zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ПРОБЛЕМА РЕАЛІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ДИДАКТИЧНИХ ПІДХОДІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ГІРНИЧИХ ІНЖЕНЕРІВ

 

Хоцкіна С.М., Ткачук В.В.

Україна, м. Кривий Ріг

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

 

В статье на основе анализа, обобщения, сравнения научной информации и опыта работы в высшей профессиональной школе скорректировано систему понятий в определении дидактических подходов (личностно ориентированного, деятельностного, системного) в процессе подготовки будущих горных инженеров при изучении гуманитарных дисциплин.

Ключевые слова: будущие горные инженеры, дидактические подходы.

 

Формування майбутнього фахівця будь-якого галузевого напрямку підготовки у вищій школі є важливим як для розвитку особистісних характеристик конкретного студента, так і прогресу загалом. Аксіомою є твердження, що освіта покликана не тільки передбачати вузькопрофільну підготовку, а й формувати особистість, навчати спілкування, розвивати здібність адекватно оцінювати нову інформацію щодо прийняття ефективних рішень.

Оскільки майбутній інженер у процесі діяльності виконує чотири основні виробничі функції: проектувальну, дослідницьку, формування яких розпочинається у блоці фундаментальної підготовки; організаційну і технологічну, які формуються переважно у блоці професійно-практичної підготовки (Галузевий стандарт вищої освіти). Відтак спеціалізація і розподіл інженерної праці, поглиблення диференціації інженерів на дослідників, конструкторів, технологів висуває проблему правильного вибору свого місця у структурі інженерної діяльності як необхідної умови для реалізації та розвитку здібностей. Саме в цьому вбачаємо взаємозумовленість специфіки професійного навчання щодо окреслення професійних та особистісних комунікативних здатностей майбутніх гірничих інженерів [5]. Так, професійні – відображають знання й уміння, що безпосередньо співвіднесені з фаховою підготовкою; особистісні – охоплюють здатності до здійснення професійно зорієнтованої комунікації. Ми акцентуємо увагу на комплексному взаємозумовленому їх поєднанні, оскільки профільна підготовка в сучасних вишах покликана не тільки забезпечити формування, становлення та розвиток інтелектуально-творчої особистості, а й відповідні здібності до її самореалізації за принципово нових умов євроінтеграційного наукового розвитку. Тому постає актуальним володіння культурою україномовного спілкування в поєднанні з фаховими інформаційними навичками роботи з координації комунікативної діяльності задля професійного зростання.

У процесі експериментальної діяльності ми виходили із пріоритетності особистісно зорієнтованого, діяльнісного, системного підходів у відповідності до орієнтації на прогнозовані результати навчання майбутніх гірничих інженерів. Так, аспекти професійної зумовленості особистісно зорієнтованого підходу досліджують сучасні науковці (В. Беспалько, Н. Ничкало, О. Пєхота, С. Сисоєва та ін.); діяльнісного (Б. Ананьев, Г. Атанов, О. Біляев, П. Гальперін, С. Рубинштейн та ін.); системного (З. Бакум, С. Гончаренко, О. Горошкіна, К. Гуревич, С. Караман, Н. Кузьміна, І. Підласий та ін.).

Вважаємо за доречне зазначити, що особистісно зорієнтований підхід засновано на принципах пріоритетності самоцінності навчальної дисципліни, співвіднесенні навчальних технологй із закономірностями професійного становлення особистості, де основними постають виховна, розвивальна та функція самоствердження. Причому рівень розвитку майбутньої професійної діяльності прямо пропорційний формуванню професійної компетентності, що передбачає відповідість змістового навчального процесу із притаманними самобутністю, самоцінністю, індивідуальним досвідом та необхідністю самореалізації та самовизначення особистості [7, с. 210 – 211].

Оскільки процес освіти поєднує аспекти передачі інформації, формування умінь та навичок, використання інформації під час розв’язання практичних завдань, отримання досвіду професійної поведінки у процесі фахової взаємодії, - відповідно маємо робити акцент у процесі вивчення дисциплін гуманітарного циклу підготовки на пріоритетний освітній результат – орієнтацію на формування ідентичності конкретної особистості. Відтак вважаємо основою функціонування особистісно зорієнтованого навчання такі принципи: самоцінності субєктивного досвіду; диференціації – предметної та духовної; варіативності; гуманізації змісту освіти; системності; інтеграції знань; узгодження наукових та навчальних технологій; забезпечення пізнання та психічного розвитку субєктів навчального процесу [4, с. 304 – 305].

Зауважимо, що окреслений підхід визначає мотиви, усвідомлення цілей і завдань процесу навчання, оволодіння базовим стандартом згідно динаміки рівня засвоєння знань, умінь, навичок. Для нашого дослідження цінним у контексті окресленого підходу є саморозвиток суб’єктивності, тому під час вивчення гуманітарних дисциплін значущим постає розв’язання виробничих ситуацій («Психологія управлінської діяльності», «Психологія управління», «Психологія вищої школи», «Педагогіка вищої школи», «Вища освіта і Болонський процес» тощо), оскільки судент має змогу за штучних умов сформувати рефлексію особистої діяльності, активну позицію на основі здібностей та пізнавальних процесів, нахилів, інтересів. Вважаємо, що це сприятиме розвитку активної мисленнєво-пізнавальної діяльності суб’єктів навчальної взаємодії.

Взаємозумовленим складником вищеописаного підходу є діяльнісний, сутність якого ґрунтовно розкрита в дослідженнях Б. Ананьєва, Л. Виготського, П. Гальперіна, І. Зимньої, С. Рубінштейна та ін., які визначають діяльність як основу загально психологічної теорії, якій притаманні предметність, мотивація, цілепокладання. Вважаємо за доречне звернути увагу на інформативний компонент (засвоєння якого сприяє надпрофесійній підготовці) та діяльнісного (сприяє використанню досягнень для розв’язання виробничих завдань, де навички розглядаються як засіб спрямованої на розвиток творчого потенціалу діяльності) [4].

Фундаментальним елементом стандартів вищої освіти діяльнісного підходу є об’єкти та знання про них – результативна діяльність, в основі – активність суб’єкта. Введення окресленого підходу в навчальний процес підготовки майбутніх гірничих інженерів передбачає орієнтацію на розв’язання навчальних завдань за умови активної пізнавальної діяльності (у результаті – аналіз проблем, відкриття законів, побудова логічних зв’язків). Саме на цьому етапі студенти постають активними учасниками процесу здобуття знань. Відповідно, сутність фахового професіоналізму визначаємо цілеспрямованою зовнішньою та внутрішньою продуктивністю формування та розвитку майбутнього гірничого інженера в навчальній взаємодії під час проектування, конструювання, організації управління.

Взаємозумовленим у контексті методологічної парадигми постає інтерес до системи досліджуваних об’єктів. Нині поняття системи витлумачено неоднозначно. Поділяємо позицію С. Гончаренко, В. Кушнір, Г. Кушнір щодо послідовного переходу від загального до конкретного за умови чітко окресленої мети, що дає змогу реалізації принципів єдності, розвитку, функціональності, ієрархії, невизначеності, організованості [2, с. 4].

Пропонуємо розглядати переваги системного підходу в двох напрямках – в аспекті а) що передбачає; б) дає змогу (табл. 1).

 

Таблиця 1

Переваги системного підходу в контексті підготовки майбутніх гірничих інженерів

Системний підхід

передбачає

дає змогу

Результативний ефект впливу на студента

Структурувати навчально-виробничий процес із визначенням компонентів

Використання дослідницьких методів (анализу, синтезу)

Здійснення дослідження у двох напрямках – диференціації та цілісності на основі їх взаємозумовленості

Вивчення середовища об’єкта дослідження, з’ясування його впливу на об’єкт

Окреслити об’єкт дослідження та встановити зв’язки на основі об’єктивної взаємодії

Відсутність стандартного розв’язання проблеми за наявного нестандартного пошуку

Розробка процедур прийняття узгоджуваного суб’єктивно-об’єктивного рішення, формулювання системи евристичних правил

Розробка системи евристичних правил

Пошук шляхів досягнення мети задля досягнення мети у реалізації створеної логічної системи

 

Із позиції вищеокресленого вважаємо за необхідне акцентувати увагу на трьох принципах системності (цілісність, здійснення аналітико-синтетичної процедури, фіксації цілей системи та встановлення її інформаційного статуса) [3, с. 75 – 76]. У нашому дослідженні системний підхід передбачає логічну послідовність та черговість формування змісту гуманітарних дисциплін.

Відтак пріоритетними аспектами повинні постати проблеми підвищення якості викладання з використанням сучасних підходів на основі вдосконалення фахової.

Отже, комплексний підхід до використання визначених вище пріоритетних підходів у системі вищої професійної освіти загалом та гірничих інженерів зокрема зумовить зростання навчально-пізнавальної активності, оскільки формування фахівців – складний динамічний процес, що вимагає цілісної системної роботи з урахуванням вимог удосконалення знань, умінь та навичок у професійній галузі.

 

Література

1.     Глузман О.В. Базові компетентності: сутність та значення в життєвому успіху особистості / О.В. Глузман // Педагогіка та психологія. – 2009. – №2 (63). – С. 51 - 60.

2.     Гончаренко C. Методологічні особливості наукових поглядів на педагогічний процес / С. Гончаренко, В. Кушнір, Г. Кушнір // Шлях освіти. – 2008. – №4. – С. 2 – 10.

3.     Гура О.І. Теоретико-методологічні основи формування психолого-педагогічної компетентності викладача вищого навчального закладу в умовах магістратури : дис. … доктора пед. наук : 13.00.04 / Гура Олександр Іванович. – Запоріжжя, 2008. – 546 с.

4.     Перспективні освітні технології : наук-метод. посіб.; за ред. Г.С. Сазоненко. – К. : Гопак, 2000. – 560 с.

5.     Підготовка гірничого інженера: школа – ВНЗ – підприємство : [монографія] / В.С. Моркун, З.П. Бакум, С.М. Хоцкіна, В.В. Ткачук. – Кривий Ріг: ВЦ ДВНЗ «КНУ», 2015. – 244 с.

6.     Сухарніков Ю.В. Сутнісні розбіжності діяльнісного й компетентнісного підходів до стандартизації освіти в Україні / Ю.В. Сухарніков // Педагогіка і психологія. – 2009. – №2 (63). – С. 32 – 42.

7.     Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи : [навч. посіб.] / Фіцула М.М. – К. : «Академвидав», 2006. – 352 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info