zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



Питання становлення Екологічної естетики як нового спрямування філософського знання

 

Сулацкова О.Ф.

Україна, муцьк,

Східноєвропейський національний університет

імені Лесі Українки

 

В статті здійснено аналіз екологічної естетики, яка обґрунтовує естетичну цінність природи, досліджує естетичні стани людини у взаємодії з нею, визначається як філософія гармонії між людиною і природою, що виникає в певному контексті культури.

Ключові слова: екологія, культура, естетика, екологічна естетика, екологічна культура.

 

sulatskova o.f. question of becoming of ecological aesthetics as new aspiration of philosophical knowledge

The analysis of ecological aesthetics, which grounds the aesthetically beautiful value of nature, probes the aesthetically beautiful consisting of man of co-operating with it, is carried out in the article, it is determined as philosophy of harmony between a man and nature which arises up in the certain context of culture.

Keywords: ecology, culture, aesthetics, ecological aesthetics, ecological culture.

 

Краса – одна з істотних цінностей видів природи., а естетичні мотивації в екологічній культурі стоять поруч з етичними. Всі вони відносяться до цінностей природи. Естетика природи передбачає включення природних предметів у процес матеріального та духовного засвоєння людиною оточуючого середовища. Краса у природі , її зміст та критерії досконалості є початково людськими за своїм походженням і виражають позитивне естетичне переживання та особливі почуття, які складають основу естетичного відношення до природи. Екологічна естетика стверджує себе як філософія гармонії між людиною та природою.

Екологічна естетика – напрям сучасного дослідження, що далеко виходить за межі традиційного аналізу ролі природи в мистецтві. На базі синтезу екології та філософії мистецтва його представники прагнуть створення «естетики природи». Природне довкілля розглядається як джерело естетичного досвіду. Однією з теоретичних проблем, яка має розв’язуватись при цьому, є пошуки загальнолюдських цінностей у природі. Базовою нормою для екологічної естетики є не конвенційність або мода, а охорона природи, захист природних потреб, підтримка динамічної екологічної рівноваги. Головними еколого-естетичними принципами є гармонійність і функціональність[1; с.62].

Ще на початку ХХ століття у своїх дослідженнях розробили етико-естетичний підхід вітчизняні вчені А. П, Семенов-Тян-Шанський, І. П. Бородін, В. І. Талієв, Д. Н. Кайгородов.

Серед сучасних дослідників, що найбільш плідно займаються розробкою даних напрямків необхідно вказати В. Борейко, К. Горба, В. Грищенко, В. Сесина, Юрченко Л. І., Кисельова М. М., Яковенко М. Л.

Проблематика екологічної естетики, що її охоплюють закордонні дослідники, досить широка й стосується таких питань, співвідношення екологічної естетики й філософії мистецтва, поняття естетичної цінності природи, вивчення навколишнього середовища як естетичного об´єкта тощо. Серед західних авторів, що опікуються даними проблемами слід зазначити С. Баросса, А. Будрюнас, Є. Брэди, Р Веллек, А. Карлсон, Дж. Е.Мор, І. Сепанма, Ж. Томпсон, Т Федорцова, Д. Феннер, Ю. Харгроув, К. Эрингис, В. Бичков, Н. Маньковська, А. Тетиор та інші.

Ключовим поняттям екологічної естетики є "екологічна краса", що невід’ємна від гармонійності структури, особливостей функціонування екологічної системи, її доцільності. При цьому враховується положення Г. Гегеля, що "краса в природі прекрасна лише для іншого", тобто для нас, для свідомості, що сприймає красу.

Екологічна естетика розвивається сьогодні за такими напрямами, як: природоохоронна естетика; класифікація естетичних об’єктів природи (Ю. Сепанма); оцінка естетичної цінності природних ландшафтів з метою заповідання (К. Горб, А. Кримцов та ін.).

Завдання екологічної естетики полягають у дослідженні естетичних якостей природних об’єктів на основі безпосереднього їх спостереження й аналізу, екологізації сучасної освіти та формуванні в її суб’єктів екологічної культури й екологічної свідомості культурологічними методами, утвердженні ціннісного ставлення до природи й сприянні усвідомленню суспільством і кожним його членом цінності життя на Землі.

На думку Юрченко Л. І. краса природи приносить нам задоволення, але її цінність не може бути зведена дише відчуття задоволення. Красу природних об’єктів потрібно цінувати саму по собі і заради вкладеного в неї добра. У міру того, як людина поринає в переживання прекрасного ландшафту, відбувається відродження божественного  початку в її душі, зростає духовність. [3; с.50].

Яковенко М. Л. стверджує, що одна з таких потреб, часто не усвідомлювана індивідом, - в естетизації власного життя, сприйнятті навколишнього світу як іншого образу себе, потреба в насиченні прекрасним. Але для повного осмислення сутності екологічної естетики, пізнання прекрасного в природі та його подальшого зберігання слід зрозуміти, що естетика природи вимагає розвитку в людині чутливості, що сприяє здатності насолоджуватися знаходженням у природному навколишньому середовищі з його звуками, запахами та відчуттями, а не просто спогляданням її. Екологічна естетика в цьому сенсі - це філософія гармонії між людиною й природою, що виникає в певному контексті культури. Вона спрямована на осмислення цінності прекрасного в природі й виробленні нового розуміння тонких граней людського існування[4].

Екологічна естетика органічно пов’язує феномен прекрасного з феноменом життя. Сучасні дослідники вважають, що емоції й сприйняття краси є не лише продуктом виховання – вони виникають на ґрунті біологічної спадковості. Отже, відчуття прекрасного є водночас продуктом спілкування людини з природою і продуктом еволюційної адаптації людини до неї. Відомий італійський філософ Н. Аббаньяно вважає, що мистецтво взагалі є поверненням людини до природи, завдяки чому природа повертається до себе через людину[1; с.62].

На думку канадського екофілософа Аллена Карлсона, є два основних значення, що перетворюють річ в об'єкт естетичної насолоди: зовнішній зміст і внутрішній зміст. Зовнішній зміст — це фізичне (фарби, форма, висота і т.д.) сприйняття об'єкта. Внутрішній зміст — якості і цінності даного об'єкта, що викликають більш глибокі етичні асоціації. У випадку з “ядерним заходом” його смертоносні якості позбавляють сенсу всю естетику.

Як вважав І Кант, по справжньому красиво тільки те, що не має користі. Міркуючи про красу природи він знаходив споріднення краси природи з мораллю. Він писав, що в того, кого безпосередньо цікавить краса природи, маються принаймні задатки морального способу думки. На його думку прекрасне – це символ морального добра [3; с.50].

Л. Толстой називав природу безпосереднім вираженням краси і добра. Краса говорить про її моральний зміст. Цей прямий зв'язок між гарним і прекрасним старий як світ. Краса і мораль – це  одне і теж. Дика природа є найбільш красивою і моральною частиною природи [3; с.50].

О. Леопольд вважав, що дбайливе ставлення до природи – це не тільки економічна проблема. Слід шанувати не тільки те, що економічно вигідно, але і те, що добре етично і естетично. Краса природи приносить нам задоволення, але її цінність не може бути зведена дише відчуття задоволення. Красу природних об’єктів потрібно цінувати саму по собі і заради вкладеного в неї добра. У міру того, як людина поринає в переживання прекрасного ландшафту, відбувається відродження божественного  початку в її душі, зростає духовність[2].

Екофілософ Ю. Хагроув відзначає, що красиве місце в природі найчастіше розглядається як цінність досягнення наших цілей, як плацдарм для почуттєвого й оздоровчого задоволення, і тому в разі такого підходу естетична цінність зводиться до рівня споживання і вимірюється кількістю різних задоволень.

Відповідно до багатьох етичних і естетичних теорій гарне являє собою просте злиття моральних та естетичних концепцій, що включають почуття правоти і доречності, турботи і здійснення, задоволення від речей (природних і штучних). Таким чином, естетичне почуття, саме по собі, не гарантує охорону дикої природи. Краса може збільшувати мораль, а може стати рушійною пристрастю до контролю і керування природою.

Все це означає, що ми повинні цілком усвідомлювати наслідки пробудження в людях естетичного почуття. Естетичне почуття є лише тоді природоохоронним, коли заохочує цінувати красу природних ландшафтів і видів природи саму по собі чи заради них самих, а не як засіб для використання для особистих цілей. Іншими словами, естетичне почуття тоді стане природоохоронним, коли буде пов'язане з екологічною етикою. Естетику повинна супроводжувати етика. Мораль приборкує людину, бере її в руки, приборкує в ній звіра.

Зменшення естетичної цінності природного об’єкта усього лише через економічну доцільність аморально. Тому що, краса в природі чи мистецтві як власне добро, з чого складається наш моральний обов’язок. Саме тому екологічна естетика дуже необхідна сьогодні для формування екологічної культури. Адже, згідно з одним із визначень культури, екологічна культура - це добровільне обмеження себе, потреб своєї природи, заради збереження екології довкілля. Екологічна естетика обґрунтовує естетичну цінність природи, досліджує естетичні стани людини у взаємодії з нею. Вона визначається дослідниками як філософія гармонії між людиною і природою, що виникає в певному контексті культури. Отже механізмом цього є вплив художніх образів природи на емоції й почуття особистості, формування в неї на цій основі естетичного ставлення до природного довкілля, а через нього - екологічного мислення й екологічної свідомості, адже лише вони виступають основою еколого-етичної й еколого-відповідальної людської діяльності.

 

Література

1.     Кисельов М.М. Понятійний аппарат та закони сучасної екології: Навч. посіб. / М. М. Кисельов. – К. : Вид. ПАРАПАН, 2008. – 184 с.

2.     Леопольд О. Календарь песчаного графства. Пер. с англ. И. Г. Гуровой / Под ред. А. Г. Банникова.— М.: Мир, 1980. 210 с.

3.     Юрченко Л. І. Екологічна культура в контексті екологічної безпеки: Монографія. / Л. І. Юрченко – К.: Вид. ПАРАПАН, 2008. –296 с.

4.     Яковенко М. Л. Екологічна естетика як актуальний напрям сучасної культури . Філософія: конспект лекцій : Збірник праць / Київ, 2012.- 750 c.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info