zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ДУХОВНИХ ПРАКТИК В ПОДОЛАННІ ДУХОВНОЇ ЕНТРОПІЇ СОЦІУМУ

 

Ковальчук І.Л.

Україна, м.Луцьк, Луцький інститут розвитку людини Університету “Україна”

 

В статье осуществлена попытка определить значение такого нерефлективного способа постижения действительности, как духовные практики, которые выступают важным средством духовного укрепления как отдельной личности, так и общества в целом.

 

Сучасна філософія здійснює наполегливі пошуки джерел справжнього буттєвого досвіду, які ще збереглися. Пануючі дискурсивні техніки – спадок філософії Нового часу – призвели до руйнування у людини відчуття єдності зі світом, вкорінення в буття. Домінування діяльнісного активізму призвело до акцентування уваги на умови життя і водночас втрати інтересу до власної буттєвості. Однак, крім «ставлення» до світу, яке є основною засадничою умовою діяльнісного підходу, людина має пізнати синкретизм буття, який передбачає нерозділеність на суб’єкт і об’єкт.

Актуальним постає питання, а де, власне, здійснювати пошуки синкретизму. Без сумніву, немає сенсу шукати буттєвий синкретизм у світі матеріальної життєдіяльності, в якій людина спирається на техніку, що кардинально відділяє її від світу. Щодо духовної діяльності, то засадою науки, ідеології є принцип розділення суб’єкта та об’єкта, тому ці сфери не рівносильні, як противага діяльнісному підходу. Не являється таким і мистецтво, синкретизм якого є символічним уявлюваним звертанням до буття, тому не завжди справжнім, хоча в ряді випадків потужним чинником позадіяльнісних форм духовної активності. Щодо релігії (як соціальної інституції), то проголошений нею синкретизм існує на рівні непідкріплених декларацій, тому також залишається недієвим для людини у плані пізнання нею буття. Залишається царина безпосередньої людської життєдіяльності, в якій людина постає як істота тілесна, поєднуючи два світи – об’єктивний та суб’єктивний, реалізовуючи таким чином дійсний синкретизм, даючи людині можливість отримати відчуття єдності з буттям. Рухатися в глибину синкретизму буття допоможуть психотехніки, в яких людина задіяна в цілому.

Психотехніки, які сьогодні стають предметом посиленої уваги філософів та психологів, мають кількатисячну історію існування. Зокрема, в Індії відомий такий феномен як даршани. Означає не «мислення», а «бачення» («видение»): про істину треба не думати, а відкрити і побачити. Адже вона вже є, а щоб її знайти, треба перестати про неї думати, тоді вона зможе піднятися на поверхню в сутності людини, вважає відомий містик ХХ ст. Р. Ошо [5, c. 88]. Дане розуміння є вагомим аргументом стосовно того, що лише філософсько-теоретичного підходу недостатньо для пізнання людиною свого внутрішнього світу. Використання поняття «даршан» в контексті індійської традиції означає, що мова йде про знання, яке виходить за рамки раціональності. Ці знання є результатом діяльності різних духовно-практичних шкіл.

Серед наук, які вивчають людину, керуючись метафізичним підходом, сьогодні виступає психологія, яка у сучасної людини найбільше асоціюється з психічними структурами, підсвідомим, несвідомим, з різними психотехніками, але набагато менше з душею. Тому такий підхід призводить до того, що душа ніби «розчиняється» в несвідомому і втрачає свою індивідуальну сутність, цілісність та гармонійність [4, c. 42].

Глибшими в дослідженні внутрішнього світу людини є відкриття сучасної трансперсональної психології. Вона розглядає дві якісно відмінні групи станів свідомості: змінені стани свідомості, пов’язані з незвичними переживаннями, сприйняттями і відчуттями, та вищі стани свідомості, пов’язані з містичним досвідом і гнозисом. Проте для представників цього напряму психології залишається проблематичним розрізнення модульностей вищих станів.

Результатом духовного пошуку ХХ ст. стало оформлення «метапсихології» (грецька приставка мета- означає «більше, ширше, за межами»). Метапсихологія чи духовна психологія досліджує те, що знаходиться «за межами» психології» - «проблему душі», зв'язок душі і духу, а також зв'язок «я» і свідомості. На даний час метапсихологічний підхід залишається виключно рідким. Досягненням у цьому напрямку є книга Дж. Г. Беннетта «Духовна психологія», де автор чітко розрізняє психічний досвід і духовний розвиток, вказує на роль духовних практик в житті людини [1, c. 4851]. Дослідження Беннетта не є еклектичними, бо він «не прагне механічно поєднати елементи різних езотеричних традицій і побудувати на цій основі синтетичну доктрину» [4, c. 42].

Духовні практики, нерідко в спрощеному вигляді, продовжують залишаються суттєвим елементом суспільного життя. Більше того, загрозливі тенденції суспільного розвитку (економічні, політичні, екологічні, демографічні проблеми і т.д.) стають чинником, який спонукає до відродження та повернення повноцінних знань теоретичного і практичного характеру, які б сприяли усвідомленню та пізнанню справжньої природи та сутності людини. Необхідність вивчення духовних традицій продиктована їх як практичною, так і культурною значимістю: протягом століть вони були і залишаються суттєвим елементом національної самосвідомості і соціальної психології народу.

Зовні нав’язане духовне устремління (цінність, ідеал і т.д.) може бути адсорбоване, ввійти до особистого духовного світу, але не здатне проникнути в людську душу, тому не стає основою духовної цілісності, залишається подразником, який позбавляє душевного спокою і рівноваги, породжує метання душі. Ніде інше як в розумі індивіда народжується людська думка, в його почуттях – їх новий відтінок, в особистих роздумах – нове міркування і т.п., тобто в людській душі виникає спалах, здійснюється викид її духовності, що осідає в суспільному дусі і збагачує його.

К. Г. Юнг стверджував, що «інтерес до проблеми душі є симптомом повернення людини до самої себе» [7, c. 110]. Душа є носієм духовного в людині. Вона являє собою не лише сукупність якостей духовності, властивих індивіду, але є певним станом духовності, потенціалом особистості, резервуаром її вчинків, діянь, ставлення до інших. Це певний горизонт можливостей індивіда, його причетності до Універсуму, витоки якої не лише і не стільки у впливах соціуму, але й у глибинах індивідної природи.

Духовності не можна навчити, не можна прищепити індивіду. Вона формується ним самим у процесах активної діяльності, під впливом певних зразків поведінки інших людей. «Духовність, - вважає С.Б. Кримський, - не тотожна духовному життю суспільства. Вона виступає як спосіб самобудови особи і конституюється у вигляді покликання її носія. Духовність пов’язана з вибором свого власного образу, своєї долі та ролі…» [2, c. 4].

Трансформація особистості, її самовдосконалення не є простим завданням як для суспільства, так і для кожної конкретної людини. Ці зміни вимагають неабиякої напруги сил, зміни звичних пріоритетів, мобілізації всіх здібностей, переосмислення і перебудови життєвозначущих цінностей. «Мова йде про те, що людина має мовби народитися заново, з новим поглядом на життя, з особливим типом світовідчуття» [3, с. 22]. Це і є справжнє «мистецтво бути» чи досягнення стану «просвітлення». Звісно, випливає назовні проблема поєднання індивідуального вибору з соціально детермінованим типом поведінки. Свого часу Д. Судзукі, послідовник і популяризатор дзен-буддизму, з цього приводу писав: «Я довго бився над цією проблемою, але поки-що не зміг розв’язати її» [6, с. 251].

Особливістю нашої епохи є той факт, що зміни, які відбуваються в сучасному інформаційному соціумі, спонукають, щоб у людини зростало прагнення до самовизначення, творчої свободи і відповідальності. Безумовно, всі ці тенденції впливають і на формування нового соціального характеру, який, звісно, вже не буде одноманітним, а формуватиметься як набір різноманітних індивідуальностей. Тому, ймовірно припустити, що творча адаптація людини до мінливого, плинного соціального порядку з часом може реалізуватися, і що вона не є лише абстрактним побажанням. Таким чином, проблема суміщення індивідуально мотивованої дії і соціально зумовленої поведінки не є такою вже нерозв’язною, а самовдосконалення і самореалізація стануть не лише бажаними, але й соціально санкціонованими.

Духовні практики пов’язані найтісніше із загальним одухотворенням особистості, з підйомом її морального рівня, з очищенням від різного бруду. До проблеми розкриття духовних потенцій людини так чи інакше торкались в історії людської культури різні течії і школи: піфагорейство, каббала, східнохристиянське монашество, монашество даосизму і ламаїзму. Древня магія не змогла далеко піти цим шляхом, оскільки недооцінила зв'язок між магічною практикою і етикою, підкоривши цю діяльність корисним мотивам. Найбільш свідомо мету вдосконалення переслідували індійські йоги. Їх основний недолік – відмова від багатьох загальнолюдських потреб і строга самодисципліна – перешкоджав включенню в цей рух широкого загалу. Для розкриття потенцій людини крайній аскетизм не є обов’язковою та необхідною умовою.

Таким чином, потреба подолання духовної ентропії соціуму спонукає до духовних пошуків антропологічно орієнтовані напрями філософії з метою подолання дуалізму теоретичної і практичної філософії. Потреба духовного розвитку та самовдосконалення суспільства викликає необхідність у пошуках відповідних «технологій», за допомогою яких людина може наблизитися до власних буттєвих коренів. Самовдосконалення людини передбачає не лише її фізичні зміни, але духовні трансформації, які відбуваються, вважають представники духовної та гуманістичної психології, завдяки трансформації внутрішнього світу людини.

 

Література:

1.      Беннетт Джон Г. Духовная психология: из предисловия / Г. Джон Беннетт // YOГA. – 2006. – №6. – С. 48 – 51.

2.      Крымский С. Б. Контуры духовности: новые контексты идентификации / С. Б. Крымский // Вопросы философии. – 1992. – № 12. – С. 3 – 15.

3.      Лях В. Трансцендентний вимір людського буття / В. Лях // Філософія. Історія. Політологія. – К.: Генеза, 1996. – С. 14 – 23.

4.      Нежинский И. В. Метапсихология йоги: некоторые замечания / И. В. Нежинский // YOГA. – 2006. – № 6. – С. 42 – 45.

5.      Ошо Р. Лекарство для души: сборник практик / Р. Ошо. – СПб.: ИГ «Весь», 2006. – 224 с.

6.      Судзуки Д. Две лекции о дзен-буддизме / Д. Судзуки // Иностранная  литература. – 1991. – № 1. – С. 245 – 278.

7.      Юнг К. Г. Проблема души современного человека / Карл Густав Юнг // Философские науки. – 1989. 8. – С. 110 –  119.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet