zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ДЖЕРЕЛА ВИНИКНЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ США

 

Саган О.О.

Україна, м. Київ, НТУУ«КПІ»

 

В данной статье рассмотрены основные источники возникновения и особенности формирования американской образовательной терминосистемы во взаимосвязи лингвистических и экстралингвистических факторов. Проанализированы социокультурные реалии мировой образовательной мысли и соответствующих образовательных стратегий.

Ключевые слова: образовательная терминосистема, образовательная терминолексика, глобализация образования, гуманизация образования, информатизация образования

 

Формування і розвиток термінологічної лексики визначається низкою лінгвістичних (внутрішньомовних) і екстралінгвістичних (позамовних) факторів. До основоположних позамовних факторів розвитку лексики сфери освіти відносимо концептуалізацію реального світу носіями мови на певному зрізі історичного розвитку суспільства; науково-технічну революцію, яка вносить істотні зміни в лінгвістичну модель світу, які полягають зокрема у тому, що нині значну частину мовного фонду складає термінологія; цілеспрямований пошук у світовому освітньому просторі нових освітніх стратегій, що відповідно відбивається на розвитку наукової педагогічної лексики, і як результат на зростаючій увазі до термінологічної чіткості визначень педагогічних понять.

Освітаневід’ємна частина культури народу, яка має коріння у далекому минулому. Педагогічні факти і явища як форми активної практичної діяльності людини існували до того, як виникли наукові поняття і відповідні терміни.

У кінці XIX на початку XX століття інтенсивні дослідження педагогічних проблем започатковані у США – сюди поступово переміщується центр педагогічної думки в царині західної цивілізації.

З урахуванням нових соціокультурних реалій світова освітня думка розробляє відповідну освітню стратегію.

Глобалізація освіти (globalisation of education). Концепція стала популярною у 80-х роках ХХ століття. Її суть – підготовка молоді до корисної та ефективної діяльності в суспільстві та світі, що постійно змінюється, розуміння та відчуття особистості як невід’ємної частини єдиного і взаємозалежного світу. Глобальними проблемами світової освіти на цей час вважаються подолання неграмотності, забезпечення високої якості освіти, запровадження в навчальний процес нових інформаційних технологій, перетворення освіти на сферу пріоритетної суспільної уваги, забезпечення гендерного рівноправ’я та освітніх потреб дітей зі спеціальними потребами, відсів учнів із школи, насилля у школі тощо.

Гуманізація освіти (humanity of education). Гуманістичний напрям в освіті ґрунтується на загальнофілософських концепціях про людину як особистість. Однією з провідних ідей гуманізму як ідейної течії є віра в людину, в її спроможність до самовиховання і самореалізації. Гуманістична парадигма освіти висуває на перший план поняття «людино-центричність», звідси логічна витікає положення про сутність освіти як діяльності, спрямованої на формування особистості, яка здатна зберігати, передавати і розвивати культуру.

Разом з тим, коли проголошувані в англомовних країнах високі принципи гуманістичної освіти не супроводжуються відповідним духовним розвитком суспільства, мають місце серйозні соціальні наслідки, серед яких: розпад традиційних моральних норм, послаблення виховних функцій сім’ї, активний наступ псевдокультури, що насаджується засобами масової інформації та пропагує насильство. Як результат у багатьох країнах, в тому числі англо­мов­них, різко зросла злочинність дітей і підлітків (kiddie crime wave).

Причиною росту динаміки дисциплінарних проступків і злочинів учнів у школах США є також гіпертрофоване тлумачення свободи і самовираження учнів у школі, невимогливість до них з боку дорослих, свавілля в поведінці дітей. Ситуація, що склалася в останні десятиріччя, викликала стурбованість батьків і громадськості. З цього приводу у США проводяться наукові дослідження, слухання на регіональному і національному рівнях, публікація численних книг і статей. У них суспільство висловлює головну ідею – виховання повинно стати пріоритетним завданням школи.

Когнітивізм і критичне мислення. У першій половині ХІХ століття розвиток масової середньої школи в Сполучених Штатах Америки відбувався під впливом ідей біхевіоризма і прагматизма, які спрощено тлумачили психічний розвиток людини за формулою "стимул-реакція" і гіперболізували спонтанну практичну діяльність дітей як основу навчання [3, с. 82]. Така система навчання базувалася на вченні найвідомішого представника американської педагогіки Джона Дьюї (1859-1952), основні положення якої такі: школа не повинна бути відірваною від життя; навчання – це вид виховання; навчання і виховання повинні здійснюватися не в теоретико-абстрактних формах, а шляхом виконання конкретних практичних справ; у навчально-виховному процесі необхідно спиратися на активність учнів, тільки така школа зможе виховати людей, добре пристосованих до життя. [1, с. 134]. Проте виключно прикладна спрямованість навчально-виховного процесу призвела до зниження якості навчання і виховання.

В умовах стрімкого науково-технічного прогресу виникла потреба в людях з більш впорядкованими знаннями і принципами поведінки. Вже в 60-ті роки домінуюче положення в дидактичній теорії займає когнітивізм, який спирається на фундаментальні ідеї Л.С. Виготського, Ж.Піаже, О.Р. Лурія.

Відомий представник когнітивізму, психолог США Дж.Брунер стверджував: "Школа ¾ це вхід у світ розуму". Головну мету школи він бачив у розвитку інтелекту дітей, у формуванні їхніх розумових здібностей [2, с.67-68]. У зв’язку з цим важливою проблемою когнітивного напряму в освіті є проблема розвитку творчого \ креативного мислення (creative thinking) в процесі навчання.

В навчальних закладах Сполучених Штатів отримали значне поширення різноманітні навчальні курси з критичного мислення. Основоположники цієї теорії (critical thinking) (М.Ліпман,R.Sternberg, R.Enis) вважають, що ця теорія ґрунтується на об’єктивності, логічності і корисності [4, с. 27]. Уряд США асигнував кошти для введення навчального курсу «критичного перегляду» (critical viewing).

 Отже, подолання репродуктивного стилю навчання і перехід до нової педагогічної парадигми, яка забезпечує пізнавальну активність і самостійність мислення учнів, є одним із стратегічних напрямів у модернізації освіти США.

Неперервна освіта (синоніми «освіта упродовж життя», «постійна освіта») - (lifelong education, сontinuous learning). Переломним моментом у розвитку освіти в Америці стали 60-ті роки ХХ століття. «Супутникова ситуація» (успішний запуск радянського штучного супутника в 1958 році) виявила науково-технічне відставання США від СРСР у стратегічно важливих галузях знань і надала питанням вдосконалення американської освітньої системи першорядного значення. Виникла нагальна потреба в перманентній «освіті упродовж всього життя», що дозволяє задовольняти відповідні потреби людини незалежно від її віку, здібностей, попереднього освітнього і професійного рівня, оскільки освіта розуміється як продовжуваний процес, а не знання, отримані у певному сталому обсязі у певний кінцевий обмежений час.

Інформатизація освіти. Важливу роль у розвитку неперервної освіти ві­діг­­рають сучасна інформаційна техніка, комп’ютеризація навчання, телекомунікації, відеотехніка.

Американський педагог Філіп С. Шлехті впевнений, що молоді люди після закінчення школи тільки в тому разі зможуть розраховувати на успіх в інформаційному суспільстві, якщо вони вміють вчитися самостійно, знають як вчитися, вміють досягати поставлену мету, використовувати різні джерела інформації для розв’язування проблем [6, с. 4].

Серед найсучасніших освітніх технологій кінця ХХ сто­ліття, що стали поширеними в розвинутих країнах світу, є дистанційні технології навчання – дистанційна освіта (distance education). На приклад, коледжі заочного навчання (correspondence colleges), відкритий університет (Open University), радіокласи (radio classes) [5, с. 71].

Полікультурна освіта – multicultural education. Поняття полікультурності (multiculturalism), або різноманітності культур (cultural diversity), відіграє значну роль у сучасному суспільному житті та освіті перш за все у США. Безумовно, цей факт є відбиттям специфічної культурної ситуації цієї країни.

Отже, полікультурна освіта в США спрямована на підготовку молоді до життя у все більш багатонаціональному і полікультурному середовищі. Перебудова змісту освіти має на меті отримання школярами і студентами широкого уявлення про народи світу, їх мови, культури, усвідомлення того, що різноманітність культур – це багатство країн.

Концепція освіти ХХІ століття радикально відрізнятиметься від усіх попередніх варіантів. Освіта повинна готувати не обмеженого і слухняного виконавця, а критичну, відповідальну і творчу особистість, яка здатна ефективно діяти у демократичному суспільстві нового століття.

Одним з головних напрямів змін в освіті є розвиток її гуманістичної орієнтації. Неперервність освіти в ХХІ столітті – необхідна умова формування особистостей, здатних самостійно і гнучко адаптуватися до змінних умов життя. Інформатизація навчального процесу, яка впроваджується у системі освіти, спрямована на забезпечення інтелектуального, творчого і морального розвитку особистості.

У новому столітті освіта повинна сприяти засвоєнню людиною духовних багатств свого народу і виявляти поважне ставлення до культурних надбань інших народів.

 

Літаратура:

1.       Дьюи Дж. Психология и педагогика мышления. / Дж. Дьюи–М.: Лабиринт, 1999. –190 с.

2.       Бруннер Дж. Процесс обучения. / Дж. Бруннер. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. – 84 с.

3.       Малькова З.А. Актуализация проблем воспитания в США // Педагогика.–2000.–№7.–С.79–89.

4.       Ornstein Allan C. Strategies for Effective Teaching. Wm.C.Brown Communications, Inc.,1996. – 488p.

5.       Rowntree D. A dictionary of education. - London: Harper and Row, Publishers, 1981. – 354 p.

6.       Schlechty Ph.C. Schools for the 21-st century. Leader imperatives for educational reform. – San Francisco, 1999. –164p.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info