zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



УДК 008 + 130.2

 

РОЗБУДОВА НООСФЕРИ: МІФ ЧИ ГЛОБАЛЬНА МЕТА?

 

Складановська М.Г.

Україна, м. Дніпропетровськ,

Придніпровська державна академія

будівництва та архітектури

 

В статье анализируются существующие трактовки понятия «ноосфера», ноосферогенез как необходимый этап коэволюции природы и общества, стратегия выживания человечества.

 

В наш час практично всі сфери діяльності людини дістали такого розвитку, при якому вирішальним для збереження життя стає адекватність цілісного сприйняття буття. Ситуації порушення основних принципів гомеостату раніше торкалися головним чином структури людських стосунків. Сьогодні вони розглядаються в системі стосунків людини з природою, в її моральних орієнтаціях, у ставленні до себе. Якщо раніше екологічні кризи носили локальний або регіональний характер, то зараз виникла загроза глобальної кризи, яка вже почала реалізуватися внаслідок необмеженого росту населення планети, необміркованого природокористування, неусвідомлення його результатів і темпів наближення екологічної катастрофи, яка неминуче охопить планету за умови продовження руйнування людиною біосфери і відсутності змін у формуванні екологічної свідомості кожної особистості. Реальною стає загроза виснаження не тільки матеріальних, природних, але й екологічних ресурсів, тобто таких, без яких не можливе життя на Землі: чисте повітря, прісна вода, родючі ґрунти, рослинний та тваринний світ, ліси, джерела енергії. Руйнується біосфера – руйнується і система цінностей, особливо у молодого покоління.

Великий вчений і філософ В.І. Вернадський вже на початку ХХ століття передбачав: “Вплив людини на природу зростатиме настільки швидко, що людина повинна взяти на себе відповідальність за майбутній розвиток планети. Розвиток довкілля і суспільства стане нероздільним, а біосфера переходить до нового етапу свого еволюційного розвитку, нового стану – ноосфери.” [1, с.138] Цей термін ввели геолог-палеонтолог П. Тейар де Шарден та Е. Леруа – французький математик і філософ, які сформулювали свої ідеї після лекцій В. Вернадського у Сорбонні в 1923-24 роках. Ще й досі цей термін припускає багатозначні тлумачення.

Мета статті – аналіз існуючих трактувань змісту поняття «ноосфера» та його рецепції в сучасному науковому дискурсі.

Виклад матеріалу. Дослівний переклад „ноосфера” - сфера Розуму. В літературі можна зустріти й такі тлумачення: ноосфера – це: частина біосфери, яка опинилася під впливом людини і перетворюється нею; освоєна людиною біосфера; онтологічна категорія; інтегрована думка людства; границя нашого сучасного світосприйняття; екран, на який проектується загальнокультурний художньо науковий гіпертекст - змістовне поле; не предмет, який ми бачимо, а умова бачення в природі того, що залежить від людини; теоретичний конструкт; науково - поетичне вираження ідеї космічності людського розуму як творіння.

В останні десятиліття в літературі відбувається гостра дискусія навколо інтерпретації поняття «ноосфера» і можливості ноосферного розвитку людства. І це не дивно. Адже трактування поняття ноосфера як необхідної умови коеволюції людського суспільства і природи ставить під сумнів значення великої кількості досягнень техногенної цивілізації. Фактично можливі наслідки застосування технологій останнього століття можуть бути спрогнозовані тільки на обмежений період часу, причому існуючі моделі дають можливість зробити висновок про кількісні зміни в оточуючому середовищі, кількісні коефіцієнти інтенсивності впливу зміненого середовища на організм людини. Але, нажаль, ми ще не здатні спрогнозувати якісні зміни в довкіллі, фізичному й психічному здоров’ї людини. Як наслідок, виникають концепції трактування ноосфери як «релігійно-утопічного» вчення (М.Кузнєцов, І.Понкін, Ф.Штільмарк), сцієнтистського аналогу соціально-політичної утопії (А.Позняков, В.Кутирєв, Н.Мітрохін). Але є й інші погляди на зміст поняття ноосфери й можливості носсферного розвитку людства.

М.Моїсеєв визначає ноосферу як той період історії людства, коли «його Колективний розум і Колективна Воля виявляться здатними забезпечити коеволюцію, тобто сумісний розвиток Природи і Суспільства» [2, с.253].

Л.Фесенкова [3] вважає вчення про ноосферний розвиток людства утопією, яка віддаляє від пошуку реальних шляхів подолання екологічної кризи, і тільки екофільний світогляд людства захистить природу від тотального знищення. Але які ж шляхи формування екологічної свідомості, екофільного світосприйняття? Про це авторка не пише. Ми вважаємо, що саме поняття світогляду має своїм підґрунтям свідому діяльність людини, розвиток її інтелекту. Таким чином, керована коеволюція людини і біосфери обов'язково приводить нас до необхідності усвідомлення причин глобальної екологічної кризи, прогнозування можливих наслідків прийняття рішень в економіці, політиці, культурі. А отже – до першочергової ролі розуму, інтелекту людини у виборі стратегії свого подальшого розвитку.

В інтерпретаціях поняття «ноосфера» в наш час переважають песимістичні оцінки. І це не випадково. Адже й наукова думка відчуває на собі вплив життєвої реальності, яка надає все більше прикладів дисгармонійного впровадження в практику наукових досліджень, відкриттів і технологій. Техногенні катастрофи й аварії все більше стають залежними не від помилок технічного характеру, а від здатності людського інтелекту передбачати наслідки своїх повсякденних вчинків, відповідальності за них, за виконання або невиконання інструкцій з експлуатації складних систем, інфраструктури тощо. Отже, реальних кроків на шляху коеволюції людини і природи, розумного управління цим процесом, нажаль, мало.

На наш погляд, розповсюджена методологічна помилка полягає в сприйнятті тотожності наукового і технічного розвитку як підґрунтя ноосферного розвитку людства. Так, залежність сучасної людини від техногенної цивілізації зростає, а отже не може гарантувати гармонійне співіснування людини і природи. Але, на нашу думку, тільки перший етап перехідного періоду ноосферогенезу буде спрямований на досягнення сталості розвитку технологій та їх безпечного використання. Мета подальших наукових досліджень – пізнання фундаментальних законів природи і життєдіяльності людини як її частини для можливої зміни способу життя Homo Sapiens, що тягне за собою зменшення залежності виживання людини від техногенного оточення в повсякденному житті, опанування нової культури, базисом якої є екоетичні цінності, екоцентрична парадигма світосприйняття.Тож навіть з прагматичної точки зору (адже ціна таких змін – виживання людства), зусилля, спрямовані на трансформацію суспільної екологічної свідомості, аксіосфери сучасної людини, формування її екологічної культури — це першочергове і невідкладне завдання, яке ставить перед науковою, освітянською, культурною спільнотою загроза глобальної екологічної кризи, небезпека проходження «точки неповернення».

Прогнозування шляхів прямування людства до етапу ноосфери (ноосферогенез), нової цивілізації ми знаходимо у роботах М.Моїсєєва, М.О.Реймерса, А.Урсула, В.Матросова, В.Зубакова. Поруч з необхідністю розробки теоретичних основ нового світосприйняття як державної ідеології згідно з принципом “Земля – наш дім ”, вважається за необхідне істотна депопуляція людства для усунення хронічної бідності і забезпечення гомеостазу.

В.Горшков, В.Данілов-Данільян, К.Кондратьєв обґрунтували теорію біотичної регуляції і стабілізації навколишнього середовища. Запропонований ними критерій – екологічна техноємність – визначає межу стійкості біосфери до антропогенних впливів. Виходячи з їх розрахунків, необхідні термінові зниження чисельності населення Землі заради збереження біотичної рівноваги і антропогенного навантаження на біосферу – в 10 разів як найменш. Отже усвідомлення необхідності обмеження особистих потреб людини є необхідною умовою подальших кроків коеволюції. Можливість здійснення цих кроків та їх результативність спеціалісти оцінюють по-різному: як песимістично, так і оптимістично, зі значною долею сумніву в оптимістичному прогнозі можливості досягнення умов коеволюції Людини і Природи і з рівною долею раціонального прогнозування “50 на 50” за умови здійснення вище означених заходів.

Теперішній етап розбудови ноосфери (або наближення до цього етапу) має включати як вивчення умов екологічного імперативу, так і його впровадження в практичну діяльність, вироблення нової системи моральності епохи ноосфери і запровадження її у життя, заборону війн, аналіз конфліктних, кризових ситуацій і вироблення колективних рішень, безперервний діалог «Природа-Суспільство», постійне самовдосконалення.

Екологічний імператив в цьому контексті – це сукупність умов , порушення яких буде мати для людства незворотні катастрофічні наслідки. Це умови забезпечення майбутнього людства. До них, на наш погляд, можна віднести:

·       усвідомлення єдності Людини і Природи, Людині і Всесвіту;

·       усвідомлення права на життя для кожного суб’єкта (об’єкта) біосфери;

·       неможливість припинення існування будь-якого елементу Універсуму, виходячи з бажання іншого;

·       необхідність пізнання законів Всесвіту, законів розвитку природи для координації з ними діяльності людства, активності Розуму, необхідність самопізнання і розвитку самосвідомості людини;

·       об’єктивна неможливість зміни параметрів навколишнього середовища в окремо взятому місці без зрушень в усій системі в цілому;

·       усвідомлення катастрофічності для існування людства подальшого розвитку техногенної цивілізації і необхідності пошуків шляхів коєволюції людини і природи;

·       усвідомлення невідкладності розв’язання першочергових екологічних і психолого-екологічних завдань задля припинення сповзання до прірви самознищення.

В останні роки для вивчення ноосферної стадії еволюції біосфери почали використовувати математичне моделювання. Прикладом може бути експериментальний комплекс “Біосфера-2” в Аризоні, мікрокомплекс “Біос-3”, за допомогою яких було з'ясовано, що система життєзабезпечення, що заснована на біологічному кругообігу, реально може існувати. Ці штучні екосистеми – моделі ноосферного розвитку, які можуть стати основою для розробки нових принципів природокористування, збереження основних структур біосфери, що буде основою для подальшого розвитку людства. Такого розвитку цивілізованого суспільства, де основним фактором є розумова діяльність людини. Л.Юрченко вважає, що в наш час розвиток ноосфери – це глобальна мета суспільного прогресу як в силу всезагальності, так і в силу глибини перетворень [4, с.81].

Синергетичний підхід дає підстави стверджувати: майбутнє неоднозначне, але саме людина, її зусилля грають провідну роль як у трансформації нелінійних соціальних серед, так і у виборі шляху виходу з нелінійних ситуацій, що мають широкий спектр варіантів розвитку.

Висновки. Вернадський вважав, що ноосферу треба творити. Це процес, який містить в собі не тільки наукове пізнання, освіту, інтелектуалізацію всіх сфер діяльності людини, але й формування демократичних і соціальних організацій людей, здатних об'єднати людство, соціальних структур, здатних забезпечити цілеспрямований розвиток біосфери і контролювати ці процеси в планетарному масштабі. І ключовий ланцюжок – зміна акцентів і пріоритетів у ставленні людини до світу, гуманістичних цінностей людства, формування нової ноосферної моралі і етики, визнання права на існування усього живого на Землі. Актуальність вчення В.Вернадського в наш час полягає саме у вимогах розробки нових принципів зкоординованих дій людства, нових стандартів поведінки людини і критеріїв її діяльності.

В наш час поняття ноосфера та ноосферний розвиток людства нероздільно пов’язані з формуванням екологічної свідомості, екологічної культури сучасної людини, всього суспільства. Отже, в наш час вивчення проблеми розвитку ноосфери є нагальним завданням і необхідною умовою подальшого існування людства. Ноосферний розвиток людства – це стратегія його виживання. Доля нашої планети й доля людства – це єдина доля.

 

Використана література

1.     Вернадский В.И. Биосфера и ноосфера / В.И. Вернадский – М.: Наука, 1989. – 261с.

2.     Моисеев Н.Н. Быть или не быть… человечеству? / Н.Н. Моисеев – М.: б/и, 1999. – 288 с.

3.     Фесенкова Л. Учение о ноосфере в современной экологической ситуации / Л. Фесенкова // Высшее образование в России. – 2008. – №1. – С. 142-147.

4.     Юрченко Л.І. Екологічна культура в контексті екологічної безпеки: моногр. / Л. І. Юрченко. – К.: ПАРАПАН, 2008. – 296 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info