zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ДО ВИМІРУ І ОЦІНКИ ПОКАЗНИКІВ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ

 

Таралло В.Л.

Україна, м. Чернівці

Вищий державний навчальний заклад України

«Буковинський державний медичний університет»

 

Аннотация: Оценка уровня развития любой страны (территории) неотъемлема от оценки так называемого индекса человеческого развития. Безусловно, ведущей составляющей этого показателя должна выступать продолжительность жизни. Другие показатели дополнительно включать в расчеты данного показателя, надо очень корректно. Но именно некорректность привлекаемых сегодня к расчету индекса человеческого развития демографическим отделам ООН показателей и, соответственно, искажения реального качества жизни людей в их странах, стала ведущим фактором написания данной статьи.

 

Вступ. Оцінка людського розвитку має на меті розробку заходів щодо покращання життя населення, його здоров’я, розширення можливостей вибору найбільш прийнятного способу життя в умовах свободи та поваги до гідності людини. Безумовно, що економічне зростання, розширення торгівлі та інвестицій, технологічний прогрес відіграють велику роль. Проте всі вони є засобами, а не кінцевою метою. Розвиток людського потенціалу немислимий без розширення можливостей вибору – кола імовірнісних сценаріїв самореалізації людини. Найбільш елементарна передумова людського розвитку – довготривале здорове життя людей, ґрунт якого закладається, зокрема, освітою, гідним способом життя та володінням політичними і громадськими свободами, необхідними для участі в житті суспільства. Це – визначальні складові високої якості життя.

Результати досліджень. Життя сучасної людини проходить у штучному антропогенному середовищі і висока якість життя може бути досягнута виключно у якісному середовищі. Отже, якість середовища, що формує так звану зовнішню життєстійкість населення, постає суттєвою складовою очікувань довгого та здорового життя. Дві інші провідні складові мають біологічну компоненту. Перша з них – граничний вік або видовий ресурс здоров’я та життя – суто біологічна характеристика виду homo sapiens. Друга – змішана, в якій поєднані біологічна та соціальна компоненти, визначає так звану вроджену (внутрішню) життєстійкість або здатність до виживання і збереження здоров’я. Всі ці три інтегральні складові давно відомі [3], вони вимірювані і становлять елементну основу закону виживання популяцій [4]. Отже, вони, на нашу думку, дають закономірне підґрунтя для вимірювання якості людського розвитку на будь-якій території: в країні, регіоні, місті або селищі у будь-який довільний час з визначенням очікуваної якості динаміки здоров’я і тривалості прийдешнього життя для будь-якого покоління [4].

Порівняння наведених показників з інтегральним індексом людського розвитку, який визначається за методикою ПРООН [2], дає підстави засвідчити відсутність належного методологічного обґрунтування останнього і штучне залучення до його розрахунку математичних середніх величин. При цьому, деякі користувачі методики [2], усвідомлюючи її обмеженість, намагаються штучно розширити коло показників, які застосовуються для розрахунку цього індексу. Хоча фахівцям зрозуміло, що додавання ще двох-п’яти складових не вирішує питання інтегрального виміру цілісного стану об’єкту «населення» і, відповідно, його розвитку: відсутнє системне бачення об’єкту.

Розглянемо основні складові ООНівського підходу до визначення індексу людського розвитку: показників середньої тривалості життя, середнього рівня писемності та скоригованого реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення. Поєднання цих показників в одному (який названий інтегрованим показником) некоректне вже внаслідок того, що сама по собі середня тривалість життя населення істотно залежить від економічних статків і рівня освіти. Така пряма залежність давно доведена в академічних виданнях [1] і вже це само по собі свідчить про некоректність формального поєднання вищевказаних чинників в адитивному показнику. Отже, «індекс людського розвитку» в його нинішній інтерпретації – доволі умовна величина. Якщо він і існує, то повинен мати скоріше мультиплікативну, а не адитивну природу.

Закон виживання популяцій і побудований на його основі закон виживання реальних поколінь [4] враховує саме таку мультиплікативність. Його формула має вигляд:

                                              (1)

Закон характеризує відносну кількість осіб (lx), які доживають від народження до віку. Інші позначення мають такий зміст: граничний вік людини, внутрішній індекс життєстійкості населення,  зовнішній індекс життєстійкості населення.

З іншого боку, індекс людського розвитку (ІРЛ), за ПРООНівською методикою, визначається як:

    .                                                      (2)

Тут відповідно, індекси тривалості життя, досягнутого рівня освіти та скоригованого рівня ВВП на душу населення. Останні визначаються за такими формулами:

    ,                                                           (3)

де – очікувана тривалість життя на досліджуваній території;

           ,                                                      (4)

де  та  – відповідно, відносна частка письменних серед дорослого населення і відносна частка учнів і студентів у віковій категорії 6-22роки;

                                                                   (5)

За наведеною методикою розрахунків індексу зрозуміло, що максимальне його значення дорівнює 1, але воно досяжне лише для країн з дуже високими рівнями життя населення, ВВП на душу населення і освіти.

Зазначимо, що за змістом показників побудова формули індексу (2) некоректна (запропонована формула має адитивну природу). Проте, оскільки окремі складові цього індексу при «найкращих» показниках дорівнюють 1, то формульну модель належить будувати як деякий мультиплікативний безрозмірний комплекс у вигляді:

     ,                                                            (6)

де показники степеня  відображають відносну вагу відповідних чинників.

Також зауважимо, що за додатковою умовою: , якщо вважати всі показники однаково важливими, середнє арифметичне замінюється на середнє геометричне, тобто для індексу людського розвитку за ваговим змістом показників належить вивести зовсім іншу формулу:

                                                          (7)

Ця формула принципово відмінна від ООНівської. За нею виходить, що якщо в якійсь країні (гіпотетично) один з показників знаходиться на найнижчому рівні, тобто, згідно з їх означенням, дорівнює нулеві, то і весь індекс людського розвитку дорівнює нулеві, навіть якщо два інші дорівнюють одиниці. Але за методикою ПРООН в наведеній ситуації показник дорівнює 0.67 [2], що не так вже і «погано», хоча і далеко від одиниці. Щоправда, опоненти можуть заперечити, що «так не буває». Попри емоції, з математичної точки зору фраза «так не буває» означає, що насправді складові цього індексу перебувають в тісному кореляційному зв’язку, і, отже, адитивно додаватись не можуть (!).

Тепер уявимо, що у нас є дві країни з однаковим рівнем людського розвитку, розрахованим за методикою ПРООН, і він дорівнює, скажімо, . Чи справді ці країни за рівнем розвитку є однаковими? Висновок ніби-то на поверхні. Але він невірний. Припустимо, що в цих країнах відносний внесок індексів тривалості життя, рівня освіти і рівня доходів дорівнює в одній - , в іншій - . Тоді індекси людського розвитку, розраховані за принципом середнього геометричного, будуть складати, відповідно,  та , тобто вони можуть при одному і тому ж значенні  досить істотно відрізнятися. У відповідності з теоремами про середнє геометричне і середнє арифметичне (або шляхом простого диференціювання) можна переконатись, що найменше значення індексу  при фіксованому  буде дорівнювати , а найбільше -, і воно досягається, коли відносний внесок всіх складових в повному індексі є однаковим, тобто вони жорстко корельовані.

З огляду на згадані вище причини замість індексу людського розвитку (за методикою ПРООН) пропонується використовувати більш коректну систему показників за моделлю закону виживання популяцій для кожної конкретної території, рівень людського розвитку на якій потрібно оцінити. Ці параметри є інтегральними і дозволяють комплексно оцінити рівень людського розвитку. А визначення ролі і ваги їх складових доступне за [5]. Зазначимо, що при фіксованому рівні очікуваної тривалості життя при народженні та фіксованому значенні граничного віку людини -  (який на підставі побудованих нами таблиць виживання (смертності) визначено рівним 119 рокам), параметри внутрішньої та зовнішньої життєстійкості ( та ) перебувають в оберненому кореляційному зв’язку. Їх інтерпретація наступна: одного і того ж рівня середньої тривалості життя при народженні можуть досягти як популяції з відносно високою внутрішньою життєстійкістю (), навіть при порівняно низькому рівні якості середовища (), так і навпаки. З іншого боку, якщо хоча б один з індексів закону ( або ) прямує до безмежності (що відповідає ідеально стійкій і однорідній популяції в реальному середовищі або реальній популяції в ідеальному середовищі), то середня очікувана тривалість життя при народженні прямує до граничного віку , що є цілком обґрунтованим і закономірним.

Звичайно, з формули (1) випливає, що бажаною для розвитку суспільства є така ситуація, за якою в часі параметри  і  зростають одночасно. Однак насправді навіть в часі зв'язок між цими параметрами обернений.

В роботі [6] нами було обґрунтовано бажані значення параметрів закону виживання, до яких слід прямувати в Україні і можливу часову динаміку цих показників на період до 2020 року (за ними була також визначена бажана структура компенсаційних витрат на покращання громадського здоров’я в широкому розумінні слова).

Підсумовуючи, наведемо гіпотетичну таблицю, яка показує можливі зміни середньої тривалості життя населення Чернівецької області за умов, що в період з 1995 по 2020р. вдавалось би забезпечувати щорічне зростання запропонованих нами інтегральних показників здоров’я населення хоча б на 1%.

 

Таблиця.

Інтегральні показники здоров’я і виживання населення за умов їх стабільного корельованого зростання з 1995 по 2020р (граничний вік прийнято за 119р. тривалість життя у 1995р. наведено за офіційними даними)

Рік

Обидві статі

Чоловіки

Жінки

1995

0.52

5.90

69.4

0.56

4.53

64.8

0.50

7.73

73.8

2020

0.67

7.57

88.1

0.72

5.81

83.6

0.64

9.91

92.6

 

Дані таблиці свідчать, що при забезпечені в державі умов для стабільного, хоча б і повільного, зростання інтегральних показників здоров’я за індексом  вдалось би перевищити 1, оскільки спостерігалося би перевищення всіх показників, які визначені еталонами за [6], і, в тому числі, показника середньої тривалості життя за найкращими світовими стандартами.

Висновки.

1. Сучасний ПРООНівський показник «людського розвитку» некоректний за змістом і математичною моделлю для визначення означеного явища.

2. Більш коректною з системної і математичної точки зору моделлю для оцінки якості людського розвитку постає закон виживання популяцій та елементні показники, його формули.

 

Литература:

1.         БМЭ. 3-е изд. Смертность. - М., 1984 - т. 23. - с. 1317.

2.         Людський розвиток в Україні: 2003 рік. За ред. Е.М. Лібанової – К.: Інт.-демографії та соц. досл. НАН України, Держкомстат України, 2004. – 290 с.

3.         Таралло В.Л., Здоров’я населення: інформаційно-методичне забезпечення прогнозованого управління. Чернівці: Чернівці. мед. ін-т, 1996. - 175 с.

4.         Таралло В.Л., Горский П.В., Тимофеев Ю.О. Закон выживания реальных поколений. Сертификат-лицензия Международной регистрационной палаты информационно-интелектуальной новизны. Регистрац. номер №000322, шифр 00005, код 00015 от 04.06.1988 г. Москва.

5.         Таралло В.Л., Ресурс – системний показник формування і змін структури охорони здоровя//Вісник морфології. - Вінниця, 2003. - Т.9. - №2. - С.433-435

6.         Таралло В.Л., Горский П.В., До визначення умов реалізації в Україні політики ВООЗ для Європейського регіону «Здоровья - 21»: бажані цілі та орієнтири // Буковинський мед. вісник.- Чернівці, 2003.- Т. 7 - №3-С.155-160.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info