zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ПРОФЕСІЙНА АДАПТАЦІЯ СТУДЕНТІВ В СИСТЕМІ «ПЕДКОЛЕДЖ - ПЕДУНІВЕРСИТЕТ»

 

Чепка О.В.

Україна, м. Умань,

Уманський державний педагогічний коледж імені Тараса Шевченка

 

Article is devoted to the professional adaptation of students in «Teacher's College - Pedagogical University».

 

Постановка проблеми. В системі неперервної освіти «педколедж – педуніверситет» студентам з перших днів навчання в педуніверситеті доводиться освоювати зміст навчальних дисциплін на більш високому теоретичному рівні, де важливу роль відіграють систематизація і узагальнення знань.

До початку навчання в педуніверситеті студенти вже мають певну базу, яка дозволяє їм критично переробляти великий потік нової інформації. Саме таке перетворення інформації, яка надходить приводить до появи більш глибоких знань і формуванню на їх основі умінь і навичок, необхідних в професійній діяльності [1, с.49].

Якщо припустити, що підготовка майбутніх учителів початкових класів у педколеджі може бути ідеальною для подальшого навчання у педуніверситеті, то при взаємодії обох підсистем професійної підготовки виникають труднощі, викликані процесом адаптації і мотивації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми професійної адаптації особистості проаналізовано у наукових працях О. Галуса [2], Н. Розиної [5], В. Семиденко [6] та ін.

Формування мети статті. Важливим постає питання аналізу професійної адаптації студента в процесі навчання та її зв’язку з неперервністю його професійної підготовки.

Виклад основного матеріалу дослідження. На думку О. Галуса, – «Професійна адаптація – цілісний, динамічний, неперервний, відносно стійкий процес встановлення відповідності між сукупним рівнем найбільш актуальних на даний момент (або перспективу) професійних потреб особистості і наявним (або перспективним) рівнем задоволення даних потреб, які визначають її неперервний професійний розвиток» [2, с.86].

Як бачимо, професійна адаптація розглядається як процес, який визначає неперервний професійний розвиток майбутнього вчителя.

Основи майбутнього процесу професійної адаптації студентів закладаються, як зазначає О. Галус, уже на етапі вибору майбутньої спеціальності [2, с.189].

На стадії професійної підготовки студентів відбувається пристосування їх до майбутньої професії, уточнюються професійні домагання, переглядаються причини інтересу до обраної професії, наприклад, із зовнішніх атрибутів – на функціональний зміст, іде «приміряння на себе» ролі професіонала. Іноді це приводить до повного охолодження, наприклад, ряд студентів педагогічних вузів після шкільної практики розчаровуються у зробленому професійному виборі. У цьому випадку деякі із них можуть відмовитися освоювати професію, тоді як інші будуть продовжувати навчання формально, сподіваючись у майбутньому перейти працювати до інших сфер [6, с. 102].

Випускникам педколеджу, що пройшли співбесіду у педуніверситет було задано запитання «Яких результатів ви очікуєте від навчання в університеті?». Аналіз отриманих відповідей показав, що студенти налаштовані максимально використовувати можливості університету, готові набути нових знань, необхідних для професійного вдосконалення, але при збереженні в університеті всього найкращого, що було у педколеджі.

Отже, очікування студентів педколеджу мають наступність з майбутнім, а очікування студентів педуніверситету, в певній мірі звертаються до минулого.

Це можна пояснити, встановивши особливості адаптації випускників педколеджу в університетському середовищі.

Студентам було запропоновано дати відповідь на такі запитання: Чи відрізняється навчальна діяльність в університеті від навчальної діяльності в педколеджі? Чи підготував вас педколедж до навчання в університеті? Які ви відчуваєте труднощі, пов’язані із навчанням в університеті?

Так 69,6 % випускників педколеджу відповіли (із опитаних 38 осіб), що навчання в педуніверситеті досить відрізняється від навчання в педколеджі, 19,4 % студентів вказали на те, що часто відчувають труднощі, пов’язані з навчальною діяльністю, 31,7 % відповіли, що відчували труднощі, але не часто. Фактично ¾ студентів відчувають труднощі, і не взмозі повноцінно включитися в навчальний процес педуніверситету. Це зумовлено невідповідністю між особистісними можливостями студентів і вимогами педагогічного процесу в університеті.

При аналізі мотивів вступу після коледжу до педуніверситету студентів О. Галус їх розділяє на групи: а) студенти, орієнтовані на освіту як на професію – 29,3 %; б) студенти, які пов’язують майбутню професію з бізнесом – 27,0 %; в) студенти, які на даний час не визначилися і вказані мотиви не мають прямого відношення до професії та бізнесу – 43,7 % [2, с.190].

Як зазначає Н. Розина мотивація навчальної діяльності набуває особливого значення для підвищення ефективності підготовки майбутніх учителів у педуніверситеті із випускників педколеджів у зв’язку з тим, що у них іноді створюється неправильне враження про повноту знань своєї професії. Тому велику роль відіграє пробудження і підтримання інтересу до навчання, потреби в нових знаннях у студентів [5, с.55].

В якості мотивів можуть виступати і безпосередній інтерес до навчального завдання, і усвідомлення важливості отриманих знань в майбутньому, і прагнення ствердитися серед однолітків тощо. Потреба особистості в освіті може визначатися об’єктивними чинниками суспільного розвитку, а також суб’єктивними чинниками, які визначають глибину усвідомлення значимості освіти для неї.

В ситуації, коли мотивами навчання бувають непередбачені соціальні колізії, а не прагнення до підвищення освітнього рівня, роль викладача значно зростає. Навчальний процес у вищій школі тісно пов’язаний із постійними змінами поведінки студентів внаслідок інформаційного впливу навчальних предметів, яке потребує коректування в інтересах підвищення результатів навчальної діяльності. Це важливо при організації навчальної діяльності, узгодженої з переносом набутих знань, до їх транспортування на нові навчальні ситуації у випускників педколеджу і педуніверситету [5, с.56].

При переході з педколеджу в педуніверситет змінюються :

·         статус студентів;

·         мета, завдання, установки, вимоги до професійної підготовки студентів;

·         навчальні плани, зміст, форми, методи професійної підготовки;

·         професійна кваліфікація викладачів і педагогічних колективів у цілому.

Це призводить до виникнення труднощів під час оволодіння новими видами навчальної діяльності.

Бесіди з викладачами і студентами, аналіз однорідних компонентів навчальної діяльності в педколеджі і педуніверситеті дозволяє зробити висновок, що основним джерелом труднощів під час переходу з однієї професійної освітньої ступені до іншої є зміна мети і завдань вищої професійної освіти порівняно із середньою професійною, зміна соціальної ролі студента, наявність в університеті нових форм і методів педагогічного процесу, наукової кваліфікацій суб’єктів педагогічного процесу, зміна характеру контактів з педагогами, форм, методів періодичності контролю.

Крім того, у випускників педколеджу при вступі до університету труднощі у навчанні пов’язані з особливостями вироблення динамічного стереотипу і необхідністю його перебудови. Тут виявляється явище інтерференції (inter – взаємно, ferio - поражаю), яке полягає в тому, що один тип навчання заважає досягненню результатів в другому типові навчання [4, с.139].

Актуальність цього моменту для студентів, що навчаються у комплексі «педколедж – педуніверситет» полягає в тому, що кожна ступінь професійної педагогічної підготовки – відносно самостійний цикл всередині процесу отримання вищої професійної освіти. В результаті у студентів створюється несправжнє враження про повноту знань своєї професії.

Слід відзначити, що важливість професійної підготовки майбутніх вчителів початкових класів усвідомлюється більшістю майбутніх учителів. Так, за результатами опитування студентів випускного курсу Уманського гуманітарно-педагогічного коледжу (25 осіб) і факультету початкової освіти Уманського педуніверситету (20 осіб) 84 % респондентів на перше місце у своїй майбутній професійній діяльності ставлять компетентність. Анкетування показало, що в якості складових професійної компетентності майбутнього вчителя початкових класів 79 % опитаних виділили граматику, математику, літературу, природознавство, працю. Ці дані свідчать про те, що професійна компетентність визначається студентами на основі навчальних предметів, які вивчаються в загальноосвітній школі в 1-4 класах.

Аналіз даних педагогічної практики дозволяє говорити про те, що означена проблема має своє коріння в недостатній підготовленості випускників педколеджу і педуніверситету до здійснення ефективної професійної діяльності у початковій школі. Цей факт підтверджується результатом анкетування студентів, з яких 87 % опитаних відзначили, що відчувають труднощі у здійсненні професійної діяльності, труднощі в організації занять дітей в початковій школі.

Спостереження за студентами і бесіди з ними під час педпрактики дозволили виділити труднощі у здійсненні професійної діяльності в початковій школі, пов’язані із недостатньою готовністю майбутніх учителів початкових класів до навчання молодших школярів базовим дисциплінам.

У якості причин виникнення труднощів можна відзначити такі:

·         випускники педколеджу сприймають університетське життя полегшено;

·         організація навчального процесу у педколеджі і педуніверситеті має відмінності, система педколедж – педуніверситет ще недостатньо інтегрована;

·         навчальний план університетської підготовки практично не передбачає часу на формування організаційних навчальних навичок студентів;

·         недостатня сформованість знань, умінь і навичок з базових дисциплін та методик їх викладання, які суттєво впливають на рівень готовності майбутніх учителів;

·         недостатня кількість наукової і методичної літератури з проблеми професійної підготовки майбутніх вчителів початкових класів з базових дисциплін.

Основною причиною, яка впливає на тривалість змін, є протиріччя між статусом особистості і попередньо її підготовкою до навчання в нових умовах. Попадаючи в нову ситуацію соціального розвитку, студент не має достатніх уявлень про зміну умов педагогічного процесу, про установки і вимоги, об’єктивні і суб’єктивні труднощі, про новий етап життя в цілому.

Випускники педколеджу є специфічним контингентом студентів університету. Статус студента формується в них під впливом факту закінчення середнього спеціального навчального закладу. Це впливає на процес професійної адаптації випускників педколеджу у вузі. З однієї сторони випускники педколеджу в значній мірі ідентифікують себе з професійною групою вчителів, сильна мотивація на професійну діяльність і в університеті залишається тільки її підтримувати. З іншої сторони, практична значимість університетської освіти розходиться з цінністю самого процесу навчання. Випускники педколеджу важко сприймають систему навчання в вузі і університетські види навчальної діяльності як значимі для себе. Протиріччя між метою навчання у вузі і відношенням до процесу навчання не вирішується упродовж півроку, одного семестру, як це раніше передбачалося [3, с.92].

Якість освіти і виховання студентів в процесі професійної підготовки в коледжі залежить від того, на скільки успішною буде адаптація студентів до умов нового для них освітнього процесу.

Отже професійна адаптація випускника педколеджу до навчання в педуніверситеті може вважатися успішною, якщо студент ідентифікував себе в повній мірі з роллю «вчителя, готового навчатися постійно», а не тільки пристосувався на час навчання до нових для себе вимог. Цей успіх можливий тільки за умови більш тісної організаційної, управлінської, навчально-виховної, комунікаційної інтеграції педколеджа і педуніверситету в рамках навчального педкомплексу.

Багатий педагогічний досвід автора дозволяє зробити висновок, що без цілеспрямованого створення спеціальних умов, означені перетворення завершаться до кінця третього року навчання, іноді – до кінця періоду навчання. Тобто необхідна цілеспрямована робота з активного включення особистості студента в процес навчальної діяльності в університеті. Вирішення цієї проблеми істотно вплине на мотивацію учіння і її результативність. Аналіз літературних джерел і досвіду практичної діяльності дозволяє встановити наявність взаємозв’язку між процесом адаптації, що виражається у зниженні труднощів у навчанні, підвищенням академічної успішності і посиленням мотивації.

Складність вирішення означеної проблеми полягає в тому, що характер взаємодії між учителями початкових класів і молодшими школярами визначається не стільки наявною сумою знань, стільки певною внутрішньою позицією педагога і його готовністю до іншого типу взаємодії.

Традиційно складені системи професійної підготовки показали свою недостатню ефективність. Випускники навчальних педагогічних закладів на практиці часто виявляються мало підготовленими до виконання професійних функцій, які виникають в сучасній практиці початкової освіти. Ця обставина зумовлює необхідність реформування змісту педагогічної освіти, його орієнтацією на здійснення неперервної професійної підготовки. В сучасних умовах необхідний педагог, який може швидко адаптуватися до змінних умов професійної діяльності. Сьогодні ефективною формою організації системи неперервної професійної підготовки є двоступеневий навчальний комплекс як інтеграція освітніх закладів, які відповідають сучасній моделі неперервної педагогічної освіти.

Перехід від рівня до рівня в системі неперервної підготовки зумовлює становлення професійної кваліфікації майбутнього вчителя початкових класів, де закладаються більш глибокі основи професійної компетентності. Єдина професійна спрямованість освіти досягається шляхом подолання розриву в професійних освітніх програмах педколеджу і педуніверситету. Під час узгодження навчальних планів враховуються рекомендації по розробці змісту освіти і організації освітнього процесу у педуніверситеті для студентів, що мають професійну підготовку в педколеджі: виявлення подібності і відмінності змісту підготовки на основі вимог до мінімуму змісту і рівня підготовки випускників, збереження логіки навчальних дисциплін, побудованих із врахуванням більш високого рівня теоретичного узагальнення, орієнтація на підготовку студентів до нових професійних функцій.

В рамках нашого дослідження підвищення рівня готовності майбутніх учителів початкових класів до професійної діяльності в молодших класах на основі базових навчальних дисциплін розглядається як один із необхідних компонентів професійної підготовки.

Висновки. Ключовим у виробленні стратегії змін у професійній підготовці вчителя початкових класів має стати узгодження методологічної, змістової, процесуальної складових, що забезпечить безперервність освіти, взаємоузгодженість її ланок і несуперечливу взаємодію.

Ці обставини підтверджують необхідність обґрунтування організаційно-педагогічних умов та моделі професійної підготовки майбутніх учителів початкових класів в процесі їх неперервної підготовки, які висвітлені в наступних підрозділах нашого дослідження.

Професійна адаптація студентів в системі «педколедж - педуніверситет» має спрямованість на здобуття професійних знань і умінь, формування способів професійної діяльності, передбачає значну самостійність студентів у плануванні і організації пізнавальної діяльності, будується на принципах інтенсифікації навчального процесу, має специфічну організацію в формі навчання за циклами з концентрацією в часі.

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1.      Бакланова Г.А. . Организация обучения в системе «педколедж – вуз» с использованием современных информационных ресурсов. Реализация непрерывного педагогического образования: колледж – вуз: материалы второй региональной научно-практической конференции, г. Барнаул, 18–19 февраля 2003 г. / ред. кол. Н.Н. Лукьянова, О.Н. Киселева и др. – Барнаул: Изд-во Барнаульского педуниверситета, 2003. – С. 49–51.

2.      Галус О.М. Професійна адаптація студентів в умовах ступеневого ВНЗ: монографія./ Галус Олександр Мар’янович. – Хмельницький: ХГПА, 2007 – 473 с.

3.      Матвеева Н.А., Ухваткина Т.А. . Особенности социальной адаптации выпускников педколеджа в вузе. Реализация непрерывного педагогического образования: колледж – вуз: материалы второй региональной научно-практической конференции, г. Барнаул, 18–19 февраля 2003 г. / ред. кол. Н.Н. Лукьянова, О.Н. Киселева и др. – Барнаул: Изд-во Барнаульского педуниверситета, 2003. – С. 87–93.

4.      Психологический словарь / под ред. В.В. Давыдова, А.В. Запорожца, Б.Ф. Ломова и др; науч. – исслед. Инст.общей и педагогичекой психологии акад.пед наук СССР М.: Педагогика, 1983 – С. 139.

5.      Розина Н.М. Формирование содержания высшего профессионального образования на основе преемственности со средним профессиональным образованием: дисс. канд. пед. наук: 13.00.08/ Розина Нелли Михайловна – М., 1998. – 177 с.

6.      Семиченко В.А., Галус А.М. Психология направленности: Учебно-методическое пособие / Под общ. ред. В.А. Семиченко. – Хмельницкий: ХГПИ, 2003. – 521 с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet