zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



18 березня 1913 року громадські збори проголосили створення українського військового товариства „Січові стрільці” [215, 55]

ГЕТЬМАН П. СКОРОПАДСЬКИЙ І ВОЛИНЬ (1917-1918 РР.)

 

Дем’янюк О.Й.

Україна, м.Луцьк, Луцький інститут розвитку людини Університету “Україна”

 

Ukrainian state hetman Pavlo Skoropadskyi military and political activity in Volyn’ region in 1917-1918 is researched. Hetman’s work on army units ukrainization during World War I is analysed.

 

Перша світова війна розпочалася для майбутнього гетьмана Української Держави 6 серпня 1914 р. Генерал-майор П. Скоропадський на чолі кінного полку відзначився в бою під Краупішкеном [1, с. 38], за що нагороджений орденом Св. Георгія 4-го ступеня.

На Волині П. Скоропадський з’явився вже в чині генерал-лейтенанта. Спочатку  командував діями 8-го армійського, а потім – Гвардійського кавалерійського корпусу, які розташовувалися на правому березі р. Стохід [2, с. 34].

У другій половині січня 1917 р. генерал-лейтенант П. Скоропадський прийняв командування 34-им армійським корпусом, який входив до складу Південно-Західного фронту. На чолі цього військового формування його застало повідомлення про революційні події в Російській імперії, тут він одержав змогу спостерігати за реакцією військових на державні перетворення в Україні.

У спогадах гетьман висловлює своє негативне ставлення до тогочасних подій на території України: “Когда в феврале и марте 1917 года, стоя с 34-ым корпусом на позиции у Стохода в Углах, я впервые читал в “Киевской мысли” об украинских демонстрациях, мне это не понравилось, я подумав, что это работа исключительно наших врагов с целью внести раздор в нашем тылу” [3, с. 56-57].

Тим часом в арміях, які розташовувалися на Південно-Західному, Румунському та Західному фронтах розпочався процес створення українських військових громад, рад та організацій. Ці національні новоутворення стали альтернативою до підконтрольних більшовикам солдатських об’єднань.

Поступово розпочалися процеси українізації військових частин. Головнокомандувач Південно-Західного фронту генерал Л. Корнілов вбачав позитив у створенні національних військових формувань. Однак таку позицію він зайняв, а згодом нав’язував її генералу П. Скоропадському, не через підтримку державницьких устремлінь українців, а тому, що був переконаний в тому, що військові підрозділи, побудовані на національній основі є більш боєздатними. Генерал Л. Корнілов вважав, що така реорганізація зможе врятувати російську армію від дезертирства та розвалу.

До такого висновку Л. Корнілова підвів приклад 56-ї дивізії, яка була виведена зі складу 34-го корпусу генерала П. Скоропадського напередодні наступальної літньої кампанії 1917 р. і входила до складу його 8-ї армії. Ця дивізія, яка пройшла “часткову українізацію”, була насправді боєздатнішим військовим підрозділом, ніж збільшовичені частини.

Корпус П. Скоропадського влітку 1917 р. залишив межі Волині та був переданий у розпорядження командувача 7-ї армії генерала В. Селівачова. 18 липня 1917 р. генерал П. Скоропадський одержав наказ головнокомандувача Південно-Західного фронту генерала Л. Корнілова про українізацію 34-го корпусу, до складу якого входили 104-а і 153-я піхотні дивізії. В цей час корпус знаходився на лінії фронту вздовж р. Збруч в районі Сатанова. 24 липня генерал Скоропадський розпочав передислокацію 34-го корпусу в район Меджибожа [3, с. 70].

Наприкінці вересня 1917 р. П. Скоропадський завершив реорганізацію підрозділу, який одержав нову назву – І Український корпус”. 1 грудня генерал одержав телеграму від С. Петлюри, в якій повідомлялося, що І Український корпус переходить у розпорядження генерального секретаріату військових справ. П. Скоропадському підпорядковувалися всі військові частини та ставилося завдання захисту Правобережної України [3, с. 92].

З того часу діяльність генерала П. Скоропадського знову стає пов’язаною з Волинню. Силами свого корпусу він бере під контроль залізничні шляхи Шепетівка – Вапнярка – Козятин та Гнівань – Козятин. Дії майбутнього гетьмана дозволяють відстрочити захоплення Києва збільшовиченими військами.

25 грудня 1917 р. генерал П. Скоропадський написав рапорт про відставку та передав І Український корпус генералові Я. Гандзюку. Причиною відставки стала незгода з військовою політикою Центральної Ради і безпосередньо з відношенням М. Порша (генеральний секретар військових справ) до діяльності генерала. Однак, захопившись духом українства, П. Скоропадський вже не міг бути осторонь військово-політичних процесів в Україні. Перебуваючи в Києві він почав гуртувати навколо себе однодумців.

З січня до кінця квітня 1918 р. усе посилювався процес падіння авторитету Центральної Ради та її представників на місцях. Шляхом подолання системної кризи, в якій опинилася Україна навесні 1918 р., щоправда не без дієвої допомоги німецького військового контингенту, став державний переворот та відновлення старовинної національної форми правління – гетьманату на чолі з нащадком гетьманського роду П. Скоропадським [4, с. 46].

Як кадровий офіцер, П. Скоропадський розумів важливість створення боєздатної національної армії. Тому в перші місяці свого правління саме цьому питанню він приділяв значну увагу. Волинь, як територія, де скупчилися значні військові сили була з однієї сторони загрозою гетьманському режиму, а з іншої – місцем комплектування українських формувань.

У червні 1918 р. у Володимир-Волинському було завершено створення Козацько-Стрілецької дивізії (відомої як Сіра або Сірожупанна) [5, с. 30]. До її складу входили 4 піхотні полки, артилерійський полк і технічна сотня загальною чисельністю близько чотирьох тисяч. Командиром дивізії було призначено підполковника І. Перлика, начальником штабу – сотника О. Пилипенка. Згодом дивізію очолювали генерали В. Сокира-Яхонтов та Ф. Васильєв.

Окрім того на Волині перебували військові частини, які не могли стати опорою гетьману П. Скоропадському. Так, лише у Луцьку розквартировувалися: 1-й Луцький піший полк, 2-й Волинський полк, 3-й Брест-Литовський піший полк, панцерний та мортирний дивізіони, управління 3-ї Волинської бригади кордонної охорони.

Місцева влада волинського краю в основному підтримувала гетьмана. Так, Луцький повітовий староста Шлеммер зазначав: усі накази ясновельможного пана Гетьмана будуть мною проводитися в життя всіма засобами” [6, с. 18].

Таким чином, територія Волині тісно пов’язана з іменем гетьмана Української Держави П. Скоропадського. Він перебував у межах Волинської губернії під час Першої світової війни, в добу Центральної Ради, в період гетьманату. Військово-політичні події, які зароджувалися чи відбувалися на зазначеній території мали певний вплив формування позиції та прийняття рішень П. Скоропадським.  

 

Список джерел і літератури:

 

1.      Отт-Скоропадська О., Гай-Нижник П. Павло Скоропадський: коротка хроніка життя (1873-1945) // Павло Скоропадський Спогади / О. Отт-Скоропадська, П. Гай-Нижник – К. – Філадельфія, 1995. – С. 35-42.

2.      Реєнт О. Павло Скоропадський / О. Реєнт – К.: Видавничий дім Альтернативи, 2003. – 304 с.

3.      Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918 / П. Скоропадський – К. – Філадельфія, 1995. – 494 с.

4.      Папакін Г. Павло Скоропадський: патріот, державотворець, людина. Історико-архівні нариси / Г. Папакін – К., 2003. – 300 с.

5.      Дмитрук В.Г. Вони боролися за волю України (Нарис історії Сірожупанної дивізії) / В.Г. Дмитрук  – Луцьк, 2002. – 230 с.

6.      Мацюк Н. Культурно-освітня політика гетьмана П. Скоропадського на Волині / Н. Мацюк – Луцьк, 1998. – 46 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet