zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ПСИХОЛГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЕКОЛОГІЧНОЇ СВІДОМОСТІ УЧНІВ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Донець С.І.

Україна, м. Глухів,

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

 

В статье рассматриваются психологические особенности экологического сознания младших школьников, его структура и динамика формирования. Сензитивным периодом для формирования экологического сознания (по результатам проведенного исследования) есть возраст 8 – 9 лет (3 класс начальной школы).

 

На сучасному етапі розвитку соціоприродних відносин відбуваються функціональні та структурні зміни суспільної свідомості. Саме порушення екологічної рівноваги внаслідок споживацького використання людиною природи призвело до виникнення екологічної свідомості, що є результатом емпіричного, наочного пізнання та наукового дослідження. Тому зміст екологічної свідомості це не лише знання про стан та зміни у природі, але і розуміння можливих шляхів та способів вирішення екологічних проблем.

Аналізуючи стан проблеми, слід зазначити, що екологічна свідомість формується на основі: 1) уявлень про взаємодію природи і суспільства, про порушення екологічної рівноваги та необхідність захисту природи; 2) готовності окремих особистостей і суспільних груп охороняти природу, відповідально ставитися до інших людей та усвідомлювати обов’язок перед майбутніми поколіннями.

На сьогоднішній день проблемою вивчення та формування екологічної свідомості учнів займаються такі вчені як С.Дерябо [2], В.Ясвін [16-18], І.Звєрєв [4], Т.Суравегіна [7], В.Панов [8-11], І.Шмельова [15], О.Рудоміно-Дусятська [12], А.Брудний [1], Д.Кавтарадзе [1], М.Медвєдєв [6], А.Алдашова [6], М.Соломкіна [14], А.Льовочкіна [5], В.Скребець [13] та ін. Проте, аналіз наукових досліджень проблем розвитку екологічної свідомості дозволяє зробити висновок про недостатність уваги психологічному обґрунтуванню особливостей формування екологічної свідомості учнів молодшого шкільного віку.

Мета нашого дослідження – з’ясувати психологічні особливості та специфіку прояву екологічної свідомості учнів молодшого шкільного віку сільської та міської місцевості.

Аналіз наукових позицій щодо структурних компонентів екологічної свідомості особистості вказує на відсутність однозначного підходу до вирішення цієї проблеми. Ми схильні розглядати екологічну свідомість як форму суспільної свідомості, яка складається із сукупності знань, поглядів, переконань, установок, мотивів, що відображають характер функціонування системи «Суспільство – Природа», у якій поєднуються когнітивний, поведінковий та емоційний компоненти, діагностичними ознаками яких є:

1)      інтенсивність ставлення до природи (показник ступеня прояву потреб особистості). Вивчення інтенсивності суб’єктивного ставлення досліджувалося за допомогою опитувальника «Натурафіл» (С. Дерябо, В. Ясвін) [3.242-263];

2)      мотиви взаємодії з природними об’єктами. Вивчення провідного типу мотивації взаємодії з природними об’єктами: когнітивного, практичного, прагматичного, естетичного досліджувалося за допомогою методики «Альтернатива» (С. Дерябо, В. Ясвін) [3.300-304];

3)      установки по відношенню до природи. Вивчення типу домінуючої установки по відношенню до природи досліджувалося за допомогою методики «Эзоп» (С. Дерябо, В. Ясвін) [3.295-300].

Зазначені методики потребували адаптації, оскільки всі вони російськомовні, крім того спрямовані на вивчення екологічної свідомості особистості починаючи з 10 років.

Адаптація методики проходила в два етапи: 1) переклад питань українською мовою; 2) розробка оптимальних з позиції віку запитань по шкалі натуралістичної ерудиції.

З метою апробації підібраних методик нами проведене пілотажне дослідження в 2-х класах ЗОШ № 3 м.Глухова Сумської області. Отримані результати довели доцільність підготовленої методичної бази. Запропоновані завдання є доступними і відповідають віковому розвитку учнів.

Дослідження психологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку проводилося на базі ЗОШ № 1, 2, 3 м.Глухова, Чапліївської, Клишківської, Миронівської, Байрацької, Студенівської ЗОШ Сумської обл. та Сосницької, Батуринської, Атюшанської ЗОШ Чернігівської обл. Вибірка: 360 учнів 2-4-х класів.

На першому етапі ми вивчали особливості прояву екологічної свідомості учнів молодшого шкільного віку міської місцевості. Графічно отримані результати представлені на рис. 1.

Рис. 1. Динаміка прояву компонентів інтенсивності екологічної свідомості учнів молодшого шкільного віку міської місцевості.

 

Як бачимо, практичний та вчинковий компоненти корелюють між собою. Перший визначає непрагматичну, а другий – прагматичну взаємодію особистості з оточуючою природою. Вони є протилежними позиціями поведінкового компоненту екологічної свідомості. Відповідно, зростання практичного компоненту інтенсивності приводить до зниження показників вчинкового компоненту. Найбільший прояв практичного компоненту спостерігається в третьому класі.

 Етично-естетичне освоєння природи найбільше виявляється у 2 класі поступово знижуючись до 0 у 4-му класі. Щодо когнітивного компоненту, то він має чітку тенденцію до зростання у всіх вікових групах. Перцептивно-афективний компонент, який складається з естетичного та етичного освоєння навколишньої дійсності, незначний і до четвертого класу поступово знижується.

Можемо зробити висновок, що чим менше по відношенню до природи дитина керується емоціями, тим більше вона налаштована на пізнання устрою оточуючої природи. Невипадково потреба у емоційному освоєнні оточуючої дійсності має тенденцію до поступового зменшення протягом молодшого шкільного віку.

Таким чином, потреби дітей молодшого шкільного віку взаємодіяти та освоювати природні об’єкти мають певні закономірності: 1) потреба у сприйнятті природи як оточуючого середовища (за ознаками привабливості) незначна та має тенденцію до зниження; 2) провідними є: потреба у практичній непрагматичній взаємодії з природними об’єктами та потреба у здобутті необхідних знань про природу; 3) потреба у зміні оточення через власне ставлення до природи – незначна: завдяки отриманню необхідних знань діти прагнуть взаємодіяти з природою не наносячи їй шкоди, на когнітивному рівні з’являється розуміння того, що втручання в природу шкідливе.

Найвищий прояв потреб у взаємодії з природою спостерігається у третьому класі.

Результати вивчення провідного типу мотивації взаємодії з природними об’єктами учнів молодшого шкільного віку міської місцевості графічно представлені на рис. 2. Подібні тенденції можуть вказувати на помітні зміни, які відбуваються в мотиваційній сфері особистості наприкінці молодшого шкільного віку.

Рис. 2. Динаміка прояву компонентів мотивації взаємодії з природою учнів молодшого шкільного віку міської місцевості.

 

Спадання протягом молодшого шкільного віку естетичної мотивації у взаємодії з оточуючим природним середовищем свідчить про зростаючу вагу певних знань та практичних вмінь і навичок на мотивацію взаємодії з природою. «Привабливість» чи «непривабливість» природних об’єктів перестають бути визначальними.

На другому етапі ми досліджували особливості прояву екологічної свідомості учнів молодшого шкільного віку сільської місцевості.

Вивчення інтенсивності суб’єктивного ставлення досліджувалося за допомогою опитувальника «Натурафіл». На рис. 3. графічно представлені отримані результати.

Рис. 3. Динаміка прояву компонентів інтенсивності екологічної свідомості учнів молодшого шкільного віку сільської місцевості.

 

Як бачимо, когнітивний компонент інтенсивності переважає у всіх вікових групах. Практичний та вчинковий компоненти корелюють між собою: чим вища спрямованість на взаємодію з природою, тим нижча спрямованість на зміну оточуючого середовища.

Показники перцептивно-афективного компоненту свідчать про низький рівень естетичного та етичного освоєння навколишньої природи, що є характерним для всіх вікових груп.

Отже, прояв потреб молодших школярів сільських шкіл має такі закономірності: 1) провідною є потреба у здобутті знань про оточуючу природу, пізнання законів та закономірностей її функціонування; 2) потреба у естетичному та етичному освоєнні природи незначна і не впливає на прояв інтенсивності ставлення учнів до оточуючої природи; 3) на основі сформованого когнітивного компоненту у 3-му класі формується потреба у непрагматичній взаємодії з природою.

Отже, потреби у взаємодії з природою найбільш чітко проявляються у молодших школярів сільської місцевості на когнітивному та практичному рівнях. До того ж вони зрівнюються в своєму прояві саме у 3-му класі, що може вказувати на особливе місце саме даного віку у формуванні потреб особистості у взаємодії з природою.

Розглядаючи мотиви взаємодії з природою як один з діагностичних критеріїв сформованості екологічної свідомості сільських учнів, ми схильні вважати динаміку їх формування слідуючою: 2-й клас – виражена диференціація показників практичного, прагматичного, естетичного та когнітивного, 3-й клас – зниження рівня диференційованості, 4-й клас – мінімальна відмінність у показниках мотивів взаємодії з природою.

Рис. 4. Динаміка прояву компонентів мотивації взаємодії з природою учнів молодшого шкільного віку сільської місцевості.

 

Тому, незважаючи на нібито незначні показники у 4 класі, сформованість мотивів по відношенню до оточуючої природи можна констатувати саме у цьому віці.

 Відомо, що установка є складеною системою поглядів на певне явище чи об’єкт. Саме тому її формування залежить від досвіду людини. Через обмеженість життєвого досвіду у молодшому шкільному віці ми можемо говорити, що установки у молодших школярів сформовані недостатньо, а тому не можуть бути провідними у формуванні екологічної свідомості.

Отже, за результатами досліджень екологічної свідомості основними її компонентами у молодшому шкільному віці нами були визначені: емоційний, когнітивний, поведінковий.

 Емоційний компонент знаходиться на низькому рівні і має тенденцію до подальшого зниження, що вказує на його другорядну роль у формуванні екологічної свідомості молодших школярів.

Когнітивний (насамперед, у сільських учнів) та поведінковий (насамперед, у міських учнів) компоненти визначають особливості формування екологічної свідомості у даному віковому діапазоні. Нами виявлені схожі тенденції ґенези екологічної свідомості як серед міських, так і серед сільських учнів. Сензитивним періодом становлення екологічної свідомості молодших школярів є 3-й клас. Саме до цього віку формуються потреби у здобутті знань та практичних навичок взаємодії з природою. У 4-му класі відбувається цілісне становлення мотивів взаємодії з природними об’єктами.

 

Список використаних джерел

  1. Брудный А.А. Экополис. Введение и проблемы. Екология малого города / А.А.Брудный, Д.Н. Кавтарадзе. – Пущино. – 1981. – 36 с.
  2. Дерябо С.Д. Человек и природа. Проблемы экологического воспитания / С.Д. Дерябо // Мир психологии. – 1998. - № 2 (14). – С. 109 – 121.
  3. Дерябо С.Д. Экологическая психология: диагностика экологического сознания / Дерябо С.Д. – М. – 1999. – 310 с.
  4. Зверев И.Д. Екология в школьном обучении: новый аспект образования / Зверев И.Д. – М. – 1980. – 150 с.
  5. Льовочкіна А.М. Екологічна психологія: Навчальний посібник / Льовочкіна А.М. – К. – 2003. – 122 с.
  6. Медведев В.И., Экологическое сознание: учебное пособие / В. И.Медведев, А.А. Алдашева – М. – 2001. – 376 с.
  7. Отношение школьников к природе / Под ред. И.Д. Зверева, Т.И. Суравегиной. – М. – 1988. – 129 с.
  8. Панов В.И. О предмете психологии экологического сознания / В.И. Панов // Прикладная психология. – 2000. – № 6. – С. 1 – 13.
  9. Панов В.И. О проблемах экологической психологии / В.И. Панов // Психологическое обозрение. – 1997. – № 1(4). – С. 24 – 28.
  10. Панов В.И. Экологическая психология: опит построения методологи / Панов В.И. – М. – 2004. – 197 с.
  11. Панов В.И. Экопсихология: сознание, развитие, детство / В.И. Панов // Вестник РПЧФ. – 1997. – № 3. – С. 32 – 40.
  12. Рудоміно-Дусятська О.В. Екологічна психологія. Навчальний посібник / Рудоміно-Дусятська О.В. – К. – 2001. – 71 с.
  13. Скребець В. Екологічна психологія / Скребець В. – К. – 1998. – 144 с.
  14. Соломкина А.М. Экологическое сознание: понятие, типологія, интерпретация / А.М. Соломкина // Экология человека. – 2000. – № 2. – С. 49 – 50.
  15. Шмелева И.А. Методологические проблемы взаимодействия «Психологии взаимодействия с окружающей средой» / И.А. Шмелева // Вестник Санкт-Петербургского Университета. – 2005. – Серия 6. – Вып. 1. – С. 75 – 84.
  16. Ясвин В.А. История и психология формирования экологической культуры (Удобно ли сидится на вершине пирамиды?) / Ясвин В.А. – М. – 1999. – 100 с.
  17. Ясвин В. А. Психология отношения к природе / Ясвин В.А. – М. – 2000. – 456 с.
  18. Ясвин В.А. Формирование экологической культуры: пособие по региональной экологической политике / Ясвин В.А. – М. – 2004. – 196 с.


Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet