zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



МІСЦЕ І РОЛЬ МИСТЕЦТВА В ХРИСТИЯНСТВІ У ТРАКТУВАННІ АВГУСТИНА БЛАЖЕННОГО

 

Лещенко А.М.

Украина, г. Херсон,

Херсонская государственная морская академия

 

Анализируются взгляды Августина Блаженного относительно роли и значения искусства в христианстве. Акцентируется внимание на том, что Августин Блаженный вводит так называемый практически-утилитарный подход в понимании значения искусства для развития и распространения христианского вероучения. Определяется, что А. Блаженный формулирует основы нового понимания предназначения искусства: транслировать духовные ценности христианства.

 

Протягом двох тисяч років християнські мислителі шукають відповіді на питання щодо можливостей мистецького впливу на людину. З моменту зародження християнства спроби відмежуватися від мистецтва не мали успіху. Тож, протягом всього періоду йде процес «діалогу» християнства та мистецтва. Починаючи з апологетичного періоду, робляться спроби дати відповідь на питання: у чому сила мистецтва і яке місце воно займає у християнському віровченні.

Це питання не втрачає своє актуальності і сьогодні, а тому аналіз поглядів християнських мислителів дає змогу наблизитися до розуміння ролі та значення мистецтва у християнстві, визначення основних функцій та завдань, які ставилися і ставляться перед ним з точки зору християнського віровчення.

Важливими є погляди Августина Блаженного, який підсумовує напрацювання своїх попередників щодо ролі та значення мистецтва у християнстві. Августин, закріплює практично-утилітарний підхід у розумінні значення мистецтва для християнина. Він акцентує увагу на аспектах корисності чи шкоди мистецтва для людини «нового града» [2].

Мистецтво, Августин, ділить на вільне і корисне. Вільне мистецтво призначене для інтелектуальної діяльності, воно високе за своєю суттю і призначенням і разом з тим, істинне (сім вільних мистецтв). Істинність вільного мистецтва зумовлюється його раціональністю. Тому, він закликає вивчати вільне мистецтво, адже це допоможе людській душі зрозуміти «... у чому криється краса всесвіту (universitatis), вірно названого так від слова «єдність» (abuno) [3]. Корисним є все те, що є витвором людських рук, але разом з тим воно приносить раціональне та почуттєве задоволення.

Продовжуючи розвивати ідеї попередників, Августин настоює на існуванні насолоди, як зв’язуючої ланки між розумом і почуттями людини, але почуття це іманентна складова розуму, їх не можна відокремити, адже «відчувають не самі очі чи вуха, а дещо інше. І якщо ці почуття не приписати розумові, то ще менше вони можуть бути приписаними будь-якій іншій частині душі» [3]. Але, разом з тим, розум може стати підконтрольним почуттям, коли мова йде про витвори мистецтва. Саме тоді людина сприймає все завдяки зорові та слухові, які і впливають на розум. «Що стосується зору, то все, у чому помічається розумна співмірність частин, за звичай називається прекрасним. А що стосується слуху, то коли ми знаходило слово розумним і розмірений спів гармонійним, отримана від цього насолода називається вже власним ім’ям. ... Ми визнаємо віднесеними до розуму те, у чому виявляється деяка стрункість і співмірність» [3]. Августин наголошує, що ці ознаки характерні для усіх видів мистецтва і саме вони відповідають за отримання розумної насолоди від сприйняття того чи іншого твору. Фактично мистецтво має нести не просто тільки насолоду почуттів, але й давати певну насолоду для розуму: обмислювання значення того чи іншого знаку твору, визначення сенсу тощо. У цьому процесі розум і почуття виступають як єдине ціле, зокрема «одна справа почуття, а інша - те, що через почуття: почуттю приносить насолоду ..., але душі через почуття - тільки прекрасний сенс...» [3]. Роль розуму, у творені людиною всього, є безапеляційною для Августина, і мистецтво не стало виключенням: «розум ... прийшов до думки відшукати і дослідити ту силу, яка народила мистецтво» [3]. Для цього йому, за Августином, треба було позбутися почуттів і відшукати красу, яка є породженням Всевишнього. Саме у пошуці відповіді на це питання, Августин приходить до висновку, що завдяки тому, що розум сформулював такі поняття як ритм, римування тощо, сила мистецтва має колосальний вплив на почуття людини. А так, як в основі цих категорій лежать числа,то розум трактує їх «божественними і вічними, особливо тому, що за їх допомогою він випрацьовував усе найбільш піднесене» [3]. Так, музика бере свій початок частково від почуттів, а частково від розуму. Фактично, почуття спровокували розум на пошук і формування ритму, ладу тощо, що і привело до виникнення теорії музики. Приблизно такий же процес формування усіх видів мистецтва. Саме ж мистецтво, розуміється Августином існуючим тільки у душі художника. Воно є своєрідною потенцією до творчості, а у творах художник зображує тільки копію того, що є в його душі. Августин запитує: «Хто почне стверджувати ... Що яке-небудь мистецтво зобов’язане своїм існуванням не розумові; чи що мистецтво не існує в художникові, навіть якщо він його не застосовує на ділі; або що воно може існувати поза [його] душею, чи там, де немає життя; ... Чи що одне є мистецтвом, а дещо інше розум? Бо хоч і говориться, що мистецтво є ніби то якийсь єдиний звід багатьох розумних положень, проте ми маємо повне право розуміти і називати мистецтво єдиним розумом» [1].

Найвищим з мистецтв є музика, яка дозволяє людині передати її глибинний стан душі, те що не можна передати словами, те що є найпотаємнішим. Найпотаємнішим для людини є переживання Божественного, належності до нього тощо. Крім того, музика при поєднанні з поетичним словом має колосальний емоційний вплив, а тому це сприяє ефективному розумінню та засвоєнню духовного сенсу твору. Августин наголошує на тому, що будь-який вид мистецтва має сприяти засвоєнню християнських духовних істин. Ці думки, стануть основою для розуміння ролі мистецтва, як допоміжного засобу для залучення людини до християнського віровчення.

Отже, для Августина (до речі як і для його попередників) абсолютною красою є Бог, який є творцем усього. Усе творилося Богом, як найгеніальнішим Художником, за законами краси, тому у всьому присутня Божественна геніальна задумка. Августин, підводячи підсумок апологетичних шукань, акцентує увагу на духовній красі, яка досягається вивченням мистецтва. Тільки після цього людина може досягти блаженства, яке є результатом задоволення отриманого від сприйняття та розуміння Прекрасного. Тому, людина-художник, маючи досвід Божого творіння, намагається також творити за законами краси. У дусі людини-художника вже закладені ці закони краси, тому вона намагається реалізувати цей дар у творах мистецтва. Найкраще виразити красу можна у слові та музиці, які і передають ту найвищу духовну суть. Августин чітко сформулює завдання мистецтва: долучити людину до духовних цінностей християнства. Для цього воно може використовувати як емоційно-естетичний вплив, так і символьно-знакові механізми. Останні займуть пріоритетне місце у середньовічній християнській традиції.

Отже, Августин, продовжуючи захищати християнство від впливу греко-римської культури, акумулює надбання своїх попередників щодо формування основи нового розуміння ролі мистецтва у житті людини-християнина: презентувати духовні цінності християнства. Піднімає питання пов’язанні з творчістю, як сакральним процесом. Адже, світ також є результатом творчості: Божественної творчості яка ґрунтується на законах міри, гармонії, порядку, краси тощо. Закладає початки так би мовити емоційно-естетичного та символьно-знакового підходів до пізнання та розуміння світу реального та ірраціонального, а сприяти цьому має якраз мистецтво. Тим самим, стверджується пріоритетна роль мистецтва у трансляції сакральної суті християнського віровчення у свідомість вірянина.

 

Список джерел та літератури

1.     Аврелий Августин, блаженный. О бессмертии души. // Блаженный Августин. Творения (том первый). Об истинной религии. СПБ: Издательство «Алетейя» и К.: УЦИММ-Пресс. 1998. – С. 373 – 393 // Режим доступа: http://azbyka.ru/otechnik/ Avrelij_Avgustin/o-bessmertii-dushi/

2.     Аврелий Августин, блаженный. О граде Божьем. // Блаженный Августин. Творения. – Том 3-4. СПБ: «Алетейя», 1998. Подготовка текста к печати С. И. Еремеева (оцифровка с издания: Мн.: Харвест, М.: АСТ, 2000) // Режим доступа: http:// azbyka.ru/otechnik/Avrelij_Avgustin/o-grade-bozhem/

3.     Аврелий Августин, блаженный. О порядке // Режим доступа: http://azbyka.ru/ otechnik/Avrelij_Avgustin/o_porjadke/



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info