zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



АКТУАЛЬНІСТЬ ПОСИЛЕННЯ ХІМІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ У КОНТЕКСТІ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ БАКАЛАВРІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

 

Підгорний А.В., Назарова Т.М.

Україна, м. Київ

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут» ім. Ігоря Сікорського

 

У статті розглядається роль фундаментальних дисциплін, зокрема хімії, у забезпеченні якісної підготовки бакалаврів технічних спеціальностей. Проведено аналіз завдань учбового лабораторного експерименту, як інструменту освітніх технологій, при створенні професійних компетенцій в сфері інноваційної діяльності.

 

В статье рассматривается роль фундаментальных дисциплин, а именно химии, при обеспечении качественной подготовки бакалавров технических специальностей. Проанализированы задачи учебного лабораторного эксперимента, как инструмента образовательных технологий, при формировании профессиональньх компетенций в сфере инновационной деятельности.

 

The paper examines the role of fundamental disciplines, chemistry in particular, in assuring the quality of education for undergraduate students in technical specialties. The tasks of a laboratory study experiment as an educational tool for creation of professional competencies in the innovative activities are analyzed

 

Модернізація вищої технічної освіти, відповідно до вимог положень Болонської декларації, протягом останніх років дозволила здійснити не тільки суттєве оновлення змісту і методик навчання, впровадити ряд нових підходів та технологій навчально-виховного процесу, а також забезпечила сформованність предметних знань та навичок в поєднанні з набуттям випускниками вищих навчальних закладів (ВНЗ) компетентностей діяти, вирішувати проблеми та приймати рішення при втіленні на практиці завдань професійної діяльності.

В період глобальних економічних перетворень всі випускники вищих навчальних закладів мають володіти знаннями, навиками та досвідом, щоб бути спроможними усвідомити та вирішувати проблеми повсякденного сучасного життя з урахуванням екологічних, соціальних, культурних та економічних наслідків, а, отже, у підсумку, взяти на себе глобальну відповідальність. Успішне вирішення цього блоку питань стає можливим при втіленні в освіту підготовку кадрів засновану на базі принципів сталого розвитку суспільства та бізнесу.

Провідні українські технічні університети повною мірою долучаються до співучасті з європейською освітньою спільнотою у галузі підготовки інженерних кадрів. Саме завдяки зверненню уваги до пріоритетного розвитку інженерних професій стає можливим забезпечення умов для інноваційного прориву, економічної успішності та сталого розвитку країни.

НТУУ “КШ”, як один з лідерів української вищої школи, забезпечує підготовку інженерних кадрів для інноваційної економіки за основними напрямами сучасної науки та технології.

Серед пріорітетних концепцій діяльності університету є, насамперед, посилення ролі фундаментальної підготовки на основі синтезу загальнонаукових природничих знань та інженерного мислення в поєднанні з забезпеченням впровадження результатів наукових досліджень в сферу виконання конкурентноспроможних розробок та їх втілення у виробництві.

Під час формування багажу фундаментальних знань досить часто обґрунтовується необхідність математичної та фізичної підготовки фахівців. Водночас, недостатньо аналізуються проблеми, що стосуються особливостей покращення підготовки студентів з дисципліни «хімія» – однієї з природничих наук, яка значною мірою забезпечує ґрунтовну фундаментально-наукову компоненту підготовки фахівців.

Предметом цієї статті є аналіз аспектів, які стосуються удосконалення наскрізного навчання з хімії бакалаврів технічних напрямів підготовки. Розглянуті завдання практичної діяльності інженерів у різноманітних галузях науки та виробництва, які забезпечуються під час опанування системою фундаментальних хімічних знань. Показано, що розширення та вдосконалення хімічної підготовки може не тільки забезпечити створення якісної світоглядної бази, але, водночас, стає чинником успішного створення інженерних розробок та вирішення технологічних «ноу-хау».

Зв’язок фундаментальних розділів навчальної дисципліни «Хімія» з прикладними аспектами інженерної діяльності представлений на Рис.1.

З погляду на роль хімії в сучасному житті викликає занепокоєння зниження рівня хімічної освіти та надзвичайно низька хімічна культура в Україні. Зокрема, проведений аналіз результатів навчання з дисципліни «Хімія» протягом 2005-2008 навчальних років показав поліпшення якості успішності під час впровадження в учбовий процес нової системи залікових одиниць ЕSТS рейтингової системи оцінювання знань завдяки суттєвому удосконаленню заходів організації самостійної підготовки студентів

Проте, з 2009 року спостерігається відсутність динаміки в зростанні індексу якості навчання, особливо для студентів першокурсників. Пояснення таких тенденцій полягають у наступному. По-перше, рівень шкільної підготовки з хімії значною мірою не відповідає вимогам, що забезпечують засвоєння навчальних програм дисциплін, що вивчаються на першому курсі університету.

 

Drawing1.jpg

Рис. 1.

 

Так, проведений на перших тижнях навчання контроль вхідного рівня знань з хімії, порівняно з відповідними вимогами університету, корелює з балами зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) приблизно лише на 60%.

По-друге, у більшості першокусників спостерігається: відсутність сформованих навичок до самостійної роботи; низький рівень здатності самостійного мислення; встановлення взаємозв’язку між різноманітними природними процесами; неспроможність здійснювати узагальнення та систематизацію попередньо засвоєних знань.

По-третє, дещо заформалізована система оцінювання за рейтинговою системою дозволяє одержати оцінку “задовільно” (Д, Е) не докладаючи належних зусиль в опрацюванні навчального матеріалу кредитного модуля. Неналежною мірою забезпечується відпрацювання пропущених лабораторних занять та виконання індивідуальних контрольних завдань.

Стійке та більш глибоке засвоєння навчального матеріалу дисципліни «Хімія» забезпечується за рахунок лабораторних експериментальних робіт. Інтеграція теоретичних знань і практично-експериментального досвіду, що відбувається в процесі лабораторного заняття, не тільки забезпечує глибоке репродуктивне засвоєння навчального матеріалу, але і розвиває креативність, творче мислення та надає йому активний та системний характер. Жодний вид навчальних занять не вимагає від студента такого прояву ініціативи, спостережливості, відповідальності і самостійності у прийнятті рішень, як лабораторно-експериментальний практикум. Крім того, актуальність і цінність лабораторних практикумів суттєво підвищились у зв’язку з неминучою необхідністю використання компетентностно-модульного підходу у вищій професійній освіті.

Професійні компетенції – це здатність фахівця (випускника ВНЗ) використовувати свої знання, вміння, навички, схильності та індивідуальні якості для аналізу та оцінки ситуації, знаходження узагальненого способу продуктивного та якісного рішення професійних завдань. Суттєво, що освітні стандарти визначають склад професійних компетенцій за видами чи функціями діяльності фахівців, а саме: науково-дослідницька; проектно-конструкторська; організаційно-управлінчиська, тощо.

Ефективність процесу розвитку і формування компетенцій під час виконання студентами лабораторного експерименту пояснюється тим, що вони формуються в процесі не тільки навчальної, але і наближеної до професійної діяльності, що включає інтелектуальні операції та моторні дії і процедури.

Проаналізуємо процес виконання студентом навчально-лабораторного експерименту, як певну систему, що складається з низки взаємозв’язаних елементів, кожний з яких має своє функціональне призначення. Узагальнена структура процесу виконання навчально-лабораторного експерименту представлена на Рис.2. Під час виконання лабораторного експерименту студент повинен усвідомити і зрозуміти його багатоцільове призначення, пояснити план проведення експерименту, здійснити відповідно до проведення лабораторного дослідження підбір вимірювальних засобів чи пристроїв, набути особистий практичний досвід проведення експерименту, усвідомити та оцінити результати своєї експериментальної діяльності, засвоїти методи та навички обробки одержаних експериментальних даних, провести технічне оформлення звіту про виконану роботу (побудова графіків, таблиць, формулювання висновків) та захистити експериментальну роботу базуючись на теоретичному лекційному матеріалі.

 

Drawing2.jpg

Рис. 2.

 

Отже, такий компонент як учбовий лабораторний експеримент в процесі вивчення кредитного модуля «Хімія» є базою для створення стійких професійних компетентностей студентів («знання» → «вміння» → «навички») під час реалізації освітньої стратегії підготовки фахівців до інноваційної діяльності.

Таким чином, втілення в життя сучасної стратегії освітянської політики стає можливим тільки при забезпеченні належної якості підготовки інженерних кадрів завдяки наповненості вузівської підготовки знаннями фундаментальних та прикладних спеціальних дисциплін, які стають у подальшому інструментом для вирішення пріоритетних завдань інноваційного науково-технологічного розвитку економіки та промислового виробництва. Система фундаментальних хімічних знань в поєднанні з іншими природничими науками формує науковий світогляд, цілісну систему наукового пізнання та є базисом для розвитку нових підходів при вирішенні завдань сучасних високих технологій, оцінюванні екологічної сталості та безпеки в промислових системах.

Безперечно, належний рівень сучасних знань з природничих дисциплін не може бути забезпечений без збалансованого корегування навчальних планів підготовки бакалаврів технічних напрямів підготовки та завдяки надання достатньої кількості аудиторних годин необхідних для якісного засвоєння обсягів навчальних програм відповідних кредитних модулів.

Неналежна кількість годин у навчальних програмах для вивчення природничо-наукових дисциплін, а також відміна на більшості факультетів технічних університетів семестрових іспитів з хімії, а на деяких – взагалі виключення дисципліни «Хімія» з навчальних програм, не сприяє досягненню сучасного наукового рівня фундаментальної складової загальної інженерної та спеціальної профільної підготовки.

 

Література

1.     Стратегія розвитку НТУУ «КПІ» на 2012-2020 роки (концептуальні положення) та план щодо її виконання / Уклад.: Ю. І. Якименко, М. Ю. Ільченко, Г. Б. Варламов та ін., під заг. ред. М. 3. Згуровського. - Київ НТУУ «КГП» 2012. - 44 с.

2.     Доповідь ректора НТУУ «КШ» академіка НАН України М.З. Згуровського на сесії професорського-викладацького складу 30 серпня 2012 року / газета «Київський політехнік». – №24, - 06.09.2012.

3.     Якименко Ю.І. Удосконалення системи підготовки фахівців - вимога часу // Київський політехнік. - №10 (3068). - 2014.

4.     Підгорний А.В., Назарова Т.М. Фундаментальна підготовка бакалаврів у контексті забезбечення розвитку науково-дослідницької стратегії інженерної освіти // освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору,- Додаток 1 до №5, Т. (56). - 2014. - Київ; Україна, С. 345-351.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info. Разработка и поддержка сайта - Студия веб-дизайна Zinet.info