zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ІНТЕРВАЛЬНИЙ МЕТОД ТРЕНУВАННЯ НА ВЕЛОТРЕНАЖЕРІ

 

Хробатин І.Я., Крижанівський В.Р.

Україна, м. Івано-Франківськ,

Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

 

Интервальный метод позволяет моделировать нагрузки, что помогает приспособить организм к соревновательной деятельности.

 

Стандартні навантаження на велотренажері повинні відповідати наступним вимогам:

·         навантаження повинно бути таким, щоб можна було виміряти виконану роботу і детально точно її повторити;

·         повинна існувати можливість вимірювання інтенсивності (потужності) навантаження в певних межах;

·         виконання навантаження під контролем пульса: кардіомонітор наручний або вмонтований в тренажер. [1]

Досягненню поставленої мети спортивного тренування сприяє багаторазове повторення відповідних тренувальних засобів, які виконуються на здалегідь відомих станах організму. Це підштовхує на пошук кращих із наявних варіантів налаштування режимів послідовної роботи з відпочинком, які являють собою фізіологічну базу для побудови моделей тренувальних занять.

Режим чергування роботи й відпочинку визначається тим, на яку фазу відновлення приходиться виконання навантаження. При цьому важко знайти критерій, який надавав би досить точну інформацію про рівень працездатності в кожний конкретний момент після робочого відпочинку. У даному випадку ми розглядаємо динаміку зміни частоти серцевих скорочень. Встановлення взаємозвязку між зміною ЧСС і м’язовою працездатністю людини у відновлювальному періоді дозволяє стверджувати, що таким критерієм є частота пульсу в фазах відновлення.

Стадії після робочого відпочинку визначають динаміку м’язової працездатності і можуть служити одним з критеріїв для побудови певних режимів чергування роботи й відпочинку. Для цього потрібно мати відповідну кількість виражених значень факторів, що визначають фізіологічну характеристику тренувального заняття: інтенсивність навантаження вправи, режим чергування нагрузки та відпочинку, кількість повторень вправ. Змінюючи числове значення кожного з перерахованих факторів у тренувальному занятті, можна визначити межі їх оптимальних співвідношень стосовно спортивної діяльності і конкретних випадків розвитку фізичних здібностей, створення оптимальних умов для формування функціональних компенсацій. [2]

Це забезпечує конструювання моделі тренувальних занять, з достатньою точністю викликає заздалегідь відомі співвідношення функціональної активності систем, що визначають спеціальну працездатність. На основі моделей тренувальних занять й особливостей їх впливу на відповідні реакції організму розробляється модель програми ЛСТ.

Складові інтервального методу [2]:

1.      У цьому методі можуть застосовуватися тривалі і високоінтенсивні інтервальні навантаження, які не форсують підготовки організму на відміну від безперервного методу. Тривалість кожного тренування може бути значно меншою (концентроване тренування).

2.      Інтервальний метод дозволяє моделювати навантаження, відповідні ігри, що допомагає пристосувати організм до змагальної діяльності.

3.      Вправи високої інтенсивності одночасно розвивають швидкість, силу і силову витривалість м’язів.

4.      Вправи тактико-технічної направленості проводяться в умовах, відповідних до змагальної діяльності, а комплексні вправи проводяться в умовах, близьких до ігрових, досягаючи при цьому високого автоматизму виконання.

5.      Навантаження може бути доцільно дозованим відповідно до індивідуальних функціональних можливостей і фізичних здібностей футболістів.

6.      Результати тренувального процесу наглядні і вимірювальні. Результати окремих серій і дані про реакцію організму можуть бути використані як критерій контролю тренованості спортсмена.

7.      Інтервальний метод дає можливість запобігти монотонності у тренувальному процесі, зробити його більш різноманітним і емоційним.

8.      Інтервальне тренування сприяє підвищенню психічної стійкості спортсмена. Після навантаження, всієї або проходження певного інтервалу, не наступає повне відновлення до початку наступного заняття або відрізка, тому він повинен постійно проявляти силу волі в роботі.

Фактори тренувального заняття методу інтервального тренування [2]:

1.      Координаційна структура вправиданому випадку розглядаємо становище стандартного або глибокого присідання).

2.      Тривалість серій (вправ і тимчасових інтервалів навантаження).

3.      Інтенсивність роботи (об’єднуємо такі фактори, як потужнє педалювання і кількість обертів на хвилину).

4.      Кількість повторень.

5.      Режими чергування навантаження і відпочинку.

6.      Зміст інтервалів відпочинку.

Основними факторами, на які необхідно орієнтуватися спортсмену під час виконання цієї роботи - це контроль відповідності потужності педалювання щодо ступені вправи, часу робочого відрізка і відпочинку - під контролем кардіомонітора. Перевищення показників ЧСС критично допустимих вікових норм або неадекватна пульсова реакція в динаміці відновлення говорить про невідповідність запропонованої програми (потужності і інтенсивність педалювання) оперативному функціональним станом футболіста і необхідності корекції. Слід зазначити, що при роботі на велотренажері навантаження розподіляєтся ізольовано на ПНК, унаслідок чого пікові показники деяких фізіологічних перемінних, одержуваних при роботі ШГ велотренажері, часто є нижчими від цих же показників, отриманих на еліпсоїдному або стандартному степпері або бігу. Це може бути обумовлено локальною втомою ніг, скупченням крові в ногах (менша кількість крові повертається до серця) або тим, що при роботі на велотренажері участь бере менша частина груп мязів в акті локомоції. Наприклад: гравець, виконуючи комплекс бігових вправ, втягує в рух не тільки м’язові групи стегна, але і гомілки і поясу верхніх кінцівок, також енергія витрачається на підтримку рівноваги, що в сумі розуміється підвищення ЧСС до певних меж. Робота на велотренажері локалізує нагрузку лише на ноги, структура розподілення якої залежить від постановки ніг на педалі і для досягненя даного ЧСС необхідно більш інтенсивно натискати на педалі.

Схема структурної побудови динаміки розподілу навантаження розроблена на основі бігових програм інтервального тренування футболістів у підготовчому періоді (по Ходукіну В.М.), розрахована на професійного спортсмена, не є шаблоном для підведення здорового спортсмена до певного рівня тренованості. Чи є лише одним із засобів фізичної реабілітації другого і третього періода, за наявності протипоказань або обмеженої до інтенсивної біговій роботи. Представлені усереднені дані, що регламентують наведені ніжче комплекси. Допускається зміна відчутної потужності та інтенсивності педалювання щодо медичних показань, індивідуального сприйняття навантаження. Перед проведенням наведених нижче програм необхідним елементом є спеціальна розминка на велотренажері (поступового підвищення частоти і потужності педалювання, відповідне структурі основної роботи). «W, Вт» - потужність педалювання; «V, об/ хв.» - швидкість педалювання (обертів за хвилину); «t / A /, хв.» - час робочого відрізка.

 

Таблиця№1

Робота

Пауза

W,Вт

V,об./хв..

t/A/хв..

W,Вт

V, об./хв

t/A/,хв

1

250-260

100-110

115

 

 

 

2

 

 

 

20-30

30-40

2

3

250-260

100-110

115

 

 

 

4

 

 

 

20-30

30-40

2

5

250-260

100-110

115

 

 

 

6

 

 

 

20-30

30-40

2

7

250-260

100-110

115

 

 

 

8

 

 

 

20-30

30-40

2

9

250-260

100-110

115

 

 

 

10

 

 

 

20-30

30-40

2

11

250-260

100-110

115

 

 

 

12

 

 

 

20-30

30-40

2

13

250-260

100-110

115

 

 

 

14

 

 

 

20-30

30-40

2

15

250-260

100-110

115

 

 

 

16

 

 

 

20-30

30-40

2

17

250-260

100-110

115

 

 

 

18

 

 

 

20-30

30-40

2

19

250-260

100-110

115

 

 

 

20

 

 

 

20-30

30-40

2

21

250-260

100-110

115

 

 

 

22

 

 

 

20-30

30-40

2

23

250-260

100-110

115

 

 

 

24

 

 

 

20-30

30-40

2

25

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

1.      Ознайомлення з стандартними і інтервальними методами загрузки на велотренажері.

2.      Дотримання основних факторів на які необхідно орієнтуватися спортсмену під час виконання цих методів.

 

Література

 

1.      Чоговадзе А.В., Бутченко Л.А. Спортивная медицина (руководство для врачей) – М.: Медицина, 1984. - 384 с.

2.      Бальчос М.В., Ходукин В.М. Интервальный метод тренировки футболистов. - Киев: Профессиональная футбольная лига Украины, 1999.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet