zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



СТАН ПОПУЛЯЦІЙ КЛОПА ЧЕРЕПАШКИ ШКІДЛИВОЇ ТА МЕТЕЛИКА ЛУЧНОГО В УМОВАХ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Дудник А.В., Лашко В.В.

Україна, м. Миколаїв,

Миколаївський національний аграрний університет

 

Приведенны результаты наблюдений за популяциями вредных насекомых в агроценозах, в частности клопа черепашки вредной и мотылька лугового, а также сделана попытка долгосрочного прогнозирования их развития.

 

Постановка проблеми. Удосконалення методів визначення стану популяцій багатоїдних та спеціалізованих видів як основи прогнозу ступеня загрози від шкідників агроценозам Миколаївської області має суттєве практичне значення. Мета досліджень – встановлення фази динаміки популяцій шкідливих комах та складання прогнозу на найближчий сезон або вегетаційний період. Це дає змогу отримати очікувану чисельність шкідника на посівах і планувати обмежувальні заходи, зокрема хімічні обробки.

Об’єкти та методи досліджень. Об’єкти дослідження – природні популяції метелика лучного (Margaritia sticticalis L.) та клопа черепашки шкідливої (Eurygaster integriceps Put.) Березнегуватського і Жовтневого районів Миколаївської області. Еколого-фауністичні спостереження проводили за традиційними методиками для фітосанітарного моніторингу [1, 2, 3, 4].

Виклад основного матеріалу. Розвиток комах як пойкілотермних організмів дуже тісно пов’язаний з температурою та вологістю середовища. Тому аналіз цих умов необхідний за розробки прогнозів різної завчасності.

Клімограми років досліджень (2011-2013 рр.) мають певні відмінності за ходом температурного режиму та режиму зволоження (рис. 1-3). В 2011 р. клоп черепашка шкідлива розвивався при досить несприятливих погодних умовах, що відобразилося на темпах його росту та розвитку і фаза динаміки популяцій, яку нам довелося спостерігати протягом року відповідала депресії.

В 2012 р. обидва шкідники мали набагато кращі умови для розвитку і тому пройшли стадії свого онтогенезу типово для фази динаміки популяції, що характеризує підйом чисельності виду. Погодні умови 2013 р. знову виявилися гіршими у порівнянні з аналогічними 2012 р. і підйом чисельності відповідно змінився депресійним станом.

Перші поодинокі особини імаго клопа шкідливої черепашки з’являлися на посівах пшениці озимої навесні, в третій декаді квітня, а масово на початку травня. Весняні вильоти клопа спостерігали впродовж двох тижнів. Після перельоту на посіви комахи посилено харчувались, переважно в прикореневій частині рослин. Перші яйцекладки в 2011 р. виявлені на 10-й день після початку масового перельоту клопів на посіви, тобто вкінці травня, а 2012 р. – на 12-й день після початку масового перельоту (перша декада травня).

Кількість відкладених яєць шкідника не залежить від сорту пшениці, що зумовлено подібністю їх морфологічних ознак, зокрема відсутністю опушеності листків [6, 7].

Температурний фактор може призвести до розбіжності в часі живлення шкідника з відповідною фазою пшениці озимої. Так, у 2011 р. спостерігали високий відсоток личинок п’ятого віку навіть перед збиранням врожаю у фазу повної стиглості озимої пшениці. За таких умов популяція шкідливої черепашки відходила на зимівлю ослабленою. В 2012 р., коли середньомісячна температура повітря травня і червня була вища середньобагаторічної, личинки встигали перетворитися на імаго до періоду масового збирання хлібів.

Масовий відліт клопів на зимівлю відзначали в період повної стиглості пшениці озимої впродовж 14 днів. У перший період після перельоту шкідник концентрувався на відкритих місцях лісосмуг, з похолоданням – під листям і впадав у діапаузу до весни.

 

Рисунок 1. Клімограма багаторічних і даних за 2011 р.

 

Рисунок 2. Клімограма багаторічних і даних за 2012 р.

 

Рисунок 3. Клімограма багаторічних і даних за 2013 р.

 

У звязку із коливаннями вологості та температури повітря критичним періодом виживання клопів черепашок є березень-перша половина квітня. Як показали наші спостереження (табл. 1), у 2011 р. чисельність клопа шкідливої черепашки в осінній період становила 8,8 шт./м2 лісової смуги, з яких перезимувало 68,2% особин, а загинуло впродовж зимового періоду в середньому 2,8 шт./м2. У 2012 р. перезимувало 77,8% клопів, а їх загибель становила 3 шт./м2 лісосмуги.

Наші спостереження за сезонною динамікою клопа черепашки за фенофазами озимої пшениці (табл. 2) показали, що кількість особин шкідника змінювалась залежно від фази росту і розвитку рослин. Найнижчу чисельність – 0,15-0,17 шт./м2 ми спостерігали в фазі виходу в трубку, а найвищу – у фазі воскової стиглості зерна (5,90-6,00 шт./м2).

 

Таблиця 1

Виживання клопа черепашки шкідливої в зимовий період

Дата проведення обстеження

Всього зимуючих клопів, шт./м2

Кількість

загиблих клопів, шт./м2

 

Виживання клопів на весну, %

25.03.2011 р.

6,0

2,8

68,2

15.11.2011 р.

8,8

-

-

28.03.2012 р.

7,0

3,0

77,8

20.11.2012 р.

9,0

-

-

 

Таблиця 2

Сезонна динаміка клопа черепашки шкідливої за фенофазами пшениці озимої залежно від сорту, 2011-2012 рр., шт./м2

Сорт

 

Фази розвитку озимої пшениці

 

 

вихід у трубку

колосіння -цвітіння

молочна стиглість

воскова стиглість

повна стиглість

Фаворитка

0,16

1,14

4,18

5,90

0,34

Наталка

0,15

1,13

4,20

5,95

0,35

Трипільська

0,17

1,14

4,75

6,00

0,35

 

Погодні умови 2011-2012 рр. були сприятливими для розвитку клопа шкідливої черепашки. Середньодобова температура повітря навесні і на початку літа була вищою середньобагаторічних показників, що зумовило інтенсивне відкладання яєць шкідниками, швидкий розвиток личинок при посиленому живленні на зерні пшениці. В результаті личинки і дорослі клопи пошкоджували його не в кінці дозрівання, а й під час наливу і молочної стиглості. Це було основною причиною сильної шкідливості клопа.

Протягом років спостережень (2011-2012 рр.) за популяціями клопа черепашки шкідливої нами встановлені такі характеристики показників, що використовуються для довгострокового прогнозування (табл. 3-4).

 

Таблиця 3

Значення показників, що використовуються для довгострокового прогнозу шкідливої черепашки

Показник

Роки досліджень

2011 р.

2012 р.

Площа, що заселяється клопами, які перезимували, % від обстеженої

20

40

Чисельність клопів, що перезимували, на посівах

0,82

4,12

Площа, заселена личинками, % від обстеженої

30

50

Чисельність личинок, шт./м2

3,02

7,47

Яєць, заражених паразитами (Scelionidae), %

25

35

Коефіцієнт розмноження

-

5,5

 

На основі даних таблиць 3-4 розраховуємо бал стану популяцій клопа черепашки шкідливої у 2012 року:

Пск = 1 + 2 + 1 + 2 + 3 + 1 + (2 + 4 + 0 – 2) = 14.

Відповідно до шкали, яка застосовується для оцінки фази динаміки популяції клопа черепашки шкідливої [5], 14 отриманих балів сигналізує про фазу початку підйому чисельності шкідника.

На основі даних таблиць 3-4 розраховуємо бал очікуваного стану популяцій клопа черепашки шкідливої наступному сезоні 2013 року:

Пск = 2 + 1 + 3 + 3 + 3 + 2 + (-2 + 2 + 0 + 0) = 14.

Відповідно до шкали, яка застосовується для оцінки фази динаміки популяції клопа черепашки шкідливої, 14 балів також відповідає початку підйому чисельності шкідника. Іншими слова фаза динаміки клопа черепашки шкідливої у 2013 р. залишиться без змін і при збереженні аналогічних сприятливих умов можна очікувати підвищення чисельності шкідника у майбутніх сезонах.

 

Таблиця 4

Значення метеорологічних показників, що використовуються для довгострокового прогнозу поширення клопа черепашки шкідливої

Метеорологічний показник

Роки досліджень

2011 р.

2012 р.

ГТК періоду прильоту – відродження

0,26

0,06

Середня температура періоду відродження – окрилення, °С

20,6

20,2

Кількість критичних декад за зиму

-

2

Кількість декад з температурою 10 °С та вище після пробудження клопів і до вильоту їх на посіви

3

1

 

В наших дослідах перші поодинокі особини імаго метелика лучного з’являлися на посівах соняшнику навесні, в третій декаді травня, а масово на початку червня. Перші яйцекладки в 2012 р. виявлені на 10-й день після початку масового льоту імаго на посівах, тобто вкінці травня – на початку червня, а 2013 р. – на 12-й день після початку масового льоту (перша – друга декада червня).

У 2012-2013 рр. імаго метелика лучного зустрічалися майже по всій площі дослідного поля. Причому у 2012 р. відмічали три хвилі льоту імаго, а у 2013 р. – тільки дві. У 2013 р. у порівнянні з 2012 р. літ кожного покоління був не тільки менш тривалим, але й менш інтенсивним.

Пошуки гусениць молодших віків починали проводити у період льоту імаго через 3-14 днів після появи перших метеликів, в залежності від інтенсивності льоту. Оглядали не тільки культурні рослини (соняшник), а й дикорослі (щирицю, осоти, полин, бобові) – всі придатні для харчування комах.

Розміри імаго метелика лучного залежали від статі та варіювали за роками і поколіннями. В середньому самці менші за самок, хоча окремі самці можуть бути крупніші за дрібних самок. Найкрупніші особини належали поколінням, що перезимували, найдрібніші – другому поколінню 2013 р.

Плідність імаго в середньому виявилася нижче, ніж відома за літературними даними. Самки поколінь, що перезимували, виявилися більш плодючі, ніж особини послідуючих поколінь. Ми пояснюємо це тим, що в цілому популяція метелика лучного знаходиться у фазі переходу до депресивного стану.

Наші спостереження за сезонною динамікою імаго метелика лучного за фенофазами соняшнику (табл. 5) показали, що кількість особин шкідника змінювалась залежно від фази росту і розвитку рослин.

 

Таблиця 5

Сезонна динаміка популяцій метелика лучного за фенофазами соняшнику залежно від гібриду, 2012-2013 рр., шт./м2

Гібрид

Фази розвитку соняшнику

сходи

початок утворення кошиків

цвітіння кошиків

повна стиглість

Регіон

-

4,18

5,90

0,34

Каменяр

-

4,20

5,95

0,35

Найнижчу чисельність – 0,34-0,35 шт./м2 ми спостерігали в фазі повної стиглості насіння.

 

Починаючи з міжфазного періоду утворення декількох пар справжніх листків соняшнику цей показник зростав, але економічно відчутного рівня досяг у фазі початку утворення кошиків – 4,18-4,20 шт./м2. У фазі цвітіння кошиків цей показник був у межах 5,90-5,95 шт./м2, а повної стиглості – 0,34-0,35 шт./м2.

Протягом років спостережень (2012-2013 рр.) за популяціями метелика лучного нами встановлені такі характеристики показників, що використовуються для довгострокового прогнозування (табл. 6-7).

 

Таблиця 6

Значення показників, що використовуються для довгострокового прогнозу метелика лучного

Показник

Роки досліджень

2012 р.

2013 р.

Чисельність імаго 1-го покоління на посівах під час масового льоту, шт./10 кроків

6,1

5,4

Середня плідність імаго 1-го покоління, яєць/самку

102

96

Площа, заселена гусеницями 1-го покоління, % від обстеженої

30

15

Чисельність гусениць 1-го покоління, шт./м2

5,5

4,8

Коефіцієнт розмноження 1-го покоління

0,90

0,88

Чисельність імаго 2-го покоління на посівах під час масового льоту, шт./10 кроків

3,3

1,6

Середня плідність імаго 2-го покоління, яєць/самку

88

68

Площа, заселена гусеницями 2-го покоління, % від обстеженої

20

10

Чисельність гусениць 2-го покоління, шт./м2

3,5

1,2

Коефіцієнт розмноження 2-го покоління

1,06

0,75

 

Таблиця 7

Значення метеорологічних показників, що використовуються для довгострокового прогнозу поширення метелика лучного

Метеорологічний показник

Роки досліджень

2012 р.

2013 р.

ГТК періоду масового льоту 1-го покоління

0,86

3,53

Середня температура червня попереднього року, °С

21,3

23,3

Середня температура періоду льоту покоління, що перезимувало, °С

23,3

22,8

Час переходу температури повітря через 17°С навесні, днів

на 17 днів раніше попереднього року

на 1 день раніше попереднього року

Сума ефективних температур від початку масового льоту 3-го покоління до стійкого настання осіннього сезону, °С

158,5

79,6

 

На основі даних таблиць 6-7 розраховуємо бал стану популяцій метелика лучного у 2012 році та очікуваного стану у 2013 році:

Псп = 2 + 1 + 2 + 2 + 1 + 2 + 1 + 1 + 1 + 1 + (2 + 2 + 8 + 2 + 0) = 28.

На основі даних таблиць 6-7 розраховуємо бал очікуваного стану популяцій метелика лучного у 2013 році:

Псп = 2 + 1 + 1 + 1 + 1 + 2 + 1 + 1 + 1 + 1 + (2 – 2 + 8 – 2 – 2) = 16.

Для метелика лучного прийнята така оцінка в балах фаз динаміки популяцій: менше 10 балів – депресія; 10-13 балів – вихід із депресії; 14-17 балів – початок підйому чисельності; 18-20 балів – інтенсивний підйом чисельності; більше 20 балів – масове розмноження; 18-20 балів (після фази масового розмноження) – початок піка чисельності; 16-17 балів – другий рік фази піка чисельності; 14-15 балів – початок спаду чисельності; 10-13 балів – різкий спад чисельності [5]. Оцінку в балах фази динаміки популяцій обов’язково зіставляють із отриманою торік. Якщо бал поточного року більший, то це сигналізує про тенденції до наростання поширення шкідника. Якщо в даному році він менший – це означає, що почався спад.

Висновки.

1. Завдяки оцінці стану популяцій протягом двох років зроблений прогноз фази динаміки клопа черепашки шкідливої та метелика лучного у майбутньому сезоні.

2. Відібрані екологічні фактори для оцінки стану популяцій комах, зокрема метелика лучного, що враховуються під час розробки довгострокових прогнозів.

3. Довгострокове прогнозування фази динаміки популяцій шкідливих видів комах дає змогу передбачати масштаби проведення хімічних заходів по обмеженню їх чисельності.

 

Список джерел та літератури

1.     Кравченко В.П. Стан популяції лучного метелика в Україні / В.П. Кравченко, В.М. Чайка // Захист і карантин рослин. Зб. н. п. – К., 2002. – Вип. 48. – С. 128-135.

2.     Кузнецова Т.Л. Методы мониторинга лугового мотылька / Т.Л. Кузнецова, М.П. Смирнова // Методы мониторинга и прогноза развития вредных организмов. – М.-СПб., 2002. – С. 18-27.

3.     Макарова Л.А. Агрометеорологические предикторы прогноза размножения вредителей сельскохозяйственных культур / Л.А. Макарова, Г.М. Доронина. – Л. : Гидрометеоиздат, 1988. – 214 с.

4.     Малыш Ю.М. Мониторинг лугового мотылька и биотических факторов, влияющих на его численность в Краснодарском крае / Ю.М. Малыш // Второй Всероссийский съезд по защите растений. СПб., 5-10 декабря 2005. Фитосанитарное оздоров­ление экосистем (Материалы съезда в 2-х томах). - Т. 1. – СПб., 2005. С. 56-58.

5.     Поляков И.Я. Прогноз развития вредителей и болезней сельскохозяйственных культур / И.Я. Поляков, М.П. Персов, В.А. Смирнов. Л. : Колос, 1984. 318 с.

6.     Секун М.П. Шкідлива черепашка / М.П. Секун. К.: Світ, 2002. С. 9-11.

7.     Шахова Н.М. Клоп шкідлива черепашка та захист від неї озимої пшениці в південному Степу України / Н.М. Шахова, А.І. Шаповалов //Наукові праці : Екологія. – Миколаїв : ЧДУ ім. Петра Могили, 2012. – С. 151-155.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info