zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



РОЗВИТОК АНАЛІТИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

 

Михайленко С.І.

Україна, м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський педагогічний коледж

Дніпропетровського національного університету

імені Олеся Гончара

 

Аннотация. В статье проведен теоретический анализ проблемы формирования аналитической компетентности педагогов, конкретизировано направления развития аналитической компетентности будущих учителей начального образования.

Ключевые слова: компетентностный подход, компетентность, профессиональная компетентность, аналитическая компетентность.

 

Постановка проблеми. В Україні на сучасному етапі її розвитку відбуваються докорінні зміни в усіх сферах життя, в тому числі і в освіті. Глобалізація, зміна технологій, перехід до інформаційного суспільства виводять на перший план розвиток людини як важливий чинник прогресу. Тому перед державою, суспільством пріоритетним завданням постає необхідність розвитку освіти, першочергове розв’язання її нагальних проблем. Із прийняттям нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти (2011 р.) та Базового компоненту дошкільної освіти (2012 р.) компетентнісний підхід у навчанні міцно закріпився у всіх ланках неперервної освіти, сприяючи удосконаленню освітньої підготовки підростаючого покоління. Це в свою чергу вимагає суттєвих змін у підготовці педагогічних кадрів для роботи в сучасній освіті, в тому числі і початковій. Необхідно готувати конкурентноспроможного фахівця, здатного до ефективної професійної діяльності, який уміє творчо використовувати набуті знання і практичні навички, готовий до постійного професійного зростання. Важливу роль у цьому процесі відіграє орієнтація змісту і організації фахової підготовки майбутній вчителів з початкової освіти на компетентнісний підхід. Одним із складників професійної компетентності майбутнього вчителя є аналітична компетентність.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Компетентнісний підхід у системі освіти є предметом наукового дослідження Н. Бібік, І. Гудзик, Н. Дворнікової, І. Драч, О. Овчарук, О. Пометун, О. Савченко, С. Сисоєвої та ін. Аналітична компетентність розглянута в роботах І. Абрамової, Н. Зінчук, В. Кулешової, Л. Половенко та ін., інформаційно-аналітична – у працях Л. Астахової, А. Трофименко, Т. Камаєвої, Л. Петренко та ін. Незважаючи на достатню кількість досліджень з питання впровадження компетентнісного підходу в процес підготовки фахівців у вищих навчальних закладах, проблема розвитку аналітичної компетентності майбутніх вчителів з початкової освіти в процесі їх фахової підготовки не була предметом спеціального дослідження.

Мета статті – провести теоретичний аналіз проблеми розвитку аналітичної компетентності майбутніх вчителів початкової освіти, конкретизувати основні напрямки її формування.

Виклад основного матеріалу. Аналіз наукових і психолого-педагогічних джерел з питання компетентнісного підходу в освіті показує багатозначність підходів до поняття «компетентність». Погоджуємось із твердженням І.Драч щодо узагальнення трактування поняття «компетентність», яка зазначає, що компетентність має складний, багатовимірний, «голографічний» характер, що характеризується наявністю різних підходів та рівнів узагальнення при її тлумаченні. Природа компетентності така, що хоч вона і є продуктом діяльності, але не прямо випливає з нього, а є наслідком самоорганізації та саморозвитку індивіда, синтезу когнітивного, предметно-практичного та особистісного досвіду. Тому компетентність – це форма існування знань, умінь, освіченості в цілому, яка зумовлює особистісну самореалізацію, знаходження свого місця у світі, продукт цілісної, а не лише «знанієвої» освіти [2]

На думку М. Головань, в існуючих визначеннях підкреслюються наступні сутнісні характеристики компетентності: ефективне використання здібностей, що дозволяє плідно здійснювати професійну діяльність згідно вимогам робочого місця; володіння знаннями, уміннями і здібностями, необхідними для роботи за фахом при одночасній автономності і гнучкості в частині рішення професійних проблем; розвинена співпраця з колегами і професійним міжособистісним середовищем; інтегроване поєднання знань, здібностей і установок, оптимальних для виконання трудової діяльності в сучасному виробничому середовищі; здатність робити що-небудь добре, ефективно в широкому форматі контекстів з високим ступенем саморегулювання, саморефлексії, самооцінки; швидкою, гнучкою і адаптивною реакцією на динаміку обставин і середовища. Характеризуючи сутнісні ознаки компетентності людини, варто пам’ятати, що вони постійно змінюються (зі зміною світу, зі зміною вимог до «успішного дорослого»); мають діяльнісний характер узагальнених умінь у поєднанні з предметними уміннями і знаннями в конкретних галузях (ситуаціях); виявляються в умінні здійснювати вибір, виходячи з адекватної оцінки себе в конкретній ситуації; пов’язані з мотивацією на неперервну самоосвітню діяльність. [1]

Під професійною компетентністю педагога розуміють особистісні можливості викладача, які дають йому можливість самостійно й ефективно реалізовувати цілі педагогічного процесу. Для цього потрібно знати педагогічну теорію, уміти застосовувати її на практиці. Професійна компетентність викладача – це єдність його теоретичної і практичної готовності здійснювати педагогічну діяльність. Зміст психолого-педагогічних знань визначається навчальними програмами. Психолого-педагогічна підготовленість передбачає знання методологічних засад і категорій педагогіки; закономірностей соціалізації й розвитку особистості: сутності, цілей і технологій навчання та виховання; законів вікового анатомо-фізіологічного та психічного розвитку дітей, підлітків, юнацтва. Вона є підґрунтям гуманістично-орієнтованого мислення педагога. Психолого-педагогічні і спеціальні (фахові) знання є необхідною, але недостатньою умовою професійної компетентності. Практичне розв'язання педагогічних завдань забезпечують уміння і навички, передумовою яких є теоретико-практичні та методичні знання.[7]

Підтримуємо висновок І. Драч, що під професійною компетентністю педагога розуміють його здатність до виконання педагогічної діяльності на основі інтеграції теоретичних знань, практичних умінь, досвіду, цінностей і значущих особистісних якостей, міру й основний критерій відповідності її вимогам. [3]

Однією із складових професійної компетентності вчителя є аналітична компетентність. Сутність аналітичної компетентності становить здатність здійснювати аналіз певного виду діяльності або процесу для вирішення кола професійних завдань з допомогою різноманітних методик, підтримки прийняття рішень.

Як зазначає Л.П. Половенко, аналітична компетентність є головним компонентом здатності теоретизувати, знаходити причинно-наслідкові зв'язки між явищами, становить основу загальних здібностей і необхідна для успішного освоєння людиною різних видів діяльності.[6]

В публікаціях Г.А. Умерової зазначається, що під аналітичною компетентністю майбутніх фахівців розуміють інтегральну характеристику особистості майбутнього фахівця, яка направлена: на уміння аналізувати інформацію з метою її використання в навчальній і професійній діяльності; на вирішення навчальних і професійних задач методом аналізу в умовах неповної інформованості; на уміння аналізувати власну навчальну і професійну діяльність з метою підвищення її ефективності; на розуміння і усвідомлення питання, що вивчається, в процесі навчання і професійної діяльності через аналітичну діяльність. Складовими аналітичної компетентності є: усвідомленість і готовність до аналітичної діяльності; добросовісне виконання аналітичних задач; аналітичні здібності і логічне мислення; володіння основними прийомами аналітичної діяльності і алгоритмами виконання аналізу; уміння розв’язувати професійні задачі ґрунтуючись на аналітичних методах; здатність знаходити причинно-наслідкові зв’язки; здатність генерувати нові ідеї на основі виконаного аналізу; досвід аналітичної діяльності; уміння аналізувати й адекватно оцінювати прийняті рішення, а також вносити в них корективи за необхідності та ін. [8]

В основі аналітичної компетентності лежить сформованість аналітичних умінь, які виступають також одним із критеріїв педагогічної майстерності. Саме через аналітичні вміння виявляється узагальнене вміння педагогічно мислити. Таке уміння складається з низки вмінь: розбивати педагогічні явища на окремі елементи (умови, причини, мотиви, стимули, засоби, форми прояву тощо); осмислювати кожну частину у взаємозв’язку з цілим, з провідними сторонами; знаходити в теорії навчання і виховання ідеї, висновки, закономірності, які є адекватними логіці явища, що розглядається; правильно діагностувати педагогічні явища; знаходити основне педагогічне вміння (проблему) та засоби його оптимального вирішення. [4, с.11]

Основа аналітичних умінь – система відношень майбутнього вчителя до професійно-педагогічної діяльності, учасників навчального процесу, до самого себе як суб’єкта педагогічної діяльності. Відношення задають ціннісні та цільові орієнтири в педагогічній діяльності в цілому і в застосуванні аналітичних умінь зокрема.

Для організації результативного процесу формування у майбутніх вчителів аналітичних умінь необхідно виділити групи даних умінь.

Аналітико-прогностчні уміння мають своїм об’єктом існуючу в даний час ситуацію і спрямовані на отримання інформації, необхідної для побудови педагогічних прогнозів, нормативних моделей і як підсумок – педагогічних проектів.

Аналітико-рефлексивні уміння мають своїм об’єктом педагогічну взаємодію, що вже відбулась. Вони спрямовані на аналіз власної діяльності і її результатів за певний період і на рефлексію своїх думок, почуттів, відношень в тій чи іншій ситуації професійної діяльності.

Всередині кожної з груп виділяють уміння, спрямовані на аналіз педагогічного процесу чи його цілісного фрагмента і на аналіз результату педагогічної діяльності за певний період.

Той факт, що об’єктом аналізу виступає цілісна педагогічна ситуація, обумовлює необхідність виділення ще двох груп аналітичних умінь. В педагогічній ситуації виділяють два боки: зовнішній, об’єктивний (предметно-просторове, інформаційне, поведінкове оточення, в якому відбувається педагогічна взаємодія) і внутрішній, суб’єктивний (особливості сприймання і переживання ситуації учасниками педагогічної взаємодії). У відповідності до цього доцільно виділити уміння, спрямовані на аналіз 1) зовнішніх умов педагогічної взаємодії як складової педагогічної ситуації і 2) внутрішньої складової педагогічної ситуації. Останні передбачають а) аналіз знань, відношень, емоційного стану учнів, б) самоаналіз. При цьому використовуються як аналітико-прогностичні, так і аналітико-рефлексивні уміння, орієнтовані на аналіз процесу розгортання педагогічної ситуації та її результатів.

Отже, кожне з аналітичних умінь майбутніх вчителів початкової освіти може бути розглянуте: 1) з точки зору мети його застосування (побудова педагогічних прогнозів чи аналіз і рефлексія діяльності); 2) у залежності від характеристик педагогічної діяльності (процесуальні чи результативні); 3) за об’єктом аналізу (зовнішні умови діяльності чи відношення учасників ситуації до того, що відбувається). Такий підхід до класифікації педагогічних умінь дозволяє структурувати діяльність з їх формування у майбутніх вчителів. [5]

Аналіз джерел [1-8] дозволяє виділити групу важливих чинників формування аналітичної компетентності майбутніх вчителів початкової освіти, ефективність яких може бути підсилена за рахунок застосування в освітньому процесі новітніх інформаційних технологій: розвиток мотивації, посилення інтересу до навчання, у тому числі до способів одержання знань; розвиток мислення, інтелектуальних здібностей студентів; індивідуалізація та диференціація навчання; розвиток самостійності; надання переваги активним методам навчання; збільшення арсеналу засобів пізнавальної діяльності, опанування сучасних методів наукового пізнання, пов’язаних із застосуванням комп’ютерів; спрощення та збільшення швидкості доступу до навчальної та наукової інформації через мережу Інтернет.

Висновки.

Поняття «компетентність» має багатозначне трактування. Важливе місце у підготовці майбутнього вчителя початкової освіти має формування професійної компетентності, однією із складових якої є аналітична компетентність.

В основі аналітичної компетентності лежить рівень сформованості аналітичних умінь. До суттєвих характеристик аналітичних умінь відносяться їх складний, системний характер; опора на складні мислительні процедури; зв'язок з відношенням педагога до професійної діяльності і з теоретичними знаннями; спрямованість на цілісну ситуацію педагогічної взаємодії.

 

Джерела та література:

1.     Головань М.С. Компетенція і компетентність: досвід теорії, теорія досвіду [Електронний ресурс]/ М.С. Головань// Режим доступу: http://uabs.edu.ua/images/ stories/docs/K_VM/Holovan_03.pdf

2.     Драч І.І. Аналіз базових категорій компетентнісного підходу та їх співвідношення [Електронний ресурс] / І.І. Драч // Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/6861/1/ Стаття_4_І.Драч.pdf

3.     Драч І.І. Основні підходи до визначення професійної компетентності педагога [Електронний ресурс]/ І.І. Драч // Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/6879/1/ Стаття_7_І.Драч.pdf

4.     Кайдалова Л.Г. Педагогічна майстерність викладача: Навчальний посібник/ Л.Г. Кайдалова, Н.Б. Щокіна, Т. Ю. Вахрушева. – Х.: Вид-во НФаУ, 2009. – 140 с.

5.     Овсянникова И.Г. Аналитические умения будущих учителей: сущностные характеристики [Електронний ресурс] / И.Г. Овсянникова // Режим доступу: http://cyberleninka.ru/article/n/analiticheskie-umeniya-buduschih-uchiteley-suschnostnye-harakteristiki

6.     Половенко Л.П. Аналітична компетентність – ключовий складник професійної компетентності майбутніх фахівців з економічної кібернетики/ [Електронний ресурс] / Л.П. Половенко// Режим доступу: http://www.kpi.kharkov.ua//archive/ Наукова_періодика /tipuss/ 2012_1/polov.pdf

7.     Теорія і методика професійної освіти: навч. посіб. [Електронний ресурс]/ З.Н. Курлянд та ін. [за ред. З. Н. Курлянд] // Режим доступу: http://pidruchniki.com/1333122255095/pedagogika/profesiyna_kompetentnist_profesionalizm

8.     Умерова Г.А. Место и роль аналитической компетентности в структуре профессиональной компетентности будущих инженеров-педагогов/ Г. А. Умерова // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2014. - № 3 (37). – С. 254-263.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info