zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



БІОЛОГІЧНА ДІЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН Емістим С, Вимпел та Янтарної кислоти за різних способів застосування на посіви озимої пшениці сорту золотоколоса

 

Приплавко С.О., Гавій В.М.

Україна, м. Ніжин,

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

 

В статье приведены результаты исследований способов применения синтетических регуляторов роста растений Эмистима С, Вымпела и Янтарной кислоты на посевах озимой пшеницы сорта Золотоколоса. Рассмотрено влияние этих препаратов на такие показатели: полевая всхожесть семян, количество воды в растительной пробе, динамику массы сырого и сухого вещества, процентное количество сухого вещества в растительной пробе, высота растений и площадь ассимиляционного аппарата. В результате исследований установлено, что двухразовое применение препарата Вымпел влияет на повышение зимостойкости озимой пшеницы.

 

Одним із важливих завдань фізіології рослин є інтенсифікація виробництва сільськогосподарської продукції з одночасним скороченням енергетичних витрат. Крім агротехнічних прийомів та досягнень селекції новим елементом аграрних технологій є застосування регуляторів росту рослин синтетичного та природного походження як засобів оптимізації та підвищення продуктивності. Регуляція росту і розвитку рослин за допомогою стимуляторів нині знаходить широке застосування [1]. Саме тому потреба вивчення особливостей застосування деяких екологічно безпечних регуляторів росту, які можуть вплинути на окремі етапи розвитку рослин та їх порівняльна дія є досить актуальною.

Мета даної роботи полягає у з’ясуванні ефективності та способів застосування препаратів Емістим С, Вимпел та Янтарної кислоти на динаміку процесів росту та асиміляції озимої пшениці сорту Золотоколоса в осінньо-весняний період.

Польові дослідження проводили на території навчально-дослідної агробіостанції Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. На окремі ділянки висівали насіння, яке витримували у розчині Янтарної кислоти або інкрустували розчинами Емістиму С та Вимпелу. Крім того на деяких ділянках проводили додаткове обприскування посівів розчинами досліджуваних препаратів у період кущіння. Дослідження проводили за методиками, які дозволяють встановити дію регуляторів росту на польову схожість, вміст води в рослинній пробі, динаміку маси сирої та сухої речовини, процентний вміст сухої речовини в рослинній пробі, висоту рослин та площу асиміляційного апарату [2]. Динаміка росту озимої пшениці восени дозволяє встановити особливості підготовки рослин до періоду зимового спокою.

Досліджуючи вплив регуляторів росту на польову схожість насіння озимої пшениці сорту Золотоколоса було встановлено, що на шістнадцяту добу після висівання найкращий вплив на цей показник мали препарати Вимпел (83%) та Емістим С (82%), які на 2-3% перевищували показники контролю. Найменша схожість спостерігалась при застосуванні Янтарної кислоти (71%), яка мала менші показники за контроль на 9%.

Найефективнішим стимулятором, який активізував водний режим рослин був Вимпел при його дворазовому (восени) та одноразовому (навесні) застосуванні, який протягом всього досліджуваного періоду вегетації сприяв активному засвоєнню води і перевищував показники контролю на 4-6%.

За результатами досліджень було встановлено, що найкращий вплив на масу сирої речовини рослин озимої пшениці виявляє дворазова обробка рослин пшениці Вимпелом. Це можна пояснити тим, що присутність солей гумату натрію у складі препарату підсилює коренеутворення, приводить до поліпшення живлення, що супроводжується активізацією росту надземної частини рослин.

Протягом весняного періоду під час проведення досліджень помітний вплив на масу сирої речовини також виявляв Вимпел у варіанті з додатковим обприскуванням рослин озимої пшениці: після першого зважування, його абсолютний показник становив 19,2 г, після другого – 20,9 г, після третього та четвертого – 39,6 г та 44,8 г відповідно.

Отже, за результатами досліджень встановлено, що препарат Вимпел після дворазового застосування має виражену позитивну дію на динаміку маси сирої речовини рослин озимої пшениці, збільшуючи її показники на 25% порівняно до контролю.

Найефективніший вплив на масу сухої речовини протягом осінніх досліджень виявив Вимпел як при одноразовому, так і дворазовому застосуванні, адже він перевищував показники контролю на 9-33%. Це може позитивно вплинути на зимостійкість озимої пшениці за рахунок накопичених вуглеводів.

Найкращий вплив на масу сухої речовини у весняний період виявили Вимпел та Емістим С із дворазовою обробкою. Їх показники перевищували значення контролю в межах 13-61% та 8-14% відповідно.

Завдяки розщепленню органічних речовин: білків, жирів, вуглеводів, що складають суху речовину, утворюється енергія, що необхідна для життєдіяльності рослин. Тому, чим більший процентний вміст сухої речовини в рослинній пробі, тим краще рослини переживають зиму [3]. Завдяки дослідженню було з’ясовано вплив регуляторів на цей показник.

Найкращий вплив на процентний вміст сухої речовини в рослинній пробі виявив Вимпел при одноразовому застосуванні восени та при дворазовому застосуванні весною.

Досліджувані регулятори росту позитивно впливають і на кількість листків на рослинах озимої пшениці. Дослідження показали, що у осінній період кількість листків у всіх варіантах рівномірно збільшувалась. У весняний період було встановлено, що під час першого вимірювання найбільша кількість листків спостерігалась у варіанті із застосуванням Янтарної кислоти для обробки насіння, яка на 25% перевищувала показники контролю. Після четвертого вимірювання найбільшу кількість листків мали рослини варіанту із застосуванням Янтарної кислоти з дворазовою обробкою, у яких цей показник на 21% перевищував показники контролю. Отже, за показником кількості листків на рослинах найкращим препаратом у весняний період була Янтарна кислота.

Найефективніше стимулює висоту рослин одноразове застосування Янтарної кислоти: після першого вимірювання вона сприяла перевищенню показника контролю на 2,08 см, після третього – її показники зростають до 15,6 см, а після останнього – до 16,5 см.

Як відомо високі рослини озимої пшениці здатні до вилягання, а в подальшому це впливає на їх продуктивність. Тому доцільно було дослідити дію Вимпелу, Емістиму С та Янтарної кислоти на висоту рослин у весняний період.

Найкраще на висоту рослин впливає Янтарна кислота після одноразового та дворазового застосування. Вимпел та Емістим С як при одноразовому, так і при дворазовому застосуванні на цей показник ефективного впливу не виявили, а отже рослини варіантів, де застосовувались ці препарати менше вилягатимуть.

За результатами проведених досліджень було встановлено, що Янтарна кислота після всіх вимірювань суттєво впливала на висоту рослин, збільшуючи її в межах 2-15% порівняно до контролю. Тому, використання цього препарату буде впливати на врожайність, оскільки при збільшенні висоти можливе вилягання рослин.

Продуктивність рослин озимої пшениці залежить певною мірою від функціонування асиміляційного апарату. Фотосинтетичний асиміляційний листковий апарат характеризується передусім, оптимальністю розмірів, швидкістю формування і тривалістю функціонування. Від його просторової орієнтації як оптичної системи, насиченості хлорофілом, інтенсивності та продуктивності фотосинтезу й інших складових фотосинтетичної діяльності залежить повнота використання відновлювального і найбільш екологічно чистого фактора інтенсифікації – сонячної радіації [4]. Стимулятори росту можуть виступати одним із дійових факторів агротехніки, який в значній мірі впливає на формування площі асиміляційної поверхні рослин і відіграє вирішальну роль у формуванні продуктивності посівів.

За результатами досліджень встановлено, що застосування Янтарної кислоти та Емістиму С веде до збільшення площі асиміляційного апарату рослин озимої пшениці у осінній період, що сприяє накопиченню органічних речовин у рослинах.

Досліджуючи вплив регуляторів росту на перезимівлю озимої пшениці сорту Золотоколоса було встановлено, що найкращий вплив на цей показник мав препарат Вимпел з дворазовою обробкою (82%). Саме цей препарат сприяв накопиченню сухої речовини у рослин пшениці восени, чим можна і пояснити його дію. Найменша кількість рослин,  які перезимували спостерігалась при застосуванні Янтарної кислоти (76%), значення якої були на рівні контролю.  

Отримані результати біологічної дії препаратів Емістим С, Вимпел та Янтарної кислоти дозволяють зробити висновки про доцільність їх використання у сільському господарстві на посівах озимої пшениці. Найбільш ефективну дію на більшість досліджуваних показників проявив регулятор росту Вимпел.

 

Джерела:

1.     Регулятори росту на основі природної сировини та їх застосування в рослинництві / Яворська В.К., Драговоз І.В., Крючкова Л.О. та ін. – К.: Логос, 2006. – 176 с.

2.     Основи наукових досліджень в агрономії / Єщенко В.О., Копитко П.Г., Опришко В.П., Костогриз П.В./ За ред. В.О.Єщенка. – К.: Дія, 2005. – 288 с.

3.     Якушкина Н.И., Бахтенко Е.Ю. Физиология растений. – М.: Владос, 2005. – 463 с.

4.     Ничипорович А.А. Физиология фотосинтеза и продуктивность растений // Физиология фотосинтеза. – М., 1982. – С. 7–33.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info