zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



БІОГАЗ І БІОДОБРИВА

 

Нарижний М.Г, Долженкова Е.В.

Україна, м.Дніпропетровськ,

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

 

На Украине уже несколько лет применяется новая энергосберегающая технология переработки органических отходов в биоудобрения и биогаз. Эта технология позволяет получить с помощью анаэробного сбраживания биогаз и натуральное биоудобрение, которое содержит в большом количестве биологически активные вещества, большое количество микроэлементов. Используя биогаз на своем предприятии можно во многих случаях получить дополнительную прибыль на „сельскохозяйственной электроэнергии".

 

Птахівництво в зоні лісостепу України є традиційною галуззю сільського господарства, чому сприяють кліматичні умови та розвинуте зернове господарство. Птахівництво — скороспіла галузь, менш капіталомістка, більш мобільна в нестійких умовах ринку. Віддача корму у птиці в 3-4 рази вища, ніж у свиней, великої рогатої худоби та овець, і, як результат — собівартість м’яса птиці найнижча, що є найбільш сприятливим фактором підвищення попиту на цей продукт, доступний навіть для споживачів з невисокими доходами. В наші дні Україна займає 40-е місце у світі з виробництва м’яса птахів, і 18-е з виробництва яєць.

При вирощувані птахів з пташників поступає послід, який збирається зазвичай на ґрунтову площадку. По концентрації вмісту азоту, фосфору і калія цей послід в 3 рази перевищує за аналогічними показниками гній великої рогатої худоби.  Отже,  пташиний послід накопичувати на полях по екологічних  і санітарних міркуваннях не дозволяється.

При тривалому зберіганні  посліду на ґрунтових майданчиках відбувається забруднення ґрунту, ґрунтових і поверхневих вод. У  поверхневому шарі грунту таких площ  висотою  0,4 м міститься до 4950 кг/га мінерального азоту, зокрема 2500 кг/га нітратного, що в 17 разів  вище  в порівнянні з незабрудненим ґрунтом.

У ґрунтових водах на майданчиках зберігання пташиного посліду, де накопичуються атмосферні осідання, вміст (мл/л) нітратного азоту перевищує вміст його в дренажних водах з поля в 2 рази, аміачного азоту - в 8, фосфору - в 11, калія - в 10 разів. Ерозія грунтів, змив добрив і органічних відходів приводять до сильного забруднення річок і озер.

Незадовільне зберігання і незадовільне використання посліду не тільки наносить істотну шкоду навколишньому середовищу, що приводить прилеглі до птахофабрик території в незадовільний екологічний стан, але і сприяє втратам величезної кількості необхідного для сільськогосподарських угідь якісного органічного добрива.

Грамотно організована утилізація відходів дуже важлива для успішного ведення конкурентоздатного господарства, до того ж ця сфера знаходиться під пильним державним контролем. Проте, господарств, оснащених сучасними очисними спорудами, в Україні одиниці.

Однією з найбільш важливих проблем, що вимагають швидкого рішення для розвитку агропромислового комплексу, є підвищення родючості ґрунтів, отже, і врожайності сільськогосподарських культур. Не дивлячись на актуальність цієї проблеми, в даний час виробництво мінеральних добрив скоротилося в порівнянні з 1990 р. в 2 рази, при цьому частка постачань за рубіж збільшилася з 30 до 80 %.

На сільськогосподарських підприємствах України щорічно утворюється близько 200 млн. тон гною і посліду, що по цінності удобрювача еквівалентно 62 % від загального виробництва мінеральних добрив в країні. Проте цей величезний потенціал використовується не більше ніж на 25-30 %, що пояснюється, в основному, відсутністю реалізації економічних і ефективних технологій переробки рідких і напіврідких відходів тварин і птаха як органічні добрива.

Найбільш перспективною, з точки зору отримання агрохімічної (виробництво добрив), екологічної (знезараження і дезодорування) і енергетичної (виробництво палива і електроенергії) ефективності, є технологія переробки гною в анаеробних умовах в спеціальних герметичних реакторах - метантенках. Завдяки діяльності метаноутворюючих бактерій в безкисневому середовищі при температурі 36-40 або 53-55°С у реакторі відбувається процес зброджування гною з утворенням горючого газу, основними компонентами якого є метан  і вуглекислий газ.

Біогаз - це газ, що складається приблизно з 50-70 % метану (CН4) та 50-30 % вуглекислого газу (CО2). Синонімами для біогазу є такі слова, як каналізаційний газ або болотяний газ, газ-метан. Різні види мікроорганізмів метаболізують вуглець з органічних субстратів в безкисневих умовах (анаеробний). Цей процес, званий гниттям або безкисневим бродінням, слідує за ланцюгом живлення. В процесі бродіння з біовідходів виробляється біогаз. Цей газ може використовуватися як звичайний природний газ для технологічних цілей, обігріву, вироблення електроенергії. Його можна накопичувати, перекачувати, використовувати для заправки автомобіля або продавати сусідам.

Біогаз близький по своїх характеристиках до природного газу. Якщо на підприємстві використовуються регульовані пальники, то біогаз тільки осушують і видаляють домішки сірководню і аміаку. Якщо пальники не регульовані, то встановлюють систему очистки від вуглекислого газу.

З 1 т органіки пташиного посліду протягом доби можна отримати близько 130 м3 біогазу з теплотворною здатністю 23-25 МДж/м3. З цієї кількості приблизно 50 % витрачається на підтримку заданого температурного режиму роботи метантенка, останнє складає товарний біогаз, який можна використовувати на потреби господарства.

Крім того, прийнято вважати, що головною складовою економічної ефективності біогазової установки є газ - метан. Проте це далеко не завжди так, і домінуючою складовою в отриманні економічного ефекту, особливо для невеликих біогазових установок, є органічне добриво. Роль же біогазу починає зростати з підвищенням кількості сировини, що переробляється, що безпосередньо пов'язано з об'ємами метантенків. В зв'язку з цим біоенергетичні установки для вироблення біогазу доцільно встановлювати на тваринницьких і птахівничих підприємствах з виходом гною (посліду) не менше 50 тон в добу. На таких підприємствах необхідно створювати цехи по виробництву рідких і твердих органічних добрив з використанням біогазових установок.

При використанні таких збалансованих біодобрив врожайність підвищується на 30-50 %.

Органічні відходи тваринницьких комплексів і переробної промисловості самі по собі вже є добривами. Проте коефіцієнт корисної дії таких добрив складає  всього 10-15 % від можливого. При переробці ж цих відходів на біогазовій установці відбувається значне поліпшення їх властивостей.

Залежно від способу і тривалості зберігання органічні відходи втрачають від 25-50 % органічної речовини і живильних елементів (в першу чергу азот N). Ще більші втрати спостерігаються при промерзанні з наступним відтаванням до 70 %.

Якщо порівнювати біодобрива з мінеральними, то мінеральні добрива у вигляді гранул або розчинів засвоюються тільки на 35-50%, останні відкладаються у вигляді нітратів в продуктах і ґрунтах. У свою чергу, вирощені продукти погано впливають на організм людини. Нітрати сприяють розвитку ракових пухлин в шлунково-кишковому тракті. Тривалий прийом нітратів в малих дозах приводить до збільшення щитовидної залози. Нітрати сприяють збільшенню холестерину і зниженню білка в крові людини і тварин. Біодобрива завдяки своїм біологічним властивостям засвоюються рослинами практично на 100%, при цьому, вміст нітратів в продуктах мінімально.

До переваг біодобрив в порівнянні з іншими органічними добривами відносять:

1. Відсутність насіння бур'янів. У гної свиней і великої рогатої худоби і торфі зазвичай присутня велика кількість насіння бур'янів. У 1 тонні свіжого гною знаходиться до 10 тис. насіння різних бур'янів, які пройшовши через шлунок тварин, не втрачають здібність до проростання. Це приводить до втрати урожаю від 5-7 центнерів злакових культур з одного гектара.

2. Відсутність патогенної мікрофлори. Біодобрива, завдяки спеціальній технології переробки в біогазовій установці, повністю знезаражені від патогенної мікрофлори.

 3. Наявність активної мікрофлори, яка сприяє інтенсивному зростанню рослин. Органічні відходи, які використовують як добриво, не мають або містять невелику кількість мікрофлори. У біодобривах міститься 1012 - 1014 колоній/гр. мікрофлори, при цьому повністю відсутня патогенна мікрофлора.

4. Відсутність адаптаційного періоду. Біодобрива завдяки своїй формі починають ефективно працювати відразу при внесенні.

5. Стійкість до вимивання з ґрунту живильних елементів . Таким чином, внесені в невеликій кількості біодобрива на поля працюватимуть на 3-5 років довше, ніж звичайні добрива.

6. Максимальне збереження і накопичення азоту. У біодобривах, завдяки анаеробному зброджуванню органічних відходів в біогазовій установці кількість загального азоту N зберігається повністю, крім того, вміст розчинного азоту NН4-n збільшується на 10 - 15%.

7. Екологічний вплив на ґрунт. Органічні добрива в не переробленому вигляді завдають більшої шкоди ґрунту, забруднюючи його і ґрунтові води. Тоді як біодобрива є абсолютно чистим екологічним добривом.

 

Список літератури:

 

1.              Барбара Эдер, Хайнц Шульц. Биогазовые установки. Практическое пособие. 2006г.

2.              В. Баадер, Е. Доне, М. Бренндерфер.  Биогаз. Теория и практика.  Москва 1982 г.

3.              Берестецький О. А. Биологические фактории повышения плодородия почвы. Вестник с.-х. науки. - №3.

4.              Мамедов Н.Н. Экология и техника. 1988 г.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet