zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ДИДАКТИКА ІНОМОВНО-МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА

ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ

 

Єгорова І. М., Половін С. М.

Україна, м.Донецьк, Донецький Національний Технічний Університет,

 

Discussion is a special type of joint learning activity, taking place against the background of a subject and logic conflict with the aim of comparing and analyzing different points of view as well as extending and enriching knowledge about the subject under discussion and being carried out through the communication of opponents.

 

Для розвитку комунікаційної компетенції на уроках іноземної мови доцільно використати колективні форми роботи, однією з яких є дискусія. Дискусія дає викладачу можливість вести цілеспрямовану роботу по опануванню студентами усією системою творчих, розумових дій: аналізом, синтезом, порівнянням, узагальненням. Вона потребує від студентів вміння узагальнювати, висловлювати особисте відношення до фактів, аргументувати свою точку зору, виражати свій сумнів, згоду чи незгоду.

Доцільність регулярного проведення занять-дискусій, зазвичай, не оспорюється. Для успішного ведення дискусії її учасники повинні володіти певними знаннями про предмет обговорювання, володіти прийомами психологічного впливу та керування бесідою, володіти високою культурою спілкування, а також вміти будувати свої висловлювання адекватно задуму, логічно вірно доказувати свою точку зору, точно сприймати мову співрозмовника, прогнозувати хід бесіди, контролювати свої мовні дії, співвідносити власну роль та позицію в мовному спілкуванні з позицією опонента і т.д. Як ми бачимо, навіть цей неповний перелік знань та умінь, необхідних для забезпечення успішності дискусії, багато в чому співпадає зі знаннями та уміннями, відповідаючими дуже високому рівню комунікативної компетенції. Потреба в них, за умови включення дискусії в учбовий процес, стає природною, вона може стати стимулом оволодіння цими знаннями та вміннями.

Для виникнення дискусії необхідно наявність проблеми, яка може представляти інтерес для обговорення та різних точок зору на неї. Причому справжня дискусія, як відзначає М. Г. Ярошевський, виникає тоді, коли послідовники різних думок починають їх активно відстоювати (1). Успішність дискусії також визначається деякими особистими якостями опонентів, розглянутими у контексті особистісно-психологічного аспекту дискусії. В цьому зв’язку дослідники кажуть про необхідність наявності у учасників дискусії мотивації до обговорення проблеми, певних переконань, культури мислення, настановлення на взаєморозуміння та дотримування етичних норм спілкування, здатності адекватно сприймати не тільки інформацію, та і особистість опонента.

Деякі автори (А.А. Ігнатьєв, Н.І. Фригіна, М.Г. Ярошевський) підкреслюють, що дискусія є, перш за все, конфлікт, але не особистостей, виникаючий на основі їх конфліктної поведінки, а конфлікт ідей. Такий конфлікт називається предметно-логічним або когнітивним. Він виконує функцію протиставлення та зведення різних точок зору на предмет обговорювання.

Будучи різновидом конфліктної взаємодії, дискусія може позитивно впливати на учбовий процес в цілому. Слід також підкреслити, що у ході дискусії відбувається не тільки і не стільки передача інформації по обговорюваній проблемі, скільки активний обмін нею. Внаслідок цього кожен її учасник постійно включає отриману інформацію до своєї системи зв’язків та відносин, тобто переосмислює свою точку зору щодо обговорювання та, отже, уточнює та збагачує свої знання з обговорюваного питання. Тому дискусія розглядається як особливий вид сумісної продуктивної пізнавальної діяльності.

Сказане дає підстави визначити учбову дискусію як особливий вид спільної пізнавальної діяльності, яка відбувається в умовах предметно-логічного конфлікту з метою зіставлення, порівняння та аналізу протилежних точок зору, а також розширення та збагачення знань щодо предмета обговорення, яка здійснюється за допомогою спілкування опонентів.

Спільна діяльність в значній мірі відрізняється від індивідуальної. Якщо в останній є потреба, мотив, ціль, предмет, процесуальна структура дій, а також результат діяльності, то в спільній діяльності ця структура значно складніша. Перш за все, тут мова йде про сукупний субєкт діяльності, котрий складають всі її учасники, жоден з яких не розглядається як обєкт діяльності. В наслідок цього виникає взаємообмін, взаємопроникнення та взаємодія індивідуальних цілей, мотивів, програм/планів усіх учасників діяльності, спрямованих на досягнення сумісного результату. Відсіль дослідники сумісної діяльності роблять висновок, що вона є складним та динамічним їх переплетенням. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що спільна діяльність набагато більше, ніж індивідуальна, піддається плануванню, що замислена заздалегідь стратегія досягнення цілі майже неминуче потребує корекції. Цей момент здається найбільш важливим для учбової мовної дискусії, бо вона вплине на мову її учасників, котра буде деяким цікавим поєднанням підготовленних та непідготовлених висловлювань з превалюванням першого та другого типу в залежності від точності прогнозування розвитку сумісної діяльності.

В дискусії, за певних умов, можуть існувати висловлювання будь-якого ступеня підготовленості. Звідси виходить, що включення дискусії до учбового процесу може забезпечити взаємозвязане вивчання підготовленої та непідготовленої мови (2). Зазначені особливості поєднання підготовлених та непідготовлених елементів мови належать до окремих висловлювань. Дискусія ж являє собою спільну діяльність і, отже, будується з цілої низки висловлювань, припускаючи визначення стратегії взаємодії, її планування.

В умовах дискусії даний процес йде на фоні активної розумової діяльності учасників, що припускає сприйняття та інтерпретацію великого об’єма різноманітної інформації, пов’язаною як із змістом повідомлення, так із особистістю опонента. Кожен учасник має, крім того, утримувати в пам’яті свою програму дій, а також увесь хід дискусії, співвідносити свої дії з діями партнерів, прогнозувати їх дії та, зважаючи на зміни в ситуації, миттєво корегувати попередню чи будувати нову програму дій (3). Необхідність доводити свою точку зору також накладає певний відбиток на внутрішню мову індивіда, значно обтяжує її, бо потребує виконання додаткових, складних логічних операцій. Автор одного із досліджень, присвяченому цьому питанню, В.Л. Філь, вказує, що ці додаткові труднощі полягають, по-перше, в необхідності змістової обробки тези доказу; по-друге, у здійсненні, за допомогою операцій аналізу та синтезу, абстракції та конкретизації, порівняння та класифікації, наступних розумових дій: а) пошуку необхідних знань; б) сопоставлення їх із тезою; в) визначення їх придатності для доказу тези; г) конструювання доказу; по-третє, в необхідності приведення формально-логічних та структурно-логічних особливостей доказу у внутрішній мові відповідно до особливостей зовнішньої мови (4).

На зазначених процесах позначається ще й те, що дискусії відбуваються у конфліктній ситуації, яка характеризується жорсткими часовими межами та відповідальністю прийняття рішення, а також певною емоційною напруженістю.

Дискусія може мати певну цінність для процесу навчання, бо дає можливість дотримуватися таких принципів удосконалення навичок, як цілеспрямованість, змістовність, безперервність тренування, мотивованість, комуникативність

Але разом з тим, необхідно підкреслити, що дискусія стає ефективним засобом навчання при умові правильної її організації. Психологи зазначають, що ефективність спільної діяльності, підвидом якої є дискусія, залежить від багатьох факторів – від ступеню труднощів поставленої задачі, від рівню згуртованості групи та особистих відносин її членів, від ступеню їх підготовленості до даного виду діяльності, їх попереднього досвіду і т. ін. Але, як нам здається, для учбової дискусії важливо не стільки рішення проблеми, яке має умовний характер, отже, і не ефективність роботи групи в цілому, скільки продуктивність діяльності кожного її члена. Необхідність даного напряму дослідження обумовлена тим, що рішення проблеми в процесі навчання має являти «колективну діяльність, максимально зважати на індивідуальні можливості та особливості» (5). В противному разі проблему вирішують один-два члени групи, у той час як інші є пасивними спостерігачами (6).

Звідси можна зробити висновок, що дискусія як один із засобів проблемного навчання має бути організована таким чином, щоб забезпечити рівноцінність внесків усіх членів групи у вирішення поставлених задач, тобто їх рівноцінну включеність до діяльності. Ця ситуація змушує вас розглянути ієрархію мотивів, стимулюючих діяльність учасників дискусії.

Проблеми, запропоновані для дискусійного обговорювання, мають бути, з одного боку, під силу учасникам, що є першою вимогою проблемного навчання, з іншого боку, вони мають суб’єктивно сприйматися як являючи собою певні труднощі. При цьому дискусія має бути організована таким чином, щоб кожний її учасник бачив реальну можливість підтвердження своєї ( у більшості випадків високої) самооцінки. В цьому разі спостерігається єдино спрямованість мотивів-цілей групи в цілому та прихованих мотивів-стимулів кожного її члена, що, в решті решт, забезпечує як більшу продуктивність спільної діяльності, так і рівномірну участь всіх її учасників. Виявляється, що вплив мотивів-стимулів особистості на ступень включення у діяльність та можливість їх неспівпадання із мотивами-цілями групи мають бути ураховані в організації дискусії. Але, на наш погляд, цей момент не може бути урахованим у формулюваннях проблемних завдань, де можна привести у відповідальність лише складність завдання відносно етапу навчання. Тому завдання залучення особистісних мотивів-стимулів має бути реалізовано викладачем як організатором учбового процесу, який може, в залежності від стану відносин між членами групи та статусно-ролевих характеристик її членів, по-різному зобразити запропоновані для вирішення проблеми, а також націлювати кожного члена групи на певну діяльність, відповідно до ситуації, яка складається у групі під час вирішення проблеми.

Зазначене вище дає підставу зробити деякі висновки відносно організації дискусії та її місця у процесі навчання. По-перше, дискусія має проводитися за ретельно відпрацьованим текстовим матеріалом, що дає можливість поєднати елементи підготовленого та непідготовленого в мові тих, кого навчають (за необхідністю постійної корекції програми спільної діяльності, отже, і комбінування підготовлених фрагментів тексту у відповідності із змінами у ситуації). По-друге, навчальну функцію мають виконувати етапи підготовки дискусії, спрямовані на формування мовних навичок і комплексних творчих вмінь мовлення, дискусія в її інтегральному виді має виконувати функцію контролю їх сформованості. По-третє, проблеми, запропоновані для дискусійного обговорення, мають відповідати рівню учасників, але водночас субєктивно сприйманими, як ті, що становлять певні труднощі. В-четвертих, викладач має приймати участь в дискусії з метою керування нею та забезпечення рівномірного залучення до спільної діяльності усіх членів групи.

 

Список джерел і літератури

1.      М.Г. Ярошевский. Функция дискуссии в предметно-логическом развитии науки// Роль дискуссии в развитии естествознания. - М.: Наука, 1986. - С. 8-39.

2.      Л.Ф. Величко. Методический аспект паралингвистических характеристик устной иноязычной речи: Дис.  ... канд. пед. наук / ДПИ. - Днепропетровск,  1982. - 196 с.

3.      Н.И. Жинкин. Речь как проводник информация. - М.: Наука, 1982. - 112 с.

4.      М.М. Дианина. Дискуссия как средство формирования коммуникативной компетенции. –М. Сборник научных трудов, 1988.

5.      Penny Ur, Discussion that Works, Cambridge University Press, 2001.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet