zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ОСОБЛИВОСТІ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ КРИЗ В УКРАЇНІ

ТА ЇХ НАСЛІДКИ

 

Павлюк Т.І.

Україна, м. Чернівці, Буковинська державна фінансова академія

 

Проанализированы основные причины возникновения фінансового кризиса. Рассмотрены особенности развития кризисных явлений на финансовом рынке, намечены направления и меры действия, осуществление которых даст возможность ëë уменьшению.

 

Постановка проблеми. Світова фінансова криза, що не оминула й Україну, виникла не вперше в економічній історії. Проте і цього разу світова економіка не в змозі протистояти їй і тому перед наукою і практикою постали складні та багатогранні питання: як керувати економічним циклом, як вберегти економіку від спаду, а якщо він все-таки настав, то як вийти з нього з мінімальними втратами.

Актуальність теми полягає втому, що нинішня світова фінансова криза є не черговою кон'юнктурною кризою, а проявом набагато складнішого системного процесу, який незабаром спричинить нові явища в економіці. Закінчується тридцятирічний цикл, що засвідчує: можливості світової фінансової системи, а також попередні технологічні цикли, які разом утримували економіку, вичерпано. Аби не допустити загострення негативних процесів, потрібна активна участь держави, інституції якої через тривалу хронічну кризу системи управління функціонують неефективно. Треба запровадити режим жорсткої економії фінансових і енергетичних ресурсів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. За дослідженнями багатьох вчених, як

В. Геєця, А. Гальчинського, М. Делягіна, Ю. Уманівця, Т. Вахненка та ін. сучасна криза перевершила більшість попередніх. Остання – 1998 року почалась від азіатського регіону, дійшла до Європейських країн, зачепила й Україну, маючи регіональний характер.      Безумовно, що будь-яка криза має декілька причин, але завжди можна виділити ключовий чинник.

Метою даної статті є розкриття минулої і теперішньої кризи в Україні, визначення основних передумов її поширення в Україні.

Постановка завдання. Обґрунтувати фінансову кризу України, її наслідки, основні напрями та можливі заходи для зменшення.

У нашій країні головною причиною кризи 1998 року була необґрунтована боргова політика держави, зумовлена дефіцитом державного бюджету, рівень якого у 1992 році становив 13,8 %, а в 1994 – 8,9 % до ВВП. Крім того, до 1996 р. переважало його емісійне фінансування, що стало одним із основних чинників гіперінфляції. З метою стабілізації національної грошової одиниці, вже в 1996 році було здійснено перехід до боргового фінансування бюджетного дефіциту за рахунок як зовнішніх, так і внутрішніх державних позик. У 1997 році державні позики становили 4,95 млрд. грн., що в три рази більші за зовнішні (1,5 млрд. грн.) [4, 16].

Позичаючи гроші у всіх, хто їх давав, українська держава не розраховувала на фінансові можливості, тому в 1998 році опинилася на грані дефолту. Тому, внаслідок цього багато українських банків, які були основними кредиторами держави на внутрішньому ринку, опинились у скрутному становищі, а деякі навіть збанкрутували.

Уроки попередньої кризи певною мірою пішли на користь державі, яка на разі здійснювала досить зважену політику дефіцитного фінансування: бюджетний дефіцит у 1998 році перебував у припустимих межах (не перевищує 2-3% ВВП), значно зменшилася частка вкладень у державні цінні папери у структурі активів комерційних банків.

Наприклад, на кінець 1998 року співвідношення вкладень у державні цінні папери і кредитів, наданих в економіку становило 14,5 %, на кінець 2000 року – лише 3 %. Основним кредитором уряду став Ощадний банк України. Саме активне кредитування економіки в кінці 90-х років стало одним із чинників економічного зростання [4, 17].

На жаль, не всі уроки попередньої кризи в Україні вітчизняні політики і фінансисти засвоїли добре. Так, у сфері державних фінансів продовжувалась непродумана і необґрунтована політика, яку слід було переглянути. Не вдалось повернути громадянам їх знецінені вклади в установах Ощадбанку. Політична нестабільність, що супроводжувалась частими змінами уряду, привела до розкручування інфляції і врешті-решт падінні курсу національної валюти.

Так, за статистичними даними, вміщених в «Урядому кур’єрі» в лютому 2009 році офіційний курс гривні за 2008 рік становив 526, 72 грн., проте в січні 2009 року він досяг 770 грн. на 100 доларів США, євро – за 2008 рік – 770,8 грн., а в січні ― 1029, 04 грн. на 100 євро [1, 5].

Зниження курсу національної валюти при наявності значних валютних дисбалансів у банківському секторі (близько ½ виданих банками кредитів номіновані в іноземній валюті або прив’язані до неї), зменшення реальних доходів населення, наростання негативних тенденцій у сфері виробництва вливаються в істотне погіршення якості банківських активів.

Такі чинники обумовлюють нестабільність в економіці й фінансах, підривають довіру до фінансових установ, ускладнюють ситуацію.

Початком теперішньої фінансової кризи вважається серпень 2007 року, коли потужні інвестиційні банки США почали оприлюднювати величезні збитки від інвестицій у іпотечні цінні папери. Обсяг іпотечного американського боргу за підсумками 2007 року становив близько 13 трлн. доларів річному ВВП країни., тоді як щоденний обсяг операцій на світовому валютному ринку – майже 2 трлн. доларів [5, 74].

У нашій країні причини фінансової кризи, на нашу думку, полягають у залежності фондового ринку від коштів нерезидентів, надмірній зовнішній заборгованості суб'єктів економіки, нестачі ліквідності в банківській системі. Вплив світової кризи на ризики для економіки України виявляється в:

• уповільненні темпів розвитку світових економіки та попиту;

• зниженні цін на нафту та метали;

• високій волатильності на валютних ринках;

• погіршенні ситуації на зовнішніх ринках запозичень;

• падінні коригувань і банкрутство світових компаній.

Наслідки для економіки України:

1)        зниження темпів зростання ВВП;

2)        погіршення платіжного балансу;

3)        девальвація гривні та «доларизація» економіки;

4)        скорочення надходжень та видатків бюджету;

5)        скорочення золотовалютних резервів;

6)        зміна темпів інфляції;

7)        зниження ліквідності погіршення портфеля і активів банківської системи;

8)        падіння ринкової вартості компаній України;

9)        банкрутство, поглинання, злиття корпорацій;

10)    ризик невиплати зовнішніх запозичень;

11)    зниження обсягів кредитування економіки;

12)    скорочення депозитної бази.

На сьогодні сформувалося чотири напрями, за якими світова криза здійснює вплив на економіку України.

1. Циклічне уповільнення світової економіки, що в цілому може скоротити попит на експортну продукцію, а отже, експортну виручку і далі за ланцюжком призвести до зменшення надходжень до державного бюджету, девальвації гривні і зниження заробітної плати тощо.

2. Висока волатильність цін на світових товарних ринках, коли спостерігаються різкі стрибки цін на біржові товари, зокрема, залежно від ситуації на фінансових і валютних ринках. У разі їх значного падіння ефект буде такий самий, але ще може додатися проблема скорочення торговельного балансу, що, у свою чергу, здатне негативно позначитися на поточному рахунку, тобто ослабити міжнародну позицію України.

3. Обвал котирувань на світових фондових ринках, який призвів до різкого падіння вартості акцій українських компаній.

4. Паніка на фінансових ринках, банкрутство великих інвестиційних банків, різке зростання ставок Лібор (значна частина кредитів, залучених від початку кризи, бралася на умовах "плаваючої" ставки, залежної від ставки Лібор) — усе це практично перекриває зовнішні ринки фінансової ліквідності, що загрожує труднощами у рефінансуванні зовнішнього боргу вітчизняними банками і корпораціями.

Згідно з дефініціями фінансових криз, що застосованих у світовій практиці, Україна вже пройшла початковий етап валютної кризи і вступила на поріг банківської кризи.

Подолання фінансової кризи залежить і від досягнення стійкого фінансового стану банків – це як ключова умова макрофінансової стабілізації та повернення вилучених економічних заощаджень до економічного спаду.

Національний банк є фінансовою інституцією, державним регулятором у банківській системі.

Банки є фінансовим посередником і працюють з чужими коштами.

Банківський сектор має підтримувати економіку. На сьогодні активи банківської системи становлять понад 800 млрд. грн. Власних грошей у банках 88 млрд. грн. Незважаючи на скрутну ситуацію, банківська система виконує свої функції. Наприклад, кредитування економіки.

Якщо проаналізувати показники кредитування суб’єктів господарювання . то спад за останній період має незначну похибку з 464 до 463млрд грн. Звичайно, банки працювали б краще, коли б не було загальної економічної кризи [2, 1].

Потрібно зазначити, що ще до початку світової кризи, окремі фахівці припусками, що зовнішні позики банків та їх висока кредитна активність на внутрішньому ринку формують великі ризики для макроекономічної стабільності і стійкості банківської системи. Зобов’язання банків мають короткостроковий характер, валюти активів і зобов’язань є різними, а зовнішні кредити стимулюють бурхливий розвиток споживчого й іпотечного кредитування. Проте зростання попиту населення, що підживлювалося кредитами банків, не активізувало національне виробництво, викликаючи збільшення імпорту споживчих товарів та підвищення цін на житло.

Споживче кредитування, яке фінансувалось зовнішніми позиками, не формувало підґрунтя для подальшого їх повернення, поскільки банківська система й позичальники стимулювали розвиток виробництва в інших країнах.

Кредитування банками економік базується на двох складових:

1)        наявність ресурсів для здійснення кредитування ( масовий відтік депозитів);

2)        наявність платоспроможних позичальників.

Зниження платоспроможності підприємств призвело не лише до зниження обсягів кредитування, а й до підвищення вартості кредитів. Їхня вартість у гривнях зросла з 16,8 % у вересні до 21,6 % у грудні 2008 року [3, 9].

В період фінансової кризи виникла необхідність розробити комплексну програму виходу із кризи. Нацбанк України розробив декілька підходів до надання допомоги банківській системі. Насамперед, йдеться про капіталізацію банків за рахунок державних коштів, а також повернення довіри людей до вітчизняних банків. Адже, на кінець вересня 2008 року українці довірили банкам свої вклади в розмірі 213 млрд. грн.: обсяг депозитів на банківських рахунках – 126,6 млрд. грн. і 15,7 млрд. грн. доларів. До 1.03.09. залишилось депозитів 99,9 млрд. грн. і 12, 2 млрд. доларів [1, 5].

Щомісяця з банків вкладники забирають близько5,4 млрд. грн. та 700 млн. доларів.

У січні – лютому 86 % українців переконані, що сьогодні поганий або дуже поганий час для позичання коштів у банках (в порівнянні січень – лютий 2008 – 41%) [1, 5].

Залучення зовнішніх ресурсів у банківський сектор України вимагатиме впровадження додаткових заходів антикризового спрямування, зокрема проведення переговорів з кредиторами щодо рефінансування зовнішніх зобов'язань банків.

Отже, для зменшення гостроти фінансової кризи необхідно вжити таких заходів:

НБУ повинен застосовувати різноманітні механізми кредитування надзвичайного стану і виконувати для банків роль кредитора останньої інстанції, що компенсуватиме їм відплив внутрішніх депозитів і припинення зовнішнього фінансування;

у рамках системи рефінансування зовнішніх корпоративних позик основним кредитором підприємств і банків України має стати ВАТ «Укрексімбанк», який надаватиме позики за рахунок коштів НБУ обсягом до 10 млрд. дол. США, розміщених на його депозит; гарантування зовнішньої платостроможності суб’єктів економіки України перешкоджатиме наростанню системних наслідків фінансової кризи;

• у міру поглиблення кризових явищ, коли рефінансування НБУ не матиме стабілізуючого ефекту, а вилучення депозитів із банківської системи триватиме, виникне потреба у наданні урядом спеціальних гарантій кредиторам і вкладникам банків ― бланкових гарантій, які матимуть обмежений період дії та поширюватимуться на операції життєздатних банків;

• у випадку розгортання повномасштабної фінансової кризи уряд за підтримки урядів основних міжнародних кредиторів України має ініціювати процес реструктуризації зовнішніх боргів корпоративних позичальників шляхом їх пролонгації на 3-4 роки за ставками, під які було надано первісні позики; підписання відповідних угод з кредиторами відверне загрозу масових дефолтів підприємств і банків України і сприятиме стабілізації платіжного балансу;

• основними завданнями управління державним боргом України на 2009-2010 роки мають стати активізація співробітництва з МФО та відродження внутрішнього ринку державних цінних паперів; залучення позик МФО і збільшення обсягу внутрішніх запозичень створять умови для збалансування бюджету; оптималізації валютно-фінансових потоків інвестиційної діяльності в країні.

Отже, вхід Україну в кризу ( жовтень 2008 – січень 2009) можна назвати «шоком без терапії», який мав негативні наслідки. Водночас позитивною стороною «шоку стала швидкість з якою суспільство, держава, бізнес досягли фінансового «дна», яка вже стала реальністю.

 

Список використаних джерел:

1.      Економіка України за лютий 2009 року.// Урядовий кур’єр, –  2009. – №57. С.5.

2.      Економіка України за квітень 2009 року.// Урядовий кур'єр,  – 2009. –  №71. С. 1.

3.      Економіка України за квітень 2009 року.// Урядовий кур'єр,  – 2009. –  №76. С. 9.

4.      Вахненко Т. П. Фінансова криза в Україні: фактори, механізми, дії, заходи подолання. // Фінанси України . – 2008. – №10. – С. 3-21.

5.      Уманців Ю. М. Глобальні фінансові виклики: світовий досвід та українські землі. // Фінанси України . – 2009. – №1. – С. 73-85.

6.      Федосов В. М., Опарін В. М. Аналіз причин виникнення світової фінансової кризи та її вплив на економіку України. // Фінанси України . – 2008. – №12. – С. 39-43.

7.      Федосов В. М., Опарін В. М. Інституційна фінансова інфраструктура України: сучасний стан та проблеми розвитку. // Фінанси України . – 2008. – №12. – С. 3-21.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet