zinet home
home home
home ИНТЕЛЛЕКТ-ПОРТАЛ
home Стартовал прием материалов в сборник XХХIX-й научной конференции. Требования к публикациям - в разделе "Объявления".

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

РЕСУРСЫ ПОРТАЛА:

Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 28 мая 2016 г.)


Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)


Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)


Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24-27 ноября 2015 г.)


Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13-17 октября 2015 г.)


Тридцать третья научно-практическая конференция
(20-27 мая 2015 г.)


Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2-7 апреля 2015 г.)


Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)


Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)


Двадцать девятая международная научно-практическая конференция
(19-25 ноября 2014 г.)


Двадцать восьмая международная научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)


Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)


Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)


Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)


Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)


Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабя 2013 г.)


Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноябя 2013 г.)


Первая международная научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцать первая научно-практическая конференция
(14-18 мая 2013 г.)


Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)


Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февряля - 3 марта 2013 г.)


Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)


Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)


Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)


Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01 - 07 марта 2012 г.)


Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)


Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)


Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)


Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля - 04 мая 2011 г.)


Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)


Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)


Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)


Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)


Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)


Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)


Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)


Третья научно-практическая конференция
(20-27 декабря 2008 г.)


Вторая научно-практическая конференция
(1-7 ноября 2008 г.)


Первая научно-практическая конференция
(10-15 мая 2008 г.)



НАШИ ПАРТНЕРЫ:

Студия веб-дизайна www.zinet.info



Студия ландшафтного дизайна Флора-МК


Уникальное предложение!



Сайт-визитка - теперь
всего за 200 грн!

подробнее>>>



ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ І КЛАСИФІКАЦІЯ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

 

Коришко Н.Е.

Україна, м. Луцьк,

Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету

 

В статті досліджено економічний зміст фінансових результатів та проведена відповідна класифікація їх з врахуванням П(С)БО та міжнародного досвіду. В статті розглянуто порядок формування фінансового результату на підприємствах в умовах глобалізаціїї економіки України.

 

Ключові слова: економічний зміст, доходи, витрати, фінансові результати, глобалізація економіки, підприємницька діяльність.

Постановка проблеми.

Фінансовий результат – один з головних показників ефективності діяльності суб’єкта підприємницької діяльності. Слід зазначити, що у практиці можливі три варіанти фінансових результатів [2].

1.      прибуток.

2.      збиток.

3.      нульовий результат, тобто прибуток дорівнює збиткам.

Фінансовий результат враховує результат за всіма видами діяльності підприємства, підбиваючи кінцевий підсумок (причому у підприємства одна діяльність може бути прибутковою, інша – збитковою).

В умовах переходу до ринкової економіки головну роль в системі економічних показників відіграє прибуток. Це і зумовило науковий інтерес дослідника до даної проблеми.

Аналіз останніх дослідженьта публікацій.

В розвиток методології з питань обліку фінансових результатів зробили вагомий внесок праці: І.А. Басманова, І.О. Белебехи, О.С. Бородкина, Б.І. Валуєва, М.В. Кужельного, А.М. Кузьмінського, Ю.Я. Литвина, А.Ш. Маргуліса, І.С. Мацкевичюса, В.Б. Моссаковського, В.Ф. Палія, П.Т. Саблука, В.В. Сопко, А.М. Фабричнова, М.Г. Чумаченка, С.А. Щенкова та інших.

Проблеми обліку фінансових результатів в умовах ринкової економіки знайшли відображення в наукових працях І.О. Белебехи, С.Ф. Голова, З.В. Гуцайлюка, В.Г. Линника, Ю.А. Литвина, В.Б. Моссаковського, П.Т. Саблука, В.В. Сопко, Л.К. Сука, М.Г. Чумаченка.

Мета і завдання дослідження: Дослідити економічний зміст фінансових результатів та провести відповідну класифікація їх з врахуванням П(С)БО та міжнародного досвіду.

Розглянути порядок формування фінансового результату на підприємствах в умовах глобалізаціїї економіки України.

Виклад основного матеріалу.

Формування механізму жорсткої конкуренції, непостійність ринкової ситуації ставили перед підприємствами необхідність ефективного використання внутрішніх ресурсів, які знаходяться в його використанні з однієї сторони, а з другої – своєчасно реагувати на мінливі зовнішні умови до яких відносяться: фінансово-кредитна система, податкова політика держави, механізм ціноутворення, кон’юнктура ринку, взаємовідношення з постачальниками та споживачами. Внаслідок перерахованих причин міняються і напрямки аналітичної діяльності.

Прибуток – це винагорода підприємця, своєрідна плата за те , що він зумів організувати виробництво і збут продукції, ризикуючи власними грошовими ресурсами. Він є одним із важливих показників, що характеризує кінцеві результати діяльності підприємства. Одержання прибутку стимулює найбільш ефективне використання економічних ресурсів, зниження витрат, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, освоєння нових виробництв. Більшу частину прибутку підприємство отримує від основної виробничої діяльності.

Основна мета кожного підприємства, в тому числі і підприємства, діяльність якого досліджувалась в даній роботі – максимізація прибутку, тобто виробництво максимального обсягу продукції за мінімальних витрат.

Найважливішими джерелами даних про фінансові результати та фінансовий стан підприємства є Баланс та Звіт про фінансові результати. Аналіз фінансового стану та аналіз фінансових результатів тісно взаємопов’язані один з одним. Тому, при здійсненні аналізу кінцевих результатів операційної діяльності підприємства за основу було взято результати аналізу фінансового стану підприємства.

Фінансовий результат, як основний узагальнюючий показник відображається у бухгалтерській звітності підприємства. Основною формою, яка містить інформацію про фінансові результати є форма № 2 “Звіт про фінансові результати”. Згідно із введеними П(С)БО в Україні у структурі звіту про фінансові результати відбулися певні зміни, причиною яких є врахування вимог МСБО.

Докорінні зміни в економіці України, зумовлені переходом її до ринку, визначили необхідність створення такого господарського механізму, який дасть змогу підприємствам реалізувати принципи ринкових відносин, сприяти підвищенню їх конкурентоспроможності, забезпечить динамічний розвиток.

В умовах ринку кожне підприємство є незалежним товаровиробником. Воно може самостійно приймати будь-які рішення у межах чинного законодавства. Водночас підприємство у своїй діяльності зазнає впливу макроекономічних чинників, зовнішнього середовища, воно відповідальне за свої дії перед державою, діловими партнерами, перед кінцевим споживачем своєї продукції. задоволення потреб споживачівосновна мета ринкової економіки. Але фірми, які виробляють певні товари, чи надають послуги, у своїх бажаннях далекі від альтруїстичних мотивів. Кожне підприємство прагне отримати прибуток.

Прибуток – один з основних фінансових показників плану та оцінки господарської діяльності підприємств, збільшення фонду оплати праці їх працівників. Він є не лише джерелом забезпечення внутрішньогосподарських потреб підприємства, але приймає все більше значення у формуванні бюджетних ресурсів, позабюджетних та благодійних фондів.

Багатоаспектне значення прибутку посилюється з переходом економіки держави на основи ринкового господарства. Підприємства незалежно від форм власності, отримавши фінансову самостійність та незалежність, самі вирішують на які цілі і в яких розмірах направляти прибуток, який залишився після сплати податків в бюджет та інші обов’язкові платежі та відрахування.

Прибуток, як кінцевий фінансовий показник діяльності підприємства представляє собою різницю між загальною сумою доходів та витратами на виробництво та реалізацію продукції з врахуванням збитків від різних господарських операцій. Таким чином, прибуток формується в результаті взаємодії багатьох компонентів як з позитивним так і негативним знаком.

Ріст прибутку інколи буває обумовлений необгрунтованим підвищенням цін на продукцію.

Потяг будь-яким шляхом отримати високий прибуток з метою збільшення фонду оплати праці приводить до росту об’єму грошової маси в обігу, яка не забезпечена товарними ресурсами. Звідсиподальший ріст цін, інфляції, а значить емісії грошей.

Для виявлення фінансового результату необхідно співставити виручку з затратами на виробництво і реалізацію, які приймають форму собівартості продукції. Якщо виручка перевищує собівартість, фінансовий результат свідчить про отримання прибутку. Підприємство завжди ставить своєю ціллю отримання прибутку, але не завжди її отримує. Якщо виручка дорівнює собівартості, то вдається лише покриття затрати на виробництво і реалізацію продукції. При затратах, що перевищують виручку, підприємство перевищує встановлений об’єм затрат, що ставить підприємство в досить складне фінансове становище, не виключаючи і банкрутство.

Для підприємства прибуток являється показником, який створює стимул для інвестування в ті сфери, де можна добитися найбільшого приросту вартості. Прибуток, як категорія ринкових відносин виконує слідкуючі функції [3, с.44]:

·         характеризує економічний ефект, отриманий в результаті діяльності підприємства;

·         є основним елементом фінансових ресурсів підприємства;

·         є джерелом формування бюджетів різних рівнів.

Певну роль відіграють і збитки. Вони свідчать про помилки і прорахунки підприємства в напрямках використання фінансових засобів, організації виробництва і збуту продукції.

Кінцевим фінансовим результатом роботи підприємства є, як правило, прибуток. Проте в процесі роботи з деяких господарських операцій у підприємства можуть виникати і збитки, що зменшують отриманий прибуток і знижують рентабельність. Кінцевий фінансовий результат (прибуток або збиток) складається з фінансових результатів від реалізації і прибутків від позареалізаційних результатів, зменшених на суму витрат по цих операціях.

Поняття прибутку в економічній системі існує у зв’язку з наявністю товарно-грошових відносин, появою і розвитком інституту власності, особливо приватної. Перші визначення прибутку збігалися зі значенням валового доходу, який за індивідуалістичною системою розподілу поділявся на три категорії: доходи від капіталу, землі та доходи від праці. Вважалося, що кожен із видів доходів є обов’язковою винагородою для одержувача за надані ним послуги у народному господарстві.

Прибуток переважно утворюється за рахунок реалізації продукції. Тому, прибуток у класичному розумінні є різницею між ціною товару і затратами на виробництво товару – його собівартістю. Таке розуміння прибутку закладене в усіх законодавчих актах України, окрім законодавства про оподаткування прибутку. Такий показник, безумовно, значною мірою характеризує якість господарювання підприємства, саме він реальний з точки зору спроможності підприємства.

Розвиток ринкових відносин в економіці України потребує нових підходів до управління формування і розподілом прибутку. Тому і саме визначення прибутку зазнає певних змін. Існують різні погляди на це поняття.

С.Ф. Покропивний розглядає прибуток як ту частину виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприємства [4, с.56]. Таке розуміння прибутку обмежується тільки кількісним визначенням категорії і не розкриває його економічної сутності. Зазначимо, що передусім прибуток – це частина грошових накопичень, що створюється підприємством будь-якої форми власності. Тому М.Я. Коробов вважає, що прибуток підприємства – це взагалі єдина форма його грошових накопичень [3, с.45].

Водночас прибуток як економічна категорія відображає кінцеву грошову оцінку виробничої та фінансової діяльності і є найважливішим показником фінансових результатів підприємницьких структур, їх фінансового стану. У загальному вигляді прибуток – це різниця між доходами від діяльності й витратами на їх здійснення.

Прибуток синтезує всі найважливіші сторони роботи підприємства. Щоб прибуток підприємства зростав, воно повинне:

·         нарощувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт і послуг;

·         знизити витрати на реалізацію продукції, тобто зменшити її собівартість;

·         зі знанням справи вести цінову політику, оскільки на ринку діють переважно вільні (договірні) ціни;

·         грамотно будувати договірні відносини з постачальниками та покупцями;

·         вміти найбільш доцільно розміщувати (вкладати) одержаний раніше прибуток з метою досягнення оптимального ефекту.

Прибуток, який визначається у бухгалтерському обліку підприємства складається з таких складових:

·         прибуток від реалізації товарної продукції (робіт, послуг);

·         прибуток або збитки від іншої реалізації;

·         прибуток, отриманий від здійснення підприємством корпоративних прав (в тому числі, у вигляді дивідендів на придбані акції акціонерних товариств, відсотків на внески до статутних фондів спільних підприємств;

·         прибуток або збитки він інших позареалізаційних операцій.

Всі разом ці складові частини становлять так званий балансовий прибуток підприємства, що знаходить своє відображення у пасиві бухгалтерського балансу.

Прибуток від реалізації товарної продукції – це різниця між гуртовою (договірною або регульованою, без ПДВ і акцизного збору) , ціною реалізованої продукції та її собівартістю.

На величину прибутку впливає багато факторів, а вони, в свою чергу, є узагальнюючими показниками використання на підприємстві матеріальних, трудових й фінансових ресурсів. Ці фактори можна згрупувати у дві групи (зовнішні та внутрішні).

До групи зовнішніх факторів включаються [3, с.78]:

·         природні умови, транспортні та інші фактори, що викликають додаткові затрати в одних підприємств і зумовлюють додатковий прибуток у інших;

·         непередбачені зміни оптових цін на сировину, матеріали, паливо, продукцію, покупні напівфабрикати, ставок податків та інших зборів, що виплачуються підприємствами;

·         порушення постачальниками, збутовими, вищестоящими господарствами та іншими органами державної дисципліни з господарських питань, що впливають на інтереси підприємства.

Група внутрішніх факторів включає [4, с.123]:

·         основні фактори, що визначають результати діяльності підприємства і безпосередньо пов’язані з виробництвом (зміна об’єму виробництва, собівартості, оборотності коштів, основних засобів, нематеріальних активів, стану майна тощо);

·         фактори, пов’язані з порушенням підприємством державної, фінансової, платіжної дисципліни (різного роду штрафи, пені, неустойки, витрати на арбітражний суд і т.п.).

Під фінансовим результатом необхідно розуміти кінцевий підсумок господарської діяльності підприємства за звітний період, який виражається у формі прибутку, збитку або нульового результату. Більшу увагу слід приділяти фінансовому результату у формі прибутку, оскільки він є джерелом розширення відтворення для підприємства.

Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку у державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності [4, с.154]. Отже, отриманий підприємством прибуток є об’єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два стани.

Перший стан – це розподіл прибутку, отриманого підприємством від здійснення фінансово-господарської діяльності. На цьому етапі учасниками розподілу є держава і підприємство. В результаті розподілу кожен з учасників одержує свою частку прибутку. Співвідношення розподілу прибутку між державою і підприємствами має важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств [5, с.34]. Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і підприємством складаються під впливом кількох чинників. Істотне значення при цьому має податкова політика держави щодо суб’єктів господарювання. Ця політика реалізується в: сумі податків, що сплачуються за рахунок прибутку; у визначенні об’єктів оподаткування, ставок оподаткування; у порядку надання податкових пільг.

Другий стан – це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів в бюджет. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди: резервні, розвитку й удосконалення виробництва, соціальних потреб, заохочення. Кошти цих фондів використовуються для фінансування відповідних потреб.

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, не слід ототожнювати з чистим прибутком. Використання чистого прибутку підприємство може здійснювати шляхом попереднього формування цільових грошових фондів або спрямовуючи кошти безпосередньо на фінансування витрат. Можливий також розподіл чистого прибутку частково для формування цільових фондів, а частково на безпосереднє фінансування витрат [5, с.74].

За рахунок прибутку підприємство формує ряд цільових фондів, кошти з яких спрямовуються на фінансування певних витрат, задоволення відповідних потреб [4, с.174].

Принципове значення в розподілі чистого прибутку має досягнення оптимального співвідношення між фондом нагромадження і фондом споживання. Ці фонди умовні, безпосередньо на підприємстві вони не утворюються, а їхню величину можна встановити на підставі розрахунків використання прибутку на фінансування певних витрат чи заходів.

На формування фінансових результатів впливають об’єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, і сфері виробництва й розподілу суспільного продукту, національного доходу.

Оскільки прибуток – це підсумковий показник, результат фінансово-господарської діяльності підприємства, як суб’єкта господарювання. Тому прибуток відбиває результати діяльності і зазнає впливу багатьох чинників. Є певні особливі у формуванні прибутку підприємств залежно від сфери діяльності, галузі господарства, форми власності, розвитку ринкових відносин.

Отже, на формування абсолютної суми прибутку підприємства впливають результати, тобто ефективність його фінансово-господарської діяльності; сфера діяльності і галузь господарства; встановлені законодавством умови обліку фінансових результатів.

Протягом тривалого часу загальна сума прибутку отримана підприємством визначалась, як балансовий прибуток .

Балансовий прибуток – це загальна сума прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, отриманий як на території України так за її межами, що відображена в його балансі і включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), в тому числі продукції допоміжних і обслуговуючих виробництв, що не мають окремого балансу, основних фондів, нематеріальних активів, цінних паперів, валютних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових операцій а також позареалізаційних операцій).

На сьогодні порядок формування фінансового результату визначається П(С)БО15 “Дохід”; П(С)БО16 “Витрати”.

Відповідно до національних стандартів обліку фінансовий результат діяльності підприємства утворюється з доходів діяльності за вирахуванням витрат.

Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.

Висновки. Підсумовуючи вищезазначене можна зробити наступні висновки. Кожне підприємство, незалежно від розмірів, форм власності та інших критеріїв, в умовах ринкової економіки повинно отримувати прибуток, інакше воно банкрутує.

Підприємство самостійно планує (на основі договорів заключеним зі споживачами та постачальниками матеріальних ресурсів) свою діяльність та визначають перспективи розвитку, виходячи із попиту на вироблену продукцію та необхідність забезпечення виробничого та соціального розвитку.

Показником, що самостійно планується в числі інших став прибуток. Але неможливо лише надіятися, що планування та формування прибутку залишилось виключно у сфері інтересів підприємства. Не в меншій мірі в цьому зацікавлена держава (бюджет), інвестиційні структури, акціонери.

Отже, абсолютне збільшення прибутку підприємства не завжди об’єктивно відображає підвищення ефективності виробництва в результаті трудових досягнень колективу.

Прибуток підприємства в загальному значенні являє собою частину вартості додаткового капіталу і є складовою доходу підприємства. Усі підприємства, здаючи замовнику готові об’єкти, або реалізуючи продукцію, відшкодовують свої витрати на виробництво, поповнюють основні фонди і нормовані оборотні засоби, та для нормальної діяльності вони повинні отримувати понад це певний прибуток.

Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, усіх форм інвестування. Він слугує джерелом сплати податків. Враховуючи значення прибутку вся діяльність підприємства спрямована на його зростання.

Доходи повинні класифікуватися по видах діяльності тобто доходи необхідно розділити на: доходи основної діяльності; інші операційні доходи; доходи від інвестиційної діяльності (ці доходи повинні включати доходи від участі в капіталі (рахунок 72) і деякі доходи відбиті на субрахунках рахунка 74 “Інші доходи” такі як доходи від реалізації фінансових інвестицій, доходи від реалізації необоротних активів і майнових комплексів і інші доходи від операцій з необоротними активами і фінансовими інвестиціями) і фінансові доходи.

 

Перелік використаних джерел

 

1.      Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99р.

2.      Костюченко В. Облік доходу від реалізації продукції, товарів та інших активів // Бухгалтерський облік і аудит.– 2008.– № 4.

3.      Організація бухгалтерського обліку: Навчальний посібник для студентів вузів спеціальності "Облік і аудит" / Ф.Ф. Бутинець, О.В. Олійник, М.М. Шигун, С.М. Шулепова. – Житомир: ЖІТІ, 2006.– 576 с.

4.      Партин Г.О. Бухгалтерський облік: основи теорії та практики: Навчальний посібник. – К,: Знання, 2007. – 245 с.

5.      Чебан Т.М., Алексеев Т.А. Фінансовий облік.: Навчально-методичний посібник для студентів вузів. – Херсон: Олді-Плюс, 2008. – 131с.



Первая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(10-15 мая 2008 г.)


(отчет)
Вторая научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(1-7 ноября 2008 г.)
(отчет)
Третья научно-практическая конференция
"Инновационный потенциал украинской науки - ХХI век"
(20-27 декабря 2008 г.)
(отчет)
Четвертая научно-практическая конференция
(10-17 апреля 2009 г.)
(отчет)
Пятая научно-практическая конференция
(20-27 мая 2009 г.)
(отчет)
Шестая научно-практическая конференция
(1-15 апреля 2010 г.)
(отчет)
Седьмая научно-практическая конференция
(28 мая - 7 июня 2010 г.)
(отчет)
Восьмая научно-практическая конференция
(05-12 декабря 2010 г.)
(отчет)
Девятая научно-практическая конференция
(27-31 декабря 2010 г.)
(отчет)
Десятая научно-практическая конференция
(15-23 марта 2011 г.)
(отчет)
Одинадцатая научно-практическая конференция
(26 апреля 04 мая 2011 г.)
(отчет)
Двенадцатая научно-практическая конференция
(28 мая - 06 июня 2011 г.)
(отчет)
Тринадцатая научно-практическая конференция
(28 октября - 09 ноября 2011 г.)
(отчет)
Четырнадцатая научно-практическая конференция
(12-20 декабря 2011 г.)
(отчет)
Пятнадцатая научно-практическая конференция
(01-07 марта 2012 г.)
(отчет)
Шестнадцатая научно-практическая конференция
(09-14 апреля 2012 г.)
(отчет)
Семнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 октября 2012 г.)
(отчет)
Восемнадцатая научно-практическая конференция
(22-26 декабря 2012 г.)
(отчет)
Девятнадцатая научно-практическая конференция
(26 февраля - 3 марта 2013 г.)
(отчет)
Двадцатая научно-практическая конференция
(20-28 апреля 2013 г.)
(отчет)
Двадцать первая научно-практическая конференция
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Первая международная научно-практическая конференция
"Перспективные направления отечественной науки - ХХI век"
(13-18 мая 2013 г.)
(отчет)
Двадцать вторая научно-практическая конференция
(4-9 ноября 2013 г.)
(отчет)
Двадцать третья научно-практическая конференция
(10-15 декабря 2013 г.)
(отчет)
Двадцать четвертая научно-практическая конференция
(20-25 января 2014 г.)
(отчет)
Двадцать пятая юбилейная научно-практическая конференция
(3-7 марта 2014 г.)
(отчет)
Двадцать шестая научно-практическая конференция
(7-11 апреля 2014 г.)
(отчет)
Двадцать седьмая научно-практическая конференция
(20-25 мая 2014 г.)
(отчет)
Двадцать восьмая научно-практическая конференция
(08-13 октября 2014 г.)
(отчет)
Двадцать девятая научно-практическая конференция"
(19-25 ноября 2014 г.)
(отчет)
Тридцатая научно-практическая конференция
(19-25 января 2015 г.)
(отчет)
Тридцать первая научно-практическая конференция
(25 февраля - 1 марта 2015 г.)
(отчет)
Тридцать вторая научно-практическая конференция
(2 - 7 апреля 2015 г.)
(отчет)
Тридцать третья научно-практическая конференция
(20 - 27 мая 2015 г.)
(отчет)
Тридцать четвертая научно-практическая конференция
(13 - 17 октября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать пятая научно-практическая конференция
(24 - 27 ноября 2015 г.)
(отчет)
Тридцать шестая научно-практическая конференция
(29 декабря 2015 - 5 января 2016 г.)
(отчет)
Тридцать седьмая научно-практическая конференция
(19 - 22 апреля 2016 г.)
(отчет)
Тридцать восьмая научно-практическая конференция
(23 - 25 мая 2016 г.)
(отчет)

На главную | Объявления | Отчеты предыдущих конференций | История Украины | Контакты

Copyright © Zinet.info Идея сайта - Студия веб-дизайна Zinet