zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

 

Торжевський М.В.

Україна, м. Київ,

Інститут підготовки кадрів Державної служби зайнятості

 

В статье дана оценка современного состояния государственного регулирования рынка труда и сферы занятости населения в Украине, проведен анализ предложенных изменений в законодательство о занятости и общеобязательном государственном социальном страховании на случай безработицы, а также предложены направления  реформирования сферы государственного регулирования занятости населения

Ключевые слова: рынок труда, занятость, безработица, государственное регулирование.

 

Поряд із структурно-інституціональними зрушеннями в економіці України змінюються пріоритети і цінності у соціально-економічному середовищі. Незважаючи на те, що формування ринку праці, його інститутів та інфраструктури почалось одразу з набуттям незалежності України, й сьогодні він виглядає недосконалим, недостатньо гнучким та структурно диспропорційним. Держава, в якості регулятора сфери зайнятості, не завжди виконує задекларовані зобов’язання, повільно реагує на зміну кон’юнктури та нові економічні тренди. Це є наслідком недосконалості державного механізму регулювання ринку праці та зайнятості населення.

В умовах глобалізації економіки та політики інтеграції України до Європейського Союзу пошук оптимальної моделі реалізації політики у сфері зайнятості та захисту громадян від безробіття є надзвичайно актуальним.

Зважаючи на особливості суспільно-економічного розвитку, ринок праці в Україні з початку свого формування набуває специфічних ознак, яких не мали країни зі стійкими ринковими відносинами: довгострокове існування суспільства в умовах гарантованого залучення до праці; неготовність державних структур бачити в безробітному об'єкт захисту та піклування; прагнення частини громадян існувати за рахунок допомоги по безробіттю; залежність роботодавця від суспільної думки, яка негативно трактує стан безробіття [3]. Ці фактори мали вплив на державну політику зайнятості в Україні, специфічно позначалися на проблемі безробіття та її соціальних наслідках.

Початок становлення ринку праці України пов'язують з ухваленням Закону «Про зайнятість населення» у березні 1991 року. Держава офіційно відмовилася від монополії на працевлаштування та зобов'язалася здійснювати матеріальну й соціальну підтримку громадян, які втратили роботу, визначивши правовий статус безробітного.

Внаслідок прийняття в 1996 році Конституції України та з ухваленням у 1998 році Закону України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» почався новий етап становлення правової бази у сфері зайнятості: забезпечені конституційні гарантії громадянам на соціальне забезпечення у випадку безробіття та запроваджена система державного соціального страхування.

Сьогодні основними нормативними актами, згідно з якими здійснюється регулювання ринку праці та зайнятості в Україні, є Закони «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Перший з них визначає правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття [2]. Другий - визначає принципи цього виду страхування, права громадян на матеріальне забезпечення на випадок безробіття, його розмір та умови призначення, порядок управління страхуванням та повноваження правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття [1].

Функції державних регуляторів ринку праці здійснюють Міністерство соціальної політики України, яке  координує і контролює виконання основних напрямів державної політики зайнятості та Державна служба зайнятості, яка цю політику реалізує.

Основними важелями сучасного механізму регулювання ринку праці та зайнятості є законодавчо-нормативні, економічні, організаційні, соціальні, мотиваційні. Система цих важелів діє в усіх аспектах соціально-трудових відносин. Від того, наскільки вони будуть ефективними, залежить розширення зайнятості населення. На жаль, практика засвідчила, що існуюча система управління процесами на ринку праці в Україні не завжди забезпечує можливості для дотримання державою своїх зобов’язань.

Зокрема, не наповнені практичним змістом положення статті 420 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом і його державами-членами якими передбачено реформування ринку праці. Кризова економічна ситуація та недосконала податкова система не сприяють збільшенню кількості нових робочих місць, розвитку малого та середнього бізнесу, підвищенню якості умов праці та рівня її оплати, легалізації неформальної зайнятості.

Рівень безробіття в Україні у І півріччі 2015 року становив 9,2% і досяг свого максимуму по відношенню до аналогічних показників останніх років (І півр. 2014 р. – 8,6%, І півр. 2013 р. – 7,6%, І півр. 2012 р. – 7,8%, І півр. 2011 р. – 8,4% і т.д.)

За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, рівень тіньової економіки у І кварталі 2015 року становив 47% ВВП [4], який є найвищим в Європі, а розмір середньомісячної заробітної плати за цей період - один з найнижчих у Європі: 4218 грн. [5] (за офіційним курсом Національного банку України станом на 01.04.2015 – 179,87 доларів США). Безумовно, вагомим фактором впливу на соціально-економічний розвиток України є військовий конфлікт у Донецькій та Луганській областях. Проте, основні причини такого становища в іншому: корупція в органах влади, яка спричиняє неврегульовані видатки роботодавців; один з найвищих в Європі розмір податкового навантаження на фонд оплати праці; недосконале та застаріле трудове законодавство.

Сьогодні в суспільстві йде обґоворення проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування державного управління у сфері зайнятості населення та соціального страхування на випадок безробіття», запропонованого Міністерством соціальної політики України [6].

Звертає на себе увагу, що при оновленні переліку соціальних послуг для населення та роботодавців, розробниками законопроекту був запозичений досвід розвинених країн світу. Наприклад:

- механізм субсидування зайнятості шляхом тимчасової компенсації роботодавцям, які працевлаштовують безробітних з числа дітей-сиріт, осіб, які відбули покарання у вигляді обмеження або позбавлення волі, осіб передпенсійного віку, осіб, звільнених з військової служби після участі в антитерористичної операції, витрат на їх заробітну плату, використовується в Австрії, Німеччині, Португалії та інших країнах;

- підвищення конкурентоспроможності молоді на ринку праці за кошти Фонду державного соціального страхування на випадок безробіття на умовах стажування випускників з компенсацією протягом року єдиного соціального внеску або витрат на підвищення кваліфікації таких осіб, застосовується у Нідерландах, Румунії, Німеччині;

- підтримка підприємницької ініціативи зареєстрованих безробітних, які отримали допомогу по безробіттю одноразово для започаткування власної справи шляхом надання послуг з фахового консультування, допомоги у плануванні та веденні бізнесу, у консалтингових центрах служби зайнятості за прикладом Бельгії, Болгарії, Німеччині, Греції, Польщі, Фінляндії, Хорватії тощо;

- сервіси отримання шукачами роботи інформаційно-консультаційних, профорієнтаційних, послуг з пошуку роботи в сервісних підрозділах, а також, в он-лайн режимі діють у Німеччині, Бельгії, Франції, Хорватії, Словенії, Великобританії та ін.;

- фінансова підтримка малих соціальних підприємств в яких не менше 50% штатних працівників належать до категорій громадян, недостатньо конкурентоспроможних на ринку праці, шляхом надання податкових пільг пропонується за аналогією з підприємствами інвалідів Австрії;

- законодавче врегулювання надомної праці згідно з вимогами Конвенції Міжнародної організації праці № 177 про надомну працю за досвідом Нідерландів, Фінляндії та Ірландії.

Проте, запозичення окремих видів соціальних послуг в різних системах соціального захисту може бути недостатнім та неефективним для функціонування без оновлення механізмів регулювання, фінансування та управління системою соціального страхування на випадок безробіття. Розширення програм субсидування зайнятості, які пропонуються у законопроекті сьогодні не корелюється з очікуваним зменшенням у 2016-2017 роках доходів Фонду державного соціального страхування на випадок безробіття, через зменшення розміру єдиного соціального внеску за пропозиціями Уряду України з 41% (у середньому) до 20% [7]. Існує ризик, що частина з задекларованих програм залишиться декларативною. 

Спірним є питання передачі окремих функцій Державної служби зайнятості у сфері працевлаштування безробітних з числа громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, надання консалтингових послуг, послуг з професійної орієнтації, соціальної реабілітації, здійснення організаційної, технічної, аналітичної, інформаційно-довідкової роботи до суб’єктів господарювання на умовах аутсорсингу. Враховуючи складність оцінки результативності інформаційно-консультаційних та профорієнтаційних заходів у зв’язку з працевлаштуванням, є ризик, що кошти, виділені на ці потреби, будуть використані не за призначенням, а ситуація з зайнятістю громадян, які потребують соціального захисту, не покращиться.

Законопроект звужує функції правління Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. По-перше, кількість членів правління Фонду пропонується скоротити з 45 осіб до 21 особи, що, насамперед, обмежує представницькі функції роботодавців та профспілок в участі у державному соціальному страхуванні на випадок безробіття, а також не сприяє розвитку соціального партнерства. По-друге, цей орган буде лише схвалювати, а не затверджувати бюджет Фонду, що ускладнить процедуру його прийняття Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України, а це, у свою чергу, ставить під питання своєчасність та повноту фінансування допомоги по безробіттю та програм субсидування зайнятості.

Статус Державної служби зайнятості, яка, як пропонується, буде перейменована у Національне агентство зайнятості, обмежиться статусом спеціалізованої державної сервісної служби з надання послуг на ринку праці, хоча в умовах необхідності посилення державного регулювання сфери зайнятості та забезпечення оперативності вирішення питань реагування на виклики ринку праці, логічно було б надати службі зайнятості статус центрального органу виконавчої влади.

На нашу думку, першочерговими напрямами державного регулювання сфери зайнятості населення мають стати:

- відновлення державної програми зайнятості на середньостроковий період, яка має бути складена на підставі прогнозу економічного і соціального розвитку з удосконаленою системою індикаторів розвитку регіональних ринків праці;

- запровадження системи середньо- та довгострокових прогнозів попиту на робочу силу за професіями та, за його результатами, формування державного замовлення на підготовку кваліфікованих кадрів;

- перехід від моделі з дешевою робочою силою до моделі з високим рівнем оплати та продуктивності праці;

- удосконалення законодавства про зайнятість з урахуванням необхідності регулювання гнучких форм зайнятості;

- збереження існуючого кадрового потенціалу та налагодження системи підвищення його кваліфікації;

- запровадження дієвого механізму стимулювання (податкових пільг, компенсацій, тощо) роботодавців до працевлаштування молоді та окремих груп осіб, які потребують додаткових гарантій зайнятості.

На даний час роль держави в регулюванні зайнятості зводяться переважно до забезпечення мінімального соціального захисту населення від безробіття. Проте, основною метою державного регулювання ринку праці та зайнятості є приведення у відповідність структури робочої сили і структури робочих місць, що змінюється.

В основу механізму регулювання має бути покладена модель управління, центральними елементами якої є основні регулятори ринкової організації праці: заробітна плата, конкуренція на ринку праці, трудова мобільність, рівень безробіття, створення нових робочих місць, соціальний захист працюючої людини. Саме по цих параметрах здійснюється, з одного боку, саморегулювання на ринку праці, а з іншого – відбувається втручання держави.

 

Література

1. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне                 страхування на випадок безробіття» від 2 березня 2000 року N 1533-III [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/1533-14

2. Закон України «Про зайнятість населення» від 5 липня 2012 року № 5067-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/5067-17

3. Особливості сучасної ситуації та аспектів діяльності ринку праці України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.geograf.com.ua/geoinfocentre/20-human-geography-ukraine-world

4. Офіційний сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.me.gov.ua/

5. Офіційний сайт Державної служби статистики України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: //www.ukrstat.gov.ua/

6. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування державного управління у сфері зайнятості населення та соціального страхування на випадок безробіття» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/publish/article?art_id=180327&cat_id =102036

7. Уряд пропонує ВР встановити ставку ПДФО та податку на прибуток 18%, ЄСВ та ПДВ - 20% з 2016. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rbc.ua/ukr/news/kabmin-predlagaet-vr-ustanovit-stavku-ndfl-1450091336.html



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info