zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ЖИТТЄВОСТІ АМБРОЗІЇ ПОЛИНОЛИСТОЇ (AMBROSIA ARTEMISIIFOLIA) У РІЗНИХ ФІТОЦЕНОЗАХ

 

Соколовська І.М.

Україна, м. Кіровоград,

Кіровоградська державна сільськогосподарська

дослідна станція НААН

 

Важным показателем, определяющим состояние популяции, является жизненность. Высокими показателями жизненности характеризовались популяции амброзии полыннолистной выведенных из севооборота земель и межсегетальных экотопов. Наибольшую динамику увеличения высоты растения амброзии наблюдали на залежах в течение июня и сентября. В культурценозах динамика нарастания высоты растений была практически одинаковой в течение всего вегетационного период.

 

Амброзія полинолиста (Ambrosia Artemisiifolia) є типовим видом першої стадії сукцесії. Вона не здатна тривалий час рости і розвиватися разом з багаторічними рослинами. Проростання насіння цього виду стимулюється світлом і обов'язково потребує пухкого верхнього шарі ґрунту [2. 3].

Фітоценотична значущість амброзії в перший рік буває різною. При наявності насіннєвих зачатків у ґрунті чисельність її в посівах сільськогосподарських культур може бути надзвичайно високою, незалежно від тривалості обробітку культур на цьому ґрунті. На ділянки з непорушеним рослинним покривом амброзія не проникає.

На ріллі амброзія полинолиста веде себе як типовий експлерент, активно захоплюючи великі території, а у сформованих агрофітоценозах ‒ як типовий патіент, фітоценотичний пристосуванець.

В посівах зернових культур популяція амброзії полинолистої на період збирання урожаю розміщується в нижньому ярусі агрофітоценозів. У її складі домінують рослини висотою від 3 до 18 см, які на цей період насіння не утворюють. Після освітлення травостою розвиток амброзії прискорюється. Через 21-25 днів після початку збирання основної культури в складі популяції амброзії вже переважають рослини, що сформували насіння. Таким чином, в культурах суцільного посіву амброзія здатна формувати неотенічні рослини [1, 2, 3].

Більш сприятливі фитоценотические умови для розвитку амброзії полинолистої складаються в агрофітоценозів кукурудзи та соняшнику, які висіваються широкорядним способом, тривалий час залишаючи вільні екологічні ніші. На період цвітіння кукурудзи популяції амброзії представлені вегетуючими і квітучими рослинами, які до збирання культури утворюють повністю зріле насіння [2, 3, 4].

Рівень присутності амброзії полинолистої швидко зростає у сільськогосподарських угіддях Україні. Це пояснюється багатьма причинами: зниженням загального рівня культури землеробства, повсюдним порушенням сівозмін, зменшенням застосування гербіцидів, виведення великих посівних площ з сівозмін [1].

Важливим показником, що визначає стан популяції є життєвість. Життєвий стан особин проявляється в двох аспектах: міцність розвитку вегетативних та генеративних органів та стійкість до умов середовища існування.

Нами було встановлено, що найвищими показниками життєвості характеризувались популяції амброзії полинолистої на перелогах та у міжсегетальних екотопах.

Так, максимальну висоту 70-80 см мали рослини, що формували популяції амброзії полинолистої на перелогах (13-15 шт./м2). Рослини висотою до 60 см складали 28-32 % від загальної кількості особин даного виду (38-42 шт./м2). Такими морфологічними показниками характеризувалися популяції протягом другої половини серпня – середини жовтня і разом їх частка становила 51-55 %, тобто більше половини.

У липні та першій половині серпня найвищий показник висоти рослин амброзії був 30-40 см. Але рослин з такими параметрами представляли основу чисельність популяції і складали 68-72 % загальної кількості особин. Рослини висотою більше 50 см були поодинокими.

На початку ж вегетації амброзії полинолистої показники висоти рослин були однаковими як на перелогах, так і на ділянках, що розташовані навколо агроценозів – висоту до 10 см мали 96 рослин, до 20 см – 92 рослині на метрі квадратному.

Нижчими показники росту амброзії полинолистої були в міжсегетальних екотопах. Рослини висотою 70-80 см складали 4-10 %, а ті, що мали зріст від 40 см до 60 см – не більше 25 %. У вересні-жовтні максимальна висота рослин амброзії різко знижувалась внаслідок проведення агротехнічних заходів на полях та знищення ділянок розміщення популяцій технікою та частково вручну.

Дещо іншими показниками висоти та росту характеризувалися популяції амброзії полинолистої в агроценозах. Так, в посівах кукурудзи перший максимальний показник висоти – 10 см мали рослини протягом кінця травня-червня до механічної культивації посівів. Після обробки – протягом серпня – популяцію складали рослини висотою до 20 см ті, що залишилися в рядках після культивації. У вересні найвищими були рослини висотою 40 см, які складали 23 % загальної кількості рослин амброзії в популяції. Висота ж основної частини рослин не перевищувала 10 см і належала проросткам та рослинами ювенільної та іматурної вікової групи.

Якщо впродовж жовтня поля після збирання врожаю кукурудзи не були пахані, то 10 % рослин амброзії сягали висоти 60 см, а рослини висотою 40 см утворювали генеративні органи та формували насіння.

В агроценозах зернових культур висота амброзії за період вегетації не перевищувала 40 см й була максимальною протягом вересень-жовтень, тобто після збирання врожаю зерна. При збільшенні освітлення та зниженні щільності агроценозу показники життєвості популяції амброзії різко підвищувалися й рослини висотою 20-40 см складали 72-82 % чисельності популяції.

В культурценозах міста найвищими в популяції були рослини висотою 20 см і цей показник не змінювався впродовж вегетаційного періоду.

Динаміка росту рослин амброзії полинолистої в природних та штучних фітоценозах теж була різною.

На перелогах найбільшу динаміку збільшенні висоти мали рослини амброзії протягом червня та вересня. У червні показники приросту довжини складали 0,6 см на добу, що пояснювалося збільшенням кількості світла та тривалістю світлового дня. У вересні приріст довжини на добу складав 0,5 см, але цей показник підвищувався не за рахунок збільшення максимальної висоти рослин, а а за рахунок більш інтенсивного росту рослин ювенільного та іматурного віку. Добовий приріст їх висоти був на 0,3-0,4 см більшим за цей же показник рослин генеративного віку. Протягом вересня-жовтня середня висота рослин амброзії зменшувалася за рахунок підсихання й обламування суцвіть та рослин, що відмирають.

На ділянка, що прилягають до агроценозів, динаміка збільшення висоти рослин амброзії відбувалася рівномірно впродовж травня-серпня – 0,2-0,6 см на добу. У вересні-жовтні висота рослин зменшувалася в середньому на 15-20 см водночас внаслідок проведення агротехнічних заходів, або на 5 см в за рахунок природних процесів. Але рослин висотою навіть до 30 см встигали утворити генеративні органі та сформувати насіння різної стиглості, яке здатне прорости.

В агрофітоценозах пропасних культур відмічалися два максимуму приросту довжини рослин амброзії: у червні та кінець вересня – початок жовтня. До культивація лінійний приріст складав 0,3 см на добу. Після культивації посівів кукурудзи середня висота рослин амброзії зменшувалася до 15 см в наслідок того, що більша їх частина висотою вище 20 см була знищена культиватором, а в рядках залишились рослини середньою висотою 10-15 см. Після культивація і до кінця жовтня висота рослин збільшувалась в середньому з динамікою 0,3 см на добу. Молоді рослини (проростки, ювенільні та іматурні) росли швидше за рослини вегетативного та генеративного віку у вересні вже формували суцвіття, хоч їх висота й не перевищувала 35 см. Наприкінці вегетативного періоду максимальна висота амброзії полинолистої в посівах просапних культур була 42 см.

В агроценозах зернових культур максимальна висота рослин амброзії була 35 см. Протягом травня-липня динаміка наростання довжини рослин була не значною – 0,1-0,15 см на добу. Це пояснюється недостатньою кількістю світла, яку отримували рослини амброзії в загущених посівах ячменю. На час збирання врожаю зерна максимальна висота рослин амброзії не перевищувала 20 см. Після збирання врожаю зерна внаслідок підкошування їх комбайном висота складала 10 см. Але до середини жовтня динаміка наростання висоти рослин амброзії була найбільша – 0,5 см на добу і на період статевої зрілості рослини мали середню висоту 25-35 см.

В культурценозах динаміка наростання висоти рослин амброзії полинолистої була майже однаковою протягом вегетаційного періоду – 0,06-0,10 см на добу. А у середині серпня збільшення висоти рослин припинялося внаслідок того, що рослини висотою більше за 30 см знищувалися, а проростки в затінених місцях парків, скверів росли дуже повільно. До кінця вегетації молоді рослини не утворювали генеративних органів й не давали насіння.

Дослідження стану популяцій амброзії полинолистої наприкінці вересня в різних фітоценозах показали, що найбільш високим показником життєвості характеризувались популяції, що займали ділянки навколо агрофітоценозів. Рослини амброзії мали в середньому по 31,6 листків з довжиною 5,94 см, тоді як на перелогах ці показники були 32,8 шт. та 6,68 см відповідно.

Не зважаючи на те, що ці популяції трохи поступалися за окремими показниками популяціям перелогів – кількість листків лише на рослинах висотою 70-80 см на 1,2 шт., та їх середня довжина на 0,44 см менші, їх генеративні органи були більш розвиненими. І, не зважаючи на більші лінійні розміри рослин амброзії на перелогах, рослини популяцій міжсегетальних екотопів мали більшу насіннєву продуктивність. Враховуючи щільність популяцій цих фітоценозів, насіннєва продуктивність популяцій амброзії на перелогах становила 15480 шт./м2, та 16072 шт./м2 в міжсегетальних фітоценозах.

В посівах культурних рослин показники життєвості популяції амброзії були значно меншими, ніж на раніше представлених ділянках. Кількість листків на одній рослині не перевищувало 19,2 шт., а їх довжина – 4,3 см. Максимальна довжина суцвіть складала 8,1 см, а середня кількість насінин на одній рослині – 55 шт. З урахуванням щільності цих популяцій було встановлено, що їх продуктивність була в межах 1980 шт./м2.

Рослини амброзії урбафітоценозів мали лише 3-7 листків на одній рослині, їх довжина не перевищувала 3,7 см, а продуктивність популяцій склала 46 шт./м2.

Тобто, не можна лише за морфологічними показниками робити висновок про життєвість популяції, адже рослини з меншими лінійними розмірами мали більш розвинені органи репродукції. Це можна пояснити впливом агротехнічних заходів, добрив, комплексом природних умов на формування популяцій амброзії полинолистої в даних фітоценозах.

Таким чином, найвищими показниками життєвості характеризувались популяції Ambrosia artemisiifolia, що займали перелоги та міжсегетальні фітоценози. Догляд за штучними фітоценозами призводить до значного зниження цих показників.

 

Джерела:

1.     Димитриев А. В. О распространении Ambrosia artemisiifolia (Asteraceae) / А. В. Димитриев, Н. В. Абрамов, И. Л. Минизон [и др.] ; Бот. журн. ‒ 1994. ‒ 83 с.

2.     Марьюшкина В. Я. Амброзия полыннолистная и основы биологической борьбы с ней / В. Я. Марьюшкина. – Киев : Наук. думка, 1986. – 120 с.

3.     Работнов Т. А. Фитоценология / Т. А. Работнов. ‒ М. : МГУ, 2003. ‒ 292 с.

4.     Сотников В. В. Амброзія полинолиста ‒ небезпечна карантинна рослина / В. В. Сотников, В. С. Зуза, Е. Т Бахтіярова. ‒ Харків, 2006. ‒ 64 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info