конкуренції між братом та сестрою: хлопчики отримують у сім’ї всі можливі привілеї, яких дівчата позбавлені, просто тому, що вони – не хлопчики. Таким чином дівчинка може поставити перед собою мету перевершити своїх братів. У них розвивається дух суперництва і цілеспрямованість (якості, які сьогодні відносять до емоційного інтелекту).

Щодо місце народження, спираючись на теорію ЕІ (Д. Гоулман, Д. Карузо, Дж. Мейер, Р. Бар-Он, П. Селовей та ін.), відповідно до якої розвиток емоційного інтелекту відбувається у процесі спілкування, ми зробили припущення, що місто – це велике скупчення людей в порівнянні із селом, а отже, може сприяти постійному спілкуванню з великою кількістю людей, що, у свою чергу, позитивно впливатиме на розвиток емоційного інтелекту.

Освіта батьків може виступати чинником емоційного інтелекту через те, що досягнення батьками кар'єрних і матеріальних успіхів є наслідком високого рівня EI; при цьому відповідні задатки можуть успадковуватися їх дітьми [1, с. 7–11].

Саме ці міркування було покладено в основу організації та інтерпретації результатів нашого емпіричного дослідження. Статистично-математичне опрацювання даних здійснювалося за допомогою пошуку первинних статистик, кореляційний та дисперсійного аналізів з використанням комп’ютерної програми SPSS (версія 17.0).

На першому етапі емпіричного дослідження визначено показники емоційного інтелекту осіб юнацького віку (табл. 1).

 

Таблиця 1

Показники емоційного інтелекту осіб юнацького віку

Показники емоційного інтелекту

Бали, у середньому

Емоційна обізнаність

8,65

Управління своїми емоціями

1,18

Самомотивація

7,20

Емпатія

8,83

Здатність до розпізнавання емоцій інших людей

7,95

Загальний показник

34,2

 

Як випливає з даних, наведених у табл. 1, загальний показник емоційного інтелекту осіб юнацького віку складає в середньому 34,2 бали, тобто є доволі низьким. Щодо окремих показників, дещо вищими є прояви емпатії (8,83 бали) та емоційної обізнаності (8,65 бали), але й вони наближаються до нижньої границі середнього рівня. Особливу тривогу викликає низький показник «управління своїми емоціями» (1,18 бали у середньому), що свідчить про утруднення в довільному керуванні власними емоціями.

Більш розгорнуте уявлення про вираження показників емоційного інтелекту осіб юнацького віку дають результати визначення його парціальних рівнів (табл. 2).

 

Таблиця 2

Рівні емоційного інтелекту осіб юнацького віку

Показники

Рівні

(кількість досліджуваних у %)

Низький

Середній

Високий

Емоційна обізнаність

42,2

47,6

10,2

Управління своїми емоціями

85,2

12,3

2,5

Самомотивація

55,0

38,3

6,7

Емпатія

37,1

51,4

11,5

Здатність до розпізнавання емоцій інших людей

50,7

40,0

9,3

Емоційний інтелект

59,8

38,1

2,1

 

Як випливає з даних, наведених у табл. 2, переважна кількість респондентів характеризується низькими загальним і парціальними рівнями показників емоційного інтелекту. Так, лише у 2,1% респондентів є високий рівень емоційного інтелекту. А це означає, що дуже невелика кількість досліджуваних здатна використовувати емоції для сприяння мисленню, розуміти емоції й регулювати їх з метою особистісного зростання, свого психічного здоров'я, душевної гармонії та високої якість особистого життя.

Лише 10,2% наших юнаків та юнок мають високий рівень емоційної обізнаності. Саме вони є компетентні у питанні усвідомлення власних емоцій та їх наслідків, та розуміють глибину почуттів інших людей, проти 42,2% і 47,6% досліджуваних, які за цим показником мають низький і середній рівні відповідно.

Показник управління своїми емоціями високого рівня виявлений лише у 2,5% респондентів, які є емоційно гнучкими, відповідно низький і середній рівні мають 85,2% і 12,3% юнаків та юнок.

Високий рівень самомотивації, продемонстрували лише 6,7% молодих людей.

Лише у 11,5% досліджуваних виявлений високий рівень за показником «емпатія». Низький і середній рівні за цим показником мають 37,1% і 51,4 юнаків відповідно.

Здатність до розпізнавання емоцій інших людей на високому рівні виявлено у 9,3% досліджуваних. Натомість, низький і середній рівні даного показника – у 50,7% і4,0% відповідно.

Отже, одержані результати демонструють, що більшість осіб юнацького віку не вміють керувати своїми емоціями та спрямовувати їх у конструктивне русло, емоційно не гнучкі, погано уявляють, що відчувають оточуючі і як з цім усім можна взаємодіяти.

На наступному етапі емпіричного дослідження встановлено гендерно-вікові та соціально-психологічні чинники емоційного інтелекту осіб юнацького віку.

За результатами дисперсійного аналізу виявлено гендерно-вікові особливості емоційного інтелекту досліджуваних: показники емоційного інтелекту (на рівні тенденції) вище у юнаків ніж у юнок. Це відбувається за рахунок вищих показників «управління своїми емоціями» (р < 0,05), «емоційна обізнаність» (р < 0,05) та «самомотивація» (на рівні тенденції).

Особливо чітко гендерно-вікові відмінності виявляються у старших за віком осіб юнацького віку за показником «управління своїми емоціями» (рис. 1).

Рис. 1. Гендерно-вікові відмінності осіб юнацького віку за показником «управління своїми емоціями»

 

З рис. 1 випливає, що є особи юнацького віку старші за віком, яки виявляють більшу здатність до управління своїми емоціями (р < 0,01), що повністю узгоджується з теоретичними припущеннями про можливість розвитку емоційного інтелекту з набуттям життєвого досвіду.

При цьому показники «управління своїми емоціями» вище у юнаків ніж у юнок (р < 0,05). Такі результати, на наш погляд, можна пояснити особливостями гендерного виховання, за якими в юнаків формують прагнення придушувати вияв емоцій, тобто, певним чином керувати ними [9]. У такому разі перевага юнаків у виявах ЕІ є досить ілюзорною і потребує відповідної уваги в корекційно-розвивальній роботі.

Натомість, досліджувані юнки мають вищі показники емпатії ніж юнаки (р < 0,01).

Таким чином, результати емпіричного дослідження свідчать про досить вагомий вплив гендерно-вікових чинників на розвиток емоційного інтелекту осіб юнацької статі.

У спряженості зі спеціальністю досліджуваних розбіжностей у загальних показниках ЕІ не виявлено. Разом з тим, констатовано відмінності емоційного інтелекту за окремими його показниками (рис. 2).

Рис. 2. Відмінності показника «управління своїми емоціями» у досліджуваних осіб юнацького віку залежно від обраної спеціальності

 

Зокрема, юнаки – майбутні інженери, мають найнижчі показники за шкалою «управління своїми емоціями» ніж інші досліджувані (р < 0,01). Привертає увагу той факт, що для майбутніх психологів цей показник є лише дещо вищим, що абсолютно неприпустимо в контексті специфіки їхньої професійної діяльності.

Натомість, майбутні історики та психологи характеризуються вищими показниками за шкалою « здатність до розпізнавання емоцій інших людей» (р < 0,05). За іншими показниками емоційного інтелекту статистично значущих відмінностей у юнаків, які навчаються за різними спеціальностями, встановлено не було.

Щодо чинника «склад сім’ї»: статистично значущі відмінності були виявлені лише за показником «самомотивація»: вищий рівень емоційного інтелекту виявлено у досліджуваних, які мають різну стать з сиблінгами (р < 005).

Цікаво, що припущення про залежність емоційного інтелекту від порядку народження досліджуваних підтвердилося лише частково (на рівні тенденції) для юнаків. Для юнок статично значущих відмінностей у показниках ЕІ залежно від порядку народження виявлено не було (рис. 3).

Рис. 3. Особливості емоційного інтелекту осіб юнацького віку залежно від порядку народження

 

Щодо місця народження як чинника емоційного інтелекту: на рівні тенденції виявилось, що в цілому рівень емоційного інтелекту вище у досліджуваних – містян і жителів селища міського типу ніж жителів села. Примітно, що показник ЕІ найвищий у жителів селищ міського типу. Це, на наш погляд, можна пояснити тим, що, з одного боку, такі поселення мають досить велику кількість людей і, відповідно, можливість різноманітних контактів як передумови розвитку ЕІ, а з іншого боку, спілкування у відносно невеликих селищах міського типу є не таким напруженим і перенасиченим контактами, як у великих містах.

За чинником «освіта батьків» статистично значущих відмінностей в осіб юнацького віку встановлено не було.

Висновки. Виявлено недостатній рівень розвитку емоційного інтелекту осіб юнацького віку, особливо за показником «управління своїми емоціями».

Доведено вплив гендерно-вікових (стать, вік) і соціально-демографічні чинників (склад сім’ї; послідовність народження сиблінгів; місце народження; майбутня спеціальність, яка обрана для навчання тощо) на показники емоційного інтелекту юнаків і юнок.

 

Список використаних джерел

1.     Андреева И.Н. // Когнитивная психология: сб. статей / Под ред. А.П. Лобанова, Н.П. Радчиковой. – Минск : БГПУ, 2006. С.7-11.

2.     Адлер А. Воспитание детей. Взаимодействие полов [електронний ресурс] / А. Адлер: пер. с англ. А. А. Валеева и Р.А. Валеевой – Ростов н/Д. : изд-во «Феникс», 1998. – Режим доступу: http//www.koob.ru/adler/#books

3.     Ахвердова О.А. Дифференциальная психология [електронний ресурс] / О. А. Ахвердова, Т. В. Белых, Н. Н. Волоскова – Спб. : Речь, 2004. – Режим доступу: http://gendocs.ru

4.     Блейхер В. М. Толковый словарь психиатрических терминов [електронний ресурс] / В. М. Блейхер, И. В. Крук – Воронеж. : НПО МОДЭК, 1995. – Режим доступу: http://vocabulary.ru/dictionary/28

5.     Гоулман Д. Эмоциональный интеллект [електронний ресурс] / Д. Гоулман. – М. : ВКТ, 2009. – Режим доступу: http://likebook.ru/books/download/185850

6.     Ильин Е. П. Эмоции и чувства [електронний ресурс] / Е. П. Ильин. – СПб. : 2001. – Режим доступу: http://www.alleng.ru/d/psy/psy036.htm

7.     Козлов В. В. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп / В. В. Козлов, Г.М. Мануйлов, Н.П. Фетискин. – М., Изд-во Института Психотерапии, 2002. – 490 с.

8.     Ткачишина О. Р. Проблема соціально-психологічної адаптації студентів – майбутніх фахівців з комп'ютерних технологій / О. Р. Ткачишина // Педагогічні науки: Зб. наук. праць. – Херсон, 2006. – Вип. 41. С. 387-391

9.     Юнг К. Г. Психологические типы [електронний ресурс] / К. Г. Юнг. – СПб. : Азбука, 2001. Режим доступу: http://www.pedlib.ru/Books/1/0163/1_0163-355.shtml



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info